Державне регулювання відкритої економіки

Визначальна роль у формуванні "відкритої економіки" належить державі, яка стимулює експортні виробництва, заохочуючи вивіз товарів і послуг, сприяючи взаємозв'язкам із закордонними фірмами та розвитку процесів міжнародної економічної інтеграції. Вона створює міцний правовий фундамент, який сприяє припливу з-за кордону інвестицій, технологій, інформації.

Відкрита економіка – це система організації господарського життя, яка забезпечує максимально ефективно залучення національної економіки через відповідні організаційно-правові та фінансово-кредитні механізми у світові структури і взаємодію зі світовим співтовариством через вільний обмін товарами, капіталами, людьми, знаннями, технологіями на основі високого рівня міжнародного поділу праці та усуспільнення виробництва, глобалізації продуктивних сил для національного та світового економічного прогресу. Виходячи з такого розуміння сутності вільної економіки, визначають й основні риси.

1) наявність максимально сприятливих правових, економічних, організаційних та інших умов для господарської взаємодії із зовнішнім економічним середовищем (зокрема заходи щодо зближення, приведення у відповідність та уніфікації національних законодавчих актів з міжнародними у сфері ЗЕД, створення сприятливого митного режиму), здійснення державних програм стимулювання експортерів, пільгове оподаткування суб'єктів зовнішньоекономічних зв'язків, підключення до міжнародної системи інформаційного забезпечення.

2) адаптивність та відповідність національних господарських структур світовим. Країни, що беруть активну участь у світогосподарських зв'язках, мають адекватні структури власності та організаційні форми підприємницької діяльності, розвинуту ринкову інфраструктуру (біржі, банки тощо). Тому перед державами, економіка яких упродовж багатьох років мала закритий характер, постає завдання демонополізації власності, створення змішаної економіки, розгалуженої системи кредитно-фінансових інститутів засобів інформації тощо.

3) відкритій економіці властивий значний вплив зовнішніх факторів на внутрішнє економічне життя, насамперед структуру та обсяг виробництва, асортимент продукції. Вона характеризується могутнім експортоорієнтованим сектором, виробництво якого з самого початку націлене на попит світового ринку і відповідає його критеріям з погляду технології, якості та асортименту продукції. Крім того, зовнішньоекономічні фактори суттєво впливають на її галузеву структуру загалом, виготовлення нових виробів, формування витрат виробництва та ціноутворення.

4) країна з відкритою економікою бере активну участь і займає певну нішу в міжнародному поділі праці, яка відображає її міжнародний виробничий профіль і робить вигідною обрану спеціалізацію, доступними світові досягнення у сфері техніки і технології виробництва нових товарів.

Зовнішньоекономічний комплекс країн з відкритою економікою розвивається швидшими темпами, ніж економіка загалом, завдяки стимулюючому впливу більш місткого зовнішнього ринку, механізму конкуренції та підвищення якісних показників виробництва і його результатів.

Необхідність формування в Україні відкритої економіки означає, що технічна, структурна, інвестиційна та соціальна політика держави повинні орієнтуватися на світові показники та стандарти, зовнішньоекономічна діяльність має стати органічною частиною господарської діяльності українських підприємств. Найбільшими труднощами на шляху до відкритої економіці є нерозвинутість ринкових відносин та відсутність ефективного механізму зовнішньоекономічних зв'язків.

Поиск по сайту: