АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методи, принципи, предмет управління витратами

Читайте также:
  1. I. Предмет Договора
  2. I. Предмет договора
  3. I. ПРЕДМЕТ И МЕТОД
  4. I. Предмет исследования
  5. III. Виды обязательств, в частности, по их предмету
  6. IV. Обмен в пределах подразделения II. Необходимые жизненные средства и предметы роскоши
  7. IV. Описание ценностных ориентиров содержания учебного предмета
  8. А. Чёткая идентификация предмета исследовании
  9. Автоматичні апарати. Будова, монтаж і обслуговування. Управління електроприводом з їх допомогою
  10. АДЕКВАТНЫХ ПРЕДМЕТНОМУ СОДЕРЖАНИЮ И ЦЕЛЯМ ОБУЧЕНИЯ ПСИХОЛОГИИ
  11. Административное право: предмет, метод, основные способы регулирования отношений.
  12. Адміністративно-правова наука: поняття, предмет, зміст та система.

Реалізація функцій управління здійснюється за допомогою певних інструментів, якими є методи управління. Виділяють три основні групи методів:

- адміністративні;

- економічні;

- соціально-психологічні.

Суб’єкт управління витратами значною мірою залежить від виду та обсягів діяльності підприємства. Як правило, на великих і середніх підприємствах безпосереднє управління витратами здійснюють спеціальні служби. Вище керівництво організовує роботу підлеглих. На малих підприємствах це завдання виконується самостійно керівником чи уповноваженою посадовою особою. Порядок організації роботи суб’єкта управління регламентується статутом.

Як видно, управління витратами підприємств здійснюється як на мікро-, так і на макрорівнях, оскільки від ефективності діяльності суб’єктів господарювання залежить обсяг платежів до бюджету, а відповідно – фінансове становище держави.

Всі методи використовуються у поєднанні один з одним, необхідним є постійний пошук найкращого способу впливу на об’єкт управління, використання методів управління не може бути шаблонним. Об’єктом управління є не лише безпосередньо витрати, а й окремі структурні підрозділи організації, які відносяться до керованої підсистеми управління.

Держава щодо підприємств використовує такі економічні заходи впливу, як податки, кредити, пільги, санкції тощо. Підприємство використовує планові показники, економічні санкції. В управлінні витратами використовуються специфічні методи обліку витрат і калькулювання собівартості, математико-статистичні методи дослідження собівартості і рентабельності, аналітичний метод. Економічні методи є методами непрямої дії, тому їх ефективність значною мірою залежить від контролюючих зусиль суб’єкта управління.

Застосування економічних методів має доповнюватися адміністративними заходами. До адміністративних методів відносяться організаційні, що впливають на структуру управління; розпорядчі, дисциплінарні, що впливають на процес управління, спрямовані на деталізацію планів, ліквідацію відхилень, регулювання виробничого процесу, забезпечують мотивацію, контроль за роботою підприємства та окремих працівників.

Соціально-психологічні методи управління ґрунтуються на використанні моральних стимулів до праці, ініціативи, новаторства. За рахунок налагодження психологічного клімату в колективі продуктивність праці може зростати в 1,5 рази.



Принципи управління – це правила, норми, орієнтири, прийняті з метою досягнення цілей організації. Принципи управління досліджували такі видатні вчені як Ф.Тейлор, Г.Емерсон, А.Файоль. Значний вклад у розвиток сучасних принципів управління вніс австрійський економіст Ф.Хайєк. На основі вивчених досліджень можна виділити наступні принципи управління витратами:

1) системності;

2) єдиновладдя, єдності дій;

3) кооперації, розподілу відповідальності;

4) дисципліни, ініціативи, справедливої винагороди;

5) наукового підходу в управлінні витратами.

Принцип системності означає взаємозалежність всіх ланок системи управління витратами. Ефективність організації оцінюють за ефективністю найслабшої ланки, недосконалість будь-якої функції управління неодмінно вплине на функціонування всієї системи управління витратами. З іншого боку, система не завжди покращується, якщо вдосконалюється якийсь окремий елемент. Важливим є досягнення динамічної рівноваги.

Другий принцип означає використання єдиних методів, планів, інформаційного забезпечення на всіх рівнях управління витратами, розпорядження повинні надаватися одним керівником.

Для забезпечення ефективного використання робочої сили та контролю кожному працівнику повинні бути делеговані повноваження і відповідальність за виконання роботи.

Четвертий принцип передбачає ефективний контроль і мотивування роботи персоналу за допомогою систем матеріального і морального заохочення працівників за умови дотримання порядку та прийняття ефективних рішень в межах наданих їм повноважень, довготривалий професійний розвиток працівників.

Принцип наукового підходу в управлінні витратами передбачає:

- орієнтацію на споживача у виробництві продукції, тобто виробництво якісної, конкурентоспроможної продукції, яка користується попитом на ринку, динамічне оновлення продукції;

- використання інновацій, досягнень науки і техніки, досвіду управління на провідних підприємствах;

- використання нормативного методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, системи своєчасного виробництва, оперативного контролю за витратами;

- мінімізацію витрат, тобто ліквідацію фактів безгосподарності, непродуктивних, наднормативних витрат, поєднання покращених якісних параметрів продукції з одночасним зниженням витрат на її виготовлення;

- управління витратами на всіх стадіях життєвого циклу матеріальних цінностей, що обумовлюється необхідністю управління витратами на стадії утилізації матеріальних цінностей.

Предметом управління витратами є система виробничих відносин у процесі споживання ресурсів підприємства (матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних). Мета управління – оптимізація витрат для досягнення максимального результату діяльності.

Висновки

Від величини витрат залежить рівень прибутковості, обсяг діяльності та ринкова вартість підприємства, тому ефективне управління витратами, яке передбачає мінімізацію їх загальної величини у поєднанні з раціональним розміщенням виробничих ресурсів є надзвичайно важливим і потребує вдосконалення.

Управління витратами поєднує в собі елементи фінансового та виробничого менеджменту, не може обмежуватись веденням управлінського обліку. Проблемним питанням є відсутність єдиної системи; управління витратами має здійснюватися в місцях їх виникнення у поєднанні всіх функцій управління.

В системі управління витратами слід виділити оптимізаційний та інформативний рівні. Складовими оптимізаційного рівня є наступні функції: організація, розпорядництво, контроль, мотивація. Оптимізаційний рівень реалізується через керуючу підсистему управління. Складовими інформативного рівня є планування, облік, аналіз. Інформативний рівень управління пов’язаний з функціонуванням керованої підсистеми.

Реалізація функцій управління здійснюється за допомогою методів управління. Всі методи використовуються у поєднанні один з одним, необхідним є постійний пошук найкращого способу впливу на об’єкт управління, використання методів управління не може бути шаблонним. В процесі управління слід дотримуватися наступних принципів: системності; єдиновладдя, єдності дій; кооперації, розподілу відповідальності; дисципліни, ініціативи, справедливої винагороди; наукового підходу в управлінні витратами.

Перспективним напрямом подальших досліджень є побудова ефективної системи управління, розробка чіткої системи управління процесом зниження собівартості, пошук шляхів удосконалення окремих функцій управління для досягнення найкращих результатів діяльності.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)