Постійна чисельність робітників; використання субпідряду

Виробнича програма дорівнює виробничій потребі за винятком січня, де вона дорівнює 511 – 100 = 411 од.

Загальний фонд робочого часу і фактичний обсяг випуску дорівнюють даним розрахованим у попередній стратегії.

Кількість виробів, виготовлених субпідрядом, дорівнює різниці між виробничою потребою та фактичним обсягом випуску.

Вартість субпідряду дорівнює кількості виробів, виготовлених субпідрядом, помноженій на граничну вартість субпідряду (650 грн.).

Загальні витрати за даною стратегією становлять 2928676 грн.

Таблиця 9.13 - Загальні витрати за третьою стратегією

Таким чином, найменші витрати спостерігаються при використанні першої стратегії, коли виробництво точно співпадає з попитом та можливе варіювання чисельності працівників, і становлять 2592386 грн., а найбільші при використанні другої стратегії (при постійній чисельності робітників; варіюванні матеріального запасу, допускається дефіцит) – відповідно 3547676 грн.

Завдання 3

Розрахунок виробничої потужності для виробництва партії насосів використовують взаємозамінне обладнання. Кількість обладнання наведена в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 - Кількість обладнання, шт.

Трудомісткість обробки деталей насоса на обладнанні розраховується у відсотках від трудомісткості випуску одного виробу, а саме:

· верстат 1 – 20%; ● верстат 3 – 35%;

· верстат 2 – 25%; ● верстат 4 – 20%.

Коефіцієнт використання обладнання:

· верстат 1 – 1,1; ● верстат 3 – 1,25;

· верстат 2 – 1,15; ● верстат 4 – 1,05.

Розв’язання

Визначимо трудомісткість обробки деталей насоса на обладнанні та занесемо дані до таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Трудомісткість обробки групами верстатів

насос – 9

1) 60 * 9 * 0,2 = 108; 3) 60 * 9 * 0,35 = 189;

2) 60 * 9 * 0,25 = 135; 4) 60 * 9 * 0,20 = 108.

Виробничу потужність кожного верстата розраховуємо за формулою:

М_j = ,

де F_д – дійсний фонд часу роботи одиниці обладнання, год. (4015 год.);

С_j – кількість одиниць обладнання в групі j, шт.;

t_пр – прогресивна трудомісткість обробки одного комплекту деталей на обладнанні j, хв.

М₁ = (4015 * 6 * 60 * 1,1) / 108 = 14721,67;

М₂ = (4015 * 8 * 60 * 1,15) / 135 = 16416,87;

М₃ = (4015 * 5 * 60 * 1,25) / 189 = 7966,27;

М₄ = (4015 * 8 * 60 * 1,05) / 108 = 18736,67.

Далі необхідно визначити виробничу потужність ділянки і розробити заходи з ліквідації вузьких місць. Виробнича потужність ділянки встановлюється за величиною потужності ведучої групи обладнання з врахуванням можливості ліквідації вузьких місць. Як ведучу групу обладнання візьмемо верстати 1 з потужністю М_уч = 14721,67.

Малюнок 3.1.

Діаграма виробничої потужності обладнання ділянки наведена на рис. 3.1.

Верстат 3, виробнича потужність якого не відповідає потужності ділянки, є вузьким місцем. Розрахунок виробничої потужності не може бути завершеним, поки не розроблені заходи з ліквідації вузьких місць.

При М_уч = 12618,57 на верстатах 3 можна обробити деталі верстатів 4 з сумарною трудомісткістю одного комплекту t_плВ2.

t_плВ3 = = = 102 хв.

Таким чином, деталі комплекту, які підлягають обробці, з сумарною трудомісткістю t_пер повинні бути передані на верстати 3:

t_пер = t_пл - t_плВ3 = 189 – 102 = 87 хв.

Відповідно беремо t_плВ4 = 108 + 87 = 195 хв.

Визначаємо завантаження обладнання при випуску 14721,67 комплектів деталей.

Коефіцієнт завантаження обладнання К_зj визначається шляхом співставлення трудомісткості програми з наявним фондом часу за формулою:

К_зj = ,

де М_уч – виробнича потужність даної ділянки.

Результати розрахунків занесемо до таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 – Розрахунок завантаження обладнання

Найменування обладнання	Кількість обладнання, шт.	Скоригована норма часу на комплект, хв.		Fд * Сj	Коефіцієнт завантаження обладнання
Верстат 1					1,0
Верстат 2					0,9
Верстат 3					1,0
Верстат 4					1,42
Всього					1,08

Таким чином, як видно з таблиці коефіцієнт завантаження обладнання Кз≤1 (1,08 ≤ 1), що показує відсутність на виробництві вузьких місць, а отже і більш ефективне використання обладнання на підприємстві.

Поиск по сайту: