 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Інтерактивні методи навчання
Операційно-діяльнісний компонент освітньої галузі «Природознавство»
Поганий учитель підносить істину, хороший вчить її знаходити. Нам відомо, що процес учіння є своєрідним процесом самостійного «відкриття» учнем уже відомих у науці знань. Традиційні погляди в освіті на формування в учнів знань, умінь і навичок уже не задовольняють суспільство. Сучасному суспільству потрібні не лише добросовісні виконавці, що мають певний багаж знань, умінь і навичок, а особистості. Адже лише сформована особистість може успішно справитись з проблемами сьогодення.
Операційно-діяльнісний компонент – це організація практичної навчально-пізнавальної діяльності учнів з опанування змісту освіти. Цей компонент є одним із головних складових дидактичного процесу і його можна визначити як процесуальний методичний. Основні його складові – принципи, методи, форми, засоби навчання. Ефективність цього компоненту залежить від активної взаємодії учителів й учнів, встановлення між ними суб'єкт-суб'єктних взаємин. Застосування сучасних діалогічних методів, прийомів, форм педагогічної взаємодії сприяє формуванню таких відносин.
Інтерактивні методи навчання
| Групи | Назва | Зміст | Примітки |
| Методи, що використовуються для введення в тему уроку та активізації роботи учнів: | «Асоціативний кущ» | На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою проводитиметься робота, а учні згадують, що виникає в пам’яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім – другорядні. Учитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається». | Під час вивчення теми «Грунт. Значення та охорона грунтів» учитель, пояснюючи, проводить досліди з метою визначення складу грунту. У підсумку будується «асоціативний кущ». |
| «Мозковий штурм» | «Мозковий штурм» є відмінним методом для використання досвіду учнів із метою розв’язання проблем та розробки ідей. «Мозковий штурм» найкраще спрацьовує в групах у кількості 5-7 осіб. Основні ознаки: - Чітко визначте проблему або тему для «мозкового штурму». - Працюйте в колі. - Оберіть лідера, який веде обговорення і заохочує появу нових ідей. Він повинен заохочувати кількість, а не якість ідей. Щоб збільшити появу нових ідей, ви можете надати учням певний час на роздуми і після декількох хвилин розпочинати знову. Правила «Мозкового штурму» -Жодної критики! Запозичення інших ідей є нормальним явищем. Бажаною є велика кількість ідей. Оцінювання відбувається згодом. Щоб удосконалити якість ідей, надайте дітям час для того, щоб вони написали свої ідеї спочатку індивідуально. -Діліться ідеями циклічно, коли окремі учасники або групи розповідають про одну ідею по черзі та ідеї не повторюються. Робота за методом “Мозковий штурм” проводиться поетапно: 1-ий етап (10 хв.): привітання, створення невимушеної атмосфери, взаємного представлення. 2-ий етап (5 хв.): входження в проблемну тему та початок подачі ідей на її вирішення. 3-ій етап (20 хв.): ненав’язливе залучення до участі всіх учасників і записування, навіть незначних, на перший погляд, висловлених думок. 4-ий етап (10 хв.): підведення підсумків – систематизація записаних. | ||
| «Зигзаг «або «ажурна пилка» | Учні організовуються в групи по 4-5 чоловік для роботи над учбовим матеріалом, який розбитий на фрагменти. Потім діти, що вивчають одне і те ж питання, але що полягають в різних групах, зустрічаються і обмінюються інформацією як експерти з цього питання. Це називається "Зустріччю експертів". Потім вони повертаються у свої групи і навчають усьому новому, що дізналися самі, інших членів групи. Ті, у свою чергу, докладають про свою частину завдання (як зубці однієї пили). | Можна використати при вивчені теми «Тварини в природі» 3 клас. | |
| Замальову-вання та записування ідей | Метод замальовування та записування ідей дозволяє швидко та в повній мірі використовувати розумовий потенціал. Він сприяє ефективному запам'ятовуванню, концентрації думок., підвищує продуктивність праці, розширює світогляд та діапазон ідей. Його можна використовувати як для вирішення нескладних проблемних питань, так і для розробки широкомасштабних проектів. 1-ий етап(5 хв.): привітання, створення невимушеної атмосфери, взаємне представлення. 2-ий етап (10 хв.): роз'яснення правил методу замальовування та записування ідей. Наведення прикладу 3-ій етап(15 хв.): формування малих груп та робота над схемою-малюнком проблемної теми. 4-ий етап(10 хв.): презентація малими групами своїх схем-малюнків; аналіз робіт. 5-ий етап(5 хв.): зведення результатів роботи у загальну схему-малюнок (на дошці, аркуші паперу формату А1. плівці для показу на проекторі). | ||
| Метод розробки та поглиблення нового змісту навчання | «Робота в групах» | Робота в групах надає всім учасникам можливість діяти, практикувати навички співробітництва, міжособистісного спілкування (зокрема, відпрацювання прийомів активного слухання, прийняття спільного рішення, узгодження різних поглядів). Роботу в групах слід використовувати тоді, коли необхідно розв’язати проблему, з якою важко впоратись індивідуально та коли одним із очікуваних результатів є набуття навичок роботи в команді. Під час створення груп рекомендується об’єднувати в одній групі учасників із різними рівнями підготовки та досвіду з питання, що розглядається, оскільки в різнорідних групах стимулюється творче мислення, інтенсивний обмін ідеями, проблема може бути розглянута з різних боків. Загальні правила роботи в групах: -кожний учасник за бажанням має можливість висловитися; -усі учасники групи поважають цінності та погляди кожного, навіть якщо не згодні з ними; -обговорюються ідеї, а не люди, що їх висловили; -усі учасники роблять зауваження стисло й по суті; -усі конфлікти, що виникають, розв’язуються мирним шляхом із урахуванням інтересів учасників і правил роботи; -усі учасники прагнуть створити відкриту, ділову, дружню атмосферу; -після завершення групової роботи її результати повинні бути презентовані іншим групам. | Наприклад, на уроці «Моя Батьківщина – Україна» групову роботу можна організувати таким чином. Учні об’єднані у З групи: 1 група – поети; 2 група – художники; 3 група -ерудити. Завдання: 1 група – скласти віршик про Україну; 2група – намалювати малюнок за темою «Моя Батьківщина»; З група – розгадати кросворд |
| «Мозаїка» | Учням пропонується самостійно опрацювати матеріал (кожному різний) і законспектувати його в один із розділів таблиці за певний час. Після цього діти по черзі ознайомлюють свою групу з конспектом, а члени групи повинні за ним занотувати до таблиці ті самі нотатки. Наприкінці спілкування в усіх членів групи повинна бути заповнена таблиця. | Цей метод можна застосовувати під час вивчення теми «Корисні копалини» на уроці природознавства у З класі. На одному уроці вивчаються такі корисні копалини, як граніт, вапняк, пісок, глина. На початку уроку дітям необхідно чітко поставити завдання про те, що вони повинні занотувати: властивості корисної копалини; де її видобувають і як; як її використовують. Разом слід накреслити таблицю, яку діти заповнюватимуть під час опрацювання своєї статті та обміну інформацією. Кінцевий результат цього уроку – складена таблиця в кожної дитини | |
| «Бесіда за круглим столом» | Бесіда проводиться за круглим столом у невимушеній атмосфері й за змістом в основному визначається учнями. Вона зорієнтована на якусь загальновідому тему без суворого переслідуваннямети досягнути чіткого результату.Це особлива форма дискусійного навчання з обговоренням. Мета даного методу полягає в сприянні розвитку соціальної компетенції учнів через вільний обмін досвідом і думками та вироблення толерантного ставлення до висловлювань і переконань інших. Робота за даним методом проводиться у чотири етапи: 1-ий етап(10 хв): ненав'язливе змістовне входження в розмову, орієнтація на тему з боку викладача. 2-ий етап (10 хв): висловлювання думок (спонукання з боку викладача до вільною висловлювання думок без елементів критики та оцінок). 3-ій етап(20 хв): ненав'язлива підтримка та координація вільної комунікації з боку викладача, залучення до розмови усіх учнів. 4-ий етап(5 хв): підбиття підсумків, відзначення найцікавіших думок, завершення роботи круглого столу. | При вивченні теми „Погода рідного краю в різні пори року (температура повітря, опади, напрям вітру)” доцільним є використання методу „бесіда за круглим столом”. | |
| Методи контролю мети навчання та завершення навчальної теми уроку | Метод «шпаргалок» | Метод "шпаргалок" використовують з метою ефективного запам'ятовування інформації, в пам'яті, розвитку в учнях здібностей виявляти ключові моменти у великому обсязі інформації, формуванняосновних положень із заданої теми Учні самостійно опрацьовують, структурують і записують матеріал у формі "шпаргалок". Працюють у малій групі, вони розповідають про прочитане один одному, відкрито користуючись своїми "шпаргалками", щоб створити більшу "шпаргалку" й в такий спосіб прийти до створення "шпаргалки" всієї теми. Робота за даним методом проводиться в п'ять етапів: 1-ий етап(10 хв): привітання та організація взаємною представлення. Визначення теми заняття. 2-ий етап(15 хв): збір критичних зауважень та їх опрацювання. 3-ій етап(35 хв): збір креативних уявлень про майбутнє (гра фантазії) з використанням методу мозковою штурму. 4-ий етап(20 хв): обмірковування можливостей реалізації фантазій на практиці. 5-ий етап(10 хв): аналіз результатів і планування наступних дій. | |
| Метод проектної роботи | Робота за даним методом проводиться в шість етапів: 1-ий етап(10 хв):привітання та організація взаємного представлення. Входження в тему заняття. Роз’яснення теми, задач. 2-ий етап(25 хв): планування реалізації проекту. 3-ій етап(10 хв):планування форм спільної роботи (розподіл праці), планування виконання окремих задач конкретними особами. 4-ий етап(20 хв):самостійне виконання учнями роботи або її частий за складеними ними робочими графіками. 5-ий етап(15 хв): контроль і оцінка результатів проектної роботи, стратегії її виконання та поведінки учасників малих груп. 6-ий етап(10 хв): оформлення документації з метою подальшого використання розроблених матеріалів; оцінювання проектних робіт. | Може бути використана при вивчені будь якої теми | |
| Метод «Постав на голову» | Метод «Постав на голову» належить до креативної техніки вирішення проблем. Полягає він у тому, що вчитель чітко формулює проблему («на ногах»). Робота за методом «Постав на голову» проводиться у три етапи: 1-ий етап (15 хв.): викладач чітко й однозначно формулює проблему («на ногах»), а учні шукають шляхи її вирішення, фіксуючи отримані результати на дошці або на картках. 2-ий етап (15 хв.): викладач повертає проблему на її протилежність («ставить на голову»), учні шукають шляхи її вирішення, фіксуючи отримані результати на дошці або на картках. 3-ій етап (10 хв.): результати, отримані на 2-му етапі роботи, перевертаються «з голови на ноги», їх звіряють з попередніми, що були висунуті на 1-му етапі. Учні можуть порівняти шляхи вирішення проблеми й прийти до найбільш оптимального результату. Метод «Постав на голову» сприяє розвитку в учнів здібностей до пошуку нестандартних підходів у вирішенні проблем, комунікативності, формує самостійність мислення. | Наприклад, при вивченні теми «Рух Землі навколо Сонця. Зміна пір року. Рух Землі навколо своєї осі. Зміна дня й ночі»: «Як ви думаєте, які чинники впливають на зміну дня і ночі?» Після обговорення цього питання з учнями, вчитель допомагає їм поставити проблему «на голову», наприклад: «Як ви думаєте, які чинники не впливають на зміну дня і ночі?». | |
| Метод «Майстерні майбутнього | Становить розробку моделей майбутнього. Даний метод має рад характерних лише для нього особливостей: 5)майбутнє розглядається не як продовження сучасною, а виходячи з перспективи обраного сценарію; 2) розробляються альтернативні варіанти розвитку сучасності з метою здійснити вплив у напрямі бажаного майбутнього. Учням надається можливість уявити майбутнє таким, яким вони бажають його бачити. Робота за даним методом проводиться в п’ять етапів: 1-ий етап (5 хв): привітання та організація взаємною представлення. Визначення теми заняття; 2-ий етап (10 хв): збір критичних зауважень та їх опрацювання. 3-ий етап (15 хв): збір креативних уявлень про майбутнє (гра фантазії) з використанням методу мозковою штурму; 4-ий етап (10 хв): обмірковування можливостей реалізації фантазій на практиці; 5-ий етап (5 хв): аналіз результатів і планування наступних дій. | Доречним виявляється при вивченні теми «Населення Землі, Охорона природи на Землі» |
Поиск по сайту: