Джерела господарського права

Та вимоги до правових актів

Господарювання

Господарське право — це система нормативних актів, основни­ми джерелами яких є закони, підзаконні акти, а також судовий пре­цедент.

Нормативний акт господарського права - це офіційний пись­мовий документ компетентного органу держави, який є джерелом норм господарського законодавства, тобто встановлює, змінює або припиняє функціонування певних норм.

Для господарського правахарактернідві ознаки:

/. Зміст (нормативний документ являє собою офіційне дже­рело правової інформації про чинні права у сфері господарської діяльності).

•2. Форма (нормативний акт - це юридично-технічна форма встановлення, опублікування і застосування норми права).

Джерелами господарського права є:

1. Норми міжнародного права, рекомендовані міжнародними економічними організаціями в зовнішньоекономічних відносинах. Як приклад можна навести Уніфіковані правила та звичаї для до­кументарних акредитивів (публікація Міжнародної торговельної палати № 500вредакції 1993 р.), введені вдію Указом Президен­та України "Про заходи щодо впорядкування розрахунків за дого­ворами, що укладаються суб'єктами підприємницької діяльності України" від 4 жовтня 1994 р.

2. Нормативні документи про господарську діяльність в Ук­раїні. Вони поділяться на дві основні групи: закони і підзаконні

__З іШ,, ^ ^пчи^^а ^т-^ягШае. Верховна Рада України. Вони |^|ю.^р^|вя&ДДірШІІІу,І;еред них і Господарський кодекс

ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА І

18 | С.И. Кравчук. Госполарське право України

України. Всі інші нормативні акти відносяться до групи підза-конних нормативно-правових актів, оскільки приймаються в роз­виток законів і не можуть виходити за їх межі. До цієї групи нор­мативних актів належать:

а) укази Президента України з господарських питань;

б) розпорядження Президента України з господарських
питань; ^ч

в) постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України
(у подальшому - КМУ) з господарськихпитань;

г) господарські нормативні акти міністерств, державних
комітетів та органів управління;

д) нормативні акти господарського права місцевих рад та
держадміністрацій.

Основні засади регулювання господарських правовідносин визначаються Конституцією України та Законом України від З серпня 1990 р. "Про економічну самостійність Української РСР". Розвиток конституційних засад здійснюється через:

— загальні нормативні акти (Закон України "Про влас­ність", Цивільний кодекс України);

— закони про види та правовий статус господарюючих суб'єктів (закони України " Про господарські товари­ства", "Про колективне сільськогосподарське під­приємство");

— закони про окремі види господарської діяльності (По­вітряний кодекс України);

— закони про окремі господарські відносини (Господарсь­кий процесуальний кодекс України).

, Основою господарського права є системастатусних або ком-петенційних законів, які визначають правове становище господа­рюючих суб'єктів. Ці закони класифікуються на:

— загальні, які визначають види і організаційні форми під­приємств, порядокїх створення та реєстрації, економічні і правові умови діяльності, порядокїї припинення (Гос­подарський кодекс України);

— закони, які визначають правове становище окремих видів підприємств усіх галузей економіки (Закони України "Про господарські товариства"," Про оренду державно го та колективного майна", "Про режим іноземного інве стування");

Розліл 2. Госполарське право і госполарські правовіл носини | 19

— нормативні акти, які регулюють правове становище об'єднань підприємств (асоціацій, корпорацій, концер­нів, консорціумів);

— нормативні акти, які регулюють відносини володіння, користування та управління нерухомим майном у на­родному господарстві;

— інститут господарського договірного права.

Слід відзначити такий аспект, як застосування в Україні зако­нодавства зарубіжних країн. Правила його застосування такі:

1. Довідносин,щовипливаютьзправавласносгі, застосовуєть­ся закон за місцем знаходження майна.

2. При укладанні угоди правоздатність і дієздатність визна­чаються закон за місцем укладання угоди.

3. До форм угод застосовується закон місця укладання угод.

4. До зобов'язань, що виникають із заподіяної шкоди, засто­совується закон місця розгляду спору, а за клопотанням по­терпілого —закон місця заподіяння шкоди.

5. Питання позовної давності вирішуються законом тієї дер­жави, на території якої утворена юридична особа.

Основними вимогами до правових актів господарювання є:

1. Суворе дотримання принципу правової економії (прийнят­тя меншої кількості нормативних документів з одних і тих самих господарських питань).

2. Видання нормативних актів міністерствами та відомства­ми здійснюється відповідно до законотворчих принципів.

3. Недопущення застосування відомчих нормативних актів, що не відповідають правочину як з точки зору створення правової бази, так і огляду на правовиховне і профілактич­не значення відомчого господарського законодавства

4. Обов'язкова державна реєстрація відомчих нормативних актів.

Поиск по сайту: