|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Класифікація системи господарських договорівРізноманітність господарської діяльності обумовлює широке коло господарськихдоговорів. Кожному господарськомудоговору властиві і загальні риси цієї правової категорії, і ознаки, притаманні саме цьому виду господарськихдоговорів. Тому для їхнього розмежування застосовуються доктринальна і нормативна класифікації господарських договорів, основою яких є їхні юридичні (внутрішні) властивості. Особливе місце в системі господарськихдоговорів займають організаційні. Уст. 186 Господарського кодексу України організаційний господарський договір визначається як договірне оформлення учасниками господарських відносин на основі вільного волевиявлення сторін або на підставі примірних договорів відповід-нодоположеньнормативно-правових актів. Вони не породжують конкретних зобов'язань майнового характеру. В той же час з постачання продукції, виконання робіт чи надання послуг вони визначають умови і порядок виникнення зобов'язань. Подібнідого-вори встановлюються, як правило, при тривалій співпраці, а також виробничо-технічному взаємозв'язку. Як приклад можна назвати договір про організацію систематичних перевезень, які заключа-ються між суб'єктами, якими перевозяться вантажі, і самими власниками вантажів, за необхідності їх систематичнихперевезень. Між оптовими постачальниками і постійними організаціями-спожива-чами достатньо часто заключаються договори на організацію постачань матеріальних ресурсів. Уданих випадках конкретні зобов'язання постачальника і покупця виникають при оформленні замовлення. Пріоритетність організаційнихдоговорівполягаєвтому, що сторони звільняються вщ необхідності погодження на весь комплекс питань, пов'язаних з виконанням зобов'язань, по кожні торговельній операції, і мають можливість визначати додаткові умови тривалої гарантованої співпраці. Господарське законодавство право класифікує господарські договори за кількома критеріями: 116 І _______________ С.Й. Кравчук. Госполарське право України 1. За суб'єктним складом розрізняються: —двостороннідоговори; —багатосторонні договори. Прикладом першого виду договорів є поставка продукції (сторони —постачальник і покупець—ст. 712 Цивільного кодексу України). Прикладом другого договору є перевезення вантажів: у ньому беруть участь перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач — особа, уповноважена на одержання вантажу (ст. 908 Цивільного кодексу України). 2. Залежно від юридичної підстави укладення договорурозрізня —господарськідоговорй, якіукладаютьсянапідставідержав-них замовлень і змістяких повинен відповідати цим замовленням. Ці господарські договори визначені і регулюються якдержавні контракти. Це договори поставки продукції, виконання робіт, надання послуг тим споживачам, потреби яких фінансуються за рахунок держави і замовниками у яких виступають центральні державні органи (міністерства, відомства). Держконтракти поєднуютьу собі юридичні властивості держзамовлень (актів централізованого планування) і власне господарських договорів. Особливою їхньою ознакою є те, що держава гарантує оплату продукції, робіт, послуг задержавними контрактами, атакожте, що держава може надаватиекономічніпільги виконавцям цихдоговорів. Виконавцідержавного контракту забезпечують себе матеріально-технічними ресурсами самостійно шляхомукладан-ня прямих договорів з підприємствами-постачальниками, державними постачальницько-збутовими та іншими посередницькими організаціями. Виняток становлять окремі види ресурсів, виробництвоіспоживанняяких контролюється та централізовано розподіляється державою; —господарські договори, які укладаються на поставку продукції, виконання робіт, надання послуг на підставі господарських намірів сторін, юридично виражених суттєвими умовами договорів (регульовані договори). Залежно від способу виникнення розрізняють формальні, реальні і консен-суальні господарські договори. Для укладання формального господарського договору необхідні двамрменти: узгодження волевиявлення сторін (консенсус) та вираження волі Розліл 8. Система госполарських логоворів ______________ | 117 у певній (загалом визначеній законом) формі. Форма господарських договорів письмова, причому здебільшого регулюється імперативними нормами. Це їх істотна ознака. Для укладання реального господарського договору необхідні не тільки узгодження волі сторін, а й передача речі — об'єкта договору. Консенсуальні договори—це такі господарські договори, які виникають в момент реальних намірів сторін, недвозначно виражених словами або конклюдент-ними діями. Консенсуальні господарські договори повинні мати письмову форму. 3. За способом оферти і визначення змісту розрізняють: —договори приєднання. Це господарські договори, у яких одна сторона наперед визначає істотні умови майбутнього договору. Іншій стороні залишається або прийняти їх, або не вступати в договір (перевезення вантажів, страхування тощо); —договори, змістяких сторони визначають при їх укладанні. 4. За змістом істотних умов розрізняють: — прості господарські договори; — складні господарськідоговорй. одного виду договору: поставки, міни, перевезення і т. ін. У складних господарських договорах поєднуються майнові елементи двох і більше договорів. Наприклад, у договорі підряду на капітальне будівництво — поставка, підряд, майновий найм. 5. За регулятивними функціями розрізняють: —попередні господарськідоговорй; —основні господарськідоговорй. Попередній договір визначає умови, на яких сторони зобов'язуються у певний строк укласти господарський договір ("договір про договір", протокол про наміри). Такий договір є необхідним щодо тих господарських відносин, в яких для укладання основного договору треба здійснити ряд дій, без яких його неможливо укласти (підряд на капітальне будівництво складного об'єкта); —генеральні господарськідоговорй; —поточні господарськідоговорй. Генеральний господарський договір укладається на весь період діяльності, яка регулюється. Він визначає суттєві умови 118 | _______________ С.Й. Кравчук. Госполарське право України співробітництва сторін протягом усього періоду здійснення відповідної діяльності. Поточні (разові) договори укладаються на підставі генерального договору як такі, що розраховані на певні (короткі) проміжки часу. Такідоговори, як правило, не включають умов, не передбачених генеральним договором, інакше це був би новий (окремий) договір. На практиці використовується нормативна класифікація господарських договорів, яка здійснюється за предметною ознакою, тобто залежно від видів майнових відносин, які є предметом відповідних договорів. їх систему дає Цивільний кодекс як основний закон про господарські договори, який систематизує господарські договори разом із цивільними. За предметною ознакою закон розрізняє господарські договори на передачу майнау власність (повне господарське відання, оперативне управління), на передачу майна у строкове оплатне користування, на виконання робіт, на перевезення вантажів (транспортні господарські договори) та надання інших господарських послуг. Господарський договір, як і будь-який інший, виконує в економіці ряд функцій. Функції господарського договору—це передбачені або санкціоновані законом регулятивні властивості його як юридичного акта, завдяки яким врегульовуються відповідні господарські відносини. Господарському договору властиві загальні договірні і специфічні, тобто господарсько-договірні, функції. Загальними функціями договору є: —ініціативна (договір як акт вияву ініціативи і узгодженої волі сторін врегулювати певні відносини); —програмно-координаційна (договір як програма поведінки сторін щодо здійснення господарських відносин і засіб узгодження, координації їхніх дій відповідно до економічних інтересів і намірів); —інформаційна (договір завдяки формальній визначеності його умов включає в себе інформацію про правове становище сторін удоговорі, яка необхідна сторонам, у відповідних випадках—юрисдикційним органам, третім особам); —гарантійна (лише завдяки договору включаються в дію такі правові гарантії виконання договірних зобов'язань, як неустойка, завдаток, застава); Розліл 8. Система госполарськихлоговорів ______________ | 119" — правозахисна (договір є правовою формою відносин, тобто Специфічними, властивими господарському договору, єтакі функції: —правового забезпечення економічних потреб стосовно тих споживачів, потреби якихцентралізовано враховуютьсядер-жавою і фінансуються за рахунок державного бюджету. Цю функцію виконує такий особливий господарський договір, як державний контракт; —правовогозасобуреалізаціїдержавнихзамовлень. Державні замовлення - це Обов'язкові для виконавців юридичні акти централізованого планування виробництва. У формі держзамовлень планується: виробництво дефіцитної продукції; заходи щодо розвитку пріоритетних галузей народного господарства; виконання міждержавних економічних угод; експортно-імпортна діяльність; вирішення соціальних проблем тощо. Державне замовлення реалізується шляхом укладання господарських договорів (державних контрактів) між його виконавцями і споживачами продукції, послуг, замовниками робіт. Інакше кажучи, господарський договір уцьому разі є функціональним правовим засобом реалізації державного замовлення; —правового інструмента (засобу) децентралізованого планування господарської діяльності. Детально ця функція врегульована ст. 11 Господарського кодексу України. Законність і дієвість договорів оцінюються, виходячи з норм. цивільного законодавства про дійсність операцій. Договір є правомірним і має юридичну силу, якщо кожна із сторін має статус суб'єкта договірних зобов'язань. Юридична особа діє в рамках спеціальної дієздатності, а особа, яка підписала договір, — діє в межах наданих їй повноважень. При недотриманні вказаних вимог, в залежності від ступеня порушення, договір визнається недійсним. При значніших порушеннях закону можуть наступити серйозні наслідки—наприклад, штраф в прибуток іншої сторони чи бюджет держави. Посадові особи, які порушили при укладені договорів чинне законодавство можуть притягуватися до матеріальної, дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. 120 | ______________ С.Й. Кравчук. Госполарськє право України Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |