|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Загальні відомості про давніх слов’янКлас Художня культура Тема: Культура давніх слов'ян. Черняхівська та зарубинецька культури. Мета: ознайомити учнів із черняхівською та зарубинецькими культурами, основними заннятттями давніх слов'ян; розвивати творчу уяву, спостережливість, пам'ять, вміння аналізувати почутий матеріал; виховувати любов до свого народу, до прекрасного. Тип уроку: керована лекція Обладнання: ілюстрації Хід уроку І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань Бліц-опитування 1. Що вам відомо про давніх слов'ян? 2. Чим займалися давні словяни? ІІІ.Мотивація пізнавальної діяльності Давніх слов’ян візантійський автор Прокопій Кесарійський характеризує як численний народ, що мав вплив на історичні події Південно-Східної Європи. ІУ. Вивчення нового матеріалу Загальні відомості про давніх слов’ян На межі III і II тис. до н.е. з індоєвропейської спільноти виділяється германо-балто-слов'янська група, що дає підстави стверджувати про початок праслов'янської історії. Протягом тривалого часу на українських землях формувалася праслов'янська культура, і в цьому процесі значну роль відігравали, з одного боку, традиції автохтонного етносу, з іншого, - культурні зв'язки із сусідніми народами. Черняхівські племена Приблизно 2000 років тому у північно-західній частині сучасної Запорізької області, на правому березі Дніпра, з'являються землеробні поселення слов'ян. Ці перші слов'яни на території нашого краю входили до складу племінного об'єднання антів. Саме їх учені вважають предками українців. Анти залишили після себе пам'ятки так званої черняхівської археологічної культури. Черняхівці протягом приблизно чотирьох століть були найчисленнішими племенами на нашій території. їхні поселення розташовувалися на схилах і терасах по берегах річок. Житла черняхівців були двох типів - заглиблені у землю та наземні. Напівземлянки, залишки яких знайдені біля сіл Привольне та Августинівка Запорізького району, мали прямокутну або овальну форму. Їх площа складала 12-32 квадратних метри. Опорою для стін жител обох типів були стовпи. Ймовірно, на стовпах кріпився дерев'яний каркас, котрий переплітався брусками й обмазувався зверху глиною. Підлога була земляною, інколи обмазувалася глиною. Основним заняттям черняхівців було рільництво. Тримали вони також велику рогату худобу, коней, свиней, птахів. їх житла охороняли собаки. Черняхівці були великими майстрами гончарної справи. Для виготовлення різноманітних горщиків, мисок, глечиків вони використовували гончарний круг. Як вже згадувалося, приблизно 1500 років тому у Північне Причорномор'я вторгаються войовничі гуни. З того часу черняхівська культура занепадає. На території Запорізької області жили й інші антські племена. У VI столітті вони воювали з могутньою Візантією - спадкоємицею величі Римської імперії. Війни з іншими ворогами - аварами - закінчилися поразкою антів. Але вони не щезли з історії, а разом з іншими народами увійшли до складу східнослов'янських племен. Саме ці племена утворили в IX столітті велику слов'янську державу - Київську Русь. Кераміка. Значних успіхів досягло гончарство. Кераміку зарубинецької культури виробляли вручну з чорної глини, а черняхівської - із сірої глини за допомогою гончарного круга. Починаючи з II ст. н.е., гончарне виробництво стає масовим, орієнтуючись на ринок. Особливо високим технічним рівнем відзначалась черняхівська кераміка (кожна обпалювальна піч могла одноразово пропустити близько сотні виробів), їй була притаманна висока художня якість в оформленні керамічних виробів. Керамічні вироби прикрашалися вигадливим орнаментом та зображеннями, що мали не лише естетичний, а й магічний зміст. Окремі екземпляри є справжніми витворами декоративного мистецтва. На численних поселеннях Зарубинецької, Черняхівської та інших культур, як і в минулі часи на трипільських поселеннях (Кліщів, Ворошилівка, Вінницької обл.), знайдені вироби з глини у вигляді «хлібців» – це невеликі глиняні повторення округлих буханців хліба. Найчастіше трапляються їхні мініатюрні копії. У глину «хлібців» додавали рослинні домішки та злаки. На Черняхівському поселенні у с. Лепесівка (Хмельницька обл.) велику кількість хлібців знайдено в будинку-святилищі. А на поселенні Корчак один з хлібців орнаментовано хрестом. Майже на кожній дослідженій пам'ятці І тис н.е. знайдені прикраси з язичницькою символікою – амулети, що підвішувалися на шию або носилися в торбинках. Їх виготовляли з металу, кістки, каменю і глини. Найпоширенішими були різноманітні підвіски з дірочками або вузликами, прикрашені крапками. На поселеннях Зарубинецької культури характерними були шумові підвіски – амулети. З них складалися намиста, куди входили металеві дзвіночки, різноманітні кільця, ланцюжки тощо. За уявленням наших предків, такі шумові намиста повинні були відганяти злих духів. Серед племен Дністро-Дніпровського межиріччя І тис н.е. поширеними були так звані лунниці – амулети-підвіски на честь шанування Місяця. Як обереги використовували і намисто. На посуді майже всіх слов'янських культур І тис. н.е. зображувалися різноманітні солярні знаки та хрести, в тому числі у вигляді свастики, яка походить від рівнобічного хреста, вписаного у квадрат. Як відомо, цей знак має зв'язок із сонцем та вогнем, визначаючи сторони в космосі, сторони світу, а також тісно пов'язаний за змістом із знаком хреста. Знак хреста є дуже давнім: зафіксований ще на кераміці трипільської культури. Утворений він чотирма променями. Спочатку хрест імітував найдавніше знаряддя для добування вогню, а пізніше перетворився на універсальну емблему – поєднання небесного вогню (Сонця) і вогню землі. В минулому було поширене уявлення про небесне походження земного вогню, як вогню подарованого людям небом. Хрест виступає язичницьким символом воскресіння та безсмертя, він здатний відлякувати будь-яку погань і має цілющі властивості Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |