Економічний цикл та його фази

Развитие рыночной экономики не представляет собой непрерывный процесс, развивающийся по восходящей линии, а периодически прерывается экономическими спадами и кризисами. Вследствие этого капиталистическое воспроизводство носит циклический характер. Экономический кризис является фазой экономического цикла. Экономические кризисы имеют четко выраженный закономерный характер.

Причиной промышленного цикла и кризиса в классические времена было основное противоречие капитализма: между общественным характером производства и частнокапиталистической формой присвоения результатов производства. Это противоречие проявляется в ряде производных противоречий: в противоречии между производством и потреблением; в противоречии между необходимостью и реальным состоянием пропорциональности; в противоречии между условиями производства и реализации прибавочной стоимости.

Последствия: обновление основного капитала (внедрение достижений НТП); безработица растет и приобретает всё новые формы (например, структурная безработица).

Материальной основой периодичности циклов и кризисов является обновление основного капитала, средний срок функционирования которого был равен для капитализма свободной конкуренции приблизительно 10 годам. Сама фаза кризиса вызывает побудительную необходимость более или менее единовременного массового обновления. Это дает предпринимателям возможность снизить издержки производства и даже при пониженных ценах извлекать прибыль.

Фазы экономического цикла:

1)кризис (спад производства от высшей точки развития до низшей). В этой фазе объёмы производства падают, растет безработица, цены, как правило, снижаются, уровень ссудного процента растет.

2)депрессия (застой). В эту фазу происходит обновление элементов основного капитала – растет спрос на средства труда – это приводит к постепенному оживлению. В этой фазе объёмы производства уже не падают, безработица на том же уровне, цены остаются низкими, уровень ссудного процента постепенно снижается.

3)оживление (подъем до ранее достигнутой высшей точки перед кризисом). В этой фазе объёмы производства растут, безработица сокращается, цены, как правило, растут, уровень ссудного процента понижается.

4)подъем (превышение ранее достигнутых высших объемов производства). В этой фазе происходит завершение обновления основного капитала; объёмы производства растут, безработица рассасывается, цены растут, ссудный процент понижается.

Економічні школи:

Давид Рікардо причиною криз вважав несправедливість у розподілі багатства.

Сімон Сісмонді (Швейцарія) пояснював кризи недоспоживанням народних мас, невідповідністю між виробництвом і споживанням.

Карл Маркс стверджував, що кризи – це суперечність між виробництвом і споживанням (або анархія виробництва).

Д. Кейнс пояснював кризи дією закону психології, згідно з яким люди, «схильні, як правило, збільшувати споживання із зростанням доходів, але не такою мірою, якою зростає дохід.

Класифікація:

- короткострокові (цикли Дж. Кітчина), тривалість яких 3 – 5 років, причини – активізація на фінансових ринках;

- середньострокові (цикли Джаглера і Кузнеця), тривалість яких коливається в межах 10 – 20 років. Їх пов’язують із структурними зрушеннями в економіці та суттєвими міжгалузевими переливами капіталу;

- довгострокові, або довгохвильові (цикли Кондратьєва), їх тривалість 50 років. Відбуваються радикальні зміни в технологічній базі як національної, так і світової економіки.

28. Малі, середні та великі економічні цикли. Теорія "довгих хвиль" М.Кондратьєва.

Економічний цикл — це сукупність постійних фаз національної економіки — розширення та скорочення обсягів виробництва. Його ще називають циклом ділової активності або кон'юнктурним циклом. Економічний цикл – обіг капіталу, який здійснюється у певний відрізок часу. В процесі обігу елементи основного капіталу зношуються. Необхідність масового поновлення фізично і морально застарілих елементів основного капіталу складає передумову для одноразових великих вкладень капіталу. Поновлення основного капіталу і становить матеріальну основу як кожного циклу, так і циклічного характеру відтворення в цілому.

Види циклів:

- короткострокові (цикли Дж. Кітчина), тривалість яких 3 – 5 років, причини – активізація на фінансових ринках;

- середньострокові (цикли Джаглера і Кузнеця), тривалість яких коливається в межах 10 – 20 років. Їх пов’язують із структурними зрушеннями в економіці та суттєвими міжгалузевими переливами капіталу;

- довгострокові, або довгохвильові (цикли Кондратьєва), їх тривалість 50 років. Відбуваються радикальні зміни в технологічній базі як національної, так і світової економіки.

«Довгі хвилі» Кондратьєва показують коливання економічної активності, що пов’язані з масштабними змінами у технологічному способі виробництва, з потрясінням усієї суспільно-економічної системи. Повторність великих циклів Кондратьєв пов’язував з особливостями основного капіталу, вкладеного у довгострокові виробничі фонди: будівлі, споруди, комунікації.

Поиск по сайту: