 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Модель кругообігу у відкритій економіці за участю держави
1 – товарний потік імпорту;
2 – грошовий потік розрахунків за імпорт;
3 – товарний потік експорту;
4 – грошовий потік розрахунків за експорт;
5 – перерахунок грошових коштів із-за кордону до країни (посилки, перекази);
6 – перерахунок грошових коштів з країни за кордон.
У моделі економічного кругообігу уряд (держава) виконує чотири функції:
1) здійснює на відповідних ринках державні закупки ресурсів та продуктів і внаслідок цього несе відповідні витрати. Змінюючи обсяг держзакупок, уряд впливає на сукупний попит в економіці та, як результат, на обсяг виробництва;
2) надає домогосподарствам і підприємствам суспільні блага, медицини, армії, міліції тощо);
3) для здійснення своїх витрат уряд формує державні доходи за пов’язані з утриманням бюджетної сфери (освіти, науки, культури, рахунок збирання податків: податки на прибуток підприємств, прибутковий податок з громадян, непрямі податки (ПДВ, акцизи);
4) здійснює трансфертні платежі – пенсії, стипендії, виплати по безробіттю та страхуванню, дотації, субсидії.
Валові податки за мінусом трансфертних платежів є чистими податками.
Трансферти є інструментом перерозподілу доходів (ресурсів і товарів) між окремими домогосподарствами. До трансфертів належать пенсії, стипендії та інші види соціальної допомоги.
При розв’язанні задач на кругообіг поряд з основними секторами розглядається фінансовий сектор (фінансовий ринок), через який відбувається рух грошових (фінансових) ресурсів, що визначає відтворювальні процеси в економіці.
Система макрорахунків – це сукупність кореспондуючих між собою рахунків, побудованих за принципом подвійного бухгалтерського запису. Скільки секторів, стільки і рахунків.
Система рівнянь для розрахунку макропоказників у закритій економіці без державних дій:
Y внп по доходах = Y нд +A;
Y внп по видатках = C + Iв;
Y чнп по доходах = Y нд = Y внп – А;
Y чнп по видатках = С + (Iв – А) = С + Ir;
Y нд по доходах = Y нд;
Y нд по видатках = С + S.
Умова рівноваги в економіці: S = Ir
Система рівнянь для розрахунку макроекономічних показників у відкритій економіці без державних дій (додається сектор „закордон”):
Y внп по доходах = Y нд +A;
Y внп по видатках = С + Iв + NX = C + Iв + (X – M);
Y чнп по доходах = Y нд = Y внп – А;
Y чнп по видатках = С + (Iв – А) + NX;
Y нд по доходах = Y нд;
Y нд по видатках = С + S + (Z a → ά – Zά → a).
перерах. перерах.
за кордон із-за кордону
Питання 2. Система рівнянь для визначення макроекономічних показників у відкритій економіці з державними діями
1. Сукупний кінцевий попит в економіці (AD):
2. Валовий національний продукт (YВНП):
А + ∑ факторних доходів – дотації (субсидії) підприємствам = = А + зарплата + % + рента + непрямі податки + прибуток корпорацій + +доходи від власності – дотації (субсидії) підприємствам,
де прибуток корпорацій = прямі податки + дивіденди + +нерозподілений прибуток корпорацій;
3. Чистий національний продукт (YЧНП):
∑ факторних доходів – дотації (субсидії) підприємствам = зарплата + % + рента + непрямі податки + прибуток корпорацій + +доходи від власності – дотації (субсидії) підприємствам,
де прибуток корпорацій = прямі податки + дивіденди + +нерозподілений прибуток корпорацій;
4. Національний доход (YНД):
зарплата + % + рента + прибуток корпорацій + +доходи від власності,
де прибуток корпорацій = прямі податки + дивіденди + +нерозподілений прибуток корпорацій;
непрямі податки + дотації (субсидії) підприємствам.
5. Особистий доход (PI):
прямі податки – відрахування на соціальні заходи – – нерозподілений прибуток корпорацій + трансферти домогосподарствам.
6. Доход у розпорядженні, або використовуваний доход (DI):
індивідуальні податки – неподаткові платежі.
Питання 3. Валовий національний продукт і валовий внутрішній продукт, способи їх вимірювання. Номінальний, реальний, фактичний і потенційний ВНП (ВВП).
ВНП (валовий національний продукт) – це ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених протягом року резидентами даної країни як на її території, так і на території інших країн (за кордоном).
Кінцеві товари і послуги (кінцева продукція) – це продукція, яка пройшла повний цикл обробки і призначена для споживання населенням.
Проміжна продукція (проміжне споживання) – це продукція виробничого призначення (сировина, напівфабрикати, верстати тощо).
До резидентів економіки належать:
1) фізичні особи, які постійно проживають в даній країні;
2) юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність в межах країни протягом не менш одного року;
3) громадяни, які тимчасово проживають за межами країни і здійснюють там господарську діяльність, але праця яких оплачується за рахунок бюджету своєї країни (працівники посольств, представництв, військовослужбовці підрозділів, які дислоковані на території інших країн);
4) тимчасові і сезонні працівники, які зайняті за кордоном менш одного року або працюють вахтовим методом;
5) студенти, що навчаються в інших країнах за обміном.
ВВП (валовий внутрішні продукт) – це ринкова вартість кінцевої продукції, виробленої протягом року резидентами і нерезидентами даної країни лише на її території.
Існують три способи вимірювання ВВП (ВНП):
1) за потоком видатків (метод кінцевого використання):
Під час застосування цього методу до ВВП (ВНП) не включаються витрати на придбання товарів, що вироблені у минулі роки, а також витрати на купівлю проміжної продукції, що дозволяє запобігти подвійного рахунку.
2) за потоком доходів (розподільчий метод):
А + ∑ факторних доходів – дотації (субсидії) підприємствам = = А + зарплата + % + рента + непрямі податки + прибуток корпорацій + +доходи від власності – дотації (субсидії) підприємствам,
де прибуток корпорацій = прямі податки + дивіденди + +нерозподілений прибуток корпорацій.
Під час застосування розподільчого методу взаємозв’язок між ВНП і ВВП відображає формула:
ВНП = ВВП + чисті факторні доходи з-за кордону.
Чисті факторні доходи з-за кордону =
= доходи, які отримані громадянами даної країни за кордоном –
– доходи іноземців, які отримані на території даної країни.
3) за валовою доданою вартістю (виробничий метод):
ВВПВДВ = ВВ – ПС,
де ВВ – валовий випуск (валова продукція національного виробництва);
ПС – проміжне споживання.
Додана вартість – це різниця між вартістю продукції, що вироблена фірмою, і сумою, яка сплачена іншим фірмам за придбану сировину, матеріалу та іншу проміжну продукцію.
Цей метод дозволяє врахувати внесок окремих фірм та окремих видів (сфер) виробничої діяльності у створення ВВП (ВНП).
Валовий випуск (ВВ) – це сукупна ринкова вартість товарів і послуг, що вироблені протягом року в економіці країни в базових цінах, які не включають акцизний збір, ПДВ (податок на додану вартість) і мито.
Причини, з яких показник ВВП (ВНП) не завжди точно характеризує добробут нації:
1) деякі товари і послуги, що створені і спожиті в домогосподарствах, не надходять на ринок і, як наслідок, не мають ринкової ціни; вони враховуються на рівні витрат;
2) врахування тіньової економіки;
3) недосконалість організації обліку зростаючого числа виробників у ринковій економіці;
4) проблема врахування втрат від забруднення навколишнього середовища.
Види ВВП (ВНП):
1) номінальнийВВП (ВНП) – це продукт, підрахований у поточних цінах (у цінах поточного року);
2) реальнийВВП (ВНП) – це продукт, який оцінюється в постійних (порівняних або базових) цінах, тобто без врахування інфляції;
ВВПреальний = 
= 
.
Дефлятор ВВП – це ціновий індекс, що показує зміни середнього рівня цін у виробничо-промисловому секторі країни. Для визначення дефлятора ВВП використовується індекс Пааше, тобто індекс, де в якості ваги використовується набір благ поточного періоду.
Індекс Пааше визначається за формулою:
де Pio, Pit – ціни і -го блага відповідно в базовому (0 -ому) році і поточному (t -ому) році;
Qit – кількість і -го блага у поточному (t -ому) році.
Від дефлятора ВВП слід відрізняти індекс споживчих цін, що показує зміни середнього рівня цін „кошика” товарів і послуг, що споживаються середньою міською сім’єю.
Для визначення індексу споживчих цін використовується індекс Ласпейреса, тобто індекс, де в якості ваги використовується набір благ базового періоду. Індекс Ласпейреса визначається за формулою:
де Pio, Pit – ціни і -го блага відповідно в базовому (0 -ому) році і поточному (t -ому) році;
Qiо – кількість і -го блага у базовому (0 -ому) році.
Індекс Фішера усереднює значення індексів Ласпейреса і Пааше. Для його визначення застосовується формула:
Індекс Фішера характеризує загальний індекс цін (Іц), який використовується для оцінки темпів інфляції в країні..
Якщо індекс цін Іц < 1, то номінальний ВВП коригується в бік збільшення, що називають інфліюванням ВВП. Якщо індекс цін Іц > 1, то номінальний ВВП коригується в бік зменшення, що називають дефліюванням ВВП.
3) фактичнийВВП (ВНП) – це продукт, що дійсно, фактично вироблений в даному періоді;
4) потенційнийВВП (ВНП) – це продукт, який може бути вироблений в умовах повної зайнятості ресурсів.
Повна зайнятість ресурсів досягається, якщо в економіці існує природний рівень безробіття (4–6 % на рік), природний рівень інфляції (3–4% на рік) та природний рівень завантаження потужностей (80–85% від виробничої потужності).
Поиск по сайту: