Арахіс (земляний горіх)

Соняшник

Україна є одним із найбільших світових виробників та експортерів насіння соняшнику і продуктів його переробки. Нинішній урожай цієї олійної культури не поступатиметься минулорічному, а тому Україна може зміцнити свої позиції на світовому ринку. Разом з цим зростатиме залежність вітчизняних виробників та переробників від кон'юнктури світового ринку.

На відміну від України, у світовому сільському господарстві насіння соняшнику не належить до основних олійних культур, хоча й посідає значне місце в олійному балансі. Обсяги виробництва соняшнику поступаються таким олійним культурам, як соєві боби та ріпак. Із зазначеного обсягу виробництва олійних культур у 2008/09 маркетинговому році (МР) на рівні 395,3 млн т соєві боби займають 53%, ріпак - 15, соняшник - 8 відсотків.
Згідно з прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2009/10 МР очікується виробництво 31,7 млн т соняшнику, що менше, порівняно з попереднім сезоном, на 4,3%. Зменшення виробництва буде наслідком скорочення посівних площ та зниження врожайності. Так, посівні площі соняшнику очікуються на рівні 23,2 млн га, а це на 160 тис. га, або майже на 1%, менше порівняно з попереднім сезоном. Урожайність очікується близько 13,6 ц/га, що на 3,4% менше за попередній рівень.
Площа вирощування соняшнику в нинішньому сезоні хоча й поступається минулорічній, але перевищуватиме середні показники за 10 останніх сезонів на 1,6 млн га, або 7%, що свідчить про зацікавленість аграріїв у вирощуванні цієї культури.
Найбільшим виробником соняшнику у світі залишиться Російська Федерація. Незважаючи на зменшення виробництва приблизно на 350 тис. т, а саме до 7 млн т, це буде найкращий показник порівняно з іншими країнами світу.
Передбачається також незначне зменшення обсягів виробництва соняшнику в країнах Європейського Союзу. Якщо в минулому році ними було вироблено понад 6,9 млн т насіння, то нинішнього очікується на 62 тис. т менше.
Україна вже котрий сезон поспіль залишається на третій сходинці світового рейтингу виробників соняшнику. На початку листопада Мінагрополітики України переглянуло попередній прогноз виробництва цієї олійної культури. Так, якщо раніше в оприлюднених прогнозах цей рівень був у межах 6,0 млн т, нині цей показник підвищився до 10% і становить 6,5-6,6 млн т, що відповідає рівню минулого року. При цьому його середня врожайність становить 15,8 ц з гектара.
Аргентина після значного зменшення обсягів виробництва у минулому сезоні має наміри збільшити їх у нинішньому. Так, очікується виростити в новому маркетинговому році (березень-лютий) 3,2 млн т насіння соняшнику, що на 11% перевищить попередній рівень.
Прогнозних обсягів виробництва та перехідних залишків минулого року буде достатньо для покриття наявного попиту.

Споживання та торгівля
За прогнозами USDA, світове споживання соняшнику зменшиться, хоча й залишиться на високому рівні. Очікується, що в поточному сезоні попит на цю олійну культуру становитиме 32,3 млн т, що менше, порівняно з минулим сезоном, на 1%. Проте середньорічний показник за останні 10 років буде перевищений на 22%. До того ж, на відміну від попереднього сезону, обсяги споживання соняшнику будуть більшими за його виробництво. Це вплине на зменшення світових кінцевих запасів. У новому сезоні вони становитимуть 3 млн т, а це на 17% менше за минулорічний рівень, тобто найменше з 2006/07 МР.
Скорочення обсягів виробництва призведе до зменшення активності світової торгівлі. Обсяг експорту прогнозується в межах 1,6 млн т, що на 22% менше порівняно з минулим роком. У цілому, частка експорту соняшнику стосовно обсягів його споживання становить лише 5%, що пояснюється задоволенням потреб світових споживачів не сировиною, а продуктами переробки, якими здебільшого є харчова олія та шрот. Світова торгівля такими товарами ведеться більш жваво.
Україна є лідером світового експорту продуктів переробки соняшнику. Очікується в новому році експортувати 1,9 млн т соняшникової олії, що на 198 тис. т або 9,4%, менше від попереднього сезону, але більше за експертні обсяги інших країн. Частка України у світовому продажі соняшникової олії оцінюється на рівні 44%. При цьому Аргентина експортуватиме 1,1 млн т соняшникової олії, або 24,6% світового експорту, Росія - 700 тис. т (16,3%).
Соняшниковий шрот, який здебільшого використовують на корм худобі, теж активно експортують українські трейдери. У поточному сезоні такий експорт з України оцінюється на рівні 1,8 млн т, що менше, порівняно з минулим роком, на 21%, але більше за обсяги зовнішнього продажу інших країн. За обсягу світового експорту соняшникового шроту на рівні 3,8 млн. т частка України становитиме 46 відсотків.
Структура світового експорту насіння соняшнику розподіляється так: ЄС-27 - 25%, Україна - 16, Росія - 9, Аргентина - 3%. На інші країни припадатиме 47% світового продажу.
Впродовж жовтня-листопада на світових товарних біржах спостерігається тенденція до зростання цін на соняшник. Якщо на початку жовтня ціни ф'ючерсів на соняшник становили $ 270-300 за 1 тонну, то впродовж листопада не опускалися нижче $320 за тонну.
Рівень світових цін на олійну групу товарів матиме вагомий вплив на цінову ситуацію вітчизняного ринку.

Ринок України
На внутрішньому ринку соняшнику в Україні теж спостерігається зростання цін. Наприкінці вересня аграрії піднімали питання щодо тодішньої закупівельної ціни, яка була на рівні 1900-2000 грн/т. Це ціна, яка не давала можливості покрити понесені на його виробництво витрати, у зв'язку з чим були проведені комітетські слухання у Верховній Раді, за підсумками яких було прийнято рішення про створення робочої групи для вирішення проблем і пошуку консенсусу між виробниками та переробниками.
Зокрема, розглядався варіант виведення і узгодження єдиної методики визначення ціни, оскільки за ціни на соняшникову олію у вересні $730-745/т закупівельна ціна на насіння соняшнику мала б бути не нижчою за 2400-2500 грн за тонну.
Наразі, залежно від регіону і форми оплати, ціна на соняшник у країні становить 2700-2800 грн/т і має тенденцію до зростання. Така ціна не тільки перекриває мінімально допустимий рівень, але й наближається до ціни в 3 тис. грн/т, яку самі аграрії називали як бажану. Собівартість виробництва 1 тонни соняшнику, яку неофіційно оприлюднювали виробники, була на рівні 1400-1600 грн/т, тобто нинішні ціни забезпечують аграріям прийнятний рівень рентабельності виробництва.
Наскільки стійкою буде тенденція до зростання цін, ніхто з учасників ринку не береться прогнозувати. Але ціна на олієсировину здебільшого залежатиме від вартості нафти. Якщо нафта буде дешевшати, то вона "потягне" вниз і ціну на насіння олійних культур. Враховуючи наявну тенденцію, аграрії мають право зачекати на ту ціну, яка їх задовольнятиме. Але потрібно розуміти, що від бажаного можна як виграти, так і програти.
На користь виробників "працює" той факт, що можливості вітчизняних переробників тільки за 2009 рік збільшилися на 1 млн т за рахунок введення в експлуатацію нових і реконструкції діючих заводів. Наразі вони становлять близько 8,25 млн т на рік. Фінансові негаразди дещо уповільнили збільшення їхніх виробничих потужностей, але вже оприлюднюють прогнози, що в 2010 році вони можуть сягнути 10 млн т за рік.
Тож конкуренція на ринку соняшнику є високою, а його у вільному продажу не так багато.
Існування такої конкуренції на внутрішньому ринку може призвести до подальшого зростання цін, але їхній рівень залежатиме, в першу чергу, від ситуації на світовому ринку. Тому за зростання світових цін можна очікувати їхнього підвищення і на внутрішньому ринку.

Рицина

Цінна олійна культура, яка впродовж багатьох років вирощувалась на території України. Площа посівів була доведена майже до 120 тис.га. Незважаючи на те, що нині рицина в нашій країні практично не вирощується, у світі площі під рициною сягають 1169 тис.га. Вартість 1 т технічної олії на світовому ринку становить $ 1100-1600, лікарської − $ 1750-2100.

З насіння рицини добувають дуже цінну олію для технічних потреб, її широко використовують також і в медицині. Рицина - давня культура. Походить вона з Африки.Поширена в Індії, Китаї, Греції Посівна площа її в Україні становить більш як 10 тис. га.В насінні може міститися до 59 % олії.

Арахіс (земляний горіх)

Виробництво арахісу в цьому році відрізняється виключно високими обсягами у всіх регіонах Індії. Кількість залишків склало 101% від середньої норми. Кількість зібраного врожаю підвищилося на 13%.В окремих областях Індії обсяги арахісу зросли ще більше: на 34% в Andra Pradesh і на 71 % в Tamil Nadu. Причина підвищення обсягів врожаю - інфляційні ціни на міжнародному ринку, через які фермери Індії засіяли більше арахісу замість інших культур.Раптово зрослі світові ціни на арахіс мотивували підвищений виробництво арахісу в Індії.

Світове становище на ринку арахісу не дуже хороше. Повені в Китаї скоротили обсяги і якість китайського врожаю арахісу, хоча площі засіву арахісу в Китаї збільшилися в порівнянні з минулим сезоном, і це може компенсувати збиток від повеней. Пакистанський агропромисловий сектор також постраждав від повеней.Збиток від повеней в Пакистані оцінюється у 8 мільярдів USD.

Можливо, на сьогоднішній день пропозиція по індійському арахісу, найкращий на світовому ринку.Ситуація з цінами така: в найближчому часі очікується зниження цін.Сьогодні круглий арахіс 8090 CPO коштує близько 1225 USD за тонну на умовах FOB, прогнозується, що через деякий час ціна знизиться до 1050-1100 USD за тонну, ціна на круглий арахіс 5060 - з 1300 USD за тонну на умовах FOB до 1150-1200 USD.До того ж на цінах може позначитися зміцнення національної індійської валюти.В цілому ситуація сприятлива.Скачки цін очікуються тільки в тому випадку, якщо Китай і Пакистан будуть закуповувати арахіс в Індії.

Арахіс добре росте там, де весна тепла, літо спекотне, а осінь довга, тепла і порівняно суха.Є однорічні та багаторічні види арахісу. Одні ростуть на лісових галявинах, інші - в заплавах річок, треті - в піщаних спекотних і посушливих місцях.В Болівії його розводять навіть у горах на абсолютній висоті до 2000 м.В основному здійснюються поставки арахісу з Індії, Китаю, США і аргентинського арахісу. Крім цих країн, що є основними експортерами арахісу, можливі постачання з Бразилії, Судану, Гамбії, Узбекистану.

Арахіс відноситься до числа цінних олійних культур, оскільки боби містять до 60% жиру і більше 30% білка.Тому значна частина врожаю переробляється на масло.Арахісове масло, з приємним горіховим смаком, за своїми якостями не поступається оливковому, застосовується у виробництві високоякісного маргарину і шоколаду.Основні експортери арахісового масла - Аргентина і країни Євросоюзу, які разом з тим займають провідні позиції в світі і по імпорту цієї олії.Основна частина неочищеного арахісу направляється в країни ЄС - в основному до Франції та країни Бенілюксу, де з нього роблять масло для подальшого продажу на світовому ринку.

Соя

Україна за обсягами виробництва сої у 2006 р. зайняла перше місце в Європі, нині входить до 9 найбільших країн-виробників цієї культури в світі й має сприятливі перспективи розширення її посівів. Це відбулося завдяки потеплінню клімату, створенню і впровадженню у виробництво вітчизняних сортів сої нового покоління, розробці сортової технології її вирощування.

За останні 11 років урожайність соєвих бобів в Україні становила лише 0,89-1,45 т/га, тоді як у провідних соєсіючих країнах світу: США - 2,52-2,89: Аргентині - 2,09-2,73; Бразилії - 2,2-2,4 т/га, що відповідно у 2-2,3 раза більше, а ступінь реалізації генетичного потенціалу сортів сої в Україні становить лише 35%, тоді як у Канаді та США - 70-73%.

Світова кон'юнктура ринку досить сприятлива і попит на соєві боби зростає. Поряд із США нині потребу у соєвих бобах задовольняють основні країни-виробники: Бразилія, Аргентина, Китай, Парагвай та ін. Чи зможе Україна скласти належну конкуренцію цим країнам на зовнішньому ринку покаже час а її потенційні можливості великі. Крім того, існує достатній внутрішній ринок соєвих бобів і продуктів їхньої переробки для потреб галузі тваринництва та харчової промисловості.

У 2006 р. у світі генетично модифіковану сою вже вирощували на площі 58,6 млн га, або 64% посівних площ, т.ч. США - 27.5 млн га, або 87%; Аргентині -145 млн га, або 99%; Бразилії - 10,4 млн га або 40%; Парагваї - 1,8 млн га, або 70%: Канаді - 0,9 млн га, або 83%; Південній Африї: - 0,25 млн га, або 73%; Румунії - 0,1 млн га або 90%.

В Україні експорт сої з роками поступово зростає: якщо 2002-2003 роках обсяги експорту соєвих бобів з України становили 7,2 тис т, то в 2003-2004 було експортовано 60,6 тис. т.

Основними покупцями української сої були: Туреччина - 21.3 тис. т, Угорщина - 13,2, Нідерлаиди - 7,8, Великобританія - 4,4 тис. т. Експортні ціни на неї коливалися в межах 230-250 USD/т. Окрім експорту бобів, Україна продає також соєвий шрот (в основному до Росії - 4-5 тис. т за цінами 1550-І600 грн/т) та соєву олію (до Росії, Білорусі Молдови). Отже, для української соєвої продукції ринки збуту є.

РИЖІЙ

З насіння рижію добувають олію, яку використовують для виготовлення фарб, лаків, оліфи. Для харчування рижієва олія великого значення не має. На території України рижій вирощують у Лісостепу і на Поліссі. Урожайність його невисока - 7- 10 ц/га.

Крім згаданих польових олійних культур, важливе місце займають деревні олійні культури. Сушений м'якуш кокосових горіхів (копра) переробляється на кокосову олію. Половина світового виробництва копри припадає на Філіппіни. У країнах Південно-Східної Азії та екваторіальної Африки поширені олійні пальми, з плодів яких отримують пальмову та пальмово ядрову олії, що використовуються як у харчовій, так і в парфумерній промисловості.Олію також отримують з плодів оливкового дерева. Основний регіон вирощування оливкових дерев - середземноморські країни, де найбільше виділяються Італія, Іспанія, Португалія, а також Греція, Туреччина, Кіпр, країни Північної Африки, Албанія та Болгарія.

Поиск по сайту: