Джерела інформації

1. Алексеев Б.В. Вся Азия: Географический справочник /Б.В. Алексеев – М.: АСТ, 2003. – 311 с.

2. Воскресенский В.Ю. Международный туризм /В.Ю. Воскресенский. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 463 с.

3. Косолапов А.Б. Туристсткое страноведение. Европа и Азия: учеб.-практ. Пособие /А.Б. Косолапов - М.: Кнорус, 2005. – 400 с.

4. Масляк П.О. Країнознавство: підручник / П.О. Масляк. – К.: Знання, 2007. – 292 с.

5. Романов А.А. Зарубежное туристское страноведение / А.А. Романов. – М.: Советский спорт, 2001. – 287 с.

Індія

Загальні відомості. Офіційна назва країни – Республіка Індія. Площа – 3,2 млн. км², населення – 1 млрд. 100 млн. чол., столиця – Делі. Індія посідає сьоме місце у світі за площею і друге – за кількістю населення.

Індія – федеративна держава, поділена на 25 штатів і 7 союзних територій. За формою державного правління - парламентська республіка.

Географічне положення. Індія майже повністю займає півострів Індостан. Її територія за конфігурацією нагадує величезний трикутник, направлений своєю вершиною на південь. Часто цю територію називають Індійським субконтинентом. На північному заході Індія межує з Пакистаном, на півночі має протяжні кордони з Китаєм, які перериваються кордонами з двома королівствами – Непалом і Бутаном. На північному сході сусідами Індії є М’янма і Бангладеш. Більша частина території країни на заході, сході і півдні омивається водами Індійського океану та його морів. Здавна через територію Індії проходили важливі торгові і транспортні шляхи, які й сьогодні мають велике значення для розвитку держави.

Історія формування і розвитку. Впродовж тривалої історії Індія була свідком розквіту і падіння багатьох імперій, заснованих на тій чи іншій релігії.

Найдавнішими державами, які існували в межах теперішньої території Індії були Маурія та Гуптов. У середні віки Індія являла собою лише аморфний конгломерат дрібних і ворожо налаштованих князівств.

З VІІ ст. і особливо з ХІ ст. в Південну Азію систематичні вторгнення здійснюють мусульманські завойовники, в результаті чого утворився Делійський султанат, політичне панування в якому належало мусульманським володарям. У ХVІ ст. на його уламках виникла імперія Великих Моголів, що включала увесь субрегіон. З цього часу тут інтенсивно поширюється іслам.

З ХVІ ст., після відкриття Васко да Гамою морського шляху до Індії, європейські держави - Нідерланди, Франція та Великобританія - розпочинають свої колоніальні загарбання в Південній Азії. В 60-ті роки ХVІІІ ст. завершилося фактичне визнання монополії Великобританії на завоювання Індії. Налякані національно-визвольним рухом у 1857-1859 рр., британці намагалися забезпечити собі соціальну підтримку місцевої феодальної верхівки, зберегли понад 600 великих та дрібних князівств. У кінці ХІХ ст. посилилася визвольна боротьба, яка тривала до Другої світової війни. У 1947 р. Великобританія була змушена надати незалежність своїй найбільшій колонії. Спочатку у формі домініонів були створені дві держави – Індійський Союз та Пакистан. У 1950 р. Індійський Союз оголосила себе республікою Індія. Ці дві держави були створені лише з урахуванням релігійних особливостей (без економічних та етнічних). В результаті новими політичними кордонами були розділені такі два етноси як бенгальці та пенджабці. Проблема між двома державами – Індією і Пакистаном триває, особливо навколо Кашміру.

З часу проголошення незалежності Індія є найбільшою демократичною державою світу, незважаючи на релігійні і мовні конфлікти, що мають місце в країні.

Народонаселення і культура. Індія - поліетнічна держава, але 72 % складає населення індоарійського походження, 25 % - це дравіди і монголоїд,; 3 % - інші етноси. Офіційними мовами є мова хінді та англійська. Крім того в країні вживають ще 17 мов, серед яких найбільш поширеними є пенджабська, бенгальська, кашмірська.

За віросповіданням країна також різноманітна. Так, індуїстів в Індії майже 80 %; мусульман – 14 %; християн – близько 3 %; сікхів – 2 %, буддистів – 1 %.

Цікаві факти. За індуською традицією, люди з народження належать різним соціальним групам – кастам, кожна з яких має свою кухню, одяг і виконує певну роботу.

В країні велике значення надається родинним зв’язкам і тому шлюб розглядається більше як об’єднання сімей, а не як союз двох людей. За існуючими традиціями дружину чи чоловіка своїм дітям обирають батьки.

Природні умови і ресурси. Індія відрізняється різноманітним рельєфом. На півночі вздовж основи півострова Індостан простягаються Гімалаї – найвищі гори світу. Передгір’я Гімалаїв вкриті густими лісами, де водяться різноманітні тварини, серед яких тигри і леопарди, що перебувають під охороною ЮНЕСКО.

На південь від гірської системи лежить велика і родюча Індо-Ганська рівнина. Тут живе більшість населення країни. Західніше рівнини розташувалася безжиттєва пустеля Тар. Центральну та південну частини півострова охоплює плоскогір’я Декан. Тут розвідано багато родовищ корисних копалин, знаходяться найбільші пасовища та інші сільськогосподарські угіддя. З заходу і сходу плоскогір’я оточене хребтами і горбами Західних і Східних Гат, які поступово знижуються на південь, уступаючи місце прибережним рівнинам. Передгір’я Західних Гат, вищі за Східні Гати, зайняті лісами. Індія розташована у субекваторіальному кліматичному поясі з вологим і сухим сезонами. Щорічно на західну частину країни надходять потужні мусони, з якими пов’язані рясні дощі і повені на річках. Ці кліматичні явища є справжнім лихом для населення і господарства країни.

Економіка країни. Індія – аграрно-індустріальна країна, її часто називають ключовою країною серед тих, що розвиваються. Країна має значні ресурси – природні та людські, розвиває свою потужну індустрію, відіграє певну роль в світовій економіці. Індія входить у десятку країн світу за сумою головних макроекономічних показників, посідає 15 місце за розмірами ВВП і 14 – за обсягами промислового виробництва.

За останні роки зростання ВВП становить в середньому щорічно до 6 %. Керівництво держави намагається перетворити її в регіонального лідера. Так, Індія, першою з країн, що розвиваються, почала розробляти атомну енергетику, розвивати аерокосмічну галузь, створювати нові науково-технічні центри, інтенсивно впроваджувати інноваційні технології виробництва продукції й обслуговування населення.

Разом з тим в Індії продовжують розвиватися традиційні галузі – текстильна (джутова, бавовняна), харчова (цукрова, тютюнова), шкіряно-взуттєва. Інтенсивно розвивається ВПК, металургія, машинобудування, нафтопереробна та хімічна галузі. Понад 30 % продукції виробляють державні підприємства.

Індія – країна давньої землеробської культури. Нині вона є одним з найважливіших сільськогосподарських регіонів світу. Тут обробляється 2/5 території, 20 % - зрошується, 4/5 вартості всієї сільськогосподарської продукції складає рослинництво. Індія посідає чильне місце в світі як експортер зерна. Основні культури: рис, пшениця, просяні, бобові культури. Крім того, країна займає одне з перших місць в світі за виробництвом цукрової тростини, арахісу, чаю, джуту. Виробляють в Індії також каучук, кофе, прянощі та розводять велику рогату худобу. В аграрному секторі зайнято близько 60 % економічно активного населення країни. Проте сільське господарство не досягло високої продуктивності виробництва. В багатьох селах й досі зберігається натуральний і напівтоварний уклади, а третина господарств взагалі не продають своєї продукції. Переважають дрібні та дуже дрібні господарства. В результаті проведення аграрних реформ не усі селяни отримали так необхідні їм наділи землі.

Статтями експорту Індії є сталь, промислове обладнання, транспортні засоби, програмне забезпечення (місто Бангалор 30 % всіх спеціалістів у світі - індійського походження), продукція хімічної промисловості, шкіра, текстиль, джут, одяг, чай, кава, рибопродукти, ковдри ручної роботи, діаманти та інше дорогоцінне каміння, ювелірні вироби. Статті імпорту – це продукція важкого машинобудування, автомобілі, військова техніка та озброєння, нафта, газ, споживчі товари.

Туризм є важливою галуззю економіки країни. В цій галузі нині працює близько 8 % економічно активного населення і створюється понад 6 % ВВП. За оцінками експертів Індія належить до країн зі швидко розвиваючою туристичною галуззю, про що свідчать показники зростання як туристичних прибуттів до країни, так і доходів від іноземного туризму. Крім того, Індія є країною значних переміщень населення всередині країни. Кількість внутрішніх туристів, які відвідують усі штати країни та її союзні території становила у 2012 р. близько 800 млн. чол. Більшість іноземних туристів прибуває до Індії зі США (17 %) та з Великобританії (13 %). В останні роки значно збільшилася кількість подорожуючих з Росії, країн Східної та Південно-Східної Азії.

Управління розвитком туристичної галузі в Індії здійснює Міністерство туризму. Під керівництвом міністерства насамперед розробляється національна політика з розвитку і просування нових видів туризму. Крім того воно підтримує діяльність провідних туристичних компаній, співпрацює з агентствами по туризму усіх штатів і союзних територій, а також з приватним сектором.

Туристичні ресурси Індії представлені переважно суспільно-історичними об’єктами. Багата історія країни та її культура є дуже привабливими для іноземних любителів подорожувати, формуючи один з основних туристичних сегментів – культурно-пізнавальний туризм. Особливості кліматичних ресурсів, різноманітні національні парки, серед яких всесвітньо відомі Корбет і Сариска, сприяють розвитку рекреаційного відпочинкового та екологічного туризму. Швидко розвиваються в Індії медичний, діловий та спортивний види туризму.

Медичний туризм, з щорічним приростом близько 30 % відвідувачів, нині дуже популярний. Протягом багатьох тисячоліть «наука про довголіття» - аюверди приваблює пацієнтів з усього світу, а її дія є загальновизнаною. Нині в Індію на аюрведичне лікування приїздить щорічно пересічно 150-160 тис. іноземців.

Цікаві факти. Перші лікувальні центри були створені в Керале давно для прибулих здалека торгівців. Нині ці курси омолодження рекомендують людям старше 50 років. Вона об’єднує традиційну індійську медицину, яка ґрунтується на рослинних засобах із суворою дієтою і уважним стеженням з боку лікарів. Медицина Аюрведи проводиться як в спеціалізованих центрах, так і в будинках відпочинку і готелях, що мають спеціальні приміщення і персонал. Сьогодні застосовується сім відомих вже способів лікування: загальний курс масажу з трав’яними маслами; масаж гарячими вологими серветками; розтирання бавовняними мішечками, що наповнені відвареним рисом; повільний і тривалий масаж із застосуванням масел; терапевтичний масаж з трав’яними порошками; масаж лобної частини голови і тіла молочними пінками; інгаляції з парами масел і трав.

Культурно-пізнавальний туризм зазвичай пов’язаний з відвідуванням великих міст – Делі, Бомбею, Калькутти, Мадрасу. Туризм за для відпочинку розвивається в штаті Гоа – колишньому португальському анклаві, та штаті Керала, що на півдні країни. Ці штати сьогодні - найбільші приморські кліматичні курорти Індії. Цікаво, що готелі на курортах Індії будують не вище пальми (близько 9 м) і не ближче 300 м до моря з-за сильних припливів та відпливів. Готелі категорії п’ять зірок справляють на відпочиваючих дуже гарне враження завдяки особливого дизайну, значної кількості послуг, високому рівню обслуговування. Найбільш популярними готелями цієї категорії є мережа готелів «Taj Group», «Marriott» та «Hyatt». Проте, інфраструктура розміщення туристів залишається серйозною проблемою туризму Індії. Країна не відповідає міжнародним вимогам щодо кількості готельних номерів на душу населення, а номери трьох зіркових готелів далекі від необхідних стандартів. Крім того, дефіцит місць розселення туристів негативно впливає й на бюджет країни.

Дедалі інтенсивніше розвивається в Індії екологічний туризм, пов’язаний з відвідуванням природних заповідних місць та гірських масивів.

Делі славиться своїми пам’ятками історії та архітектури, серед яких Залізка колонна V ст., фортеця Лал-Кіла ХVІІ ст. з палацами і мечеттю, Соборна мечеть, Індійські ворота, будівля Секретаріату, Велика мечеть, Зала громадських прийомів Великих Моголів, палац Ранг-Махал, Перлова мечеть, башта XII ст. Кутб-Мінаре та ін. Серед музеїв – Національний музей Індії, меморіальні музеї Ганді і Неру, інтернаціональний музей ляльок. Цікавим об’єктом туризму є Академія музики, танцю і драми.

У Бомбеї об’єктами туристичного показу є печери Канхери з наскельними барельєфами ІІ-ІХ ст.,церква Св. Іоанна, Музей принца Уельського, собор Святого Томаса, Акваріум Тарапоревала, музей Західної Індії, парк Вікторія Гарденз із зоопарком, декілька храмів VII ст.

На горбах Малабар розташовані живописні Висячі сади і парк Камала Неру, храм Махалаксмі, усипальня і мечеть Хаджі Алі, планетарій Неру, острови Елефанта, Національний парк Крішнагірі Упаван, пляж Манорі Біч, Монплезір, печери Джогешварі і басейн.

У Калькутті крім архітектурних пам’яток, увага туристів зазвичай прикута до Музею Індії та будинку-музею Рабіндраната Тагора, індійського письменника, лауреата Нобелевської премії 1913 р.

Індія – це відомий центр буддизму. З 1959 р. Далай-лама ХІV – духовний глава буддистів емігрував до Індії. Сьогодні країна є особливим паломницьким і науковим релігієзнавчим центром світу. Релігійним трикутником, символом союзу між релігією та естетикою називають штат Орісса. Тут на невеликій відстані один від одного розташовані три важливих релігійних місця: Бхубанешвар, Конарк і Пурі.

Цікаві факти. Одним з найбільш вражаючих прикладів релігійної архітектури є храм Сонця в Конаркі, побудований у ХІІІ ст., він присвячений Богу Сонця. Храм має форму гігантської колісниці, яку везуть сім кам’яних коней. 12 пар коліс символізують 12 місяців року.

В Аджані знаходиться комплекс викарбуваних у скелі буддійських храмів ІІ ст. до н.е. – VІІ ст. н.е., який складається з 29 храмів з різноманітними архітектурними і скульптурними прикрасами і розписами на міфологічні теми.

Найбільш популярними штатами серед іноземних туристів є Махараштра, частка якого у в’їзному туризмі становить 25 %, Тамілнад (17 %) і Делі (близько 12 %). Внутрішні туристи найчастіше відвідують штати Уттар-Прадеш, Андхра-Прадеш і Тамілнаду з метою паломництва. А чотири міста Індії – Ченнаї, Делі, Мумбаї та Агра входять до 100 найбільш відвідуваних туристами міст світу.

Класичним туром до Індії є тур «Золотий трикутник» з відвідуванням Тадж-Махалу - п’ятикутної споруди з білого мармуру з мозаїкою з різнокольорових самоцвітів, що входить до Списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, а також відвідування стародавнього міста-примари Фатіхпур-Сікрі та екзотичного рожевого міста Раджастхан. В Амрітсарі пропонується відвідати Золотий Храм - святиню сікхізму, що оточений священною водоймою безсмертя. В Елорі – 34 викарбуваних у скелі храмів VІ-ХІІІ ст., у тому числі грандіозний храм Кайласанатха із статуями слонів у натуральну величину і рельєфами.

Цікаві факти. Індія привертає увагу не тільки культурними пам’ятками, екзотикою, а й дешевизною. Тут можна купити практично усе й недорого. Велика кількість магазинів і магазинчиків справляє на туристів особливе враження. В Індії прийнято торгуватися. У процесі торгу велике значення має інтонація і жестикуляція. Якщо індус згоден він похитує головою з одного боку в інший, якщо ні – киває зверху вниз.

В Індії неприйняті рукостискання. Замість цього індуси використовують традиційний жест: піднімають з’єднані долоні до підборіддя, як для молитви, і похитують головою зі словами «Намаєте». Таким чином місцеві жителі вітають не тільки один одного, але й своїх гостей.

Туристичні формальності. В’їзд до країни регламентується візою, яку можна оформити в консульських відділах Індії. Для оформлення візи крім закордонного паспорту і запрошення, необхідно пред’являти білети або броню на них з фіксованою датою виїзду і повернення. Документи оформлюють англійською мовою. Прибулим в Індію більше ніж на три місяці необхідно зареєструватися в країні впродовж семи днів. Порушення встановленого режиму карається законом.

Для в’їзду до країни необхідно оформити митну декларацію. Заборонено ввозити золото в злитках і монетах, але ці предмети вивозити з країни можна, якщо є дозвіл Центрального банку. Заборонено вивозити з Індії шкіри тигра, леопарда, диких тварин і пір’я птахів, шкіри і виробів з шкіри рептилій, антикваріату, вік яких понад 100 років.

Ввезення іноземної валюти необмежене. Декларація є обов’язковою на суму понад 1000 дол. США. Ввезення національної валюти заборонене. Дозволяється вивозити ввезену валюту, національної – заборонено.

ПІДСУМКИ:

Ø Індія входить до п’яти країн зі швидко розвиваючою туристичною галуззю, про що свідчать щорічні зростання обсягу туристичних прибуттів та доходів від туризму.

Ø В країні розвивається як в’їзний, так і внутрішній туризм.

Ø Насиченість Індії історико-культурними ресурсами зумовило розвиток повсюдно культурно-пізнавального туризму.

Ø Серед нових видів туризму Індії – відпочинковий, медичний, екологічний, діловий та спортивний туризм.

Ø Населення Індії здійснює потужні переміщення країною з паломницькою метою.

Ø Найбільш популярні центри туризму міста Ченнаї, Делі, Мумбаї та Агра.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Які види туризму і чому переважають в Індії?

2. На конкретних прикладах покажіть, як історія, природа і культура вплинули на розвиток туризму в Індії.

3. Розробіть маршрут для туристів з України з різними туристичними потребами. Обґрунтуйте вибір маршруту.

4. Поясніть, чому Індію називають світом звуків, кольорів й ароматів.

Дискусійні питання:

v Медичний туризм – пріоритет туристичної галузі Індії на найближчу перспективу.

v Чому виїзний туризм є недоступним для населення Індії?

Підготуйте есе, обравши одну із запропонованих тем:

ü 10 причин відвідати Індію.

ü Варанасі – центр паломництва.

Поиск по сайту: