Програма туристичного дослідження країни

Теорія і методика туристичного вивчення країн світу розглядається в працях багатьох учених. Більшість з них дотримуються думки, що характеристика країни з точки зору туристичної привабливості та організації туристичної діяльності має свою специфіку, адже потребує всебічного аналізу туристичних можливостей країни. Враховуючи раніше запропоновані програми туристичного країнознавчого дослідження, розглянемо, на наш погляд, найбільш раціональний спосіб складання характеристики країни з туристичної точки зору. До туристичної характеристики країни доцільно включити два блоки аналізу: географічний та власне туристичний. Географічний блок складається з загальних відомостей про країну, особливостей географічного положення, історії формування і розвитку країни, аналізу природних умов і природних ресурсів, народонаселення і культури, економіки країни. Туристичний блок характеристики країни слід здійснювати у такій послідовності: державна політика в галузі туризму та органи управління туризмом в країні, оцінка туристичних ресурсів, стан і тенденції розвитку туризму, туристичні райони, їх спеціалізація, особливості формування туристичних потоків в середині країни, туристичні маршрути і тури, спеціальна туристична інформація про країну.

Загальні відомостей містять такі пункти: офіційна назва країни, площа, кількість населення, форма державного устрою і правління, столиця, грошова одиниця.

Географічне положення є одним з найголовніших пунктів географічного блоку характеристики країни, при складанні якого варто зазначити найбільш суттєві риси розташування країни та її приналежність до туристичного регіону і субрегіону. Сьогодні спектр критеріїв географічного положення стає більш багатогранним, що залежить не тільки від положення країни на політичній карті світу, а й від основних глобальних проблем сучасності. Зростає значення, наприклад, екологічного стану відносно центрів екологічної кризи. Значне збільшення різного роду переміщень визначає важливість урахування транзитного положення на шляхах масового потоку вантажів, міграційних потоків населення та, що є особливо важливо для розвитку туризму в країні, положення відносно основних туристичних потоків.

Географічне положення країни може бути вигідним чи невигідним щодо ведення туристичної діяльності. Як відомо, для туризму вигідне центральне та приморське положення. Центральне та ексцентральне положення позначається на способі життя населення, на його психології, тож і на способі організації свого дозвілля, відпочинку. Таке положення притаманне, наприклад, більшості країн Західної Європи. Вважається, що периферійне, глибинне положення менш вигідне. Однак з погляду туризму часто периферійні території є привабливішими для туристів своєю екзотикою, етнографічними особливостями, віддаленістю від індустріальних центрів. Таким географічним положенням характеризуються, зокрема, країни Океанії. Отже, при аналізі географічного положення країни для потреб туризму слід підкреслити ті його риси, які безпосередньо впливають на розвиток туризму в країні.

Розглядаючи історію формування і розвитку країни варто здійснити короткий історичний екскурс по країні та виділити найголовніші етапи її розвитку. Наприклад, слід зазначити етап, коли відбувалася зміна форм правління і політичного устрою, етапи економічного розвитку тощо. Особливу увагу при цьому варто приділити історії культури країни, що для розвитку туризму має велике значення.

Природні умови і природні ресурси будь-якої країни є одним з основних чинників розвитку туризму в країні, визначають його можливості та спеціалізацію. Оцінюючи природні умови і ресурси, необхідно звертати увагу на ті їх особливості, які мають безпосередній чи опосередкований вплив на організацію і ведення туристичної сфери, аналізувати залежність видів туризму від певних властивостей компонентів природи. Так, для потреб рекреаційного туризму більш детальної характеристики потребують особливості клімату, мінеральних вод, узбережжя морів, річок, озер, при цьому можна не давати характеристику ґрунтів чи тих водних об’єктів, що розташовані у важкодоступних місцях. А, наприклад, для потреб спортивного туризму, важливо скласти дуже детальну характеристику рельєфу та тих геологічних і геоморфологічних процесів, які відбуваються на місцевості (вулканізм, розвиток карстових явищ, наявність зсувів тощо) і можуть або полегшити, або ускладнити туристичний маршрут.

Наступним пунктом характеристики країни є народонаселення і культура. Характеризуючи народонаселення країни, слід пам’ятати, що воно виступає одночасно і як суб’єкт розвитку туризму, і як об’єкт конкретної країни, що формує її образ. Розгляд населення слід розпочинати з демографічних показників. Далі варто зупинитися на структурі зайнятості населення, акцентуючи увагу, яка частка населення зайнята у невиробничий сфері і по можливості вказати, скільки людей працює у сфері туризму. Доведено, що для масового туризму найкращі умови створені в тих країнах, де у структурі зайнятості домінує сфера послуг. Важливе значення для розвитку туризму мають й такі показники як розміщення населення по території, особливості розселення, етнічний і національний склад, «якість» населення, релігія, мова традиції, звичаї, гостинність, кухня та ін. Усі перелічені показники, а особливо ті, що визначають культуру країни, мають безпосередній вплив на усі види туристичної діяльності в кожній країні.

Економіка країни, як і природні особливості її території, - важливий чинник розвитку туризму. Головним аспектом аналізу економічних умов є виявлення їх впливу на певні види туристичної діяльності, що сформувалися в країні. Тому характеристика економіки країни для потреб туризму дещо відрізняється від комплексної географічної характеристики. Зокрема, крім загальної галузевої і територіальної структури господарства, слід більш детально характеризувати сферу послуг, зокрема галузей, зв’язаних з туризмом територіальними і функціональними зв’язками, що сприяє формуванню потужних туристичних комплексів (кластерів). Це дасть можливість показати місце туристичної галузі в структурі економіки країни та споріднених з нею галузей, таких як індустрія розваг, індустрія дозвілля, індустрія спорту тощо.

Туристичний блок характеристики країни є надзвичайно важливим аби скласти цілісне уявлення про місце і роль туризму в країні, її конкурентні переваги та зрозуміти що впливає на її туристичний імідж.

Туристичний блок характеристики країни слід здійснювати у такій послідовності: стан і тенденції розвитку туризму, державна політика в галузі туризму й органи управління туризмом в країні, оцінка туристичних ресурсів, туристичні райони та їх спеціалізація, особливості формування туристичних потоків в країні, туристичні маршрути і тури, спеціальна туристична інформація про країну.

Досліджуючи країну з туристичної точки зору необхідно, у першу чергу, з’ясувати місце туристичної галузі в структурі економіки, визначити основні тенденції її розвитку та основні показники: кількість туристичних прибуттів до країни, співвідношення внутрішніх туристів та тих, хто виїжджає з країни за певний період часу, частка галузі у ВВП, доходи від туризму.

Особливості державної політика у сфері туризму є важливим чинником, що може як сприяти розвитку галузі, так і гальмувати його. Нині у переважній більшості країн питання туристичної сфери перебувають у полі зору держави. Багато країн у цьому питанні слідують рекомендаціям ЮН ВТО, проте в цілому у світі склалися різні моделі управління туристичним сектором, що відрізняються за регіонами, залежать від рівня соціально-економічного розвитку країни, її форми державного устрою та ін.

Як відомо, ресурси є матеріальною основою розвитку будь-якого виду діяльності. У туризмі також ресурси, їх територіальна концентрація або розосередженість визначають, насамперед, пріоритетні види туристичної діяльності та впливають на напрямки туристичних маршрутів і розробку тур продукту. Тому для того, аби мати повну картину щодо розвитку туристичної сфери в країні, важливо здійснити оцінку її туристичних ресурсів, використавши будь-які існуючи оціночні підходи. Проте, на нашу думку, доцільно включати до оцінювання ресурсів туризму такі показники як їх кількість ресурсів, їх достатність для туристичного показу, атрактивність ресурсів (включаючи унікальність, неповторність, оригінальність та ін.), пристосованість для огляду туристами.

Важливим аспектом туристичного дослідження країни є його регіоналізація. У більшості туристичних країн поділ на туристичні райони є об’єктивною реальністю. Туристичне районування – це науково обґрунтований поділ території на певні територіальні (таксономічні) одиниці, які відрізняються спеціалізацією туристичної галузі та обслуговування, структурою туристичних ресурсів і напрямами їх освоєння, раціонального використання та охорони. Зазвичай туристичне районування носить комплексний характер і здійснюється на основі різних підходів, серед яких одним з основних є географічний підхід.Суть останнього полягає у виявленні особливостей територіального поділу праці у сфері туризму, прогнозуванні перспективних функцій туристичних районів, напрямів, тенденцій та закономірностей туристичного освоєння території.

Туристичне районування базується на таких принципах: 1) генетичному – райони виділяють на основі історичного аналізу територіальної організації туризму і прогнозу його розвитку; 2) соціально-економічному, який має на меті максимально можливе задоволення туристичних потреб суспільства, раціональне використання ресурсів туризму, підвищення ефективності територіального поділу праці та інтеграції туристичних функцій, зниження витрат суспільної та індивідуальної праці на виробництво туристичних послуг; 3) єдності рекреаційного районування з економічним та адміністративно-територіальним районуванням території, тобто район як основна таксономічна одиниця туристичного районування відбиває, у першу чергу, особливості територіальної структури усього господарства країни.

Головними чинниками виділення туристичних районів є: 1) наявність туристичних ресурсів; 2) рівень туристичного освоєння території та необхідної інфраструктури; 3) наявність центру тяжіння, який на основі своїх функціональних особливостей в туризмі визначає тенденції й перспективи розвитку галузі; 4) екологічний стан території.

Кожний туристичний район відрізняється характером туристичної спеціалізації і ступенем її розвитку. Цьому питанню характеристики туристичних районів слід також приділити належну увагу. Важливим пунктом аналізу розвитку туризму в країні є також потужність, географія, структура і динаміка туристичних потоків. Важливо звертати увагу не тільки на в’їзний туризм, а подавати інформацію про переміщення внутрішніх туристів в середині країни.

Туристичні маршрути і тури – наступний пункт туристичного блоку дослідження країни. Необхідно звертати увагу на найбільш привабливі туристичні місця і об’єкти країни, які туроператорами включаються до турів по країні, давати об’єктивну і цікаву інформацію про них. Варто зазначати не тільки найбільш затребувані маршрути по країні, а й акцентувати увагу на нових туристичних напрямках, їх своєрідність й неповторність. Не буде зайвим дослідити, які з пропонованих турів і маршрутів по країні є найбільш цікавими для українських туристів.

Багато науковців, які займаються проблемами розвитку туристичного країнознавства, пропонують до характеристику країни включати аналіз туристських формальностей, спеціальних правил, яких слід дотримуватися при в’їзді в країну чи виїзді з неї. Серед них візові, митні, санітарно-гігієнічні та інші правила. Ці правила є обов’язковими для виконання кожним туристом. Тому інформація про туристські формальності є важливою, однак у зв’язку з частою їх зміною, варто туристам знайомитися з ними перед самим початком своєї туристичної подорожі.

Спеціальна додаткова інформація про країну, а саме, особливості і режим роботи транспорту, магазинів, телефони екстрених служб, медичне обслуговування, чайові тощо, може бути останнім пунктом туристичної характеристики країни. Така інформація є важливою для туриста, оскільки визначає його щоденні життєві потреби.

ПІДСУМКИ

Ø До туристичної характеристики країни доцільно включити два блоки аналізу: географічний та власне туристичний

Ø Географічний блок дослідження країни дає уявлення про територіальні особливості природи, населення та господарства країни

Ø Туристичний блок характеристики країни це: стан і тенденції розвитку туризму, державна політика й органи управління туризмом, оцінка туристичних ресурсів, туристичні райони та їх спеціалізація, особливості формування туристичних, туристичні маршрути і тури, спеціальна туристична інформація про країну

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Наведіть конкретні приклади впливу географічного положення країни на розвиток туризму.

2. Обґрунтуйте необхідність вивчення особливостей природних умов і ресурсів країни для розвитку туризму.

3. Зазначте ті характеристики народонаселення конкретної країни, про які, у першу чергу, необхідно знати іноземному туристу.

4. На конкретних прикладах поясніть вплив держави на розвиток туризму в країні.

5. Яку спеціальну інформацію вам як туристу варто знати, уїжджаючи в певну країну?

Дискусійні питання:

v Поміркуйте, чи завжди туристичні ресурси визначають спеціалізацію країни в туризмі.

v Туристичне районування в середині країни: за і проти.

v Чи завжди туризм позитивно впливає на структуру ВВП країни.

Поиск по сайту: