Джерела інформації. 1. Мальська М.П., Гамкало М.З., Бордун О.Ю

1. Мальська М.П., Гамкало М.З., Бордун О.Ю. Туристичне країнознавство. Європа: Навч. Посібник / М.П, Мальська, М.З. Гамкало, О.Ю. Бордун. – К.: ТОВ Центр Учбової літератури, 2009, - 224 с.

2. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг / О.О. Любіцева. – К.: Альтерпрес, 2002. – 212 с.

3. Романов А.А. Зарубежное туристское краеведение /А.А. Романов. – М.: Советский спорт, 2001. – 287 с.

4. Ростов Є.Ф. Економіка країн світу / Є.Ф. Ростов. – Довідник. К.: НВП «Картографія», 1998. – 383 с.

5. Туризм Великобританії. http://www.geograf.com.ua/great-britain/555-great-britain-tourism (у режимі доступу).

6. Порядок перетину кордони громадянами України http://uk.wikipedia.org/wiki/Порядок_перетину_кордону_ громадянами_ України (у режимі доступу).

Італія

Загальні відомості про країну. Офіційна назва країни – Італійська Республіка. Площа держави разом з островами Сицилія та Сардинія становить 301, 3 тис. км², населення – 58 млн. чол. Форма державного правління – парламентська республіка, унітарна держава. Поділяється країна на 20 областей. Столиця Італії – Рим, грошова одиниця – євро. На території Італії знаходяться дві держави-крихітки Ватикан і Сан-Марино.

Географічне положення Італії на півдні Європи зручне як з погляду розвитку економіки і зовнішніх зв’язків, так і для розвитку туризму. Територія країни складається з материкового суходолу, півострівної й острівної частин, має протяжні морські кордони Адріатичного, Лігурійського, Тірренського, Іонічного і Середземного морів. Загальна протяжність суходільних кордонів 1899, 2 км, тоді як морських – 4 996 км. На півночі Італії підіймаються вкриті снігами і льодовиками Альпи. На східних кордонах і на узбережжі Адріатичного моря простягаються рівнини. Апеннінський півострів перетинається видовженим гірським пасмом хребтів. Між Альпами і Апеннінами розташована досить велика Паданська рівнина, по якій несе свої води річка По. Західні узбережжя, що примикають до Тірренського моря являють собою слабо хвилясту рівнину.

Найближчими сусідами Італії є Франція, Словенія, Швейцарія та Австрія. Відстань від Італії до найближчого материка – Африки - усього 148 км.

Історія формування і розвитку Італії сягає корінням у палеоліт. Тоді на Апеннінському півострові з’явилися стародавні люди. У ІІ тис. до н.е. на ці землі проникли арійські племена, нащадки яких побудували у УІІІ ст. до н.е. Рим. З цим містом-державою й була пов’язана уся наступна історія Італії. Отже, після заснування Риму, основні історичні етапи країни виглядали наступним чином. З 754 р. до н.е. по 476 р. н.е. – епоха Стародавнього Риму. Тоді у її підпорядкуванні перебувала більша частина Західної Європи і Середземномор’я. Мова римлян – латинь - лягла в основу багатьох європейських мов. Римська архітектура, закони, література та інженерне мистецтво значно впливали на розвиток світової культури. У 756 р. виникає папство. Протягом Середньовіччя Італію неодноразово намагалися підкорити французи, араби, нормани, угорці. ХІУ-ХУІ ст. – це епоха Відродження. В цей час італійські художники, письменники, скульптори, архітектори були найбільш почесними людьми Європи. Італійські споруди того часу вражали своєю величністю і красою розписів і скульптур. ХІ-ХУ ст. були розквітом Венеціанської, ХІІІ-ХУ ст. – Генуезької республік. Проте ці міста-держави були нездатні ані захистити, ані об’єднати країну. В результаті у ХУІ ст. майже вся Італія залежала від Іспанії, а після війни 1704-1714 рр. – тут панували австрійські Габсбурги. 1870 р. – вважається роком виникнення сучасної Італійської держави. Поява нової держави була увінчана монументальною спорудою Вівтаря Батьківщини у Римі.

Бажання Італії розширити свої володіння в Європі змусило її взяти участь у Першій та Другій світових війнах ХХ ст. Повернення на демократичний шлях розвитку відбулося в країні у 1946 р. З 1957 р. Італія є членом ЄС і посідає провідне місце серед найрозвинутіших держав Європи і світу.

Природні умови і ресурси Італії різноманітні, що зумовлено значною протяжністю країни з півночі на південь. Майже 4/5 території зайнято горами, що визначало й загальні особливості ландшафтів країни. На півдні Апеннінського півострова й островах присутні сліди давньої та сучасної вулканічної діяльності. З вулканізмом пов’язано утворення гарячих мінеральних джерел, грязьових вулканів, гейзерів. Цікавими формами рельєфу, що трапляються переважно на південному сході уздовж берегів Адріатичного моря, є карстові печери, гроти, колодязі, лійки та ін. Тут розміщена одна з найбільш глибоких печер світу (глибина 805 м) Антро-дель-Корк’я.

Кліматичні умови Італії змінюються від помірно теплого на Паданській рівнині до субтропічного на півдні півострова та островах. Клімат Альп підпорядкований висотній зональності: помірно теплий біля підніжжя й холодний на вершинах гір. Гірські схили, що спрямовані до західних вологих вітрів, отримують найбільшу кількість опадів у межах території країни – до 3000 мм на рік. На вершинах гір сніг ніколи не тане.

Найбільшою за площею басейну і найповноводнішою річкою Італії є По, яка перетинає Паданську рівнину з заходу на схід, утворюючи велику дельту біля берегів Адріатичного моря. На Апеннінському півострові найбільшими річками є Тибр і Арно, що з’єднані системою каналів. Саме на цих річках розташовані Рим, Флоренція і Піза. Італія багата на озера, більшість з яких мають тектонічне походження і розташовані у передгір’ї Альп. На півострові озера займають також кратери згаслих вулканів.

Природна рослинність представлена широколистими лісами, субтропічними вічнозеленими твердолистими лісами і чагарниками. У горах рослинність змінюється з висотою. На значній території нині ростуть культурні рослини, серед яких цитрусові, оливи, мигдаль, гранат, інжир. Тваринний світ збережено переважно у горах.

Усі природні ресурси – геоморфологічні, кліматичні, водні, біологічні є базою для розвитку різноманітних видів туризму в країні.

Народонаселення і культура. Переважна частина населення Італії – понад 90 % - італійці, хоча вони себе вважають римлянами, венеціанцями, сицилійцями, а потім вже італійцями, що пов’язано з історією формування країни. Регіональні відмінності проявляються в мові (хоча більшість населення говорить італійською), звичаях, традиціях. Річний приріст населення дуже низький – менше одного відсотка, що поглиблює процес старіння нації. Пересічна густота – понад 190 чол./км². У містах проживає близько 60 % населення Італії. 99 % італійців сповідують католицизм.

На думку іноземців, італійці - народ, в характері якого домінує експресивність, схильність до емоцій. Стримання емоцій вони вважають чимось не природнім. Важливими рисами італійців є людяність, кмітливість, розум, тонкий смак. Вони завжди і скрізь здатні насолоджуватися природою і мистецтвом. Італійці дуже люблять публічні розваги: карнавали, парадні спектаклі, процесії. Невипадково Італія стала батьківщиною карнавалів Італія країна, де частіше ніж будь-де, трапляються прояви доброзичливості і добродушності.

Італія подарувала світові багато видатних постатей: художників, скульпторів, поетів, вчених. Серед них: Леонардо да Вінчі, якого по праву називають «Титаном Відродження», Рафаель Санті, Мікеланджело Буонаротті, Данте, Петрарка, Боккаччо, Дж. Бруно, Г. Галілей, Е. Торрічеллі та ін.

Цікаві факти. Великою популярністю в світі користується традиційна італійська кухня. Але кожна область країни славиться своїми місцевими стравами: Лігурія – рибою, звареною в олії з великою кількістю зелені; Ломбардія – супом із потрухом., Умбрія сосисками з печінки; венеціанські провінції - рисом з зеленим горошком, а Неаполь – всесвітньо відомою піцою. Традиційне блюдо римлян – картопляні клецки з телятиною.

Економіка країни. Італія – країна з багато профільною розвинутою економікою. На початку ХХІ ст. пріоритетними напрямками економічної політики стали: стимулювання розвитку приватного бізнесу, продовження ринкових реформ, боротьба з інфляцією. В останні роки в Італії здійснюється політика, спрямована на скорочення державних витрат, державного сектора економіки, приватизацію банківського сектора. Почала приносити перші позитивні результати боротьба з корупцією та організованою злочинністю. Радикальні зміни відбулися в оподаткуванні. Для Італії характерна наявність великих монополій, які відіграють суттєву роль в економіці країни. Інститут промислової реконструкції об’єднує понад 150 підприємств різних галузей: суднобудування і судноремонт, морський транспорт, машинобудування, чорна металургія. Нафтогазове об’єднання ЕНІ контролює понад 160 компаній. Автомобільний концерн ФІАТ включає до свого складу понад 100 компаній, забезпечує понад 13 % європейського автомобільного ринку. Але поряд з цим, в Італії як в жодній з європейських країн, інтенсивно зростає роль малого і середнього бізнес. Останніми роками товари, що виробляються на таких підприємствах, посіли провідні позиції на світовому ринку: вони постачають верстати, інструменти високої точності, текстиль, одяг, взуття, меблі, кераміку, ювелірні вироби тощо. В П’ємонті, вовняній столиці світу, три тисячі фірм постачають на міжнародний ринок ¾ світового виробництва вовняних тканин. Місцева компанія «Алесей», що в невеличкому селі Крюзналло завоювала міжнародне визнання виробництвом кухонного посуду. Бергамо став визнаним центром меблевого виробництва. В Брешоа десятки дрібних сталеплавильних компаній показали світу, як можна вигідно виробляти високоякісну сталь на міні заводах. Місто Вичевано відомий як центр взуттєвого виробництва, Ареццо і Віченца відомі золотими прикрасами, а фірми «Сафіло» та «Лукотика» постачають до 85 % італійських окулярів на експорт. В районі Удіне 800 фірм випускають половину стільців, що виробляють в Західній Європі. Фірми, в яких працює до 100 осіб, відрізняються особливою якістю, дизайном, мобільністю у використанні робочої сили.

Італія поділяється на 11 економічних районів, які об’єднані в три групи: Північ, Центр, Південь. На Північ припадає понад 40 % території і майже половина населення. Це найбільш урбанізований регіон країни. В ньому створюється 58 % ВВП країни, що свідчить про високий рівень розвитку району. Північ є головним промисловим, сільськогосподарським і транспортним районом Італії. На нього припадає головна частка виконуваних управлінських, фінансових, наукових та культурних функцій. Промисловість району зосереджена в так званому трикутнику: Мілан – Генуя – Турін. Тут розвиваються майже всі промислові галузі сучасної Італії: від металургії до автомобіле- та суднобудування й електронного машинобудування і текстильної промисловості.

Центр посідає друге місце в країні за економічним потенціалом, хоча є невеликим за площею і кількістю населення. Роль Центру в Італії визначається наявністю тут Риму та Флоренції.

Південь Італії включає не тільки материкову, а й острівну частини (Сицилію, Сардинію) і є найменш розвиненим, депресивним районом країни. Проблемами Півдня є високий рівень безробіття, відтік населення, низькі доходи. Провідна галузь регіону - сільське господарство, в якому переважають вирощування цитрусових, маслин, пшениці, а з галузей тваринництва – вівчарство. У промисловості переважають нафтохімічна, металургійна та інші матеріало- і капіталомісткі галузі, які не можуть розв’язати економічних проблем регіону.

Туризм Італії за оцінками фахівців, являє собою туристичний продукт вищого ступеня досконалості. Міжнародна статистика відводить їй п’яте місце серед найбільш розвинених з погляду туризму країн світу і третє серед країн Європи. На Італію припадає 6 % обсягу світових туристичних прибуттів (за даними ЮНВТО 46,1 млн. у 2012 р.).

На сектор туристичних послуг припадає пересічно 12 % річного італійського ВВП. Це підтверджує, що туризм є однією з основних галузей національної економіки.

Щорічно Італію відвідують близько іноземні туристи з ФРН, Франції, Австрії, Швейцарії і Іспанії. Туристи з Німеччини займають провідні позиції не тільки за кількістю, але і за тривалістю перебування. Останніми роками значно збільшився потік туристів з країн Центральної і Східної Європи, особливо з Росії. Основними мотивами прибуття туристів до країни є відвідання культурно-історичних визначних пам’яток, відпочинок на морі і природні екскурсії. Туризм в Італії є більш молодим за віком туристів, і дешевим за середніми їхніми витратами.

Економічне зростання і спрощення валютного контролю останніми роками сприяли розвитку виїзного туризму. Жителі Італії в основному подорожують в сусідні держави.

Розпал туристичного сезону припадає на літні місяці — липень і серпень, що створює певні проблеми як для міст, так і для прибережних курортів, а також для індустрії гостинності країни в цілому.

В Італії питання туризму координує Департамент з туризму, який входить до складу Міністерства виробничої діяльності. Основними функціями Департаменту є координація діяльності регіональних туристичних адміністрацій, розробка нормативно-правових документів загальнонаціонального характеру, а також міжнародна діяльність у сфері туризму. Останній напрямок діяльності належить Національному управлінню з туризму, яке представляє країну у світі і підпорядковується Департаменту з туризму.

В Італії існують також місцеві туристичні адміністрації, які відають усіма питаннями ліцензування туристичної діяльності на своїй території, здійснюють класифікацію готелів, рекламують свої регіони як всередині країни, так й за кордоном.

Конкурентними перевагами Італії в туризмі є насиченість країни туристичними ресурсами, як природними, так й культурно-історичними. Всесвітньо відома історія Італії, краса її природи, твори мистецтва, культурні пам'ятники, релігійні свята, мода й італійський стиль життя, вино й гастрономія — ось ті ключові пункти, які зробили Італію важливим туристичним напрямком світового рівня.

Характерне поєднання гір і моря з різноманітними берегами, подекуди скелястими, урвистими, подекуди низькими, піщаними, порізаними неглибокими лагунами, займає переважну більшість території країни і сприяє розвитку туризму задля відпочинку та спортивного туризму. Туристів приваблюють і сонячні пляжі Середземномор'я, і краєвиди, і зимові види спорту в Альпах. Італійська Рив’єра в Лігурії є одним цілим з французькою, її доповнюють пляжі Сардинії та Адріатики.

Оздоровчо-лікувальний туризм забезпечений різноманітними бальнеологічними ресурсами, серед яких родовища термальних мінеральних вод і грязей. Понад 2000 років налічує історія окремих бальнеологічних курортів Італії.

Італію по праву вважають музеєм під відкритим небом, країною муз і зодчества, оскільки в багатьох її містах зосереджені видатні пам’ятники архітектури різних часів, які сприяють розвитку пізнавального туризму. Вони приваблюють мільйони туристів, які бажають доторкнутися до шедеврів світової культури. Італійські міста мають світову славу центрів туризму. Багато з них існують з часів Стародавнього Риму, були столицями середньовічних князівств і зараз є скарбницями творів мистецтва, історичних і архітектурних пам'яток. Серед них Болонья, Падуя, Парма, Піза, Равенна і багато інших. Саме італійські міста стали центрами, де в XII—XIV ст. зародилось найбільше університетів у Європі.

Італія має першокласну туристичну інфраструктуру. За кількістю місць у готелях Італія займає одне з провідних місць у Європі. В країні склалася добре організована система прийому туристів, здатна одночасно заселити близько 4 млн. гостей. Вона складається з майже 35 тис. готелів, 2,5 тис. кемпінгів і туристичних поселень, 25 тис. сертифікованих приватних квартир, що здаються в оренду туристам, 6 тис. агротуристичних комплексів та інших 4 тис. одиниць різних форм прийому гостей — апартаментів, притулків, пансіонатів, релігійних установ й будинків для прочан. Крім того, в прибережних районах центральної частини країни поширені табірні містечка.

Серед інших об’єктів туристичної інфраструктури, що складають потужну мережу по всій території Італії, вирізняються тематичні парки, центри проведення конгресів, пляжі, фунікулери, авто- і залізниці, порти й аеропорти, кафе і ресторани, дискотеки, гірські траси. Італійські області мають у своєму розпорядженні незліченну кількість автономних спортивних споруд і розважальних комплексів, стадіонів, гімнастичних залів, басейнів, ковзанок і велодоріжок, атракціонів, цирків шапіто й цілодобових критих павільйонів, площ й обладнаних приміщень для проведення громадських видовищних заходів за всіх пір року. Також Італія добре забезпечена поліграфічною продукцією, необхідною для туриста, - картами, маршрутами, прогнозами погоди, календарями виставок, подій, традицій, шопінгу, довідниками послуг.

Туристичні райони Італії – Лаціо, Кампанія, П’ємонт, Лігурія, Ломбардія, Трентіно-Альто-Адідже, Венето Фріулі-Джулія, Емілія-Романья, Тоскана, Умбрія, Калабрія, Апулія, Сицилія, Сардинія та ін. розвиваються у відповідності з наявними туристичними ресурсами, проте спостерігаються великі відмінності у рівні розвитку туризму в різних районах та відвідуваності об’єктів, які не завжди пояснюються забезпеченням природно-ресурсного та культурного потенціалу. Серед причин низької відвідуваності окремих об’єктів називають їхню непристосованість до приймання значної кількості туристів, відсутність інформації про них, недостатність попиту на них на внутрішньому ринку.

Район Лаціо включає передусім місто Рим, в якому зосереджені такі туристичні об’єкти як Капітолійська площа, Колізей, свідок античних часів, храм усіх богів Пантеон, Замок Святого Ангела, фонтан Треві і багато інших величних споруд. До того ж на території Ватикану, що розташований у Римі, знаходиться Собор Святого Петра і численні музеї та галереї. Крім екскурсійного туризму, пов’язаного з визначними місцями Риму і Ватикану, тут розвивається діловий, подієвий, релігійний туризм.

Приваблює туристів в цей район Італії й відпочинок на морі. Тут, між Римом і Неаполем, розташоване найпривабливіше курортне узбережжя Рів’єра ді Уліссе. Його називають також узбережжям Одіссея, яке відзначається багатою рослинністю і тваринним світом, прекрасними ландшафтами, чистим морем і пляжами, за що неодноразово було удостоєне блакитного прапору ЄС. Серед найвідоміших курортів Сабаудія Сан Феліче Чирчео.

Кампанія з центром Неаполь, розташована біля підніжжя Везувію, де завдяки розкопкам, можна побачити прекрасні зразки римського живопису і мозаїки давніх часів. В цій туристській області Італії розвинені різні види туризму, серед яких екскурсійно-пізнавальний (відвідування крім Неаполя, Сорренто, островів Капрі та Іск’ї), відпочинок на морі, екологічний туризм.

П’ємонт – це район, розташований біля підніжжя Альп на північному заході Італії. Він відомий своїми гірськокліматичними курортами. Тут, крім оздоровлення та лікування, розвивається спортивний туризм, зокрема гірськолижний, велосипедний, кінний. Влітку організується відпочинок для молоді та любителів активного відпочинку. Це – пішохідні прогулянки, катання на конях, велотуризм. Популярністю користуються поїздки до живописного озера Орта.

Туристи із задоволенням відвідують місто Турін - визначний центр району з його архітектурними ансамблями в стилі бароко, Галерею Савойї, Палаццо Мадамою, Порта Палатіною та ін. об’єкти. Крім історичних визначних місць туристам пропонується відвідання Кафедрального собору Дуомо, в якому зберігається християнська реліквія – плащаниця з відбитком тіла Ісуса Христа. Також у Туріні розташований Єгипетський музей, другий за значенням зібраної колекції музей світу після Каїрського. Турін у 2006 р. був столицею ХХ Зимових олімпійських ігор.

Району Валле д’Аосте з центром Аоста відомість і популярність серед туристів принесли гірськолижні курорти Червінія, Курмайор та ін. Вони розташовані на кордоні з Францією, мають розвинуту інфраструктуру і можливість кататися одразу в двох країнах. Любителів природи приваблюють національний парк Гран-Парадізо та околиці Монблану, найвищої вершини Альп.

В м. Аоста, заснованому ще римляними, увагу туристів привертають пам’ятники римської епохи та середньовічні квартали. Популярними також є екскурсії в замки, що розташувалися в міжгірських долинах.

В Лігурії розташовані престижні курорти Портофіно, Рапалло, Сан-Ремо, що займають прибережну смугу вздовж Лігурійського моря між кордоном із Францією і містом Спеція. Тому туризм тут пов’язаний переважно з відпочинком і оздоровленням на морі. У місці Генуя – центрі області, збереглися пам’ятки різних епох, серед яких Кафедральний Собор Сан Лоренцо, будинок, в якому народився відкривач Нового Світу Христофор Колумб, будинок-музей Ніколо Паганіні та багато інших туристських об’єктів.

Ломбардія з центром у Мілані відзначається насамперед пізнавально-екскурсійним туризмом, оскільки тут зосереджено багато визначних об’єктів архітектури, зокрема, Міланський Собор Дуомо, що побудований з білого мармуру в готичному стилі (його будували чотири з половиною століття, але ще й досі іноді змінюють окремі архітектурні деталі) та оперний театр “Ла Скала”, який дав світу найбільшу кількість видатних співаків (Енріко Карузо, Маріо Ланца, Лучано Паваротті)). Місто є центром проведення численних виставок, симпозіумів, тому популярним є тут й діловий туризм. Інший вид туризму, який приваблює італійців, це відпочинок на численних озерах, катання на гірських лижах, відвідування тематичних парків. Все більш популярними є й гастрономічні тури.

В гірському туристському районі Трентіно-Альто-Адідже розвивається переважно спортивний гірськолижний туризм. Найбільш відомі курорти цього району – це Пінцоло, Марано, Бруніко.

Район Венето з історичним містом Венеція протягом декількох століть був центром Венеціанської Республіки. Нині цей район є одним з найцікавіших і багато профільних районів туризму. Туристи з захопленням відвідують Венецію, відпочивають на морі чи у горах, лікуються термальними водами, займаються альпінізмом. Найголовнішою привабливістю для туристів є географічне розташування Венеції на численних з’єднаних між собою мостами островах. Венеціанськими каналами можна переміщуватися на річкових трамваях і гондолах, спеціально зроблених місцевими майстрами. Серед визначних об’єктів міста, які найбільше відвідують туристи, виділяються Часова башта з маврами, Собор Сан-Марк, прикрашений мозаїками візантійських майстрів, Палац дожей (властителів міста)), що по праву вважається шедевром італійської архітектури за мережеподібну витонченість.

Район Фріулі-Джулія розташований на сході країни. Його центром є місто Трієст, що відрізняється багатовіковою історією. Свідками цього є численні архітектурні пам’ятники. Наприклад, тут створений єдиний у своєму роді пам’ятник чотирьом континентам світу.

Туризм в районі Емілія-Романья пов’язаний з відвідуванням морських курортів, екскурсіями по містам, серед яких особливо привабливими є Болонья, Парма, Модена, Римині.

Туризм в районі Марке з центром у м. Анкона подібний до туризму в Емілія-Романья. Морські узбережжя облаштовані відомими курортами, найвідомішими з яких є Габічче, Пезаро, Фано та ін. В Марке розвинутий також екскурсійний, діловий, подієвий, еногастрономічний види туризму. Надзвичайно цікавими в районі є події, які щорічно відбуваються в багатьох містах і збирають значну кількість учасників та туристів як з Італії, так й іноземців. Серед них: карнавал у Фано, оперний фестиваль Россіні, морський Адріатичний салон та філателічна виставка в Анконе, свято Герцога в Урбіно. Розвинутий в Марке також агротуризм, який поєднують часто з винними й гастрономічними турами.

Центром району Тоскана є Флоренція. До туристичних об’єктів міста належать собори, палаци, площі, фонтани, вулиці і мости. Серед них Собор Санта Марія дель Фьоре, дзвіниця Джотто ХІУ ст., площа Синьйорії, картинна галерея Уффіці та ін. З Флоренцією пов’язане життя і діяльність видатних постатей епохи Відродження, тому туристи завжди зацікавлено ставляться до відвідування цієї колиски культури.

До інших центрів Тоскани належать Піза з всесвітньо відомою баштою, що падає, Сієна, Ліворно. В районі розташовані престижні курорти (Віареджо, Марина ді П”єтрасанта, Каррара та ін.). Острів Капрая з кришталево чистою водою і пляжами, гротами і маленькими бухтами, оголошений національним парком. Це ідеальне місце як для комфортного відпочинку, так й для занять різними морськими видами спорту.

Умбрія один з не багатьох туристських районів Італії, що немає виходу до моря. Проте він приваблює численних туристів своєю дикою і розкішною природою, за яку отримав титул зеленого серця Італії. Тут розвиваються агротуризм, паломництво і подієвий пізнавальний туризм.

Калабрія займає носок італійського чоботу і є найпівденнішою областю Апеннінського півострова. ЮНЕСКО визнала цей район одним з найчистіших куточків Європи. Тут збереглися сліди давньогрецької культури, що проникла на півострів саме звідси. Найбільш відомим курортом цієї частини Італії є Реджо-ді-Калабрія. З Калабрії практикуються екскурсії на острови Капрі та Іск’я.

Апулія знаходиться на каблуці італійського чоботу. Туризм тут більш розвинений, ніж в сусідніх районах. Він представлений такими видами: екскурсійно-пізнавальний туризм, екологічний, релігійний та відпочинковий.

Туристські можливості Сицилії дуже різноманітні. Це й відпочинок на морі, екскурсійні тури, подієвий туризм, гастрономічні й винні тури тощо. Однак доступний туризм найбільшого острова у Середземному морі тільки для заможних людей.

Туризм є однією з основних джерел доходу на о. Сардинія. Тут розташовані найпрестижніші і модні курорти міжнародного класу, серед яких Санта Маргарита Ді Пула та Смарагдовий берег. Відпочинок на морі поєднується з пізнавальними екскурсіями по місту Кальярі – центру Сардинії, морськими прогулянками, оглядом нурагів.

На думку фахівців, в Італії загалом є чотири найбільш відвідуваних туристами дестинації, які за кількістю туристів розташувалися наступним чином: 1) Рим з його стародавніми руїнами й музеями Ватикану, 2) Флоренція, без якої неможливо уявити собі італійське Відродження, 3) Піза з її вічно падаючою вежею й 4) Венеція — ірреальне місто мостів і каналів, яке мріють відвідати буквально всі.

І без кожного із цих міст думка про Італію буде неповною. Отже, для першого знайомства цілком достатньо маршруту по чотирьох вищезгаданих напрямках, з невеликими зупинками, наприклад, в Ассізі або Феррарі. Заключним акордом може стати відпочинок на морі, наприклад на чудовому курорті Лі-до Ді Езоло поблизу Венеції або на Лігурійському узбережжі.

Знайомство з Італією можна почати й з півдня. У цьому випадку класичний варіант туру такий: Сорренто — Неаполь — Рим з оглядом стародавніх Помпеї й поїздкою на Капрі. Відвідування тільки цих міст покриває 50% загального потоку туристів, що прибувають в Італію, як індивідуально, так і в складі груп.

Туристичні формальності. Для в’їзду до Італії необхідно отримати Шенгенську візу. Безвізовий транзит можливий одну добу, транзитна віза дійсна до трьох днів, у виключних випадках транзитна віза може бути отримана в аеропорту. Особливого митного догляду немає. Декларація не вимагається ані при в’їзді в країну, ані при виїзді з неї. Ввезення валюти не обмежене. Вивезення також не обмежене, але протягом шести місяців з дати в’їзду до країни. Заборонене ввезення отрути, їдких речовин, збудників інфекцій, радіоактивних матеріалів. Заборонено вивозити особливо цінні твори мистецтва без дозволу Міністерства охорони пам’ятників. Дозволяється вивозити речі і предмети, у тому числі сувеніри у межах особистих потреб. На предмети побутової техніки необхідно мати чек з магазину про її купівлю або довідку на бланку фірми, якщо ця техніка є подарунком. При ввезенні тварин необхідно мати ветеринарне свідоцтво з відміткою про щеплення від сказу.

ПІДСУМКИ:

Ø Італія – країна з багато профільною розвинутою економікою.

Ø Туризм є однією з основних галузей національної економіки Італії.

Ø На Італію припадає 6 % обсягу світових туристичних прибуттів.

Ø Конкурентними перевагами Італії в туризмі є значні туристичні ресурси, розвинена інфраструктура, ефективне державне управління.

Ø Туристичні райони Італії – Лаціо, Кампанія, П’ємонт, Лігурія, Ломбардія, Трентіно-Альто-Адідже, Венето, Фріулі-Джулія, Емілія-Романья, Тоскана, Умбрія, Калабрія, Апулія, Сицилія, Сардинія розвиваються динамічно і відрізняються багатопрофільною туристичною спеціалізацією.

Ø Найбільш відвідуваними центрами туризму в країні є Рим, Флоренція, Піза, Венеція.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Які історичні події сприяли формуванню Італійської держави?

2. Дайте оцінку природних ресурсів Італії для потреб туризму.

3. Чим обумовлена регіоналізація туризму в країні?

4. Позначте на контурній карті найголовніші туристичні райони Італії.

5. Складіть порівняльну характеристику розвитку туризму в двох районах Італії, спрогнозуйте перспективи розвитку туристичної галузі в них.

6. Поясніть вислів: «Усі дороги ведуть до Риму».

Дискусійні питання:

v Конкурентні переваги і недоліки туристичних районів Італії.

Підготуйте есе, обравши одну із запропонованих тем:

ü Використання в туризмі етнічних особливостей, побуту і традицій італійців.

ü Римські канікули.

ü Венеція – королева Адріатики.

Поиск по сайту: