Джерела інформації. 1. Алексеев Б.В. Вся Азия: Географический справочник /Б.В

1. Алексеев Б.В. Вся Азия: Географический справочник /Б.В. Алексеев – М.: АСТ, 2003. – 311 с.

2. Воскресенский В.Ю. Международный туризм /В.Ю. Воскресенский. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 463 с.

3. Китайське туристичне представництво: ДУТ КНР. - Китайський національний туристичний офіс. - http: // www.chinatourism.ru/ (в режимі доступу)/

4. Косолапов А.Б. Туристсткое страноведение. Европа и Азия: учеб.-практ. Пособие /А.Б. Косолапов - М.: Кнорус, 2005. – 400 с.

5. Масляк П.О. Країнознавство: підручник / П.О. Масляк. – К.: Знання, 2007. – 292 с.

6. Плескачевская И.Н. Китай: Путеводимтель /И.Н. Плескачевская – 20е изд. Испр. И доп. – М.: Вокруг света, 2008. – 564 с.

7. Романов А.А. Зарубежное туристское краеведение / А.А. Романов. – М.: Советский спорт, 2001. – 287 с.

Японія.

Загальні відомості про країну. Японія займаєплощу у 372, 2 тис. км², кількість населення - 126 млн. чол. Столиця – місто Токіо, в якому мешкає понад 11 млн. чоловік. Офіційна мова – японська. Однак, значна кількість японців добре володіють англійською мовою. Країна поділяється на 46 префектур та губернаторство. Японія – конституційна монархія, імператор є тільки символом нації і реальною владою не володіє.

Цікаві факти. Давня назва Японії - Ніппон, що означає «джерело Сонця». Ця давня назва відображена на прапорі Японії: червоний диск в центрі полотнища означає сонце, що сходить.

Географічне положення. «Держава Сонця, що сходить» на лежить до субрегіону Східна Азія. Японія розташована на чотирьох великих островах: Хоккайдо, Хонсю, Сікоку, Кюсю і майже чотирьох тисячах дрібних островів. Омивається з усіх боків водами Тихого океану, та його морями – Охотським, Японським, Східнокитайським. Найближчими сусідами країни є Курильські острови Росії та Південна Корея, яка розділена з японськими островами Корейською протокою.

Історія формування і розвитку. За існуючою легендою утворення Японії пов`язують з богинею неба - Аматерасу, нащадок якої став першим імператором Японії у 660 р. до н.е. В першому тисячолітті нашої ери країна перебувала під впливом більш розвинутих на той час Китаю та Кореї. З 1192 р. по 1867 р. в Японії було встановлено військово-феодальне правління (сьогунат), при якому імператорська династія була позбавлена влади. До середини ХІХ ст. країна була практично ізольована від світу, окремі торгові зв`язки існували лише з голландськими та португальськими купцями. У 1868 р. відбулася «Революція Мейдзи», в результаті якої з 200-річною ізоляцією Японії було покінчено. Першим був підписаний договір про відносини з США. Японія розпочала розвиватися, зростали її колоніальні апетити й посягання переважно на території сусідів. В результаті кількох війн до Японії був приєднаний Тайвань, Корея і половина Сахаліну. Після поразки Німеччини у першій світовій війни до Японії відійшли острови Тихого океану, що належали їй.

Упродовж ХХ століття Японія воювала з Китаєм, нападала на кордони СРСР, а в 1941 р – на США. Невдачі змусили Японію капітулювати у 1945 р., а в серпні цього ж року країна пережила жахливу подію: на міста Нагасакі та Хіросіма були скинуті американські атомні бомби. Нині існують посягання і навіть деякі конфлікти між Японією та Росією щодо Курильських островів.

Народонаселення і культура. Японія – мононаціональна країна, тут японці становлять 99 % населення. Серед інших національностей – корейці, що були завезені на острови як дешева робоча сила, корінне населення – айни на о. Хоккайдо, які значно асимілювалися.

Переважна більшість японців - міські жителі, що живуть в перенаселених містах – мегаполісах. До 70 % японців працюють за найманням. Це створює особливі умови для формування японського ринку праці. Державними релігіями є буддизм (з Х ст.) та синтоїзм.

Існує багато традицій, яких дотримуються японці. Вони живуть, зазвичай, скромно у своєрідних будинках з розсувними дверима та стінами, що зв`язано з сейсмічністю, в так званих кімнатах-капсулах, сплять на солом`яних матах – татамі, обов’язково відвідують пагоди – буддійські храми, побудовані в японському стилі з чотирьохскатними дахами, хоча в своїй більшості японці є стихійними атеїстами. Всі вони слідують традиційним нормам поведінки: поклоняються горі Фудзіяма, фанатично люблять природу, а від так часто ведуть спостереження в національних садах, дотримуються чайної церемонія (ритуал тяною), складають ікебани, носять кімоно, серйозно займаються бойовими мистецтвами - дзюдо, кендо, боротьба сумо.

Природні умови і ресурси. Головна особливість природи Японії – море. Воно оточує територію країни з усіх боків і присутнє в усіх сферах життя японців. Рельєф Японії переважно гірський (понад 70 % території). Найвища точка - гора Фудзіяма – піднімається на висоту 3776 м. Територія країни сейсмічно активна. В країні нараховують 150 вулканів, 15 з яких діючі. Під час підводних землетрусів виникають цунамі, які дуже небезпечні для узбережжя.

Клімат країни переважно мусонний, на півночі – помірний, на півдні – субтропічний. Суттєво зігрівають територією Японії морські течії Куросіо та Цусімське. В Японії багато коротких повноводних, як правило гірських річок.

На території країни переважають лісові ландшафти, третина з яких штучно насаджені. Острівний розвиток території сприяв збереженню тут ендемічних видів рослин і тварин.

Цікаві факти. Серед національних квітучих дерев Японії особливо привабливими є вишня сакура і слива, які рано зацвітають і символізують прихід весни і відродження усього живого. У квітні зацвітає азалія, у травні – пеони. У листопаді на островах зацвітають хризантеми – національна квітка Японії, яких тут виведено велика кількість сортів. На честь квітів в Японії проводять тематичні фестивалі.

Японці значну увагу приділяють охороні природи: близько 10 млн. га тією чи іншою мірою охороняються.. Свідченням цього є 27 національних парків і державних заповідників, є багато парків місцевого значення, і понад 2 тис. мисливських заказників. На острівному шельфі діє близько 40 підводних національних парків.

На відміну від багатьох розвинутих країн Японія небагата на природні ресурси, тому вони не можуть слугувати підґрунтям економічного розвитку. Більш як на 80 % країна залежить від імпорту енергоносіїв та сировини. Дуже обмежені земельні ресурси країни, обробляється лише 14 % всієї площі. Однак окремими ресурси Японія володіє. Серед корисних копалин має незначні поклади вугілля, природного газу, сірки, залізної, цинкової та мідної руд. Дефіцит землі певною мірою компенсується ресурсами океану, яким країна оточена з усіх боків.

Економіка країни. Японія належить до однієї з найрозвинутіших держав світу. Частка країни у світовому ВВП становить 17 %, у світовому промисловому виробництві - 12 %. Чинниками, які визначають економічній розвиток Японії та оригінальність її економічної моделі, є: історичні умови розвитку; рішучість у проведенні економічних реформ та їх ефективність; специфіка соціальних відносин всередині країни в системі уряд-бізнес-населення.

Економічна історія країни характеризується двома суперечливими процесами: тривалою економічною ізоляцією та готовністю впроваджувати в національну економіку найкращі світові здобутки. Це дозволило, з одного боку, зберегти національні економічні традиції, а з іншого, мало й негативні наслідки, зокрема щодо іноземних інвестицій, частка яких в економіці Японії незначна: країна більше інвестує сама, ніж отримує інвестиції зовні.

Модель сучасної економіки Японії є корпоративно-ієрархічною. Вона характеризується активною участю держави в економічних процесах і забезпеченням умов для ділової активності населення. При цьому державні структури намагаються не втручатися в справи приватного сектору, але їх роль в розвитку підприємництва значна. Відносини між державою та бізнесом будуються на принципах співробітництва, трудової етики, переваги високих технологій, пріоритетності освіти над оборонним комплексом тощо. Промисловість Японії є найбільш розвинутим сектором економіки (виробляє до 35 % ВВП країни). Вона представлена переважно новими галузями, які базуються на новітніх технологіях виробництва. Провідними серед них виступають машинобудування (автомобілебудування, суднобудування, виробництво електронної техніки), чорна металургія, хімічна промисловість. Японія належить до світових лідерів за виробництвом чорних металів, електроенергії, автомобілів, суден і комп'ютерної техніки. (на її долю припадає 50 % світового виробництва суден, до 20 % роботів, телевізорів, побутової техніки). Серед найбільших світових промислових корпорацій японські виділяються обсягами та якістю виробництва продукції (Тойота, Ніссан, Хонда, Соні, Тошиба та ін.).

Сільське господарство відіграє також значну роль, хоча частка сільськогосподарської продукції у створенні ВВП знизилася до 2 %. Основою сільськогосподарського виробництва залишаються дрібні селянські господарства. Тому цей сектор економіки отримує великі субсидії від держави і знаходиться під її опікою. В Японії розвинене зернове господарство, що відзначається високою врожайністю. Крім того, тут вирощують різноманітні овочі та фрукти, розвивають птахівництво. Забезпечуючи себе рисом, в цілому Японія належить до імпортоорієнтованих країн щодо продуктів харчування (понад 30 % їх складає імпорт).

Добре і повсюдно в Японії розвиваються фінансова і торгова інфраструктура, а морський флот за тоннажем посідає друге місце в світі.Важливе місце в економіці Японії посідає туризм.

Туризм. За даними ЮНВТОу 2012 р. у Японії зафіксовано 8,4 млн. туристичних прибуттів, що майже на 35 % більше, ніж було у 2011 р., коли трапилася трагедія, пов’язана з потужним цунамі та аварією на атомній електростанції Фукусімо. Доходи від туризму становили у цьому ж році понад 14,6 млрд. дол. Центральною структурою з питань управління розвитком туризму в країні є відповідний Департамент у складі Міністерства землі та транспорту. Представництва Національного офісу по туризму Японії (JNTO) відкриті в багатьох країнах світу. JNTO здійснює діяльність щодо просування своєї країни як сучасного туристичного напрямку, займається популяризацією туристичних маршрутів, щорічно надає актуальну інформацію про особливості подорожей, займається видавництвом інформаційних матеріалів, туристичних буклетів, просуванням міжнародних конференцій, виставок та інших подій в різних куточках країни.

Японію відвідують туристи з багатьох регіонів світу. Контингент відвідувачів різноманітний, але дуже забезпечений. Переважно це бізнесмени та заможні люди. Тому ціни на туристичні послуги тут дуже високі. Серед туристів переважають ті, хто відвідує країну з діловою метою та ті, кого цікавить культурно-історична спадщина країни. Самі японці також люблять подорожувати світом. Більшість платоспроможних мешканців Японії проводять відпустки далеко від своєї батьківщини, відвідуючи Австралію, країни Європи, Північної і Південної Америки

Японія насичена туристичними ресурсами. Їх настільки багато, що самі японці часто шуткують, підкреслюючи, що можуть забезпечити новими враженнями і туристичними об’єктами туристів, які навідується до них у ….надцятий раз. Теплий клімат, наявність численних островів і протяжної берегової лінії, роблять Японію сприятливим місцем для морського туризму. Однак, прибережні курорти, на відміну від інших країн світу, практично відсутні.

У Токіо туристи завжди оглядають буддизькі храми, головним з яких є храм Ракандзи. Цікавим є імператорський палац, який лише двічі на рік відкритий для вільного відвідування (2 січня і в день народження імператора). В столиці для туристів постійно відкриті численні музеї, серед яких Національний художній музей, Музей каліграфії, Музей-скарбниця святині Мейдзи та ін.

Неподалік від Токіо розташований парк Нікко – найбільш відомий і живописний національний парк країни.

Понад 40 млн. туристів щорічно приїздить до міста Кіото – найстарішого в Японії (його вік понад 1200 років), колишньої столиці країни. В ньому знаходиться понад 2 тис пам’ятників японської буддизької культури, 24 музеї, замок Нінзя, всесвітньо відомий «Золотий Павільйон», Храм тисячорукого Будди, палац Катсура, старовинні імператорські гробниці, сади і парки.

Привабливим для туристів є місто-порт Нагоя та його околиці. Тут можна побачити замок, побудований у 1612 р., святині синтонізму – Атсута та Іся. Неподалік міста розпочинається пасмо гір, яке є улюбленим містом відпочинку як японців, так й іноземних туристів. Туризм з метою відпочинку і розваг реалізується у Тоямі – префектурі та однойменному місті. Ця територія Японії відрізняється багатством природних пейзажів. Туристам також пропонують здійснити похід у гори і спробувати себе в катанні на лижах. При підйомі на гору Тотояма туристи побувають в багатьох кліматичних поясах, відчувши на собі як літню спеку, так і зимові холоди.

Для дітей Японія представлена найкращими розважальними парками, зокрема «Діснейленд», «Дісней-сі», «Юніверсал Студіо» тощо.

В країні проводять багато фестивалів. Найбільш улюблені серед них пов’язані зі зміною пір року. Фестивалі проходять практично щодня протягом року в різних частинах країни.

Цікаві факти. На фестиваль ляльок можна потрапити в середині лютого. Виставки ляльок організовують родини, в яких є дівчатка. В ці дні й вітрини магазинів демонструють різні набори ляльок, вартість яких, в залежності від розміру і якості, варіюється від 400 до 10000 дол. Ціна ж тих ляльок, які турист може побачити в музеї, сягає сотень тисяч американських доларів. Зазвичай в наборі дві ляльки символізують імператора та імператрицю (Даарі-сама) і розміщені на найвищому рівні стенда. Вони одягнені в традиційні придворні наряди стародавньої Японії. Навколо них – мініатюрні меблі та інші предмети того часу. Члени королівського почту займають нижні рівні стендів. Інший вид наборів під назвою «Хіна» складаються з 15 ляльок. З них – три дами, п’ять музикантів, двоє слуг і троє охоронців та ін. ляльки, які займають своє місце на полицях в певному порядку. Ще один різновид наборів демонструє, що може отримати японська наречена в якості весільних подарунків. Традиційно перші такі ляльки дарують бабуся з дідусем, коли у них народжується перша онука. З появою наступних, ляльки докуповуються. Під час такого фестивалю дівчатка одягаються в кімоно, щоб зустріти свої гостей. Їх вони пригощають рисовими млинцями і рисовими вином.

Туристичні формальності. В’їзд до країни регламентується візою, в якій слід вказати не тільки причини в’їзду, а й план перебування в країні. Для групи туристів візи можна оформити через туристичну фірму. При цьому важливо, щоб списки групи туристів були складені англійською мовою, дотримуючись зразка і без помилок. При оформленні візи у складі туристської групи паспорт потрібен тільки в момент здачі і отримання документів, в нього ставлять штамп «документи здані». При індивідуальному відвідуванні Японії паспорт в період оформлення візи не повертається. Віза діє впродовж трьох місяців і тому на цей строк закордонний паспорт також повинен бути дійсним. Транзитна візі дозволяє перебувати в країні до 15 діб, безвізовий транзит – до трьох діб. Для негайних ділових поїздок може бути застосована швидкісна система оформлення віз “М”. В цьому випадку японська дуже авторитетна фірма надсилає текст документів з обґрунтуванням поїздки, її цілей і програми відвідування.

Дозволяється ввозити до країни тютюнові вироби не японського виробництва, 2 годинників вартістю до 30 тис. ієн, 50 млн. парфум, подарунків і сувенірів вартістю до 200 тис. ієн, ліків і на двомісячний період користування, 24 предмети косметики.

Не дозволяється ввозити до Японії пристрої для вживання наркотиків, книжок, малюнків і гравюр, що мають аморальний зміст, продукти харчування тваринного і рослинного походження: свіжих овочів, фруктів, вироби з соломи, тютюн.

Дозволяється вивозити ввезені в країну і придбані в ній предмети і речі, ювелірні вироби в межах особистих потреб. Забороняється вивезення предметів мистецтва і антикваріату без дозволу відповідних органів.

Туристам сертифікат про щеплення непотрібний. Привезенні собак необхідно мати ветеринарне свідоцтво про щеплення проти сказу. В’їжджаючи до Японії, тварина повинна пройти карантин, який може тривати від 14 до 180 днів.

ПІДСУМКИ:

Ø Японія не відрізняється значною кількістю туристичних прибуттів, проте має значні доходи від туризму за рахунок високих цін на туристичні послуги.

Ø Представництва Національного офісу по туризму Японії відкриті в багатьох країнах світу.

Ø Країна насичена туристичними ресурсами, серед яких значна кількість всесвітньовідомих культурно-історичних об’єктів туристичного показу.

Ø В Японії переважає діловий та культурно-пізнавальний туризм.

Ø Найбільш популярні центри туризму Токіо, Кіото, Нагоя.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Як історія формування Японії вплинула на соціально-економічний розвиток країни?

2. Чому в Японії у цілому невисокий туристичний потік іноземних туристів?

3. Позначте на контурній карті основні центри туризму країни, поясніть їх спеціалізацію.

4. Спрогнозуйте розвиток туризму в Японії на найближчу перспективу, враховуючи культурні традиції, що є в країні та рівень економічного розвитку.

Дискусійні питання:

v Чому Японія?

v Виїзний туризм – це пріоритетна форма туризму Японії?

Підготуйте есе, обравши одну із запропонованих тем:

ü Чайна церемонія з японським майстром.

ü Японія: подорож в тисячах фарб.

Поиск по сайту: