Підготуйте есе, обравши одну із запропонованих тем. ü Роль європейських країн у світовому туризмі

ü Роль європейських країн у світовому туризмі

ü Сплески і падіння в розвитку туризму європейських країн.

Джерела інформації

1. Країнознавство. Країни СНД, Європи і Північної Америки: Навчальний посібник для вузів / М.С. Дорошко, Р.А. Кривонос В.П. Крижанівський, Н.Ф. Сербіна. – К.: Ніка-Центр, 2009. – 310 с.

2. Мальська М.П., Гамкало М.З., Бордун О.Ю. Туристичне країнознавство. Європа: Навч. Посібник / М.П, Мальська, М.З. Гамкало, О.Ю. Бордун. – К.: ТОВ Центр Учбової літератури, 2009, - 224 с.

3. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг / О.О. Любіцева. – К.: Альтерпрес, 2002. – 212 с.

4. Романов А.А. Зарубежное туристское краеведение /А.А. Романов. – М.: Советский спорт, 2001. – 287 с.

5. Ростов Є.Ф. Економіка країн світу / Є.Ф. Ростов. – Довідник. К.: НВП «Картографія», 1998. – 383 с.

6. UNWTO Tourism Highlights, 2013 Edition https:// www.google. com.ua /#q=unwto+tourism+highlights+2013 (у режимі доступу).

Туристичні країни Європи.

Франція.

Загальні відомості про країну. Офіційна назва держави Французька республіка. Площа складає 551, 6 тис. км², населення – 61 млн. чоловік. Форма державного правління – президентсько-парламентська республіка. Франція є унітарною державою. Складається разом з Корсикою з 22 регіонів, які поділяються на 96 департаментів. Заморськими департаментами Франції є Французька Гвіана, Гваделупа, Мартініка, Реюньйон.

Франція є метрополією. Її територіальними одиницями з особливим статусом є: Майотта, Сен-П’єр, Мікелон. Заморські території – це: Бассас-да-Індія, о. Кліппертон, о. Європа, Французька Полінезія, Французькі Південні і Антарктичні землі, о. Глорйоз, о. Жуан-да-Нова, Нова Каледонія, о. Тромплен, о. Уолесс і Футуна. Столиця Франції – місто Париж. Грошовою одиницею нині є євро.

Географічне положення Франції на заході Європейського континенту є вигідним як з точки зору соціально-економічного розвитку, так і для туристичної галузі. Моря і гори утворюють природні кордони країни з усіх боків, крім північно-східної частини, і, водночас, є важливими туристичними ресурсами. Так, на заході, півночі і півдні територія країни омивається водами Атлантичного океану, зокрема, його Біскайською затокою, протокою Ла-Манш та теплим Середземним морем. Французи іноді називають свою країну «Ле Гексагон», що означає військове укріплення з шістьма бастіонами. Дійсно, територія країни нагадує шестикутник, що розташований на великому плато, яке перетинають річки Сена і Марна. На сході вздовж кордонів з Бельгією, знаходяться горбисті території вкриті лісами. Південніше вони переходять в гори Вогези, що підіймаються над долиною Рейну. Саме тут проходить кордон Франції з Німеччиною. Далі на кордоні із Швейцарією простягається гірський ланцюг Юра. Високогір’я Центрального масиву займає значну площу в центральній південній частині, де подекуди розкинуті застиглі вулканічні кратери. На сході протікає найдовша річка країни Луара. Вона бере початок в горах Севенна. Піренейські гори створюють природний кордон між Францією і Іспанією. На кордоні з Італією височіють грандіозні Альпи. Отже, Франція оточена такими природними об’єктами, які складають її природну туристську скарбницю, межує з такими сусідами, які формують основні туристичні потоки в країну і є, водночас, її конкурентами в дуже популярній тут туристичній галузі.

Історія формування і розвитку Франції дуже тривала і насичена різноманітними подіями, які привертають увагу мільйонів туристів до країни сьогодні. Територія країни була заселена у доісторичний час, про що свідчать кам’яні споруди первісних людей, наскальні малюнки. Понад 1500 років до нашої ери Франція знаходилася під владою кельтів. Починаючи з 50 року до нашої ери впродовж 400 років тривало римське завоювання країною. За часів свого володіння французькою територією римляни звели на території країни розкішні міста, театри і гарні дороги. Після падіння Римської імперії на територію Франції вторглися германські племена, які з часом заснували тут свою Франкську імперію на чолі з Карлом Великим. Розпад імперії у 843 р. сприяв об’єднанню західних провінцій в окрему державу – Францію. Незважаючи на серію тривалих війн з Англією, у середні віки Франція була процвітаючою країною. В кінці ХУІ ст. виник релігійний рух реформації, який привів у Франції до тридцятилітньої громадянської боротьби між протестантами і католиками. Розквіт французької імперії припав на 1643-1715 рр., час правління Людовика ХІУ. Однак з часом незадоволення могутністю і багатством короля і аристократії привело у 1789 р. до Французької революції, яка поклала кінець монархії. У результаті революційних безпорядків до влади в країні прийшов Наполеон Бонапарт, який розпочав успішний завойовницький похід країнами Європи, але завершив його ганебною поразкою під Ватерлоо, яку зазнав від англійських і німецьких військ у 1815 р. У ХІХ ст. Франція після серії буржуазних революцій стала великою імперією, заснувавши ряд колоній в Азії та Африці. Але війни з Німеччиною у першій половині ХХ ст. підірвали економіку і авторитет країни у світі. Після Другої світової війни Францію знову зуміла відновити свою економіку. Разом з Німеччиною Франція довгі роки працювала над зміцненням миру в Європі, створенням Європейської економічної спільноти, а згодом – Європейського Союзу. Отже, Франція в усі часи мала значний вплив на розвиток історії і культури як Європи, так і всього світу.

Природні умови і ресурси Франції в цілому сприятливі для ведення господарства в цілому та розвитку туризму, зокрема. Особливості рельєфу, а саме гірські масиви Альп і Піренеїв, є важливим чинником розвитку туризму. Панування середземноморського типу клімату на півдні країни та помірного морського на решті території є важливим рекреаційним ресурсом території країни. Туристською базою є й морські узбережжя з чудовими пляжами, судноплавні річки, серед яких Сена, Луара, Гаронна, Рона. В межах країни експлуатуються численні джерела цілющих мінеральних вод. Територія Франції вкрита широколистяними лісами, які складають понад 25 % площі країни, на півдні – середземноморський маквіс, що подекуди змінює культурна рослинність – маслинові гаї, виноградники, фруктові і декоративні дерева. З метою збереження флори і фауни, створені 11 національних природних парків, ландшафти яких також є важливими рекреаційно-туристськими ресурсами.

Цікаві факти. Рисою, що відрізняє Францію в цілому, та її столицю Париж, зокрема, є створення всесвітньо відомих парків і садів, куточків живої природи. Серед них парки французької столиці Тюільрі, Єлисейські поля, Булонський ліс. Один з найдавніших парків був закладений в І ст. нашої ери навколо арени Лютеції. А замок Багатель разом з прекрасним садом побудував усього за 66 днів граф д”Артуа, вигравши таким чином парі з Марією-Антуанетою. Паризька знать змагалася у витонченості і розкоші паркових ансамблів. У 1626 р. особистий лікар Людовика ХІІІ заклав незвичайний парк тільки для того, щоб відвідувачі вивчили назви диких рослин. Відкритий для широкої публіки у 1640 р., він став пізніше ботанічним садом, а потім науковим центром. На 25 га на крутому горбі, де колись був кар’єр, розкинувся парк Бют-Шомон, місце прогулянок закоханих. А Монсурі – це парк в англійському стилі, був розбитий на прохання Наполеону ІІІ у 1868 р. Його гаї і звивисті тропи повинні були нагадувати імператору Великобританію, де він якийсь час перебував у вигнанні.

Традиції ландшафтного мистецтва розвиваються й сьогодні. Так, парк Андре Сітроен, розташований неподалік від колишнього автомобільного заводу, привертає відвідувачів ботанічними садами, фонтанами, штучними водоспадами, каналами, басейнами. Він розбитий на тематичні майданчики: Середземноморський сад, Білий сад (з білими квітами), Чорний сад (відповідно з темними рослинами), мінливий сад, де рослини висаджуються в залежності від пори року, сад, що рухається, де хвилюється прерія.

Народонаселення і культура. Природний приріст населення у Франції, як і в більшості розвинутих європейських країн, невисокий і становить 1 проміле. Понад 85 % жителів країни – французи. Свої етнічні особливості зберігають каталонці, корсиканці, бретонці, фламандці та ін. В країні проживає достатньо багато алжирців, португальців, іспанців, італійців, турків, вірмен, марокканців, тунісців, в’єтнамців, басків. Католики складають 90 %, що підтверджує сильні традиції Римської католицької церкви. Прихильність до інших релігій у відсотках така: протестанти складають 2%, мусульмани – 2 %, іудеї – 1 %, православні – 0,5%, поза вірою – 4,5 %. Офіційна мова країни - французька. Переважна більшість населення (понад 70 %) мешкає у містах. Рівень життя французів високий. Більше половини населення працює у сфері послуг, у тому числі й у туристичній сфері.

Французька нація відрізняється багатою історією і культурою, яка завжди впливала і впливає нині на розвиток європейської культури. Найбільшими достоїнствами французів, на думку іноземців, є їх енергійність, привітність, працелюбність, розум, готовність прийти на допомогу, галантність, захопленість. Французів відрізняє найбільший смак у спілкуванні. У минулому Франція значно вплинула на формування європейського етикету, а французька мова довгий час була мовою дипломатичного листування. Французи виховані так, що потрапляючи в іншу країну, з легкістю засвоюють і чуже життя, і чужі норми поведінки. У той же час, для французів характерні й такі риси, як суєтність, скептицизм, часто недостатньо стримуючи вчинки, зверхність, недостатня пунктуальність. По праву пишаючись своєю мовою, французи порівняно погано, як правило, знають іноземні мови.

Франція дала світу великих мисливців (Монтеск’є, Руссо, Вольтера), письменників (Бальзака, Золя, Мопассана, Дюма, Перо, Анатоля Франса), художників (Гогена, Матіса, Моне, Мане, Ван Гога та ін.), музикантів (Бізе, Равеля, Дебюссі та ін.).

Економіка країни. У Франції утвердилася соціально-орієнтована модель економіки, в центрі якої знаходиться «государство всеобщего благоденствия». Найважливішою особливістю макроекономічної моделі Франції є більш значна частка державного сектора економіки ніж у ФРН і Великобританії, на державних підприємствах працює до 25 % усього зайнятого населення Франції, держава розподіляє до 55 % ВВП. Держава зберігає суттєвий вплив в ключових сегментах кожного сектора економіки, володіє більшою частиною залізниць, енергосистем, повітряного транспорту та телекомунікаційними компаніями. Іншою важливою особливістю макроекономічної моделі Франції є захист з боку держави соціальних інтересів трудящих. Рівень оплати праці в державному секторі вищий, ніж у приватному. Населення отримує високі пенсії, різні допомоги. Допомога з безробіття часто є такою ж, як і заробітна плата. Однак, ці соціальні виплати є великим тягарем для платників податків. Вони у Франції значно вищі, ніж в інших розвинутих країнах Європи і перевищують 19 %. У приватному секторі соціальний захист мінімальний. Тому більшість французів віддають перевагу роботі на державних підприємствах.

В умовах глобалізації економіки уряд країни значно більше приділяє увагу розвитку галузей, що визначають НТП. Франція має висококваліфіковані кадри, нове технологічно модернізоване обладнання, цікаві науково-технічні розробки. Однак, в останні роки намітилася «втеча розуму», особливо у США та Великобританію, де оплата кваліфікованої праці вища, а податки нижчі, ніж у Франції.

Великі площі родючої землі, використання сучасних технологій і державні дотації фермерів зробили Францію лідером у виробництві сільськогосподарської продукції в Західній Європі. У сільському господарстві, а також в легкій і харчовій промисловості, ключову роль грають дрібні підприємства.

В цілому Франція випереджає своїх європейських конкурентів за темпами економічного росту. Пожвавлення економіки країни пов’язують переважно з підвищенням внутрішнього попиту на товари і послуги, серед яких значну частку займають туристські послуги. Економіка країни сьогодні виглядає більш стабільною, динамічною і готовою до глобального пожвавлення в економічній сфері, ніж у її найближчих сусідів.

За особливостями розвитку економіки Франція поділяється на вісім районів. Це - Столичний район (Іль-де-Франс), Паризький басейн, Північ, Схід, Центральний Схід, Середземномор'я, Південний Захід, Захід. Кожний район має своє "обличчя" з економічної точки зору, певні традиції й культурні надбання. Сьогодні райони розвиваються неоднаково: найбільш розвиненими є район Парижу та Середземномор'я, депресивними залишаються Північ і Схід, набирають обертів - Південний Захід і Захід.

На столичний регіон припадає майже четверта частина промислового виробництва Франції. Розвиваються такі галузі як машинобудування, в якому зайнято більше половини промислового персоналу міста, хімічна, поліграфічна, меблева, швейна та харчова галузі промисловості. Тут виробляють майже всю електроніку, третину автомобілів, аерокосмічної техніки, половину поліграфічної продукції. Особливе місце займає виробництво специфічних товарів Парижу - жіноче вбрання, ювелірні вироби, парфуми і косметика, спортивний одяг тощо, а також надання туристських послуг.

Паризький басейн є сільськогосподарським регіоном Франції. Тут вирощують пшеницю, цукрові буряки, займаються виноградарством і м'ясо-молочним скотарством. Промисловість розвинута в малих і середніх містах. Там виробляють електроніку, автомобілі та фармацевтичні товари. В цьому економічному районі розміщений другий за вантажообігом порт Франції Гавр. На узбережжі Ла-Маншу розташувалося місто Шербур - центр суднобудування та військово-морська база країни.

Північ - найменший за площею і населенням район Франції. У зв'язку з розвитком тут традиційних галузей - вугільної, металургійної промисловості та металомісткого машинобудування район відрізняється низькими показниками економічного розвитку. Розташовані тут портові міста Булонь, Кале, Дюнкерк орієнтовані на зв'язки з Великобританією.

Схід є депресивним регіоном і включає прикордонні території Франції з Німеччиною. Тут здавна зосереджені галузі добувної промисловості, які сьогодні втратили свою актуальність. Традиційною галуззю цього району є й текстильна промисловість. Найвідомішим містом Сходу Франції є Страсбург. Це - одна зі столиць Європейського Союзу, визначний транспортний, промисловий, культурний і туристичний центр.

Центральний Схід охоплює Савойські Альпи, долини річок Сони і Рони, схід Центрального масиву Франції. Район має виключно транспортне значення. Крім того, тут розвинені енергетика (атомна і гідро), нафтопереробка та енергоємні виробництва (металургія, целюлозно-паперова, текстильна промисловість). Спеціалізацією району є також рекреація. Найбільші міста регіону Ліон, Сент-Етьєн, Гренобль.

Французьке Середземномор'я є районом з особливими природними умовами, які й визначили його спеціалізацію. У сільському господарстві домінують виноградарство, садівництво, овочівництво, квітникарство (наприклад, місто Грас поправу вважають столицею квітів і парфумів). Головне місто району - Марсель, один з найбільших портів не тільки Франції, а й світу. В ньому зосереджені нафтопереробка, нафтохімія, металургійна та харчова галузі. Велике значення для регіону має розвиток туризму і курортів. Лазурний берег - Французька Рив'єра - є всесвітньо відомою зоною лікування та відпочинку. Найбільшим привабливими містами Лазурного берегу є Канни та Ніцца.

Південний Захід - це п'ята частина території країни і лише десята її населення. Важливу роль в районі відіграє багатогалузеве сільське господарство (вирощують пшеницю, кукурудзу, виноград, тютюн, розводять велику рогату худобу і свиней), лісівництво та аерокосмічна промисловість. Найбільші міста району - це Бордо - порт в гирлі Гаронни та Тулуза - визначний історичний, культурний, туристичний центр країни та центр високих технологій виробництва. Космічна (тут знаходиться національний центр космічних досліджень) та авіаційна галузі розвивається тут швидкими темпами. Тулуза - побратим міста Києва.

Захід є важливим районом рибальства та тваринництва Франції. Вироблені тут свинина, яловичина, масло, рибні, м'ясні та кормові консерви становлять велику частину експорту району. В районі багато маленьких портових міст (Сен-Мало, Монт-Сен-Мішель, Нант), невеликих технополісів (Анже), де почали розвиватися наукоємні галузі - автомобільна, електронна, аерокосмічна.

Туризм Франції є важливою галуззю економіки країни. В нематеріальній сфері діяльності туризм Франції належить до трійки лідерів. Країна посіла перше місце за кількістю іноземних туристів ще до другої світової війни і цю першість, за виключенням окремих років, зберігає до нині. Так, за даними інформаційного агентства «Франс-прес» країну у 2012 р. відвідало - 83 млн. осіб іноземних туристів. За показником туристичних прибуттів Франція займає перше місце, значно випереджаючи США, Китай, Іспанію та Італію. Цікавим є той факт, що лише невелика частина туристів перебуває на французькій території проїздом (наприклад, туристи і курортники з Північної Європи, що прямують до Іспанії.

У туристичному секторі Франції зайнято близько 2 млн. осіб. На нього припадає понад 7% ВВП країни, а надходження від туризму характеризуються тенденцією до зниження: 70,7 млрд. дол.. у 2010 р., 54,5 млрд. дол. у 2011 р., 53,7 млрд. дол. в 2012 р. Франція за доходами від міжнародного туризму займає третю сходинку, після США та Іспанії. Це пояснюється у цілому нетривалим перебуванням туристів в країні, меншою кількістю так званих ділових туристів та у цілому меншими їхніми витратами. Кожен турист витрачає у Франції пересічно 646 дол., що менше, ніж в кожній з країн першої десятки.

Зовнішній баланс французького туризму позитивний, тобто дохід від туризму перевищує ті витрати, які здійснюють французькі туристи, подорожуючи за кордон.

Офіційним державним органом, який займається розвитком туризму у Франції, є Державний секретаріат з питань туризму та Управління туризму що перебуває в структурі Міністерства транспорту та суспільних робіт. У їхній компетенції регулювання туристичної галузі, аналіз тенденції її розвитку, інвестування, міжнародна діяльність.

В якості консультативного органу при Міністерстві діє Національна рада з питань туризму, Національне агентство з питань відпусткових подорожей, Національний комітет з процвітання Франції, що опікуються відповідно туристичною статистикою й маркетингом, соціальним туризмом, екологічними проблемами.

Важливу роль у розвитку іноземного туризму відіграє такий чинник як наявність платоспроможних туристів з сусідніх країн. Більш як 4/5 іноземних туристів у Франції — це німці, англійці, бельгійці, голландці, швейцарці та скандинави, а також туристи з Центральної і Східної Європи, решта — американці, японці й араби. Значно підвищилася в останні роки частка туристів з саме країн Східної Європи. Так, за даними дослідження Французького агентства з розвитку туризму Atout France, у 2014 р. число туристів з Росії й з України може скласти в країні близько 1,3 млн. осіб, що майже в 2 рази більше рівня 2011 р.

Туристична привабливість Франції пояснюється насиченістю території різноманітними ресурсами, серед яких історико-культурні пам'ятки та архітектурні об’єкти, які охоплюють стародавню римську епоху, середньовіччя, нові часи і сучасність. Це собори, монастирі, палаци, фортеці і різноманітні музеї, що майже не зазнали руйнувань у ХХ ст. Наприклад, прославлені замки Луари, палац-музей Лувр, собор Нотр-Дам у Парижі, палац Пале-Рояль, монастир Сен-Мішель, собор Сен-Пьєр в Ангулемі, собор в Реймсі і дуже багато інших.

Серед природних чинників, які сприяли розвитку туризму в країні — теплий помірний клімат, на півдні субтропічний; велика протяжність берегової лінії, придатної для відпочинку; присутність гірських масивів Альп та Піренеїв; численні джерела цілющих вод, різноманітність ландшафтів, парків садово-паркового мистецтва з атракціонами.

38 культурних і природних об’єктів Франції включені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що є рекордною кількістю для країн світу. Серед них: Мон-Сен-Мішель та його бухта в Нормандії, Версальський палацово-парковий ансамбль, Шартрський собор, середньовічний центр Каркассона та ін.

Франція на увесь світ відома своєю аутентичною кухнею, що є ще однією туристичною атракцією. Найбільш відомими стравами французької кухні є тости, круасани, лазанья, трюфелі, рататуй, кіше, багети.

Цікаві факти. Своїми особливими рецептами та стравами пишається кожний регіон Франції. Нормандія відома своїми сирами та кальвадосом, у Бретані традиційним блюдом є млинці з гречаної крупи з яєчною, м’ясною чи сирною начинкою, а на південному-заході обов’язково слід скуштувати фуа-гру – паштет з печінки гуся. В Тулузі традиційним блюдом є боби, запечені в горщику – «кассуле», а в Марселі готують суп буйабесс із свіжої риби та морських водоростей. Цей суп вважається одним з найбільш характерних блюд французької кухні, проте в різних регіонах його готують по-своєму. У Руані слід скуштувати ковбаски «андуй», в Гаврі – бісквіти, а в Онфлері – равликів у винному соусі.

У Франції також дуже люблять закуски з морепродуктів і соуси, яких понад 3000 видів. Французи вважають, що продукти харчування повинні мати вишуканий смак і гарний зовнішній вигляд, а також повинні бути корисними, тому до усіх других страв вони подають овочі – спаржу, салати, артишок.

І все-таки одним з основних продуктів французької кухні є сир, який представлений в країні понад 500 сортами! Багато сирів мають назву тієї місцевості, де вони виготовлені, а їхня форма відображає не тільки технологію його приготування, а й історію створення сорту.

Важливою передумовою розвитку туризму в країні є також добре розвинена інфраструктура, транспортна доступність, високий рівень туристичного обслуговування та організації турів, забезпеченість інформацією, картами, сувенірами. Усе більшого значення набувають об’єкти для проведення конференцій, нарад, симпозіумів, а також розвитку індустрії розваг.

За офіційними даними у 2012 р. наповненість готелів лише в районі Парижу досягла рекордно високого рівня, склавши понад 68 млн. доби проживання. У цілому в готельному секторі країни спостерігається тенденція до збільшення потоку туристів з неєвропейських країн.

Природні й соціально-економічні умови Франції сприятливі як для культурно-пізнавального, так і для ділового, рекреаційного, зокрема лікувально-оздоровчого, відпочинкового та спортивного видів туризму.

Розвиток туристичної галузі у Франції сприяв формуванню різних за спеціалізацією районів країни. Основним туристичним районом є столиця Франції Париж, який відомий як столичне місто вже з 987 р. Тут розвиваються різні види туризму, серед яких особливе місце посідають пізнавальний, діловий, розважальний. У Парижі в 2012 р. було відмічено значне зростання числа туристів, що склало понад 6% від загальної кількості туристичних прибуттів в країну. Нині потік туристів до столиці Франції формується переважнопо з британців, американців, китайців. Проте найбільше за останні роки серед туристів зросла частка прибулих з країн Східної Європи та з Близького Сходу.

Наведена нижче характеристика туристських ресурсів Парижу не вичерпує усіх його туристичних можливостей, але надає загальне уявлення про кількість і їхнє пізнавальне значення.

Про Париж часто говорять, що він є головним світовим перехрестям і одночасно тихою провінцією, що складається з безлічі містечок, де кожний може вибрати своє. Французька столиця займає 105 км² і поділяється на 20 адміністративних округів, кожний з яких має свої туристичні ресурси, зокрема безліч архітектурних об’єктів, центрів культури і мистецтва, ландшафтних куточків, історичних пам’яток тощо. Окрім багатої культурної спадщини, важливими чинниками, що підвищують туристичну привабливість Парижу є шопінг, висока мода та гастрономія.

Париж був заснований на острові Сіте, який й сьогодні є центром паломництва туристів. Тут зосереджено кілька видатних пам’яток культури, серед яких величний Нотр-Дам – Собор Паризької Богоматері, що підіймається над Сеною на 130 м. Він є географічним центром Парижу, біля входу до Собору є відмітка, від якої відраховують усі відстані у Франції. Неподалік від Нотр-Даму розташована Капелла Сент-Шапель – дві церкви готичної архітектури, що нагадують своїми вітражами дорогоцінні скриньки.

На берегу Сени знаходиться палац Пале-Рояль з красивими внутрішніми дворами, навколо якого розкинувся найбільш жвавий квартал столиці з міністерствами, банками, страховими компаніями, туристичними агентствами. Неподалік розташований найвеличніший музей світу – Лувр, в якому зібрані шедеври світового живопису і скульптури відомих майстрів. В Парижі багато й інших музеїв, які приваблюють численних туристів. Це, зокрема, музей д’Орсе, де експонуються роботи художників-імпресіоністів, музей Гіме, присвячений мистецтву стародавнього Сходу і стародавнього Єгипту та інші музеї художників. Є в столиці й незвичні музеї, як-то Музей планів і рельєфів, де виставлені сотні макетів французьких фортець ХУІІ-ХІХ ст., виготовлених з картону, паперу, шовку і дерева. Цікавим є Музей віял, обладнаний понад століття тому, який зберіг свій первинний інтер’єр в стилі Генріха ІІ. Тут зберігається понад 800 віял, виготовлених з ХУІІІ ст. й до наших днів. Серед інших незвичних музеїв – Музей воскових фігур, Музей ляльок та Музей магії.

Єлисейські поля - одна з найкрасивіших вулиць Парижу, яку вінчає Тріумфальна арка, побудована у 1806-1836 рр. і нині прикрашає площу Етуаль. Цю вулицю називають вулицею розкоші, де розміщені дома високої моди, художні галереї, розкішні магазини.

Одним з найкрасивіших паризьких кварталів є квартал Маре, що відрізняється архітектурною єдністю і є ідеальним місцем для прогулянок живописними середньовіковими вулицями. Цікавими для туристів є й Ейфелева башта і Будинок Інвалідів, розміщенні у сьомому окрузі Парижу, чверть території якого належить церкві. Тому він ніби схований за стінами і важкими воротами. Коли ж вони відчиняються, видні прекрасні двори з внутрішніми садами.

900 років тому П’єр Абеляр розпочав читати на горі Сент-Женев”єв лекції по філософії. Читав він латинською мовою, мовою наукового світу. Від тоді один з найбільш привабливих нині кварталів, що розташований у п’ятому окрузі столиці, назвали Латинським. У ХІІІ ст. тут був заснований коледж Сорбонна – нині один з найпрестижніших університетів світу, вчитися в якому можна без обмежень віку впродовж життя.

Прикрасою тринадцятого округу є гора Монмартр, колишня околиця Парижу, яка сьогодні є своєрідним притулком богеми – поетів, художників, скульпторів. Тут височіє всесвітньо відома Базиліка Сакре-Кьор.

Лазурний берег або Французька Рив’єра спеціалізується на лікувально-оздоровчому туризмі та туризмі з метою відпочинку і розваг. Це район престижних фешенебельних приморських курортів, серед яких Канни, Ніцца, Грасс, Вільфранш, Больє, Ментон та ін. Лазурний берег має добре розвинену туристську інфраструктуру. Це готелі, переважно класу люкс, заклади харчування, мережа автострад, комфортні пляжі та інші об’єкти, необхідні для повноцінного відпочинку. Район Французької Рив’єри приваблює туристів своїми фестивалями, виставками міжнародного значення.

Південний-захід Франції - Аквітанія та Південні Піренеї є районом розвитку туризмуз метою відпочинку і розваг, дегустаційного та ділового його видів. Аристократичним курортом тут є курорт Біарріц, що поблизу туристського центру району міста Бордо. Воно приймає як ділових туристів, так й тих, що бажають відпочити на піщаних пляжах і в соснових лісах.

Бретань і Нормандія – це західний туристський район Франції. Ресурсами для туризму тут виступають не тільки скельні і піщані береги заток Атлантичного океану, а йчисленні місця, пов’язані з життям і діяльністю видатних постатей. Крім того на цій землі багато фортець, замків, абатств. Туристськими містами є міста Руане, Онфлер, Сен-Мало та ін. Від так пріоритетним видом туризму району є пізнавальний туризм.

Бургундія і Шампань пропонує туристам дегустаційний туризм, що підтверджується навіть назвою. Цей район – історичний центр всесвітньо відомих французьких вин. Об’єктом туризму є в районі й річка Луара, важливий з давніх часів водний шлях країни. Крім того, тут розташовано багато пам’ятників романської епохи, які збільшують пізнавальний інтерес до Франції і сприяють розвитку пізнавального туризму.

Цікаві факти. Близько трьох мільйонів осіб на рік відвідують парк «Футуроскоп», розташований неподалік від міста Пуатьє. Головною особливістю парку є те, що на його території зібрані практично усі технічні досягнення людства. Іноді його з повагою називають величезним комп’ютерним мегаполісом. Крім візуального ефекту присутності, технології дозволяють туристам брати безпосередню участь у захоплюючих дослідженнях: перенестися в епіцентр морської бурі, побувати в стаї морських птахів, летіти в космос, вивчати сусідні галактики, стрибати з парашутом тощо. Туристів тут приваблює й єдина в Європі комп’ютерна зала, де в комп’ютерній грі одночасно бере участь 200 гравців.

Район Провансу, Корсики і Лангедоку, що на південному-сході країни, є нині не менш важливою туристичною Меккою Франції, ніж, наприклад, Лазурний берег і пропонує туристам як відпочинок, так і численні історико-пізнавальні екскурсії, розваги та ніші послуги. Тут зібрано багато об’єктів культурного минулого країни – римські арени, тріумфальні арки, акведуки. В районі Лангедок формується своєрідне продовження блакитного берегу Французької Рив’єри, нові курорти, серед якихЛа-Грантд-Мот, Агд, Сен-Тропез та ін.

Центральний туристичний район Франціївідрізняється своїм гірським рельєфом. Тому тут розвивається спортивний туризм, де неодноразово проводилися зимові олімпійські ігри, центрами яких були Альбервіль і Гренобль. Цікавий цей район і з пізнавальної точки зору. Він також туристів, які мають лікувально-оздоровчі потреби. Тут на Центральному масиві розташовані всесвітньо відомі бальнеологічні курорти Віші та Ла-Бурбуль.

Незважаючи на таку різноманітність туристичних дестинацій, найбільш відвідуваними туристами є Париж з його околицями, Ніцца, Ліон, Руан, Страсбург, Ла-Рошель, Лурд, Бордо, Марсель,

Найбільш популярними турами до Франції серед більшості туристів, що відвідують країну, у тому числі й українців, є «Вікент у Парижі», «Париж Променед», «Таємниці півночі Франції», «Таємниці півдня Франції», «Париж-Диснейленд», «Легенди Середземномор’я», «SPA-курорти Франції», «Замки Луари» та ін. Дуже популярними є тури, які поєднують відвідування столиці Франції та інших європейських столиць, наприклад, «Європейський феєрверк».

Для в’їзду до Франції необхідно оформити шенгенську візу, тривалість оформлення якої до трьох тижнів. Віза не має фіксованої дати виїзду і в’їзду; на ній зазначається лише дата початку дії, максимальний строк перебування, остання допустима дата виїзду. Строк дії візи до 60-90 діб. Транзитна віза дозволяє перебування в країні до 3 днів. Реєстрацію туристи в країні не проходять. У Франції існують такі митні правила. Декларується ввезення і вивезення суми від 10 тис. євро. Заборонено ввозити зброю, наркотики, вибухові речовини, порнографію, золото (крім прикрас), нелегально видані матеріали. Митному контролю при вивезенні належать предмети мистецтва, антикваріату, зброї, виробів із дорогоцінних матеріалів. Знімається мито у розмірі 6-7 % з цих товарів, якщо їх вартість перевищує 3 тис. євро. Туристам не потрібен сертифікат про щеплення. При ввезенні тварин необхідно мати ветеринарне свідоцтво з відміткою про щеплення від сказу. Ввозити кошенят і цуценят до 3 місяців не дозволяється.

Для туристів корисною є інформація про те, що у ціни готелів і ресторанів входять податки і плата за обслуговування. У кафе, барах і деяких ресторанах дешевше приймати їжу і напої біля стійки, ніж за столом. Зазвичай зазначається дві ціни «»(біля стійки) й «» (за столом). Обід на вуличних столиках біля ресторану чи кафе коштує на 20 % дорожче, ніж у приміщенні. Чайові в розмірі від 12 до 15 %, зазвичай, включаються в рахунок, проте здачу у вигляді дрібних монет прийнято залишати на столі. Також корисну знати, що продукти в магазинах у центрі міста на 15-40 % дорожчі, ніж в супермаркетах на околицях. Для Франції у цілому характерний низький рівень злочинності, але число дрібних крадіжок майне досить велике, особливо в транспорті, на зупинках та під час екскурсій.

ПІДСУМКИ:

Ø Франція – країна Західної Європи з високим рівнем соціально-економічного розвитку.

Ø Туризм Франції розвивається стабільно, що зумовлено як державною політикою у сфері туризму, так й іншими чинниками: наявністю потужних туристичних ресурсів, розвинутою інфраструктурою, зручним географічним положення щодо основних країн-постачальників туристів.

Ø У Франції представлені усі відомі вид туризму, а переважають туризм задля відпочинку і розваг, діловий, лікувально-оздоровчий, культурно-пізнавальний.

Ø Основними туристичними районами Франції є: Париж, Лазурний берег, Аквітанія та Південні Піренеї, Бургундія і Шампань, Прованс, Корсика і Лангедок, Центральний.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Які чинники зумовили потужний розвиток туризм у Франції?

2. Які природні ресурси Франції є найбільш атрактивними для туристів?

3. Позначте на контурній карті основні туристичні райони Франції та їх спеціалізацію.

4. Доведіть, що туризм посідає одне з провідних місць в господарстві Франції.

5. Поясніть вислів Фредеріка Шопена: «Париж – це все, що ти захочеш».

Дискусійні питання:

v Чи можливе формування нових туристичних районів у Франції, якими будуть їхні конкурентні переваги?

Підготуйте есе, обравши одну із запропонованих тем:

ü Етнічні особливості, побут і традиції французів та їх використання в туризмі.

ü Парки садового-паркового мистецтва Франції як туристичні дестинації.

Поиск по сайту: