Після того як голова Запорізької СБУ побував у Бердянську, він відкрив полювання на журналістів?

ostro.org, 13 мая 2015 г.

Журналіст "Громадського" Іван Сінепалов розповів історію про те, як голова Запорізької СБУ відкрив полювання на журналістів

На сесії Бердянської міської ради планувалося винести рішення про звільнення міського голови Олексія Бакая. Для цього необхідно було набрати 41 голос із 60 депутатів. Перша спроба звільнення відбулася 30 квітня, тоді за це рішення проголосувало 35 людей. За два тижні багато хто з тих, хто був проти, змінив думку і рішення було на межі прийняття. Тоді мер - давній сепаратист і просто огидна людина - у компанії голови обласної СБУ Олександра Шмітька особисто об’їхав усіх депутатів, що вагалися, і наполегливо рекомендували не голосувати за це рішення.

Сам Шмітько був присутній на сесії. Почав розповідати про те, що добровольчі батальйони і "воєнізована рота" (sic!) захотіла вчинити переворот у місті, захопити будівлю міськради і проголосити народного мера. Нібито через загрозу цього теракту будівля міськради незаконно була закрита для відвідування громадянами. Більше того, журналістів теж не хотіли пускати. Мені вдалося прорватися всередину тільки після того, як я показав посвідчення помічника народного депутата. Але головне - що вдалося.

Так от, на самій сесії Шмітько заявив, що такі речі (захоплення влади) відбулися у Слов’янську, і тепер там руїни, "всі будинки стоять без даху" (дослівна цитата), і взагалі там жах, якого він не хоче допустити у Бердянську. Тоді в дискусію вступив я. Намагався пояснити йому, що Слов’янськ уже відновлений, і ніяких руїн там і близько немає, у чому заслуга якраз людини, яка стала виконувачем обов’язків мера після арешту Неллі Штепи - Олега Зонтова. Шмітько по-хамськи став перебивати. Бакай підгавкував "сынок, так с отцом не разговаривают" і все це під улюлюкання депутатів. Та ще й стало клепки сбушнику сказати, що мене у Слов’янську не було, я нічого не бачив і нічого не знаю. На 30-ій секунді "знайомства" він уже примудрився показати, що чхати хотів на громадян України - власних роботодавців, із чиїх податків він отримує зарплату. Але це були квіточки.

Бакай с журналистомЯгідки почалися за декілька годин, коли мені почали дзвонити друзі та колеги із Запоріжжя, Києва та інших міст (окрема дяка Тарасу Білці) та розповідати, що СБУ уже обдзвонює усіх журналістів області, розпитуючи, що я за один. А хороші люди в Бердянську повідомили, що орієнтування на мене і мого оператора уже висять на блок-постах навколо міста. Не хочу навіть говорити про некомпетентність органу, який, очевидно, навіть соціальними мережами користуватися не уміє, а от щодо його ідіотизму і тоталітаризму - скажу.

Нешановне керівництво СБУ Запорізької області, ви забули, у якій країні живете? Ви забули, про що був Майдан? То ми вам нагадаємо. Майдан був про те, щоб людина в погонах захищала тих, у кого погонів немає. Майдан був про те, щоб злочинець, казнокрад і сепаратист сидів у в’язниці, а не керував 100-тисячним містом, будучи обраним всього при 28% голосів за себе. Майдан був про те, щоб чиновник завжди пам’ятав своє місце підлеглого у системі координат громадянин-держава. Тим, хто цього ще не збагнув, не місце в Новій Україні. Затямте. І виправляйтесь. Або забирайтесь.

Офіційно заявляю, що у разі, якщо зі мною щось станеться, винуватці будуть знайдені і покарані у лічені години. Не на того напали. Я - журналіст. І це значно важливіше, ніж уся ваша зброя.

P.S. А після того, як питання про звільнення Бакая було знято з порядку денного, Шмітько залишив будівлю міськради разом із усім очепленням. Загроза теракту так швидко минулася? Ви вже затримали "народного мера"? Покажете нам його? Чи вся ця балаканина була заради другої зірочки на генеральських погонах?

Помилка Чеботаря

Наши Гроши, 12 мая 2015 г.

Замміністра МВС, якого Авакову рекомендував Турчинов, вирішив спростувати дані про одну ділянку землі. Тепер доведеться відмиватись від набагато серйозніших речей. І не перед журналістами.

Наприкінці квітня, під час зйомок маєтку сім’ї заступника міністра МВС Сергія Чеботаря, на знімальну групу програми «Наші гроші» телеканалу «ZIK» було здійснено напад. З будинку, який записаний на дочку заступника Авакова, вийшов чоловік і погнався за оператором. Пізніше цей самий чоловік під’їхав до знімальної групи на білому «Фольксвагені транспортер», але із заштрихованими номерами. Невідомі перекрили дорогу, залізли у автомобіль і викрали камеру та відереєстратор, завдавши оператору тілесних ушкоджень. Після цього нападники зникли.

Того ж дня, 28 квітня, заступник міністра внутрішніх справ Сергій Чеботар на офіційному сайті МВСзаявив, що не має нерухомості у селі Лісники, а журналісти мають бажання дискредитувати команду міністерства, що взяла жорсткий курс на боротьбу з корупціонерами. Після того, як журналісти оприлюднили державні акти на землю, Чеботар заявив, що нерухомість у Лісниках належить його зятю.

Виявилось, однак, що і ця інформація не відповідає істині. У відповідності до витягів із державного реєстру нерухомості, земля і будинки на вулиці Підлісній належать саме дочці заступника міністра МВС — Оксані Чеботар.

За фактом нападу на журналістів проекту «Наші гроші» було порушено дві кримінальні справи – за статтею 186 частиною 2 («Грабіж, поєднаний з насильством», через викрадення у журналістів відеокамери та відеореєстратора), а також за статтею 171 частиною 1 («Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів»).

Протягом двох тижнів, міліція не знайшла нападників, хоча обличчя одного з них зафіксовано на відео, а сам він виходив із будинку, який записаний на Оксану Чеботар. Журналісти «Наших грошей» провели власне розслідування і віднайшли злочинців. На відео, де зафіксований перший напад на оператора — зять заступника міністра МВС — Олег Поліщук. Другий нападник, власник автомобіля, на якому здійснювався напад — Сергій Гаврилко.

Зять міністра Олег Поліщук є засновником компанії «А.Т.Н», що займається транспортними перевезеннями, а Сергій Гаврилко — директор цієї фірми.

Бізнес зятя

Під час підготовки сюжету, у розпорядження журналістів «Наших грошей» потрапило відео, на якому було зафіксовано, як представники компанії «А.Т.Н» намагаються загарбати зупинку транспорту, яку офіційно орендувало інше приватне підприємство «КАН».

Про більш важливі нюанси діяльності цих перевізників, а саме махінаціями із ліцензіями, розповів екс-голова Держінспекції України з безпеки на наземному транспорті Валерій Черненко.

«Найвигіднішим бізнесом на пасажирських перевезеннях є право продажу роботи на маршруті. Це тіньова схема, яка працює по всій Україні й дає можливість збагачення компаній, які мають дозвіл на маршрут. А ті, хто працює під дахом, платять щоденну плату за використання цього дозволу від 50 до 100 доларів. І коли компанія «А.Т.Н», яка має близько 26 власних автобусів, обслуговує десятки рейсів, при чому міжобласних рейсів, виникає питання: звідки автобуси, щоб виконувати ці рейси?. Коли ми почали перевіряти, з’ясувалось, що під дахом цієї компанії працює на порядок більше автобусів», – говорить екс-голова Держтрансінспекції.

Однак у ході перевірки діяльності компанії «А.Т.Н», тодішньому голові Інспекції зателефонував заступник міністра МВС Сергій Чеботар і порадив припинити інспекцію компаній його зятя.

«Коли я працював головою Укртрансінспекції — мені зателефонував Сергій Чеботар і запропонував зменшити свою наполегливість у боротьбі з тіньовими схемами. Зокрема, у ході перевірки компанії «А.Т.Н». Ми закінчили розмову на підвищених тонах. Я сказав, щоб він мені більше не телефонував», – зізнається екс-голова Держінспекції.

Журналісти «Наших грошей» вирішили особисто перевірити, як працює компанія зятя замміністра МВС Олега Поліщука.

Для здійснення пасажирських автоперевезень у компаній має бути пакет документів. Серед обов’язкових: ліцензійна картка, дозвіл на маршрут та паспорт маршруту.

Компанія «А.Т.Н» має дозвіл на маршрут «Київ-Біла Церква». Відправлятись маршрутки повинні з автостанції «Київ», що розташована біля Центрального залізничного вокзалу. Однак маршрутки фірми Олега Поліщука збирають пасажирів біля ст.м. «Либідська». Цієї зупинки немає в паспорті маршруту компанії «А.Т.Н» та й самі паспорти маршрутів є не у всіх перевізників. Спілкуватись із журналістами Олег Поліщук відмовився.

Попри відсутність документів, компанія продовжує працювати в сфері пасажирських перевезень, а за інформацією видання «Конфлікти і закони», наприкінці 2014 року в управління інфраструктури та туризму Київської обласної адміністрації на роботу влаштувались колишні працівники фірми «А.Т.Н»: Андрій Прохоренко та Костянтин Маруженко.

Поиск по сайту: