 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Обов’язкова самостійна робота
| № з/п | Назва теми | Кіл-сть годин с.р. |
| 1. | Тема 1 «Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві» Поняття світогляду, його походження, структура, сутність та роль у житті людини. Філософія і світогляд. Специфіка філософського світогляду. Історичні типи світогляду. Особливості та функції міфу. Суспільно-історична природа релігії, її соціальні та гносеологічні функції. Взаємозв’язок і розвиток міфології, релігії та філософії. Зародження філософської думки. Культурно-історичні передумови виникнення філософії. Предмет філософії та особливості філософського мислення. Філософія як дослідження світоглядних проблем засобами раціонального мислення. Основне коло філософських питань. Специфіка філософського усвідомлення світу. Форми вирішення основного питання філософії. Головні напрями у філософії. Історичні форми матеріалізму. Історичні форми ідеалізму. Поняття скептицизму і агностицизму. Основні методи філософії, їх характеристика. Основні функції філософії. Співвідношення між філософією та конкретними науками. Місце і роль філософії у сучасному суспільному житті. | |
| 2. | Тема 2 «Філософія античного світу» Принципи періодизації історії філософії. Історичні типи філософії. Культурно-історичні передумови виникнення філософії у рабовласницькому суспільстві. Своєрідність філософії Стародавньої Греції. Вчення про буття. Вчення про рух. Матеріалізм Геракліта. Людина як міра усіх речей. Самопізнання та належне існування. Людина як мікрокосм, атомістика Демокріта. Теорія „ідей” Платона. Платонізм та неоплатонізм. Космоцентризм античної міфології та антропоцентризм грецької просвіти. Софісти. Становлення античної діалектики. Вчення Аристотеля про „форму” і „матерію”. Аристотель як систематизатор античної філософії. | |
| 3. | Тема 3 «Філософія середньовічного суспільства» Філософія Середньовіччя в Західній Європі. Загальна характеристика. Апологетика, патристика, схоластика. Суперечка про природу загальних понять, основні напрями середньовічної філософії: номіналізм та реалізм. Особливості середньовічної схоластики. Релігійний характер філософської думки. Ідея Бога: людина і природа як творення Бога, душа і тіло, розум і воля, проблема самосвідомості, концепція священної історії. Вчення Фоми Аквінського про єдність душі і тіла, двоїстість істини, співвідношення релігії, філософії і науки. | |
| 4. | Тема 4 «Філософія Відродження та Реформації» Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження. Гуманізм та антропоцентризм. Натурфілософія Відродження; пантеїзм; повернення до первісного розуміння діалектики. Геліоцентризм і вчення про нескінченність Всесвіту. Реформація, її ідеї. | |
| 5. | Тема 5 «Філософія Нового часу та доби Просвітництва» Основні риси філософії Нового часу. Наукова революція ХVІІ століття і проблема методу пізнання у філософії. Емпіризм і гносеологія Ф. Бекона. Дуалізм і раціоналізм Р. Декарта. Створення механістично-матеріалістичної картини світу. Пантеїзм Б. Спінози. Монадологія Г Лейбніца. Суб’єктивний ідеалізм і агностицизм. Французькі матеріалісти ХVІІІ століття. | |
| 6. | Тема 6 «Німецька класична філософія та марксизм» Історичні умови формування німецької класичної філософії, її основні риси. Філософські та соціально-етичні погляди І. Канта. Післякантівський суб’єктивний ідеалізм. Діалектика і натурфілософія Ф. Шеллінга. Об’єктивний ідеалізм і діалектика Г. Гегеля. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Німецька класична філософія і сучасне бачення світу. Історичні передумови та теоретичні витоки виникнення марксистської філософії. Основні етапи розвитку філософських поглядів К. Маркса та Ф. Енгельса. Матеріалістична діалектика та матеріалістичне розуміння історії філософії марксизму. Концепція практики та проблема відчуження людини у філософії К. Маркса та Ф. Енгельса. Формування філософських поглядів В.І. Леніна. Вплив ідей В.І. Леніна на розвиток філософської думки після революції 1917 р. | |
| 7. | Тема 7 «Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні» Давньослов’янська міфологія – переддень філософської думки. Філософська думка Київської Русі. Філософські ідеї в духовній культурі України ХІІ – ХІІІ ст. Гуманізм епохи Відродження в Україні. Розвиток реформаційних і гуманістичних ідей в Острозькій академії та братських школах. Філософія в Києво-Могилянській академії. Філософія „серця” Г. Сковороди. Український романтизм. Українська академічна філософія. Філософські погляди П. Юркевича. Російськомовна школа „Київського кола” другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Філософія української революційної демократії. Філософська думка української діаспори. | |
| 8. | Тема 8 «Сучасна світова філософія» Характерні риси сучасної зарубіжної філософії. Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Марксистська філософія, її структура, проблеми й основні різновиди. Позитивізм, його різновиди. Проблема знання і мови у філософії. Неопозитивізм, структуралізм, герменевтика. Постпозитивізм і його роль у сучасній науці та філософії. Проблема людини у філософії XX ст. "Екзистенціальна філософія" та її різновиди: екзистенціалізм, персоналізм; філософська антропологія. Людина в умовах відчуження, соціальних криз і граничних ситуацій. Сутність та існування людини. Життя і смерть з точки зору «екзистенціальної філософії». Фрейдизм та неофрейдизм. Еволюція релігійної філософії в XX ст. Томізм та неотомізм. Сучасний стан неотомізму. Суперечності і критицизм сучасної релігійної філософії. | |
| 9. | Тема 9 «Онтологія» Філософський зміст проблеми буття. Основні форми буття, їх специфіка. Буття людини як фундаментальна проблема філософії. Буття і субстанція. Проблема субстанції в філософії. Дуалізм, монізм, монізм і плюралізм. Уявлення про субстанцію та їхня залежність від розвитку природознавства. Пізнавальна роль та історична обмеженість таких уявлень. Формування науково-філософського поняття матерії. Наївно-стихійне, механістичне розуміння матерії. Французький матеріалізм ХVІІІ ст. про матерію. Матерія як філософська категорія і об’єктивна реальність. Еволюція філософських і природничо-наукових поглядів на матерію. Філософсько-світоглядна і наукова картина світу. Проблема єдності світу і спроби її вирішення в історії філософії. Основні форми існування матерії. Рух як атрибут матерії. Рух і розвиток. Головні концепції розвитку. Основні типи і форми руху матерії, їх співвідношення. Методологічне значення вчення про основні форми руху матерії. Простір і час як основні форми існування матерії. Субстанційна та релятивістська концепції простору і часу, їхнє світоглядне й методологічне значення. Теорія відносності (А. Ейнштейн) та її значення для розвитку філософських уявлень про простір і час. Проблема співмірності простору і часу. Специфіка просторово-часових властивостей у неживій і живій природі та соціальних процесах. Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософування. Основні історичні форми діалектики. Наївно-стихійна діалектика. Ідеалістична діалектика. Матеріалістична діалектика. Альтернативи діалектики. Категорії діалектики. Одиничне і загальне, явище і сутність. Структурні зв’язки. Принцип цілісності. Форма і зміст. Зв’язки детермінації. Випадковість і необхідність. Можливість і дійсність. Елементи і структура. Поняття системи, принцип системності. Системний характер і механізм процесу розвитку. Необхідність і свобода. Основні принципи діалектики. Принципи об’єктивності і суб’єктивності. Принцип загального зв’язку. Принцип розвитку і проблема створення цілісної концепції розвитку. Закони діалектики. Закон єдності та боротьби протилежностей. Закон взаємного переходу кількісних та якісних змін. Закон заперечення заперечення. Поняття негативної діалектики. Проблема свідомості у філософії та науці. Основні напрями її аналізу в історії філософії. Багатоманітність феномена свідомості. Історико-генетичний погляд на походження свідомості. Сучасна наука про передумови виникнення свідомості. Відображення як атрибутивна властивість матерії та його основні форми. Психіка як форма відображення. Свідомість – вища форма психічного відображення дійсності. Провідна роль соціальності у виникненні свідомості. Роль суспільно-трудової діяльності, спілкування, мови у виникненні та розвитку свідомості. Сутність та основні характеристики свідомості. Свідомість, чуття, знання, воля, мислення, пам'ять. Структура свідомості. Три основні сфери свідомості: пізнавальна, емоційна, мотиваційно-вольова. Їхня роль у регуляції людської діяльності. Основні структурні рівні свідомості – несвідоме, підсвідоме, надсвідоме та їхні структурні елементи. Проблема несвідомого у філософії З. Фрейда та сучасному психоаналізі. Ідеальність свідомості як головна її властивість, обумовлена соціальною природою людини. Поняття ідеального. | |
| 10. | Тема 10 «Гносеологія» Пізнання як специфічна форма відношення людини до світу. Відмінність наукового пізнання від донаукового. Матеріалізм та скептицизм у філософії Стародавнього світу. Матеріалізм та агностицизм ХVІІ – ХVІІІ століть. Природа і призначення процесу пізнання. Поняття об’єкта і суб’єкта пізнання, їх зміст і співвідношення. Основні принципи теорії пізнання та багатоманітність його форм. Особливості пізнання природного, соціокультурного і духовного світу людини. Роль практики у пізнанні дійсності. Пізнання як відображення. Чуттєве пізнання і його форми. Логічне (раціональне) пізнання і його форми. Особливості чуттєвого і теоретичного пізнання. Єдність чуттєвого і раціонального у пізнанні. Поняття істини. Об’єктивність, абсолютність та відносність істини. Критерій істини. Конкретність істини. Класична концепція істини та її альтернативи в сучасній філософії і теорії пізнання. Конвенціоналізм. Прагматизм. Логічний позитивізм. Поняття методу пізнання. Діалектичний метод та конкретні способи і прийоми наукового дослідження. Типи класифікації методів наукового пізнання. Методи емпіричного пізнання. Методи, що використовуються на емпіричному та теоретичному рівнях пізнання. Методи побудови наукової теорії. Основні форми наукового пізнання. Основні процедури наукової діяльності. | |
| 11. | Тема 11 «Антропологія» Людина як предмет філософського аналізу. Антропосоціогенез. Єдність природного і суспільного в людині. Духовність і проблеми сенсу життя. Людина і суспільство. Загальне поняття про людину. Людина, індивід, особистість, індивідуальність. | |
| 12. | Тема 12 «Соціальна філософія» Поняття суспільного виробництва. Технологічний, соціальний і особистісний виміри виробництва. Класифікація видів суспільного виробництва. Матеріальне та духовне виробництво. "Виробництво" потреб і форм спілкування. Суспільне виробництво як виробництво людини. Матеріальне виробництво – основа існування та розвитку суспільства. Діалектика виробництва, розподілу, обміну та споживання. Поняття способу виробництва матеріальних благ та його структури. Продуктивні сили та виробничі відносини, їхня структура та діалектика взаємозв'язку на різних історичних етапах. Потреби, інтереси і цілі людей як мотивація матеріального і духовного виробництва. | |
| РАЗОМ |
В таблиці 2 вказано максимальну кількість балів, яку студент може отримати протягом семестру в результаті виконання обов’язкових видів самостійної та індивідуальної роботи.
Таблиця 2
| Обов’язкові види самостійної та індивідуальної роботи | Рекомендована література | Планові терміни виконан. | Форми контролю та звітності | Макс. кіл-сть балів |
| ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 1 (48 годин) | ||||
| Опрацювання теоретичного матеріалу. Теми: «Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві» | Згідно з табл.4 | Тиждень 1 | Питання з теми для самостійного опрацювання входять до тестового завдання № 1 | |
| Опрацювання теоретичного матеріалу. Тема: «Філософія античного світу» | Згідно з табл.4 | Тиждень 2,3 | Питання з теми для самостійного опрацювання входять до тестового завдання № 2 | |
| Опрацювання теоретичного матеріалу. Тема: «Філософія Середньовічного суспільства» | Згідно з табл.4 | Тиждень 4 | Питання з теми для самостійного опрацювання входять до тестового завдання № 3 | |
| Опрацювання теоретичного матеріалу. Тема: «Філософія Відродження та реформації» | Згідно з табл.4 | Тиждень 5 | Питання з теми для самостійного опрацювання входять до тестового завдання № 4 | |
| Опрацювання теоретичного матеріалу. Тема: «Філософія Нового часу та доби Просвітництва» | Згідно з табл.4 | Тиждень 6 | Питання з теми для самостійного опрацювання входять до тестового завдання № 5 | |
| Опрацювання теоретичного матеріалу. Тема: «Німецька класична філософія та марксизм» | Згідно з табл.4 | Тиждень 7 | Питання з теми для самостійного опрацювання входять до тестового завдання № 6 | |
| Опрацювання теоретичного матеріалу. Тема: «Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні» | Згідно з табл.4 | Тиждень 8,9 | Питання з теми для самостійного опрацювання входять до тестового завдання № 7 | |
| Опрацювання теоретичного матеріалу. Тема: «Сучасна світова філософія» | Згідно з табл.4 | Тиждень 10 | Питання з теми для самостійного опрацювання входять до модульної контрольної роботи № 1 | |
| ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 2 (28 годин) | ||||
| Опрацювання теоретичного матеріалу. Тема: «Онтологія» | Згідно з табл.4 | Тиждень 11,12 | Питання з теми для самостійного опрацювання входять до тестового завдання № 8 | |
| Опрацювання теоретичного матеріалу. Тема: «Гносеологія» | Згідно з табл.4 | Тиждень 13,14 | Питання з теми для самостійного опрацювання входять до тестового завдання № 9 | |
| Опрацювання теоретичного матеріалу. Тема: «Антропологія» | Згідно з табл.4 | Тиждень 15 | Питання з теми для самостійного опрацювання входять до тестового завдання № 10 | |
| Опрацювання теоретичного матеріалу. Теми: «Соціальна філософія» | Згідно з табл.4 | Тиждень 16 | Питання з теми для самостійного опрацювання входять до модульної контрольної роботи № 2 | |
| Разом балів за обов’язкові види СРС: |
Питання для самоконтролю
2. Розкрийте зміст поняття світогляду. Окресліть його значення в житті людини і суспільства.
3. Назвіть і охарактеризуйте основні складові світогляду. У чому полягає відмінність між світовідчуттям, світосприйняттям і світорозумінням.
4. Подумайте, як співвідносяться філософія і світогляд.
5. Дайте характеристику історичних типів світогляду, визначте найважливіші особливості міфології, релігії, філософії.
6. Визначте основні культурно-історичні передумови виникнення філософії.
7. Покажіть історію становлення предмета філософії, визначте його сутність і специфіку. Розкрийте зміст сучасних концепцій предмета філософії.
8. Окресліть особливості філософського мислення.
9. Охарактеризуйте основне питання філософії і форми його вирішення.
10. Дайте коротку характеристику матеріалізму як одному з напрямів в філософії. Назвіть і опишіть основні історичні форми матеріалізму.
11. Дайте коротку характеристику ідеалізму як одному з напрямів філософії. Розкрийте сутність і визначте риси суб’єктивного і об’єктивного ідеалізму.
12. Назвіть основні методи в філософії і дайте їм відповідну характеристику.
13. Розкрийте зміст поняття скептицизму та агностицизму.
14. Розкрийте зміст основних функцій філософії: світоглядної, методологічної, пізнавальної, соціально-практичної, культурологічної.
15. Визначте основні аспекти співвідношення філософії і науки, філософії і культури, філософії і мистецтва, філософії і релігії.
16. Охарактеризуйте галузі філософської діяльності: онтологію, гносеологію, соціальну філософію, філософську антропологію, праксеологію, аксіологію, етику, естетику, філософію релігії, історію філософії.
17. Які обставини сприяли виникненню античної філософії?
18. Розкрийте специфічні риси античної філософії. Дайте коротку характеристику основним періодам розвитку античної філософії.
19. Охарактеризуйте найбільш відомі філософські школи в докласичній античній давньогрецькій філософії: мілетську, піфагорійську та елейську.
20. Подумайте, яким чином вирішують проблему буття філософи Фалес, Анаксимен, Анаксимандр, Геракліт, Демокріт?
21. Яким чином вирішують проблему буття філософи Парменід, Зенон, Платон, Піфагор, Аристотель?
22. Розкрите зміст атомістичного матеріалізму Левкіппа, Демокріта.
23. Поясніть, у чому полягає суть вчення софістів. Назвіть основні ідеї філософії Сократа та його послідовників і покажіть їх значення для сучасності. Хто такі кініки, кіренаїки, мегарики?
24. Подумайте, як можна охарактеризувати філософію Платона? Покажіть, чим вона відрізняється від філософії Аристотеля.
25. Охарактеризуйте етичні погляди філософії Епікура. Розкрийте сутність раціональної етики, її вимоги до людини та її сучасне значення.
26. Покажіть вплив античної філософії на розвиток світової філософської думки та культури.
27. Розкрийте стиль мислення і особливості середньовічної філософії, поясніть основні відмінності у світогляді античності і європейського Середньовіччя.
28. Окресліть роль апологетики і християнської патристики у формуванні ідейних засад середньовічного світобачення.
29. Визначте провідні проблеми апологетики та патристики.
30. Охарактеризуйте схоластику і містику як напрями середньовічної філософії.
31. Розкрийте вихідні ідеї схоластики і містики, порівняйте їх. Назвіть основних представників цих філософських напрямів.
32. Визначте, у чому полягає сутність сперечання про природу універсалій. Дайте коротку характеристику номіналізму та реалізму.
33. Охарактеризуйте ідейні здобутки Фоми Аквінського. Окресліть історичний зміст концепції „двоїстої істини”.
34. Дайте поняття томізму як одного з найвпливовіших напрямів християнської філософії.
35. Яка основна риса і особливість філософського мислення епохи Відродження?
36. У чому суть реконструкції поглядів філософів Відродження на людину і її місце у світобудові? Що означає антропоцентризм?
37. Дайте загальну характеристику філософських поглядів представників флорентійського неоплатонізму.
38. Охарактеризуйте натурфілософію Дж. Бруно: натуралістичний пантеїзм, ідеї нової космології, етика «героїчного ентузіазму».
39. У чому полягає суть нових підходів до розуміння суспільства у філософських поглядах представників епохи Відродження?
40. Хто із філософів Відродження висунув ідею громадянського суспільства? У чому її суть?
41. Кому належить розробка концепції християнського гуманізму? Поясніть її.
42. Дайте характеристику західної філософії Нового часу як нового періоду в розвитку філософської думки, як епохи наукової революції
43. Поясніть, внаслідок чого виникла необхідність філософського осмислення нових наукових фактів, розробки нової методології пізнання.
44. Розкрийте вихідну тезу сенсуалізму (емпіризму) за Ф. Беконом.
45. Визначте сутність індуктивного методу, що введений в науку Ф. Беконом.
46. Поясність, у чому вбачає головне джерело пізнання раціоналізм на відміну від емпіризму.
47. Як Ви розумієте слова основоположника раціоналізму Рене Декарта: ”Я мислю, отже я існую”?
48. Подумайте, у чому виявився дуалізм філософії Р. Декарта.
49. Охарактеризуйте сутність пантеїстично-матеріалістичного вчення Б.Спінози про субстанцію, атрибути і модуси. У чому полягає ідея гілозоїзму?
50. Окресліть сутність філософії Г. Лейбніца, його вчення про монади:
· з чого складається світ?(„вищі”, „нижчі” монади, ідея „верховної” монади).
· що є результатом єдності та узгодженості монад?
· як Г. Лейбніц через теологію підходить до принципу діалектики?
51. Визначте, у чому полягає суть і обмеженість суб’єктивного ідеалізму Дж. Берклі. Як Ви розумієте зміст афористичного постулату Дж. Берклі: „Бути – це значить бути сприйнятим”?
52. Поясніть, у чому виражається агностицизм Д. Юма?
53. Дайте загальну характеристику ХVІІІ ст. як періоду Просвітництва в історії Європи.
54. Визначте, які проблеми знаходилися у центрі уваги європейського просвітництва.
55. Охарактеризуйте раціональну теорію „суспільного договору” Ж.-Ж. Руссо.
56. Окресліть загальнофілософські та соціально-політичні погляди Д. Дідро, П.А. Гольбаха.
57. З’ясуйте, які ідеї відстоював Ш. Монтеск’є в галузі гносеології.
58. Дайте характеристику основних культурно-історичних передумов виникнення німецької класичної філософії. Поясніть, чому німецьку класичну філософію виділяють в окремий період розвитку новоєвропейської філософії.
59. З’ясуйте роль і місце німецької класичної філософії в історії філософії.
60. Розкрийте основні принципи теорії пізнання І.Канта, її позитивні сторони і недоліки.
61. Покажіть, як І.Кант розвиває оригінальну концепцію, що отримала назву „трансцендентального ідеалізму”.
62. Подумайте, при вирішенні яких питань гносеологічного плану І. Кант є матеріалістом, а в яких – ідеалістом.
63. Охарактеризуйте гуманізм та етичні погляди І.Канта, їх історичне значення:
· на яких трьох максимах ґрунтується поведінка людини, за І.Кантом?
· у чому полягає суть категоричного імперативу І.Канта, що став відомим як золоте правило моралі?
· яких соціальних поглядів дотримувався І.Кант?
64. Поясніть, яким чином Й.Фіхте прагне перетворити критичний метод І.Канта на суб’єктивний ідеалізм. Що для Й.Фіхте є справжньою реальністю?
65. Подумайте, як можна охарактеризувати філософію Фрідріха Шеллінга? Покажіть, чим вона відрізняється від філософії Й.Фіхте.
66. Окресліть основні риси діалектики Ф.Шеллінга.
67. Розкрийте зміст ідеї свободи, за Ф. Шеллінгом.
68. Поясніть, чому Г. Гегеля називають філософом-ідеалістом, в чому виявляється двоїстість його світогляду?
69. Покажіть розуміння Г. Гегелем життєвого циклу абсолютної ідеї, джерел її руху та розвитку. Розкрийте зміст поняття Абсолютна ідея.
70. Охарактеризуйте діалектику Г.Гегеля як розвиток сукупної людської думки.
71. Покажіть суперечність між методом і системою філософії Г.Гегеля, подумайте, як її слід подолати.
72. Поясніть, чому матеріалізм Л.Фейєрбаха називають антропологічним. У чому полягає його суть і обмеженість?
73. Окресліть погляди Л.Фейєрбаха на релігію. У чому полягає суть і значення її психологічного аналізу?
74. Подумайте, як співвідноситься німецька класична філософія і сучасне бачення світу.
75. У чому суть філософської антропології К.Маркса?
76. Які особливості і характерні риси властиві українській філософії?
77. Назвіть основні історичні етапи розвитку вітчизняної філософії. Які два періоди можна виділити в історії філософської думки в Україні?
78. Особливості філософії представників Києво-Могилянської академії. Назвіть найбільш відомих її представників.
79. Основні засади філософії Г. Сковороди. Дайте їх аналіз.
80. Назвіть основних представників українського Просвітництва. У чому полягала суть філософії українського Просвітництва?
81. «Філософія серця» П. Юркевича. У чому її суть?
82. Дайте загальну характеристику філософських поглядів українських революціонерів-демократів.
83. Що являла собою київська екзистенціальна школа? Основні ідеї цієї школи.
84. Хто із українських мислителів розвивав ідеї космізму? Дайте аналіз цих ідей.
85. Дайте характеристику філософії основних представників української діаспори.
86. У чому полягає суть «української ідеї»? У творчості яких філософів XX ст. вона займає провідне місце?
87. У чому найістотніша відмінність філософських течій кінця XIX − поч. XX ст. від класичної філософії?
88. У чому суть концепції «воля замість розуму» в некласичній філософії?
89. Назвіть основні напрями і школи сучасної світової філософії.
90. Дайте загальну характеристику позитивізму як філософсько-теоретичної і методологічної течії. Які історичні форми розвитку він проходить?
91. Що таке позитивізм і яка його проблематика?
92. Визначте філософсько-світоглядні засади «філософії життя».
93. У чому полягає метод феноменологічної редукції Е. Гуссерля?
94. Порівняйте герменевтику з класичною теорією пізнання.
95. Філософія екзистенціалізму, її витоки і сучасні форми.
96. Дайте загальну характеристику і визначте основні характерні особливості релігійної філософії.
97. Що таке філософська категорія?
98. Що таке метафізика?
99. В чому полягає філософський зміст і життєвий сенс поняття «буття»?
100. Яке значення має ідея небуття для філософського осмислення світу й людини? В яких формах стверджувалася вона в культурі?
101. Як співвідносяться «буття» і «матерія»?
102. Дайте визначення матерії і назвіть основні рівні її організації та форми руху матерії.
103. Що таке простір і час? Чи змінилось їх соціально-історичне тлумачення в XX ст.?
104. Яку роль відіграють простір і час у світосприйнятті й світорозумінні, а також у процесі життєвого самовизначення людини?
105. Як співвідносяться за своїм змістом поняття «рух», «розвиток», «прогрес»?
106. Що нового дає сучасна наука для розуміння процесу розвитку?
107. Якими є головні ознаки феномена нелінійності? Що являє собою нелінійне мислення?
108. Як можна аргументувати або спростувати думку про те, що людина є космічним феноменом?
109. Доберіть аргументи на користь або на спростування імперативу космічного статусу людини: «Людина повинна гідно її відповідально здійснювати себе перед лицем земної природи й Всесвіту, уособлюваного можливими формами позаземного Розуму».
110. У чому полягає суть пізнавального ставлення до світу?
111. Що розуміється під «об’єктом», «суб’єктом», «предметом», «метою» і «засобом» пізнання?
112. Що є рушійною силою пізнання?
113. У чому суть діалектичного характеру процесу пізнання?
114. На яких трьох основних рівнях здійснюється пізнання?
115. Абсолютизація яких сторін пізнання веде до емпіризму, раціоналізму та технократизму?
116. Що таке наука? Які історичні етапи свого розвитку вона проходить?
117. Що являє собою «постнекласична наука»? Дайте характеристику цьому етапу розвитку науки.
118. Що таке істина? Які існують концепції істини? Наведіть приклади спрощеного і хибного розуміння істини.
119. У чому полягає критерій істини?
120. 11.Які етичні виміри науково-технічної діяльності ви могли б назвати?
121. У чому суть проблеми відповідальності вченого перед суспільством?
122. Чому у XX ст. зростає інтерес до проблеми людини?
123. Як розглядалася людина на різних етапах історико-філософського поступу?
124. Як розв’язують проблему сутності і походження людини різні філософські школи та напрямки?
125. Що таке антропосоціогенез?
126. У чому значення проблеми сенсу життя для людини?
127. Як ви розумієте єдність трьох “іпостасей” – біологічної, соціальної і духовної – в людині?
128. Яка роль діяльності в розумінні людини?
129. Окресліть філософські аспекти проблеми безсмертя людини.
130. Які типи відношення до життя і смерті людини ви знаєте?
131. Як співвідносяться національне і загальнолюдське у житті людини?
132. У чому суть проблеми гуманізму?
133. Назвіть характерні риси класичного підходу до розгляду суспільства.
134. Охарактеризуйте сучасні основні підходи до розуміння суспільства.
135. Доведіть, що суспільство є системою, яка самоорганізується та саморозвивається.
136. Охарактеризуйте два основні різновиди класичного підходу, представлені поглядами Г. Гегеля і К. Маркса.
137. Доведіть, що соціальна група є основною структурною одиницею суспільства.
Вибіркові види і форми самостійної роботи студентів
Студент, що має бажання поглибленого вивчення дисципліни, цікавиться науковою роботою в галузі філософії або бажає покращити загальний бал у рейтингу, може виконати додаткові завдання, що відносяться до вибіркових видів самостійної та індивідуальної роботи студентів.
Студенти мають право приймати участь у олімпіадах з філософії, що проводяться у ХНТУ та інших вищих навчальних закладах України. У разі, якщо студент приймає участь у відбірковому турі олімпіади, він отримує додаткову кількість балів лише за умов здобуття призового місця. У випадку участі у турах олімпіади, вищих за відбірковий, студент обов’язково отримує додаткову кількість балів на підставі документу, що підтверджує його участь у олімпіаді (диплому учасника олімпіади, диплому за отримання призового місця, подяки оргкомітету за участь у олімпіаді тощо).
Кожен студент має право написати один реферат на тему, яка вказується викладачем, що проводить лекційні заняття. Тема реферату вказується з огляду на необхідність поглиблення знань студента. Студент разом з викладачем формують перелік питань, що мають бути висвітлені у рефераті. Оформлений реферат має бути захищеним після перевірки його змісту викладачем. Захист реферату відбувається під час практичного заняття у формі доповіді на тему, що висвітлюється.
В таблиці 3 вказано максимальну кількість балів, яку студент може отримати протягом семестру в результаті виконання вибіркових видів самостійної та індивідуальної роботи.
Таблиця 3
| Види самостійної та індивідуальної роботи | Рекомендована література | Планові терміни виконання | Форми контролю та звітності | Макси- мальна кіл-сть балів |
| - презентація матеріалів за темами | протягом семестру | |||
| - виступ з додатковою доповіддю теми дисципліни на практичному занятті, науковому семінарі | ||||
| - - участь у конференціях, олімпіадах з дисципліни | Наукові видання, публікації, інформація про діяльність конкретних підприємств (організацій) | публікація статті, диплом | ||
| - - підготовка статті, роботи на конкурс | ||||
| Всього балів за вибіркові види самостійної та індивідуальної роботи | max 10 |
Загальна кількість балів за вибіркові види самостійної та індивідуальної роботи не може перевищувати 10 балів. Ці бали студент може отримати для підвищення підсумкової оцінки.
Поиск по сайту: