Діагностується у 15-20% вперше виявлених хворих на туберкульоз легень.
Особливість вогнищевого туберкульозу легень - обмеженість ураження.
Вогнищевий туберкульоз легень
|
Форми
| М’яковогнищевий(вогнищевий туберкульоз у фазі інфільтрації - свіжа форма).
| Фіброзно-вогнищевий (вогнищевий туберкульоз у фазі ущільнення - хронічна форма)
|
Патогенез
| Екзогенна суперінфекція -екзогенне надходження до організму вірулентних МБТ
| Ендогенна реактивація – реактивація ТБ інфекції в старих залишкових післятуберкульозних змінах (запнених первинних вогнищах і/або кальцинатах).
| Розвивається з в результаті неповного розсмоктування та ущільнення м’яковогнищевого, інфільтративного, дисемінованого ТБ легень.
|
Нагаль-на умова розвитку ВТБ
| Ослаблення протитуберкульозного імунітету.
Фактори, що сприяють зниженню імунітету: гострі та хронічні захворювання, лікування імунодепресантами чи кортикостероїдами, перевтома, недоїдання, психічні і фізичні травми.
Ендогенній реактивації, крім цього, може сприяти і екзогенна суперінфекція.
|
|
Патомор-
фологія
|
| При ендогенної реактивації лейкоцити проникають у старе вогнище і за рахунок протеолітичних ферментів розплавляють казеозний некроз. Фіброзна капсула навколо вогнища інфільтрується лімфоцитами і розрихлюється; навколо вогнища розвивається зона перифокального неспецифічного запалення.
Подальші патоморфологічні зміни такі, як і при екзогенній суперінфекції.
| Розсмоктування специфічних змін при дисемінованому, м’яко-вогнищевому, інфільтративному ТБ поєднується з розвитком фіброзу. На місці вогнищ, інфільтративних фокусів, вогнищ дисемінації утворюються осумковані, щільні фіброзовані вогнища. Такі неактивні вогнища розглядають як залишкові зміни після вилікуваного ТБ.
|
Першочергово зміни виникають в стінці апікальних часточкових бронхів – розвивається казеозний панбронхіт. Далі запальний процес переходить на альвеоли, де утворюються ділянки ексудативного чи продуктивного запалення. Ці вогнища описані у 1904 р. О.І. Абрикосовим.
|
Класифі-кація вогнищ
| За розміром всі вогнища поділяються на малі – до 3 мм в діаметрі, середні - від 4 до 6 мм і великі - від 7 до 10 мм.
|
Фази ВТБ
| Інфільтрації, розпаду, розсмоктування.
| Ущільнення, рубцювання, звапнення (петрифікації).
|
Клініч-ний перебіг
| Безсимптомний, малосимптомний, може бути гострий початок (рідко).
У деяких хворих наявні швидка втомлюваність, зниження працездатності та апетиту, пітливість, нездужання., тривалий субфебрилітет (переважно у другій половині дня). Хворі можуть скаржитися на покашлювання з незначним виділенням харкотиння.
| Симптоми інтоксикації, кашель з мокротинням, іноді кровохаркання. з’являються при рецидивах.
Причина появи мокротиння, кровохаркання – бронхоектази, деформація бронхів, які часто супроводжують цю форму ВТБ.
|
Об’єктив-ні дані
| Огляд хворого - зміни відсутні. Перкуторні зміни відсутні, аускультативно можна виявити фокусні хрипи за наявності розпаду
| Нерідко чітко видно над-і підключичні ямки (наслідок зморщування верхівок легень).
Притуплення легеневого звуку, жорстке дихання і локальні сухі/вологі хрипи (наслідок фіброзних змін легеневої тканини, деформації бронхів).
|
Рентгено
логічно
| Тінь до 1 см в діаметрі малої інтенсивності з нечіткими контурами.
| Інтенсивна тінь до 1 см в діаметрі з чіткими контурами.
|
Ан. крові
| У більшості хворих змін нема. У деяких хворих може бути незначне збільшення паличкоядерних лейкоцитів і ШОЕ (не більше 20 мм/год).
| Змін немає.
|
Лікуван-ня
| кат. 3, якщо виявили МБТ – кат.1, при неефективному лікуванні або перерві у лікуванні більше 2 міс. – кат.2.
| У разі рецидиву – кат. 2
|
Наслідки
| - Розсмоктування (відбувається при вогнищах діаметром до 5 мм).
- Ущільнення вогнищ.
- Рубцювання (на місті вогнища формується рубець).
- Прогресування процесу - розпад, перехід в інфільтративну форму ТБ легень.
|
|
Диференціальна діагностика ВТБ. М’яковогнщевий ТБ диференціюють з: бронхопневмонією, периферичним раком легень, метастатичним раком легень.