Кількість форм оплати праці, які використовують на підприємствах садово-паркового господарства?

3;

1;

+2;

не використовують жодної.

226. Категорія, яка є формою оплати праці:

+відрядна;

проста погодинна;

акордна;

відрядно-прогресивна.

227. Категорія, яка є системою оплати праці:

відрядна;

погодинна;

+акордна;

галузева.

228. Розраховують заробітну плату за прямою відрядною системою оплати праці:

+як добуток відрядної розцінки та обсягу виконаної роботи;

як добуток відрядної розцінки та кількості відпрацьованого часу;

як сума відрядної розцінки та кількості відпрацьованого часу;

як сума відрядної розцінки та кількості виготовленої продукції.

229. Розраховують заробітну плату за відрядно-преміальною системою оплати праці:

+відрядна розцінка * обсяг виконаної роботи + премія;

відрядна розцінка * кількість відпрацьованого часу + премія;

відрядна розцінка + кількість відпрацьованого часу + премія;

відрядна розцінка - кількість відпрацьованого часу + премія.

230. Використовують непряму відрядну систему оплати праці:

для оплати праці висококваліфікованих робітників;

для оплати праці адміністративного персоналу;

для оплати праці сезонних робітників;

+для оплати праці допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням основних робітників-відрядників.

231. Розраховують заробітну плату за простою погодинною системою оплати праці:

відрядна розцінка * обсяг виконаної роботи + премія;

тарифна ставка * кількість відпрацьованого часу + премія;

+тарифна ставка * кількість відпрацьованого часу;

відрядна розцінка * кількість відпрацьованого часу.

232. Розраховують заробітну плату за погодинно-преміальною системою оплати праці:

відрядна розцінка * обсяг виконаної роботи + премія;

+тарифна ставка * кількість відпрацьованого часу + премія;

тарифна ставка * кількість відпрацьованого часу;

відрядна розцінка * кількість відпрацьованого часу.

233. Під час нарахування заробітної плати використовують розцінку на весь обсяг виконаних робіт і встановлюють термін їх виконання, таку систему називають:

безтарифна;

контактна;

+акордна;

погодинна.

234. Під час нарахування заробітної плати виробіток робітника у межах визначеного завдання оплачують за звичайними, а виробіток понад завдання – за підвищеними розцінками, таку систему називають:

безтарифна;

+відрядно-прогресивна;

акордна;

погодинна.

235. Заробітна плата робітника-відрядника залежить від:

годинної тарифної ставки;

+відрядної розцінки;

відпрацьованого часу;

кількості виробленої продукції.

236. Заробітна плата робітника-погодинника залежить від:

+годинної тарифної ставки;

відрядної розцінки;

+відпрацьованого часу;

кількості виробленої продукції.

237. На підприємствах садово-паркового господарства сторонами колективного договору виступає:

адміністрація та бухгалтерія підприємства;

адміністрація та планово-фінансовий відділ підприємства;

+адміністрація та профспілковий комітет підприємства;

адміністрація підприємства та керівництво галузі.

238. Основні види доплат до заробітної плати:

+а суміщення професій;

+за роботу у важких та шкідливих умовах;

+за роботу у нічний час;

за високі досягнення у праці.

239. Основні види надбавок до заробітної плати:

за керівництво бригадою;

за роботу у важких та шкідливих умовах;

+за виконання особливо важкої роботи;

+за високі досягнення у праці.

240. До класифікації персоналу за "кваліфікацією" належать категорії:

+висококваліфіковані;

+малокваліфіковані;

+некваліфіковані;

перекваліфіковані.

241. Загальна сума заробітної плати 2-х робітників становить 2016 грн. Перший робітник відпрацював 15 людино-днів, тарифна ставка 40 грн за людино-день, другий робітник відпрацював 11 людино-днів, тарифна ставка 60 грн за людино-день. Розподілити нараховану заробітну плату між робітниками:

1008, 1008;

+1056, 960;

1016, 1000;

1100, 916.

242. Бригада у складі 5 робітників виконувала роботу протягом місяця. Середня тарифна ставка 75 грн за людино-день, середня відрядна розцінка 15 грн за одиницю продукції. Фактично відпрацьовано 100 людино-днів і виконано 500 одиниць роботи. Сума заробітної плати кожного робітника за прямою відрядною системою оплати праці становить:

+1500;

300;

7500;

2500.

243. Бригада у складі 5 робітників виконувала роботу протягом місяця. Середня тарифна ставка 75 грн за людино-день, середня відрядна розцінка 20 грн за одиницю продукції. Фактично відпрацьовано 110 людино-днів і виконано 600 одиниць роботи. Сума заробітної плати кожного робітника за простою погодинною системою оплати праці становить:

1500;

+1650;

1700;

2400.

244. Витрати – це:

сума коштів вкладених у основні і оборотні засоби задля забезпечення функціонування виробництва;

фінансово-економічне оцінювання трудових і матеріальних ресурсів залучених у господарський оборот;

грошове оцінювання матеріальних і нематеріальних ресурсів виробничої і невиробничої сфери економіки;

+вартісне оцінювання використаних у процесі виробництва економічних ресурсів.

245. Витрати можуть приймати таку форму:

+вартісну;

відновну;

+натуральну;

організаційно-правову;

ліквідаційну.

246. За "місцем виникнення" витрати поділяють на:

+виробництва;

верхнього складу;

+лісництва;

нижнього складу;

+дільниць;

+цеху;

франко-вагон.

247. За "ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат" витрати поділяють на:

умовно змінні;

умовні;

+змінні;

+постійні;

сталі;

збалансовані.

248. За "способом перенесення витрат на об’єкт" витрати поділяють на:

додаткові;

умовні;

нормативні;

+непрямі;

сталі;

+прямі.

249. За "видами витрат" витрати поділяють на:

калькуляційні статті;

+економічні елементи;

елементи витрат;

+статті калькуляції;

витратні статті;

елементи калькуляції.

250. До змінних належать витрати, величина яких:

змінюється зі зміною валютного курсу НБУ;

+зростає із збільшенням обсягу виробництва продукції;

залишається сталою незалежно від зміни обсягів виробництва продукції;

+зменшується із зменшенням обсягу виробництва продукції;

змінюється в зв’язку з інфляцією.

251. Витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом, носять назву:

непрямі;

умовно постійні;

безпосередні;

+прямі;

натуральні.

252. Витрати, пов’язані з виробництвом кількох видів продукції, що включають до виробничої собівартості за допомогою спеціальних методів носять назву:

спеціальні;

постійні;

комплексні;

умовні;

+непрямі.

253. Під сукупністю економічно однорідних витрат, що мають однаковий економічний зміст, слід розуміти:

економічні статті;

+економічні елементи;

одноманітні статті;

статті калькуляції;

калькуляційні елементи.

254. До складу елемента "матеріальні витрати" не входять:

+відрядження;

сировина і матеріали;

+оплата праці;

пально-мастильні матеріали;

коренева плата;

+відрахування на соціальні заходи.

255. До складу елемента "витрати на оплату праці" не входять:

оплата навчання персоналу;

+витрати на збут;

оплата праці робітників;

+адміністративні витрати;

витрати на перепідготовку кадрів;

+відрахування на соціальні заходи.

256. До складу елемента "витрати на соціальні заходи" не відносяться:

+оплата витрат на охорону праці;

пенсійне страхування;

+оплата праці адміністрації;

відрахування на індивідуальне страхування персоналу;

+коренева плата.

257. Яка з класифікацій групування витрат не дозволяє визначити собівартість одиниці товару в разі випуску кількох видів продукції:

+економічні елементи;

калькуляційні витрати;

статті калькуляції;

елементи витрат;

прямі витрати.

258. Поширення практики заготівлі деревини сторонніми організаціями (приватні підприємці тощо) зумовлює суттєве збільшення ваги статті калькуляції:

коренева плата;

+покупні матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру;

зворотні відходи;

витрати, пов’язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції;

основна заробітна плата.

259. До статті калькуляції "Паливо і енергія на технологічні цілі" не відносять витрати на:

пально-мастильні матеріали під час здійснення лісозаготівельних робіт;

+пально-мастильні матеріали працівників лісової охорони;

+пально-мастильні матеріали для управлінського апарату підприємства;

+пально-мастильні матеріали пов’язані з транспортуванням деревини до споживача.

260. Стаття калькуляції "Зворотні відходи" передбачає:

коригування величини сумарних витрат на скориговану суму вартості використаних відходів;

збільшення вартості статті "сировина і матеріали" на величину вартості зворотних відходів;

+вираховування (зменшення) вартості зворотних відходів із загальної суми матеріальних витрат;

зменшення відрахувань до усіх фондів на величину вартості "зворотні відходи".

261. До статті калькуляції "Витрати, пов’язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції" належать витрати пов’язані з:

будівництвом лісових доріг;

+освоєнням нових виробництв;

проведенням рубок догляду;

+підготовчими роботами до лісозаготівель.

262. До статті калькуляції "Витрати на утримання та експлуатацію устаткування" не відносять:

витрати для проведення поточного ремонту;

+оплату праці трактористів-машиністів;

послуги лісовозного транспорту на вивезення деревини;

будівництво лісовозних доріг.

263. До статті калькуляції "загальновиробничі витрати" не відносять:

витрати на утримання та експлуатацію устаткування структурних підрозділів;

виробничі накладні витрати на організацію виробництва;

+заробітна плата обслуговуючого персоналу адміністрації підприємств;

+витрати на пожежну і сторожову охорону.

264. До статті калькуляції "адміністративні витрати" відносять:

+витрати на службові відрядження апарату управління;

+витрати на утримання основних засобів загальногосподарського використання;

+витрати на зв'язок;

+плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків.

265. До статті калькуляції "витрати на збут" відносять:

трелювання деревини в межах лісосіки;

витрати на зв’язок;

+витрати на доставку продукції до споживача;

+витрати на рекламу та дослідження ринку;

витрати на оплату праці персоналу підприємства.

266. Види собівартості:

+технологічна;

адміністративна;

+виробнича;

постійна;

+повна;

змінна.

267. Технологічна собівартість включає:

обов’язкові витрати для виготовлення продукції;

+мінімально необхідні витрати для виготовлення продукції;

оптимальні витрати для виготовлення необхідної кількості продукції;

раціональні витрати на виготовлення одиниці продукції;

максимальні витрати на одиницю виготовлення продукції.

268. Виробничу собівартість знаходять шляхом:

+додавання до технологічної собівартості загальновиробничих витрат;

додавання до технологічної собівартості адміністративних витрат;

додавання до технологічної собівартості позавиробничих витрат;

додавання до технологічної собівартості непрямих витрат;

віднімання від адміністративної собівартості повних витрат.

269. Повну собівартість знаходять шляхом:

додавання до технологічної собівартості виробничих витрат;

+додавання до виробничої собівартості адміністративних витрат та витрат на збут;

додавання до технологічної собівартості виробничої собівартості;

додавання до виробничої собівартості загальновиробничих витрат;

додавання до виробничої собівартості технологічних і адміністративних витрат.

270. Ціна – це:

економічний вимір витрачених на виробництво продукції економічних ресурсів;

вартість виготовленої продукції без ПДВ;

натуральний вираз продукції, яка підлягає реалізації;

грошовий вираз вартості продукції з ПДВ;

+грошовий вираз вартості виготовленої продукції.

271. Функції ціни – це:

обігова;

+планово-облікова;

директивна;

відновна;

+стимулювальна;

+розподільна.

272. Процес обґрунтування, затвердження та перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня, співвідношення та структури носить назву:

методика формування ціни;

ціноформування;

+ціноутворення;

собівартості продукції;

рентабельності.

273. Методи ціноутворення – це:

встановлення ціни за рівнем середньогалузевого прибутку;

+середні витрати плюс прибуток;

середні доходи плюс прибуток;

+розрахунок ціни на підставі цільового прибутку;

визначення ціни на основні раціональної рентабельності;

обрахунок ціни на підставі максимального прибутку.

274. Методи ціноутворення, які отримали поширення в лісовому господарстві:

встановлення ціни за рівнем середньогалузевого прибутку;

+середні витрати плюс прибуток;

середні доходи плюс прибуток;

розрахунок ціни на підставі цільового прибутку;

+визначення ціни за результатами проведення торгів;

обрахунок ціни на підставі максимального прибутку;

встановлення ціни на основі суб’єктивної цінності товару.

275. Залежно від рівня регулювання виділяють такі ціни:

середні;

+фіксовані;

+вільні;

франко;

регламентовані;

+регульовані;

мінімальні.

276. У лісовому господарстві застосовують переважно ціни:

внутрішні;

регульовані;

+вільні;

обмежені;

зафіксовані;

експортні.

277. Вільна ціна – це:

вартість товару, яка встановлена на основі домовленостей держави, продавця і покупця;

вартість товару, яка є вільною від оподаткування;

грошовий вираз товару, отриманий в процесі аукціонних торгів;

+грошовий вимір вартості товару, який визначається в процесі домовленостей між продавцем і покупцем;

вартість товару, приведена до вартості товарів на світових ринках.

278. Регульована ціна:

+формується за принципами вільного ціноутворення за умови їх державного регулювання шляхом обмеження рентабельності;

формується за принципами вільного ціноутворення за умови їх державного регулювання шляхом обмеження собівартості продукції;

формується за принципами вільного ціноутворення за умови їх державного регулювання шляхом обмеження прибутку;

встановлюється державою на продукції (товари і послуги), які мають визначальне значення для життєдіяльності населення;

формується за принципами вільного ціноутворення за умови їх державного регулювання шляхом обмеження чистого прибутку.

279. Фіксовані ціни:

передбачають фіксацію рівня рентабельність під час визначення ціни на окремі товари і послуги;

встановлюються на продукцію, які відпускається для населення, яке має сукупний дохід менше рівня прожиткового мінімуму;

передбачають незмінність цін впродовж терміну дії меморандуму між державою і господарюючими суб’єктами;

встановлюється товаровиробником з метою фіксації величини прибутку;

+встановлюються державою на продукції (товари, послуги), які мають визначальне значення для життєдіяльності населення.

280. У загальному вигляді ціна включає:

усі види собівартості та нормований прибуток;

повну собівартість та прибуток;

+повну собівартість, прибуток і податок на додану вартість;

повну собівартість та рентабельність;

виробничу собівартість, адміністративні витрати та рентабельність.

281. Ціна франко:

визначає місце переходу відповідальності товару від виробника до споживача;

+встановлюється залежно від місця передачі товару та відповідальності за нього від покупця до продавця;

визначає місце передачі товару від продавця до споживача;

фіксує момент передачі товаро-супровідних документів;

встановлюється залежно від місця передачі товару і товаро-супровідних документів від продавця до покупця.

282. Цінові співвідношення між сортиментами зумовлюються:

регуляторною політикою держави;

пропозицією на ринку лісоматеріалів;

+розмірно-якісними характеристиками;

співвідношенням ціни на світових і локальних ринках лісопродукції.

283. Базовим сортиментом, якому присвоюють коефіцієнт 1 є:

пиловник дубовий 1-го сорту;

+пиловник хвойний 2-го сорту;

пиловник;

фансировина;

баланси;

присвоюють на розсуд головного економіста підприємства.

284. З підвищенням цінового коефіцієнта:

+підвищується якість сортименту;

знижується якість сортименту;

якість сортименту залишається незмінною;

збільшується ціна знеособленого м³ деревини.

285. Відпуск деревини споживачеві здійснюють за:

ціною знеособленого м³ деревини;

відпускною ціною за м³ без ПДВ;

+відпускною ціною за м³ з ПДВ;

регулюванню ціною на основі погодження з обладміністраціями.

286. У разі відсутності попиту на окремі сортименти слід вдатися до:

перегляду собівартості лісозаготівель;

збільшення цінових співвідношень для цих сортиментів;

перегляду цінових співвідношень;

+зменшення цінових співвідношень для цих сортиментів;

збільшення рентабельності продукції.

287. У разі відсутності попиту на усі сортименти, отримані в результаті лісозаготівель слід:

переглянути собівартість лісозаготівель;

збільшити цінові співвідношення сортиментів;

+зменшити рентабельність продукції лісозаготівель;

зменшити цінові співвідношення сортиментів;

збільшити рентабельність продукції;

передати деревину на переробку.

288. У разі відсутності реалізації на лісопродукцію з нульовою рентабельністю слід:

зменшувати відпускну ціну на величину адміністративних витрат;

зменшувати відпускну ціну на величину ПДВ;

залишити продукцію на зберігання до відновлення попиту;

утилізувати лісопродукцію;

+зменшувати відпускну ціну до рівня не нижче технологічної собівартості;

зменшувати відпускну ціну до рівня не нижче виробничої собівартості;

зменшувати відпускну ціну до рівня не нижче повної собівартості.

289. Постійно діючий ринок масових взаємозамінних товарів, що передбачає свободу товарного виробництва, конкуренції і цін – це:

товарна біржа;

торговельний майданчик;

аукціон;

торги;

оптова біржа;

+біржа;

ринок.

290. Ознаками біржі є:

заключення усних угод за підсумками торгів;

+торги відбуваються без пред’явлення товарів, що становлять предмет угоди;

ціни встановлюються на основі співвідношень попиту і пропозиції;

торги відбуваються без пред’явлення товарів, що становлять предмет угоди;

ціни встановлюються на основі цільового прибутку продавця і біржі;

+наявність системи постійних органів.

291. Механізм біржової торгівлі необробленої деревини застосовується:

для усіх постійних лісокористувачів;

для підприємств, які знаходяться у підпорядкуванні Міністерства екології та природних ресурсів України;

+для підприємств, які знаходяться у підпорядкуванні Держлісагентства України;

для підприємств, які знаходяться у підпорядкуванні Мінагрополітики України;

усіх постійних лісокористувачів за виключенням лісів, що знаходяться у підпорядкуванні підприємств Міноборони і МНС України.

292. Аукціон – це:

публічна торгівля товарами у попередньо обумовленому місці, угода на аукціоні складається в письмовій формі, але з покупцем, який запропонував найбільшу ціну;

публічна торгівля товарами у попередньо обумовленому місці, угода на аукціоні складається в усній формі, але з покупцем, який запропонував найбільшу ціну;

публічна торгівля товарами у попередньо обумовленому місці, угода на аукціоні складається в письмовій формі, але з покупцем, який запропонував очікувану ціну для покупця;

+публічна торгівля товарами у попередньо обумовленому місці, угода на аукціоні складається в письмовій або усній формі, але з покупцем, який запропонував найбільшу ціну;

публічна торгівля товарами у попередньо обумовленому місці, угода на аукціоні складається в письмовій формі, але з покупцем, який запропонував ціну, яка перевершила сподівання покупця.

293. На аукціон має виставлятися:

уся деревина, яка призначена до заготівлі у наступному році;

уся деревина, яка планується до заготівлі у наступному кварталі, за виключенням дров’яної деревини;

уся деревина, яка планується до заготівлі у наступному кварталі, за виключенням дров’яної деревини, забезпечення власних переробних потужностей і місцевих споживачів;

уся деревина, яка планується до заготівлі у наступному кварталі, за виключенням дров’яної деревини та забезпечення власних переробних потужностей;

+уся деревина, яка планується до заготівлі у наступному кварталі, за виключенням дров’яної деревини, забезпечення власних переробних потужностей, соціальних потреб місцевого населення.

294. До аукціону допускаються:

+лише вітчизняні деревообробні підприємства на підставі документів, які підтверджують наявність власних переробних потужностей, розміщених в Україні;

усі суб’єкти підприємницької діяльності;

лише вітчизняні деревообробні підприємства на підставі документів, які підтверджують наявність власних переробних потужностей, розміщених на території області де проводилися торги;

вітчизняні і закордонні деревопереробні підприємства;

вітчизняні деревопереробні підприємства з діючими переробними потужностями не менше 100 м³ в місяць.

295. У разі відсутності реалізації деревини на аукціоні вона:

продається будь-якому споживачеві;

продається будь-якому споживачеві – резиденту України;

продається будь-якому споживачеві – не резиденту України;

+продається будь-якому споживачеві за ціною, не нижчою аніж та, що склалася на аукціоні;

продається будь-якому споживачеві за ціною, як правило, не нижчою аніж та, що склалася на аукціоні;

продається будь-якому споживачеві за середньою ціною, що склалася на аукціоні.

296. Аукціон поділяють на:

зовнішній;

+загальний;

внутрішній;

+спеціалізований;

закритий;

відкритий.

297. Основним недоліком аукціонної форми проведення торгів є:

недостатня лісосировинна база продавців;

+неможливість зміни ціни, яка була досягнута на аукціоні;

наявність посередницьких структур;

відсутність державного регулювання;

обмежений асортимент продукції.

298. Сировина та допоміжні матеріали – 20 грн, основна заробітна плата – 40 грн, додаткова заробітна плата – 10 грн, відрахування на соціальні заходи – 12 грн, амортизаційні відрахування – 3 грн, загальновиробничі витрати – 20 грн, адміністративні витрати – 30 грн, отже технологічна собівартість має бути:

82;

+85;

105;

135.

299. Сировина та допоміжні матеріали – 20 грн, основна заробітна плата – 40 грн, додаткова заробітна плата – 10 грн, відрахування на соціальні заходи – 12 грн, амортизаційні відрахування – 3 грн, загальновиробничі витрати – 30 грн, адміністративні витрати – 40 грн, отже виробнича собівартість має бути:

82;

85;

+115;

145.

300. Сировина та допоміжні матеріали – 20 грн, основна заробітна плата – 40 грн, додаткова заробітна плата – 10 грн, відрахування на соціальні заходи – 12 грн, амортизаційні відрахування – 3 грн, загальновиробничі витрати – 20 грн, адміністративні витрати – 45 грн, отже повна собівартість має бути:

82;

85;

105;

+150.

301. Ціна товару становить 450 грн, технологічна собівартість – 280 грн, загальновиробничі витрати – 59 грн, а адміністративні та інші витрати – 18% виробничої собівартості товару, отже рентабельність має дорівнювати:

13,6;

26,7;

2,8;

+12,5.

302. Об’єм і цінові коефіцієнти сортиментів становлять:

Сортимент Об’єм, м³ Коефіцієнт

Пиловник 630 1,00

Будівельний ліс 410 0,62

Шахтний стояк 185 0,33

Дрова паливні 130 0,10

Повна собівартість знеособленого кубічного метра лісоматеріалів складає 88 грн., планова рентабельність – 20%. Оптова ціна кубічного метра пиловника має бути:

234,49;

+149,32;

87,65;

175,40.

303. Коренева плата становить 32 грн і складає 14% в структурі витрат. Оптова ціна знеособленого кубічного метра деревини, якщо рентабельність дорівнює 32% має становити:

198,31;

268,73;

+301,71;

476,36.

304. Фінансування – це:

отримання коштів державного бюджету для здійснення господарської діяльності;

+залучення необхідних коштів для здійснення господарської діяльності;

витрачання коштів на залучення у виробничу діяльність економічних ресурсів;

використання коштів різних джерел для ведення лісового господарства.

305. Форма фінансування лісового господарства – це:

госпрозрахункова;

орендна;

+бюджетно-кошторисна;

комерційна;

не прибуткова.

306. Джерела фінансування лісового господарства:

коренева плата;

+власні кошти;

рентні відрахування;

+централізовані кошти;

спеціальні кошти;

+залучені і позичені кошти;

кошти дебіторської заборгованості.

307. Відповідно до Лісового кодексу джерелами фінансування лісового господарства щодо лісів державної власності є:

централізовані кошти;

+кошти державного бюджету;

кошти місцевого бюджету;

запозичені кошти;

+власні кошти;

кошти інвесторів;

+інші джерела не заборонені законодавством України.

308. Відповідно до Лісового кодексу джерелами фінансування лісового господарства щодо лісів комунальної власності є:

кошти амортизованої вартості;

кошти державного бюджету;

+кошти місцевого бюджету;

запозичені кошти;

+власні кошти;

кошти інвесторів;

+інші джерела не заборонені законодавством України.

309. Відповідно до Лісового кодексу джерелами фінансування лісового господарства щодо лісів приватної власності є:

кошти амортизованої вартості;

кошти державного бюджету;

кошти місцевого бюджету;

запозичені кошти;

+власні кошти;

кошти інвесторів;

+інші джерела не заборонені законодавством України.

310. Кошти, виділені з державного і місцевого бюджетів на ведення лісового господарства є:

не цільовими;

умовно цільовими;

+постійними;

цільовими;

постійними;

часткового цільовими.

311. Видатки на ведення лісового господарства з державного бюджету виділяють на виконання:

запитів постійних лісокористувачів;

програми лісорозведення в Україні до 2020 року;

програм і проектів соціально-економічного розвитку регіонів;

+програми "Ліси України" на 2010-2105 роки;

кошторису Держлісагентства України;

виконання усіх планових завдань постійних лісокористувачів.

312. До "власних коштів" підприємств лісового господарства відносяться:

+кошти амортизаційного фонду;

кошти державного бюджету;

кошти місцевого бюджету;

запозичені кошти;

+кошти від реалізації майна;

кошти інвесторів;

+чистий прибуток;

ж) +виручка від реалізації продукції.

313. Головним джерелом фінансування лісового господарства на
сьогодні є:

+власні кошти;

кошти державного бюджету;

кошти місцевого бюджету;

запозичені кошти;

кошти інвесторів.

314. Заходи економічного стимулювання розширеного відтворення лісів, які передбачені Лісовим кодексом України – це:

відшкодування втрат при веденні лісового господарства;

+компенсація витрат;

компенсація недоотриманих доходів;

відшкодування вартості посадкового матеріалу і вартості робочої сили;

пільгове оподаткування.

315. Рента – це:

постійний дохід від нерухомого майна;

нестабільний та тривалий вид прибутку від усіх видів майна;

постійних дохід від земельних і лісових ресурсів;

+особливий вид відносно стійкого доходу від певних видів власності;

величина доходу, яка зумовлена залученням природних ресурсів у господарський оборот.

316. Умовами виникнення ренти у разі використання природних ресурсів є:

обмеження доступу на ринок продукції природокористування;

+обмеження доступу до природних ресурсів для усіх користувачів окрім одного;

+вільний доступ на ринок продукції природокористування;

відсутність доступу користувачів до природних ресурсів;

доступність ринків продукції природокористування лише для власників ресурсів.

317. У лісовому господарстві ренту присвоюють у формі:

податку на прибуток;

+збору за спеціальне використання лісових ресурсів;

податку на додану вартість;

єдиного податку;

відрахувань до цільових фондів.

318. Загальний підхід до визначення кореневої (попенної) плати полягає у тому, щоб:

від ціни на пиломатеріали відняти таксову вартість деревини;

+від ціни лісопродукції на ринках збуту відняти витрати на заготівлю деревини, транспортування до споживача та прибуток лісозаготівельника;

до таксової вартості деревини на пні додати витрати на лісозаготівлю;

ціну лісопродукції зменшити на величину витрат лісозаготівельника;

ціну деревини на пні зменшити на повну собівартість лісозаготівель.

319. Обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку у порядку і на умовах, що визначаються Податковим кодексом України, носить назву:

збору;

платежу;

+податку;

відрахування.

320. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків і зборів, що справляються в установленому порядку з суб’єктів господарювання, становлять:

+податкову систему;

систему оподаткування;

загальну систему оподаткування;

спеціальну систему оподаткування.

321. Податок, який визначається зменшенням суми скоригованого валового доходу на суму валових витрат платника податку та суми амортизаційних відрахувань, носить назву:

податку на додану вартість;

+податку на прибуток;

податку на доход;

податку на доходи фізичних осіб;

комунального податку.

322. Ставка податку на прибуток складає:

20%;

25%;

+23%;

30%;

35%.

323. Спрощену систему оподаткування поширюють на:

усіх суб’єктів господарювання;

+частини юридичних осіб та усіх фізичних осіб;

частини юридичних і фізичних осіб;

малі і середні підприємства;

малі і середні підприємства з оборотом до 500 тис. грн.

324. На спрощену систему оподаткування можуть перейти юридичні особи у яких:

середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 10 осіб, а виручка складає на більше 1 млн. грн;

+середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб, а виручка складає на більше 1 млн. грн;

середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб, а виручка складає на більше 500 тис. грн;

середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 100 осіб, а виручка складає на більше 1 млн. грн.

325. На спрощену систему оподаткування можуть перейти фізичні особи - підприємці у яких:

середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 10 осіб, а виручка складає на більше 1 млн. грн;

середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб, а виручка складає на більше 1 млн. грн;

+середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 10 осіб, а виручка складає на більше 500 тис. грн;

середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 100 осіб, а виручка складає на більше 1 млн. грн.

326. Місячна ставка єдиного податку для фізичних осіб-підприємців становить на місяць:

200 грн;

3% від валової виручки (доходу);

+від 20 до 200 грн;

100 грн;

десять не оподаткованих мінімумів доходів громадян.

327. Загальні форми лісових платежів, у разі коли базою оподаткування є земля – це:

коренева плата;

+земельна рента;

майнових податок;

ліцензійний платіж;

+земельний податок.

328. Загальна форма лісових платежів, у разі коли базою оподаткування є деревина – це:

коренева плата;

земельна рента;

+майновий податок;

ліцензійний платіж;

земельний податок;

плата за землю.

329. Метод визначення лісових платежів, який застосовується, у разі коли базою оподаткування є деревина:

+відсоток вартості деревного запасу;

майновий податок;

податок на обсяг заготовленої деревини;

відсоток вартості заготовленої деревини;

коренева вартість деревини, що підлягає заготівлі.

330. Об’єктом оподаткування під час здійснення лісозаготівель є:

+деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;

деревина, заготовлена в порядку рубок формування і оздоровлення лісів;

деревина, заготовлена в порядку рубок формування і оздоровлення лісів, починаючи з 40-річного віку;

+деревина, заготовлена в порядку рубок формування і оздоровлення лісів, починаючи з 40-річного віку за виключенням суцільних санітарних і суцільних лісовідновних рубок;

+деревина, отримана від розчищення лісових ділянок, у зв’язку з будівництвом об’єктів інфраструктури.

331. Ставки збору за спеціальне використання лісових ресурсів (заготівлю деревини) диференційовані за:

видами дерев;

+деревними породами;

розрядами висот;

розрядами такс;

+лісотаксовими розрядами;

+лісотаксовими поясами;

поділом на дров’яні і ділові стовбури;

ж) +поділом на ділову і дров’яну деревину.

332. Ставка збору за спеціальне використання лісових ресурсів (заготовлену деревину) встановлюється для:

одного щільного кубічного метра деревини;

одного знеособленого кубічного метра деревини;

одного щільного кубічного метра деревини для ділової і дров’яної деревини в корі;

+одного щільного кубічного метра деревини для ділової деревини без кори та дров’яної – в корі;

одного щільного кубічного метра деревини для ділової і дров’яної деревини без кори.

333. На деревину, заготовлену під час вибіркових рубок головного користування, ставка збору:

збільшується на 20%;

знижується на 10%;

може переглядатися у бік зниження за поданням обласного управління лісового та мисливського господарства;

збільшується на 10%;

+нижується на 20%.

334. Ставка збору за спеціальне використання лісових ресурсів (заготовлену деревину) встановлюється для:

одного щільного кубічного метра деревини;

одного знеособленого кубічного метра деревини;

одного щільного кубічного метра деревини для ділової і дров’яної деревини в корі;

+одного щільного кубічного метра деревини для ділової деревини без кори та дров’яної – в корі;

одного щільного кубічного метра деревини для ділової і дров’яної деревини без кори.

335. Знижка ставки збору за спеціальне використання лісових ресурсів (заготівлю деревини) передбачена у разі проведення:

рубок догляду за лісом до 40 років;

+рубок догляду за лісом понад 40 років;

+вибіркових санітарних рубок;

+вибіркових лісовідновних рубок;

суцільних санітарних рубок;

суцільних лісовідновних рубок.

336. Величина знижки деревини під час заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей становить:

10%;

20%;

25%;

30%;

40%;

+50%;

70%.

337. Платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів (заготівлю деревини) є:

юридичні і фізичні особи, які здійснюють лісозаготівельні роботи;

+юридичні особи, яким надано в постійне користування земельні ділянки лісового фонду;

фізичні особи, які здійснюють лісозаготівельні роботи;

юридичні особи, яким надано в тимчасове довгострокове користування ліси;

юридичні і фізичні особи, яким надано в тимчасове користування ліси.

338. Сума збору підлягає перерахунку в разі перевищення фактично заготовленої деревини від установленого в лісорубному квитку на:

5%;

+10%;

15%;

20%;

25%.

339. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів (заготівлю деревини) стягується до:

державного бюджету;

місцевого бюджету;

державного бюджету (50%) та місцевого бюджету (50%);

+державного бюджету – від рубок головного користування;

+місцевого бюджету – інших рубок;

державного бюджету (70%) та місцевого бюджету (30%).

340. Чинники, які зумовлюють необхідність врахування фактору часу:

норма росту капіталу;

дисконтування;

+часові уподобання людей;

+інфляція;

суспільна норма часових переваг;

+ризик.

341. Компенсація за відкладене споживання – це:

+норма дисконту;

прибуток;

дохід;

інфляція;

пролонгування;

грошовий потік.

342. Інфляція – це:

дорожчання грошей;

удорожчання товарів і послуг;

+здешевлення грошей;

втрата купівельного паритету національної валюти;

здешевлення товарів і послуг.

343. Пролонгування – це:

норма росту капіталу;

зменшення майбутньої вартості до її еквівалента на сьогодні;

суспільна норма часових переваг;

порівняння вартостей у часі з урахуванням норми дисконту;

+збільшення вартості на сьогодні до її еквівалента у майбутньому.

344. Дисконтування – це:

норма росту капіталу;

б)+ зменшення майбутньої вартості до її еквівалента на сьогодні;

суспільна норма часових переваг;

порівняння вартостей у часі з урахуванням норми дисконту;

збільшення вартості на сьогодні до її еквівалента у майбутньому.

345. Використання грошей або інших ресурсів сьогодні з метою створення тривалого потоку економічних благ у майбутньому отримало назву:

капітальних вкладень;

інвестицій;

прибутковість проектів;

+інвестування;

рентабельність.

346. Усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект отримали назву:

капітальні вкладення;

інвестування;

обігові кошти;

оборотні кошти;

+інвестиції.

347. Інвестиційний аналіз – це:

+техніка пошуку оптимальної поведінки з точки зору інвестування;

технологія максимізації прибутковості інвестиційних проектів;

технологія оптимізації прибутковості інвестиційних проектів;

технологія оптимізації доходності інвестиційних проектів;

технологія максимізації доходності інвестиційних проектів.

348. Чиста вартість на сьогодні – це:

вартість на сьогодні доходів від реалізації інвестиційного проекту;

пролонгована сума усіх грошових потоків;

+дисконтована сума усіх грошових потоків;

майбутня вартість доходів від реалізації інвестиційного проекту.

349. Інвестиційний проект є ефективним, якщо чиста вартість на сьогодні:

більше нуля;

дорівнює нулю;

менше або дорівнює нулю;

+більше або дорівнює нулю;

менше нуля.

350. Порівнювати різні за вартістю інвестиційні проекти та здійснювати вибір оптимального за умов обмежених фінансових ресурсів дозволяє:

чиста вартість на сьогодні;

індекс доходності;

+індекс прибутковості;

внутрішня норма віддачі;

термін окупності.

351. Індекс прибутковості знаходять як частку від ділення:

майбутня вартість потоку доходів до вартості витрат на сьогодні;

+вартості потоку доходів на сьогодні до вартості витрат на сьогодні;

майбутня вартість потоку доходів до майбутньої вартості витрат;

вартості потоку доходів на сьогодні до майбутньої вартості витрат;

вартості потоку прибутку на сьогодні до майбутньої вартості витрат.

352. Внутрішня норма віддачі являє собою таку норму дисконту у разі якої:

+вартість майбутніх доходів на сьогодні дорівнюватиме вартості витрат на сьогодні;

майбутня вартість доходів дорівнюватиме майбутній вартості витрат;

майбутня вартість доходів дорівнюватиме вартості витрат на сьогодні;

майбутня вартість доходів перевищуватиме вартість витрат на сьогодні;

майбутня вартість доходів буде менше вартості витрат на сьогодні.

353. Розрізняють такі норми дисконту:

мінімальна;

+номінальна;

максимальна;

оптимальна;

+реальна.

354. Чим більша альтернативна вартість об’єкта, тим …

більше бажання обмежити споживання ресурсу на користь майбутніх поколінь;

більше бажання відкласти споживання ресурсів;

+більше бажання використати ресурс сьогодні;

меншою є його інвестиційна привабливість;

більш ймовірною є повернення вкладених інвестицій.

355. Лісове господарство вважається:

високоризикованою сферою економіки;

середньоризикованою сферою економіки;

низькоризикованою сферою економіки;

+найменшризикованою сферою економіки;

сферою економіки з невизначеним ризиком.

356. Природньою нормою дисконту в лісовому господарстві вважають:

1-2%;

+2-3%;

3-4%;

4-5%;

5-6%.

357. У разі реалізації проектів із вирощування лісових плантацій, норма інтересу, зазвичай, становить:

1-2%;

2-4%;

4-6%;

6-8%;

+8-10%.

358. Стиглість – це:

стан лісу, за якого він набуває кількісних і якісних ознак, що відображають певний етап його розвитку;

стан лісу, за якого він набуває кількісних і якісних ознак, що відображають певний етап його росту;

+стан лісу, за якого він набуває кількісних і якісних ознак, що відображають певний етап його росту й розвитку;

стан лісу, який характеризується низкою ознак, що відображають певний етап розвитку з метою здійснення користування.

359. Під оборотом рубки розуміють:

кількість років, протягом якого всі насадження вирубуються і на їх місці з’являється стиглі деревостани;

період часу, протягом якого на місці зрубу з’являється стиглий ліс;

кількість років, протягом якого всі насадження вирубуються і на їх місці з’являється деревостани у віці рубок головного користування;

+період часу, протягом якого всі насадження господарської секції вирубуються і на місці першої зрубаної ділянки знову з’являється стиглий ліс;

кількість років, протягом якого всі насадження вирубуються і на їх місці з’являються пристигаючі лісостани.

360. Оборот рубки, встановлений за критерієм максимізації чистої вартості сьогодні в лісовому господарстві отримав назву:

економічної стиглості;

+фінансової стиглості;

фінансово-економічної стиглості;

вартісної стиглості;

грошової стиглості.

361. Економічно оптимальний оборот рубки є такий вік насадження у разі якого:

земельна рента досягає найменшого значення;

лісова рента досягає найвищого значення;

лісова рента досягає найменшого значення;

лісова рента досягає оптимального значення;

+земельна рента досягає найбільшого значення.

362. Критика формули Фаустмана полягає у тім, що:

+норма дисконту вважається сталою, хоча вона зазначає постійних змін;

+не враховують інші корисності, які відіграють важливе значення в економіці та суспільному добробуті;

вона притаманна для приватної власності на ліси;

має місце альтернативне використання капіталу зосередженого в стиглих насадженнях;

усі перераховані варіанти відповіді правильні.

363. Щорічний постійний чистий дохід (прибуток) від лісового парку становить 3,8 тис. грн, його вартість на сьогодні за норми інтересу 4% становить:

0,152 тис.грн;

152 тис.грн;

76,8 тис.грн;

+95,0 тис.грн;

58,6 тис.грн.

364. Вартість на сьогодні очікуваних через 6 років 135 грн за норми інтересу в 14% становить:

+61,50;

78,92;

112,73;

46,01;

93,65.

365. Вартість на сьогодні становить 70 грн, її еквівалент через 3 роки за норми інтересу 20% дорівнює:

79,93;

+120,96;

225,64;

187,33;

284,29.

366. Величина реальної норми інтересу, якщо номінальна дорівнює 28%, а інфляція – 14% становить:

18%;

14%;

+12%;

11%;

8%.

367. Номінальна норма інтересу, якщо реальна дорівнює 17%, а інфляція – 14% становить:

41%;

26%;

31%;

28%;

+33%.

368. Інфляція, якщо номінальна норма інтересу складає 28%, а реальна – 17% становить:

+9%;

11%;

12%;

15%;

7%.

369. Вартість лісової землі, яка забезпечує продукування у 80-річному віці, чистий дохід у розмірі 50 тис. грн за норми дисконту в 4% дорівнює:

34,93;

90,23;

5,68;

+2,27;

18,92;

28,77.

370. Результат господарської діяльності – це:

рентабельність;

+ефект;

ефективність;

дохід;

прибуток.

371. Величина ефекту, що припадає на одиницю витрат, які спричиняють цей ефект, – це:

виручка;

ефект;

+ефективність;

дохід;

прибуток;

рентабельність продукції.

372. Види ефектів:

політичний;

+соціальний;

соціально-економічний;

+економічний;

внутрішній;

+екологічний;

правовий.

373. Види економічних ефектів:

+абсолютний;

внутрішній;

економіко-правовий;

вторинний;

+відносний;

+порівняльний;

первинний.

374. Відносний економічний ефект – це:

відношення порівняльного економічного ефекту, який припадає на одиницю доходів;

+відношення абсолютного економічного ефекту, який припадає на одиницю витрат;

відношення абсолютного економічного ефекту, який припадає на одиницю доходів;

різниця двох або більше абсолютних ефектів;

різниця доходів і витрат;

різниця двох і більше відносних ефектів;

різниця абсолютного економічного і порівняльного ефектів.

375. Абсолютний економічний ефект – це:

відношення порівняльного економічного ефекту, який припадає на одиницю доходів;

відношення абсолютного економічного ефекту, який припадає на одиницю витрат;

відношення абсолютного економічного ефекту, який припадає на одиницю доходів;

різниця двох або більше абсолютних ефектів;

+різниця доходів і витрат;

різниця двох і більше відносних ефектів;

різниця абсолютного економічного і порівняльного ефектів.

376. Порівняльний економічний ефект – це:

відношення порівняльного економічного ефекту, який припадає на одиницю доходів;

відношення абсолютного економічного ефекту, який припадає на одиницю витрат;

відношення абсолютного економічного ефекту, який припадає на одиницю доходів;

+різниця двох або більше абсолютних ефектів;

різниця доходів і витрат;

різниця двох і більше відносних ефектів;

різниця абсолютного економічного і порівняльного ефектів.

377. Прибуток – це:

загальна сума виручки підприємства від реалізації продукції у матеріальній або нематеріальній формі;

загальна сума виручки підприємства від реалізації продукції у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі;

загальна сума виручки підприємства від реалізації продукції у грошовій або нематеріальній формі;

+частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства;

частина виручки, що залишається після відшкодування загальновиробничих витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства;

частина виручки, що залишається після відшкодування загальновиробничих і адміністративних витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства;

частина виручки, що залишається після відшкодування адміністративних витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

378. Дохід – це:

загальна сума виручки підприємства від реалізації продукції у матеріальній або нематеріальній формі;

+загальна сума виручки підприємства від реалізації продукції у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі;

загальна сума виручки підприємства від реалізації продукції у грошовій або нематеріальній формі;

частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства;

частина виручки, що залишається після відшкодування загальновиробничих витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства;

частина виручки, що залишається після відшкодування загальновиробничих і адміністративних витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства;

частина виручки, що залишається після відшкодування адміністративних витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

379. Рентабельність – це:

відносний показник соціально-економічної ефективності;

порівняльний показник економічної ефективності;

абсолютний показник економічної ефективності;

порівняльний показник соціально-економічної ефективності;

+відносний показник економічної ефективності;

абсолютний показника економічного ефекту;

порівняльний показник економічного ефекту.

380. Співвідношення, яке відповідає рентабельності:

+відношення прибутку до витрат;

відношення прибутку до доходу;

відношення доходу до витрат;

відношення доходу до прибутку.

381. Співвідношення, яке відповідає рентабельності реалізованої продукції:

відношення прибутку від реалізації продукції до витрат пов’язаних із виробництвом реалізованої продукції;

+відношення прибутку від реалізації продукції до виручки від реалізації продукції;

відношення доходу від реалізації продукції до витрат пов’язаних із виробництвом реалізованої продукції;

відношення доходу від реалізації продукції до прибутку від реалізації продукції;

відношення чистого прибутку від реалізації продукції до витрат пов’язаних із виробництвом реалізованої продукції.

382. Співвідношення, яке відповідає рентабельності виробництва:

відношення прибутку від реалізації продукції до витрат виробництва;

відношення прибутку від виробленої продукції до витрат виробництва;

відношення доходу від виробленої продукції до витрат виробництва;

+відношення прибутку від реалізації продукції до вартості основних засобів і виробничих оборотних фондів;

відношення прибутку від реалізації продукції до вартості основних і оборотних засобів;

відношення доходу підприємства до витрат виробництва.

383. Співвідношення, яке відповідає рентабельності підприємства:

+відношення прибутку до валових витрат на підприємстві;

відношення прибутку до операційних витрат на підприємстві;

відношення доходу до витрат виробництва;

відношення доходу до витрат підприємства;

відношення чистого прибутку до операційних витрат виробництва;

відношення валового доходу до витрат на підприємстві.

384. Базовими принципами оцінювання економічної ефективності в лісовому і садово-парковому господарстві є:

+врахування фактора часу;

"від" і "до";

+екологічної обачливості;

+"з" та "без";

екологічної безпеки;

соціальної справедливості;

тривалості лісовирощування;

ж) політичної доцільності.

385. Зміст принципу "з" та "без" означає, що…

+ситуація, яка є на сьогодні, не буде ймовірно залишатися такою ж самою впродовж терміну дії проекту;

ситуація, яка є на сьогодні, буде ймовірно залишатися такою ж самою впродовж терміну дії проекту;

економічна ефективність проекту має оцінюватися "з" урахуванням короткострокових і "без" довгострокових соціальних і екологічних наслідків;

економічна ефективність проекту має оцінюватися "з" урахуванням короткострокового і "без" довгострокового екологічного ефекту;

економічна ефективність проекту має оцінюватися "з" урахуванням короткострокового і "без" довгострокового соціального ефекту;

економічна ефективність проекту має оцінюватися "з" урахуванням довгострокових соціальних і екологічних наслідків і "без" короткострокового економічного ефекту.

386. Принцип відповідно до якого, під час планування одного або кількох проектів, один із них матиме в перспективі негативні екологічні або соціальні наслідки, від нього слід відмовитися і навпаки, якщо існує можливість запобігти можливим негативним екологічним наслідкам, то слід вдатися до них отримав назву:

врахування фактора часу;

"від" і "до";

+екологічної обачливості;

"з" та "без";

екологічної безпеки;

соціальної справедливості;

тривалості лісовирощування;

політичної доцільності.

387. Виділяють такі групи оцінювання економічної ефективності під час реалізації проектів у лісовому і садово-парковому господарстві:

час настання ефекту і витрат, які вони спричинили не співпадають;

+час настання ефекту і витрат, які вони спричинили співпадають;

екологічної обачливості;

+ефект від проведення заходів настає суттєво пізніше, а ніж коли були понесені витрати;

екологічної безпеки;

ефект від проведення заходів настає раніше, а ніж коли були понесені витрати;

"з" та "без";

ефект проявляється у попередженні збитків, викликаних негативними біотичними і абіотичними чинниками;

+ ефект проявляється у ліквідації збитків, викликаних негативними біотичними і абіотичними чинниками.

388. Послідовність реалізації базового сценарію оцінювання економічної ефективності у лісовому і садово-парковому господарстві – це:

збір інформації – оцінювання реакції природньої системи на заплановані заходи – оцінювання економічного ефекту – аналіз чутливості;

збір інформації – оцінювання економічного ефекту – аналіз чутливості – оцінювання реакції природньої системи на заплановані заходи;

збір інформації – оцінювання реакції природньої системи на заплановані заходи – аналіз чутливості;

оцінювання економічного ефекту і ефективності;

+збір інформації – оцінювання реакції природньої системи на заплановані заходи – оцінювання економічного ефекту – аналіз чутливості;

збір інформації – оцінювання реакції природньої системи на заплановані заходи – оцінювання економічного ефекту – аналіз чутливості.

389. Здійснення найбільш ймовірних припущень про те, що витрати та/або доходи будуть підлягати зміні й оцінювання міри зміни окремих параметрів проекту буде впливати на кінцевий результат проекту отримало назву …

аналізу ефективності;

ймовірної ефективності;

+ аналіз чутливості;

динамічної ефективності;

відносної ефективності.

390. Найбільш ймовірними джерелами невизначеності у лісовому і садово-парковому господарстві є:

грунтово-кліматичні умови;

+природні чинники;

погодні умови;

+фінансово-економічні чинники;

виробничі ресурси;

витрати;

майбутні доходи.

391. Величина економічного ефекту проекту лісовідновлення, якщо базова собівартість створення лісових культур складає 3,5 тис. грн/га, собівартість за удосконаленою технологією створення лісових культур склала 3,2 тис. грн/га, а площа створення лісових культур – 26 га, дорівнює:

1,2 тис. грн;

86,2 тис. грн;

5,4 тис. грн;

+7,8 тис.грн;

0,3 тис. грн.

Поиск по сайту: