 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
За рік оборотні засоби підприємства, якщо коефіцієнт обороту дорівнює 4,3. здійснюють _________повних обертів
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ
ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
для проведення зовнішнього незалежного оцінювання якості підготовки фахівців ОКР ″бакалавр″ напряму 6.090103 "Лісове і садово-паркове господарство" у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації
з навчальної дисципліни "Економіка лісового і садово-паркового господарства"
Київ
″Аграрна освіта″
Навчальна дисципліна "Економіка лісового і садово-паркового господарства"
1. Правильне визначення поняття "економіка":
це наука й навчальна дисципліна, яка базується на пізнанні та свідомому використанні витрат та доходів від виробництва;
+це наука й навчальна дисципліна, яка базується на пізнанні та свідомому використанні економічних законів і закономірностей функціонування та розвитку суспільного виробництва;
це галузь народного господарства;
це сукупність важелів регулювання ринку.
2. До елементів економіки не належать:
+економічні закони;
економічні агенти;
відносини власності;
конкуренція.
3. До елементів економіки не належать:
потреби;
+економічні агентства;
відносини власності;
конкуренція.
4. До елементів економіки не належать:
економічні агенти;
+прибуток від господарської діяльності;
конкуренція;
економічні ресурси.
5. До елементів економіки не належать:
потреби;
економічні агенти;
відносини власності;
+надання економічних послуг.
6. До елементів економіки не належить:
економічні агенти;
відносини власності;
конкуренція;
+заробітна плата.
7. Будь-яка економічна система вирішує наступні питання (вкажіть зайву відповідь):
які товари виробляти та в якій кількості;
як виробляти, для кого виробляти товари;
+як продати;
хто і яку роботу має виконувати.
8. Економічні ресурси – це:
+усі чинники, які беруть участь або ж впливають на суспільне виробництво;
витрати матеріалів на виробництво продукції;
витрати коштів на виробництво продукції;
капітальні витрати на виробництво продукції.
9. Ринкова класифікація економічних ресурсів передбачає їх поділ на:
+працю, підприємницькі навички, капітал, землю;
витрати, податки, прибуток, ціни;
заробітну плату, підприємницькі навички, доходи;
праця, засоби праці, предмети праці.
10. В економіці земля розглядається як:
економічна система;
економічний елемент;
+економічний ресурс;
економічний агент.
11. Адміністративна класифікація економічних ресурсів передбачає їх поділ на:
працю, підприємницькі навички, капітал, землю;
витрати, податки, прибуток, ціни;
заробітну плату, підприємницькі навички, доходи;
+працю, засоби праці, предмети праці.
.
12. Праця продукує економічний результат у вигляді:
+заробітної плати;
підприємницького доходу;
норми росту капіталу;
ренти.
13. Підприємницькі навички продукують економічний результат у вигляді:
заробітної плати;
+підприємницького доходу;
норми росту капіталу;
ренти.
14. Капітал продукує економічний результат у вигляді:
заробітної плати;
підприємницького доходу;
+норми росту капіталу;
ренти.
15. Земля продукує економічний результат у вигляді:
заробітної плати;
підприємницького доходу;
норми росту капіталу;
+ренти.
16. Лісове господарство – це галузь, яка займається (дайте найбільш повну відповідь):
обліком і відтворенням лісових ресурсів, охороною їх від пожеж, шкідників і хвороб, лісорозведенням, підвищенням продуктивності лісів, регулюванням лісокористування;
+обліком і відтворенням лісових ресурсів, охороною їх від пожеж, шкідників і хвороб, лісорозведенням, підвищенням продуктивності лісів, регулюванням лісокористування, заготівлею круглих лісоматеріалів та інших продуктів лісу;
обліком і відтворенням лісових ресурсів, лісорозведенням, підвищенням продуктивності лісів, регулюванням лісокористування, заготівлею круглих лісоматеріалів та інших продуктів лісу;
відтворенням лісових ресурсів, охороною їх від пожеж, шкідників і хвороб, лісорозведенням, підвищенням продуктивності лісів, регулюванням лісокористування, заготівлею круглих лісоматеріалів та інших продуктів лісу.
17. Робочий час працівників лісового господарства в загальному часі процесу формування насадження до віку стиглості складає:
+0,15-0,20%;
1,5-2,0%;
15,0-20,0%;
15,6-20,0%.
18. Ліс – є:
невідновлюваний ресурс;
+відновлюваний ресурс;
відновлюваний ресурс, але за умови сприяння людини;
може бути відновлюваним залежно від способу відтворення.
19. Економіка лісового господарства – це:
наука про виробництво та використання лісів;
+прикладна наука, головне завдання якої полягає у застосуванні інструментів економічного аналізу до питань виробництва, попиту, пропозиції, ціноутворення, споживання деревини та інших продуктів лісу;
прикладна наука, головне завдання якої полягає у визначенні економічних проблем у галузі економіки України;
наука, що займається ціноутворенням на продукцію лісового господарства та аналізом лісозаготівель.
20. В економіці КВЕД є скороченою назвою:
кодування видів економічної діяльності;
кожного виду економічної діяльності;
+класифікатора видів економічної діяльності;
кінцевого відображення економічної діяльності.
21. Застосування КВЕД забезпечує (вкажіть хибне твердження):
реєстрацію й облік підприємств та організацій за видами економічної діяльності;
+покращання ефективності виробничої діяльності підприємства;
проведення статистичних досліджень;
аналіз економічної діяльності.
22. Економічна діяльність передбачає отримання:
+відповідного набору продукції та послуг;
рентабельності;
предметів праці;
задоволення потреб.
23. Галузь діяльності – це:
сукупність підприємств певної територіальної одиниці;
визначена законодавством сукупність напрямів розвитку економіки;
+сукупність усіх виробничих одиниць, які беруть участь в однакових чи подібних видах виробничої діяльності;
умовний поділ економіки країни.
24. Лісове господарство включає наступні види економічної діяльності:
лісозаготівлю, отримання продукції від побічного використання лісів;
+лісозаготівлю, отримання продукції лісового господарства, надання послуг, пов’язаних із веденням лісового господарства;
заготівля деревини, побічних продуктів лісу, кори, лубу, живиці, соків, грибів;
заготівля деревини від рубок головного користування, заготівля деревини від рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства.
25. Лісозаготівля передбачає отримання:
+необробленої деревини (колоди, стовпи, кріпильний ліс, жерді, дрова паливні);
необробленої та обробленої деревини;
поваленої деревини з обрубаним гіллям;
поваленої деревини з необрубаним гіллям.
26. Отримання продуктів лісового господарства передбачає:
+збір лісових продуктів, збір соків, збір живиці, насіння дерев і кущів;
збір грибів, ягід, лікарських рослин;
збір та реалізацію лісових продуктів;
збір лісових продуктів, заготівлю сіна.
27. До послуг, пов’язаних із веденням лісового господарства належать:
+послуги лісівництва (садіння лісу, таксація лісу);
заготівля побічної продукції лісу;
збір грибів, ягід, лікарських рослин;
ведення мисливського господарства в лісах.
28. Державне управління лісовою галуззю покладено на:
Державний комітет лісового господарства України;
+Державне агентство лісових ресурсів України;
спеціалізовані лісогосподарські підприємства;
Департамент лісового господарства України.
29. Розрахункова лісосіка затверджується:
Державним комітетом лісового господарства України;
Державним агентством лісових ресурсів України;
+Міністерством екології та природних ресурсів України;
Департаментом лісового господарства України.
30. Кількість осіб, що працюють у лісовій галузі близька до:
+100 тис.;
10 тис.;
1000 тис.;
500 тис.
31. Щорічно підприємства лісової галузі заготовляють близько:
150 тис. м3 ліквідної деревини;
+15 млн м3 ліквідної деревини;
150 млн м3 ліквідної деревини;
9,8 млн м3 ліквідної деревини.
32. Підприємство – це:
контора, що займається організацією, плануванням та контролем за виробництвом продукції;
будь-яка установа, що займається наданням послуг та виробництвом продукції;
+самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним державним органом влади або органом місцевого самоврядування (або іншими суб'єктами) для задоволення суспільних та особистих потреб через систематичне здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності;
суб'єкт, створений компетентним державним органом влади або органом місцевого самоврядування (або іншими суб'єктами) для задоволення суспільних та особистих потреб через систематичне здійснення виробничої та торговельної діяльності.
33. Лісовим господарством можуть займатися:
будь-які підприємства;
+спеціалізовані підприємства;
комунальні;
юридичні особи.
34. Тимчасове короткострокове користування триває:
до 1 місяця;
+до 1 року;
1-5 років;
1-10 років.
35. Тимчасове довгострокове користування здійснюється протягом:
до 1 місяця;
до 1 року;
1-5 років;
+1-50 років.
36. У структурі ВВП України лісове господарство коливається в межах:
10,0-15,0%;
1,0-5,0%;
+0,4-0,5%;
0,04-0,05%.
37. У Лісовому кодексі ліс – це:
сукупність дерев, кущів, живого надґрунтового покриву, лісових звірів, що взаємодіють між собою та навколишнім природним середовищем;
сукупність насаджень на певній території лісового фонду;
+тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом,мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище;
тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна рослинність із відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом,мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку.
38. До лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше:
10,0 га;
1,0 га;
+0,1 га;
0,01 га.
39. До лісового фонду України не належать (вказати на хибне твердження):
зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо);
окремі дерева і групи дерев;
чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках;
+насадження в межах лісового фонду загального призначення.
40. Лісова ділянка – це:
+ділянка лісового фонду з визначеними межами, виділена для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі;
земельна ділянка, призначена переважно для створення лісу;
ділянка земельного фонду України, на якій ростуть лісові види дерев та чагарників;
будь-яке насадження, де проводяться лісогосподарські заходи.
41. До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті:
не зімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями;
лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами;
лісовими осушувальними канавами і дренажними системами;
+всі відповіді правильні.
42. Не лісові землі включають до себе землі, зайняті:
спорудами, трасами ліній електропередач та іншими інфраструктурними об’єктами;
сільськогосподарськими угіддями (рілля, пасовища);
болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду;
+всі відповіді правильні.
43. Ліси за екологічним і соціально-економічним значенням та залежно від основних виконуваних ними функцій поділяють на такі категорії (вказати хибну відповідь):
захисні ліси;
рекреаційно-оздоровчі ліси;
ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення;
+екологічного значення.
.
44. Захисні ліси виконують переважно:
+водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції;
рекреаційні, санітарні, гігієнічні та оздоровчі функції;
особливі природоохоронні, естетичні, наукові функції тощо;
забезпечення деревиною.
45. Рекреаційно-оздоровчі ліси виконують переважно:
водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції;
+рекреаційні, санітарні, гігієнічні та оздоровчі функції;
особливі природоохоронні, естетичні, наукові функції тощо;
забезпечення деревиною.
46. Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення виконують:
водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції;
рекреаційні, санітарні, гігієнічні та оздоровчі функції;
+особливі природоохоронні, естетичні, наукові функції тощо;
забезпечення деревиною.
47. Експлуатаційні ліси виконують переважно функції:
водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції;
рекреаційні, санітарні, гігієнічні та оздоровчі функції;
особливі природоохоронні, естетичні, наукові функції тощо;
+забезпечення деревиною.
48. Згідно з Лісовим кодексом України лісовими ресурсами є:
+деревні, технічні, лікарські та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів;
продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів;
деревина, гриби, лікарська сировина, живиця та інша продукція, що добувається в лісових насадженнях;
49. Ліси можуть перебувати (вкажіть хибну відповідь):
у державній власності;
у комунальній власності;
у приватній власності;
+у змішаній власності.
50. Громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність замкнені земельні лісові ділянки у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств загальною площею до:
0,5 га;
+5,0 га;
50,0 га;
будь-якої площі.
51. Лісистість визначається як частка від ділення площі вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок на загальну площу:
+території країни, регіону чи адміністративної одиниці;
лісів регіону;
лісових насаджень;
державного лісового фонду.
52. Лісозабезпеченість – показник, який визначає величину ресурсу (площа вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок або ж запасу деревостанів), що в середньому припадає на:
+одну особу, яка проживає в країні, регіоні чи адміністративній одиниці;
певну кількість осіб регіону;
визначену законодавством кількість осіб;
осіб, що потребують лісових ресурсів.
53. Лісозабезпеченість вимірюють у:
м3/особу;
+га/особу або ж м3/особу;
га/особу;
га/тис. осіб.
54. Інтенсивність лісокористування визначають як:
відношення величини заготівлі деревини на 1 га вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок до запасу;
відношення величини заготівлі деревини вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок до середньої зміни запасу;
+відношення величини заготівлі деревини на 1 га вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок до середньої зміни запасу;
добуток величини заготівлі деревини на 1 га вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок та середньої зміни запасу.
55. Площа лісів світу складає:
3952 тис. га;
3952 тис. млн га;
3952 млрд га;
+3952 млн га.
56. Лісистість суші світу:
+30,3%;
15,6%;
33,0%;
10,3%.
57. Розташуйте країни в напрямі зменшення площі лісів (млн га):
+Російська Федерація, Бразилія, Канада, США;
Бразилія, Російська Федерація, Канада, США;
Бразилія, Канада, Російська Федерація, США;
Російська Федерація, США, Бразилія, Канада.
58. Природні ліси (праліси) становлять ___% загальної їх площі:
+36;
16;
3,6;
26,6.
59. Загальна площа земель, на яких здійснюється ведення лісового господарства в Україні:
15,6 млн га;
9,8 млн га;
+10,8 млн га;
8,6 млн га.
60. Площа лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю в Україні:
+9,7 млн га;
10,8 млн га;
8,7 млн га;
7,9 млн га.
61. Лісистість території України становить:
17,5%;
9,7%;
20,0%;
+15,7%.
62. Оптимальна лісистість України:
15,7%;
+20,0%;
23,0%;
36,6%.
63. Середні показники лісозабезпеченості для України становлять:
+0,21 га/особу;
2,1 га/особу;
0,21 тис. м2/особу;
2,2 га/особу.
64. Середні показники лісозабезпеченості для України становлять:
399 м3/особу;
3,9 м3/особу;
+39 м3/особу;
0,39 м3/особу.
65. Запас деревини в лісах України оцінюється в межах:
+1,8 млрд м3;
11,8 млрд м3;;
1,8 млн м3;
1,8 млрд м.
66. Середня зміна запасу на 1 га у лісах Держлісагентства дорівнює:
+4,0 м3/гектар;
6,0 м3/гектар;
4,0 м2/гектар;
40,0 м3/гектар.
67. У лісах Держлісагентства найбільшу площу займають ліси:
захисні;
рекреаційно-оздоровчі;
ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення;
+експлуатаційні.
68. У лісах Держлісагентства найменшу площу займають ліси:
захисні;
рекреаційно-оздоровлювальні;
+ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення;
експлуатаційні.
69. За віковою структурою в лісах України найбільше:
молодняків;
+середньовікових;
пристигаючих;
стиглих та перестійних.
70. За віковою структурою в лісах України найменше:
молодняків;
середньовікових;
пристигаючих;
+стиглих та перестійних.
71. Вікова структура лісів України передбачає їх поділ на:
+молодняки, середньовікові, пристигаючі, стиглі та перестійні;
молодняки, середньовікові, пристигаючі, перестійні;
молодняки, середньовікові, пристигаючі, стиглі;
молодняки, середньовікові, стиглі, перестійні.
72. В Україні найбільшу площу займають насадження:
хвойні;
+твердолистяні;
м’яколистяні;
соснові.
73. Середній запас деревини хвойних насаджень на 1 га:
+226 м3;
163 м3;
135 м3;
400 м3.
74. Середній запас деревини твердолистяних насаджень на 1 га:
226 м3;
+163 м3;
135 м3;
300 м3.
75. Середній запас деревини м’яколистяних насаджень на 1 га:
226 м3;
163 м3;
+135 м3;
300 м3.
76. Використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку:
+загального і спеціального використання;
побічного використання;
загального використання;
зазначеного режимом використання лісових ресурсів.
77. У порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів:
заготівля деревини, заготівля другорядних лісових матеріалів;
побічні лісові користування;
використання корисних властивостей лісів;
+всі відповіді правильні.
78. Заготівля другорядних лісових матеріалів передбачає заготівлю:
+живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків;
заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету;
використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт;
деревини від РГК та рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства.
79. Побічні лісові користування передбачають:
заготівлю живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків;
+заготівлю сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету;
використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт;
заготівлю деревини від РГК та рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства.
80. Спеціальне використання лісових ресурсів є:
платним;
безплатним;
+платним, за вийнятком розміщення пасік;
платним залежно від розміру користування.
81. Дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів надає:
+лісорубний квиток;
+лісовий квиток;
дозвіл працівника лісового господарства;
82. Лімітом заготівлі деревини в порядку рубок головного користування є:
площа стиглих і перестійних лісів;
площа лісі;
+розрахункова лісосіка;
площа експлуатаційних лісів.
83. Розрахункова лісосіка – це:
+щорічна науково обґрунтована норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, виходячи з принципів безперервності та невиснажливості використання лісових ресурсів;
площа лісів, що вирубують за 1 рік;
щорічна норма заготівлі від рубок головного користування та рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства;
площа експлуатаційних лісів, що вирубують у середньому за 1 рік.
84. Інтенсивність лісокористування в Україні коливається в межах:
+50-60%;
60-80%;
5,0-6,0%;
6,0-8,0%.
85. Інтенсивність лісокористування в Європі коливається в межах:
50-60%;
+60-80%;
5,0-6,0%;
6,0-8,0%.
86. В Україні протягом року вирубується:
9,0% загального запасу;
+0,9% загального запасу;
9,9% загального запасу;
19,9% загального запасу.
87. До зелених насаджень загального користування належать:
+міські сади, парки, бульвари, лісопарки;
зелені насадження в межах санітарно-захисних зон довкола ліній електропередач високої напруги;
зелені насадження довкола закладів освіти та громадських установ;
протиерозійні насадження розсадників.
88. Необхідно збільшувати норми загальноміських зелених територій загального користування на 15-20%:
+для міст, де розміщуються промислові підприємства I та II класу шкідливості;
для міст, де розміщуються залізничні вузли;
для міст, розміщених в оточенні існуючих лісів;
для міст, розміщених у прибережних зонах великих річок і водойм.
89. До зелених насаджень обмеженого користування належать:
міські сади, парки, бульвари, лісопарки;
зелені насадження в межах санітарно-захисних зон довкола ліній електропередач високої напруги;
+зелені насадження довкола закладів освіти та громадських установ;
+зелені насадження довкола установ охорони здоров’я.
90. Допускається зменшення нормативної площі озеленених територій загального користування до 20%:
для міст, де розміщуються промислові підприємства I та II класу шкідливості;
+для міст, де розміщуються залізничні вузли;
для містах, розміщених в оточенні існуючих лісів;
для містах, розміщених у прибережних зонах великих річок і водойм.
91. Належать до зелених насаджень спеціального призначення:
міські сади, парки, бульвари, лісопарки;
+зелені насадження в межах санітарно-захисних зон довкола ліній електропередач високої напруги;
зелені насадження довкола закладів освіти та громадських установ;
+протиерозійні насадження розсадників.
92. До складу лісового фонду входять зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сквери, бульвари):
так, входять тільки парки;
так, входять тільки зелені насадження а межах житлових районів;
так, входять;
+ні, не входять.
93. Характеристика основних засобів:
+вони функціонують у виробництві тривалий час;
їхня вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції, товарів, послуг;
їхня споживча форма змінюється під час використання у виробничому процесі;
вони є предметами праці.
94. Поділяють основні засоби залежно від участі у виробничому процесі на категорії:
+виробничі;
активні;
+невиробничі;
технічні.
95. Основних засобів існує _______груп:
три;
п’ять;
шість;
+дев’ять.
96. Принцип первинності планування означає те, що:
планування сприяти реалізації основної мети функціонування підприємства;
+планування передує виконанню всіх інших управлінських функцій;
планування ґрунтується на отриманні первинної інформації;
процес планування охоплює всі структурні підрозділи підприємства;
врахувати в системі як зовнішні, так і внутрішні фактори, що зумовлюють зміну ситуації.
97. Первісна вартість основних засобів – це:
сукупність витрат на первісні основні засоби;
+сукупність витрат на створення чи придбання основних засобів;
реальна вартість основних засобів на момент оцінювання;
сума коштів, яку підприємство очікує отримати після реалізації активів.
98. Відновна вартість основних засобів – це:
різниця між первісною вартістю та сумою зносу;
сума амортизаційних нарахувань за прямолінійним методом;
+вартість відтворення основних засобів у сучасних умовах;
вартість основних засобів, яка ще не спрацювалася.
99. Ліквідаційна вартість основних засобів – це:
сукупність всіх фактичних витрат на їх ліквідацію;
сума коштів, яка витрачається на створення ліквідаційної комісії;
+сума коштів, яку підприємство очікує отримати після реалізації активів після закінчення терміну їх корисного використання;
+залишкова вартість основних засобів на момент вибуття з підприємства.
100. Амортизація – це:
моральний знос основних засобів;
амортизувальна функція основних засобів, покликана зробити їх використання якомога більш плавним та зменшити навантаження від основних засобів;
+процес перенесення вартості основних засобів на вартість виготовленої продукції з метою їх повного відшкодування;
процес накопичення фізичного спрацювання основних засобів.
101. Методами амортизації основних засобів є:
+виробничий метод;
+прямолінійний метод;
невиробничий метод;
+кумулятивний метод.
102. Визначення річної норми амортизації за методом прискореного зменшення залишкової вартості полягає у наступному:
+множення залишкової вартості об’єкта на початок звітного періоду на подвоєну річну норму амортизації;
піднесення річної норми амортизації до степеня залишкової вартості об’єкта на кінець звітного періоду;
ділення залишкової вартості об’єкта на момент кінця звітного періоду на річну норму амортизації;
ділення вартості об’єкта на очікуваний період часу його використання.
103. Укажіть, які з перерахованих чинників впливають на вибір і ефективність застосування кумулятивного методу амортизації:
виробництво різнорідної продукції;
рівномірна експлуатація об’єкта;
незначний моральний знос;
+швидкий моральний і фізичний знос.
104. Фондомісткість – це:
+відношення середньорічної вартості основних засобів до обсягу виробленої продукції;
відношення обсягу виробленої продукції до середньорічної вартості основних засобів;
відношення обсягу виробленої продукції до середньорічної вартості фондів обігу;
відношення обсягу виробничих фондів до середньорічної вартості основних засобів.
105. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства – це:
питома вага первісної вартості основних засобів у амортизаційних відрахуваннях;
+питома вага залишкової вартості основних засобів у майні підприємства;
відношення середньорічної вартості основних засобів до обсягу виробленої продукції;
інтенсивність вибуття основних засобів з процесу виробництва.
106. Джерела відтворення основних засобів:
+власні фінансові ресурси;
+централізовані фінансові ресурси;
децентралізовані фінансові ресурси;
+залучені фінансові ресурси.
107. Види відтворення основних засобів – це:
амортизаційний;
+простий;
складний;
+розширений.
108. До групи основних засобів належать транспортні засоби:
четвертої;
+п’ятої;
шостої;
другої.
109. Належать до основних засобів:
тварини на вирощуванні і відгодівлі;
+робоча та продуктивна худоба;
формений одяг та спецодяг;
+бібліотечні фонди.
110. Відтворюються невиробничі основні засоби:
+за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства;
за рахунок капітальних інвестицій;
за рахунок фінансової допомоги з боку держави;
немає правильної відповіді.
111. Не знаходять відображення у балансі лісогосподарських підприємств:
+земельні ділянки;
бібліотечні фонди;
+багаторічні насадження;
електронно-обчислювальні машини.
112. Залишкова вартість – це:
еквівалент відновної вартості;
еквівалент витрат на занесення основних засобів у баланс;
+еквівалент залишкової вартості;
еквівалент амортизації.
113. Найбільшу частку у структурі основних засобів лісогосподарських підприємств становлять:
земельні ділянки і багаторічні насадження;
+будівлі і споруди;
+машини та обладнання;
лабораторне обладнання і електронно-обчислювальні машини.
114. До оцінювання основних засобів залежно від стану належить:
+оцінювання за повною вартістю;
оцінювання за первісною вартістю;
оцінювання за відновною вартістю;
+оцінювання за залишковою вартістю.
115. На швидкість фізичного спрацювання основних засобів впливають:
+спосіб використання;
+якість технічного догляду;
поява і впровадження у виробництво нових технічних розробок;
+кваліфікація робітників.
116. Коефіцієнт зносу характеризує:
інтенсивність вибуття основних засобів із процесу виробництва;
+частку вартості основних засобів, яка списана на витрати виробництва у попередніх періодах;
частку основних засобів, придатних до використання у виробничому процесі;
питому вагу залишкової вартості основних засобів у загальній вартості майна підприємства.
117. Показник, що визначають відношенням обсягу виробленої продукції до середньорічної вартості основних засобів – це:
фондомісткість;
+фондовіддача;
фондоозброєність;
немає правильної відповіді.
118. Показник, що визначають відношенням залишкової вартості основних засобів до їх первісної вартості – це:
коефіцієнт оновлення;
коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства;
+коефіцієнт придатності;
коефіцієнт приросту.
119. Показник використання основних засобів, що характеризує уведення їх у дію – це:
коефіцієнт придатності;
+коефіцієнт оновлення;
коефіцієнт приросту;
немає правильної відповіді.
120. Показник, що розраховується як відношення валового або чистого прибутку до середньорічної вартості основних засобів – це:
фондовіддача;
+фондомісткість;
рентабельність основних засобів;
коефіцієнт приросту основних засобів.
121. Основними шляхами підвищення ефективності використання основних засобів підприємства є:
+зменшення простоїв;
+наукова організація праці;
+уведення в дію більш ефективних основних засобів;
надання пільг для працівників.
122. Коефіцієнт змінності характеризує:
+скільки в середньому змін за добу відпрацювало обладнання;
скільки в середньому змін за календарний рік відпрацювали основні засоби;
скільки в середньому змін за добу відпрацьовано невиробничими основними засобами;
скільки в середньому змін за календарний рік відпрацювало обладнання без простоїв.
123. Розставте у вірному порядку етапи процесу руху основних засобів:
6 амортизаційний фонд;
4 включення до собівартості продукції;
2 спрацювання (знос) основних засобів;
3 амортизаційні відрахування;
5 реалізація продукції;
1 придбання, створення чи поліпшення основних засобів.
124. До централізованих фінансових ресурсів, які використовують для відтворення основних засобів належать:
+кошти державного і місцевих бюджетів;
кошти від емісії та реалізації цінних паперів;
кошти засновників підприємства;
всі запропоновані варіанти є правильними.
125. До власних фінансових ресурсів, які використовують для відтворення основних засобів належать:
+резервні фонди;
кошти від емісії та реалізації цінних паперів;
+кошти засновників підприємства;
довгострокові банківські кредити.
126. До залучених та позичених фінансових ресурсів, які використовують для відтворення основних засобів належать:
кошти державного і місцевих бюджетів;
+кошти від емісії та реалізації цінних паперів;
+іноземні інвестиції;
+позики інших підприємств.
127. Просте відтворення основних засобів може здійснюватися:
за кошти державного і місцевих бюджетів;
за кошти від емісії та реалізації цінних паперів;
за кошти засновників підприємства;
+за амортизаційні відрахування.
128. Розширене відтворення основних засобів може відбуватися:
за кошти державного і місцевих бюджетів;
за кошти від емісії та реалізації цінних паперів;
за кошти засновників підприємства;
+всі запропоновані варіанти є правильними.
129. Вартість основних засобів підприємства на початок року становить 150000 гривень. Сума, на яку було виведено основних засобів протягом року, якщо коефіцієнт вибуття становить 0,07, а вартість основних засобів на кінець року зменшилася на 10% – це:
10342 грн;
8967 грн;
+9975 грн;
9882 грн.
130. Вартість основних засобів на підприємстві становить (тис. грн.): будівлі – 400, споруди – 200, транспортні засоби – 430, паливно-мастильні матеріали – 100, грошові кошти – 450, сировина і матеріали – 330, інструменти серійного виробництва – 20. Сума активної частини основних засобів становить:
550 тис. грн;
+430 тис. грн;
470 тис. грн;
1150 тис. грн.
131. Середньорічна вартість основних засобів підприємства складає 1200000 гривень. Вироблено продукції на суму 900000 гривень. Фондомісткість дорівнює:
+1,33;
0,75;
0,66;
1,66.
132. Відновлювальна вартість зелених насаджень – це:
прямі витрати, за рахунок яких вони створені та прийняті на баланс експлуатуючого підприємства з урахуванням планових накопичень, а також інфляційних процесів;
+всі витрати, за рахунок яких вони створені та прийняті на баланс експлуатуючого підприємства з урахуванням планових накопичень, а також інфляційних процесів;
постійні витрати, за рахунок яких вони створені та прийняті на баланс експлуатуючого підприємства з урахуванням планових накопичень;
змінні витрати, за рахунок яких вони створені та прийняті на баланс експлуатуючого підприємства з урахуванням планових накопичень.
133. Оцінювання відновлювальної вартості сухостійних та аварійних дерев здійснюється:
+сухостійні та аварійні дерева оцінюванню не підлягають і зносяться без відшкодування;
сухостійні та аварійні дерева під час оцінювання прирівнюють до незадовільного стану;
під час оцінювання сухостійних та аварійних дерев використовують коефіцієнт 0,75;
під час оцінювання сухостійних та аварійних дерев використовують коефіцієнт 0,50.
134. Відновлювальна вартість зелених насаджень залежить:
+ від стану об’єктів озеленення;
+ від виду та характеристик зелених насаджень;
від вологості ґрунтів;
від просторової орієнтації зелених насаджень.
135. Відновлювальна вартість дерев залежить:
+від якісного стану дерев;
+від породи;
+від діаметра дерев;
від висоти кріплення першого живого сучка на дереві.
136. Індексацію балансової вартості зелених насаджень можна здійснювати:
так, для зелених насаджень старших 20 років;
ні;
+так, відповідно до закону "Про оподаткування прибутку підприємств";
так, відповідно до закону "Про державний бюджет".
137. Амортизація групи основних засобів "земельні ділянки" відбувається:
за прямолінійним методом;
за кумулятивним методом;
+амортизаційні відрахування не здійснюються;
за методом зменшення залишкової вартості.
138. До особливих характеристик ресурсів садово-паркового господарства відносять:
+продукування значної кількості корисностей;
+залежність від кліматичних умов;
+відновлювальний характер;
+економічне недооцінювання всіх корисностей та вигод.
139. Оборотні виробничі фонди:
+повністю переносять свою вартість на собівартість виготовленої продукції;
+беруть участь у виробничому процесі одноразово;
+у процесі виробництва змінюють свою натуральну форму або повністю знищуються;
беруть участь у виробництві у незмінній споживчій формі.
140. До оборотних виробничих фондів належить:
дебіторська заборгованість;
+інструмент;
робоча і продуктивна худоба;
+незавершене виробництво.
141. До фондів обігу належить:
+готова продукція на складі;
+гроші в касі;
+гроші на банківському рахунку;
+дебіторська заборгованість.
142. Оборотні кошти – це:
кошти, авансовані в фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку;
+кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку;
кошти, авансовані в основні засоби для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку;
жоден із запропонованих варіантів не є правильним.
143. Оборотні засоби класифікують:
+залежно від їх участі у кругообігу;
+за джерелами формування;
за методами використання, принципами розподілення та застосування;
+за методами планування, принципами організації та регулювання.
144. Стадій кругообігу оборотних засобів є:
дві;
+три;
чотири;
п’ять.
145. Сукупність окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу – це:
оборотні кошти;
оборотні засоби;
+склад оборотних засобів;
структура оборотних засобів.
146. Ефективність використання оборотних засобів характеризується:
тривалістю їх використання;
+швидкістю їх обороту;
надійністю їх функціонування;
темпами їх зростання.
147. Показник використання оборотних засобів, що розраховується як відношення вартості реалізованої продукції за певний період до середнього залишку оборотних засобів за той самий період – це:
коефіцієнт завантаження;
рентабельність оборотних засобів;
матеріаловіддача;
+коефіцієнт оборотності.
148. Показник використання оборотних засобів, який знаходиться як відношення прибутку до середніх залишків оборотних засобів – це:
коефіцієнт завантаження;
+рентабельність оборотних засобів;
матеріаловіддача;
коефіцієнт оборотності.
149. Показник використання оборотних засобів, який знаходиться як відношення виробленої продукції до витраченої на її виробництво матеріальних ресурсів – це:
коефіцієнт завантаження;
рентабельність оборотних засобів;
+матеріаловіддача;
коефіцієнт оборотності.
150. Показник використання оборотних засобів, який знаходиться як відношення середніх залишків оборотних засобів за певний період до вартості реалізованої продукції за той же період – це:
+коефіцієнт завантаження;
рентабельність оборотних засобів;
матеріаловіддача;
коефіцієнт оборотності.
151. Період, для якого розраховують одноденну виручку:
+місяць;
+квартал;
+рік;
тиждень.
152. Фонди обігу, за винятком готової продукції на складі – це:
нормовані оборотні засоби;
рентабельність оборотних засобів;
матеріаловіддача;
+ненормовані оборотні засоби.
153. До нормованих оборотних засобів належить:
+незавершене виробництво;
+залишки готової продукції;
+виробничі запаси;
жоден із запропонованих варіантів не є правильним.
154. До власних оборотних засобів належить:
+статутний капітал;
короткострокові кредити;
кредиторська заборгованість;
усі запропоновані варіанти є правильними.
155. До залучених оборотних засобів належить:
статутний капітал;
+короткострокові кредити;
+кредиторська заборгованість;
усі запропоновані варіанти є правильними.
156. До оборотних засобів належить:
+дебіторська заборгованість;
+грошові кошти;
робоча і продуктивна худоба;
+пально-мастильні матеріали.
157. Відмінності між оборотними виробничими фондам і фондами обігу:
+перші перебувають у сфері виробництва, а другі у сфері обігу;
перші перебувають у сфері обігу, а другі у сфері виробництва;
перші відносять до нормованих, а другі до ненормованих оборотних засобів;
другі відносять до ненормованих, а перші до нормованих оборотних засобів.
158. Сума оборотних засобів, якщо на підприємстві наявні наступні активи (тис. грн): дебіторська заборгованість – 30, будівлі – 300, споруди – 480, виробничі запаси – 35, інструмент – 5, напівфабрикати – 50, зелені насадження – 400, грошові кошти – 10 – дорівнює:
780;
+130;
1180;
115.
159. Коефіцієнт обороту, якщо за квартал підприємство реалізувало продукції на 560 тис. грн., а сума оборотних засобів становить 130 тис. грн дорівнює:
+4,3;
4,2;
0,5;
1,9.
160. Одноденна виручка за квартал, якщо коефіцієнт обороту дорівнює 4,3, а реалізовано продукції на 430 тис. грн дорівнює:
120 тис. грн.
110 тис. грн.
+100 тис. грн.
90 тис. грн.
161. Коефіцієнт завантаження, якщо за квартал підприємство реалізувало продукції на 560 тис. грн., а сума оборотних засобів становить 130 тис. грн дорівнює:
0,21;
0,22;
+0,23;
0,24.
За рік оборотні засоби підприємства, якщо коефіцієнт обороту дорівнює 4,3. здійснюють _________повних обертів.
3;
+4;
5;
6.
163. Прибуток, отриманий підприємством за звітний період, якщо рентабельність оборотних засобів становить 37%, а їх сума дорівнює 130 тис. грн. дорівнює:
50,4
49,6
+48,1
47,5
164. Сума, на яку було реалізовано продукції у звітному періоді, якщо одноденна виручка становить 10 тис. грн., а коефіцієнт обороту – 25 дорівнює:
2,5 тис. грн;
+250 тис. грн;
0,4 тис. грн;
15 тис. грн.
165. Тривалість одного обороту протягом року, якщо коефіцієнт завантаження становить 0,25 – це:
975 днів;
1440 днів;
325 днів;
+90 днів.
166. Рентабельність оборотних засобів, якщо середні залишки оборотних засобів на підприємстві становлять 260 тис. грн, а отриманий прибуток у результаті його діяльності дорівнює 200 тис. грн. – це:
460 %;
60 %;
+77%;
130%.
167. На першій стадії кругообігу оборотних засобів відбувається:
реалізація закінчених робіт і готової продукції;
+придбання сировини і матеріалів, утворення запасів;
перехід оборотних засобів з натуральної форми у грошову;
+перехід оборотних засобів з грошової форми у натуральну.
168. На третій стадії кругообігу оборотних засобів відбувається:
+реалізація закінчених робіт і готової продукції;
придбання сировини і матеріалів, утворення запасів;
+перехід оборотних засобів із натуральної форми у грошову;
перехід оборотних засобів із грошової форми у натуральну.
169. Термін "праця" означає:
+цілеспрямована, суспільно корисна діяльність людини, необхідна й основна умова будь-якого виробництва;
діяльність людини, направлена на задоволення власних потреб;
фізична діяльність людини;
розумова діяльність людини.
170. Термін "продуктивність праці"означає:
це спроможність робітника виробляти певну кількість продукції;
+це спроможність робітника виробляти певну кількість продукції за одиницю часу;
це кількість роботи, що необхідно виконати за одиницю часу;
це кількість відпрацьованого часу.
171. Термін "норма виробітку" означає:
максимальний час, який затратив один робітник на виконання одиниці роботи або виготовлення одиниці продукції;
об'єм роботи (кількість продукції), яку виконав або виготовив один працівник за одиницю відпрацьованого часу;
+ об'єм роботи (кількість продукції), яку необхідно виконати або виготовити за одиницю відпрацьованого часу;
максимальний час, який можна затратити на виконання одиниці роботи або виготовлення одиниці продукції.
172. Термін "норма часу" означає:
максимальний час, який затратив один робітник на виконання одиниці роботи або виготовлення одиниці продукції;
об'єм роботи (кількість продукції), яку виконав або виготовив один працівник за одиницю відпрацьованого часу;
об'єм роботи (кількість продукції), яку необхідно виконати або виготовити за одиницю відпрацьованого часу;
+максимальний час, який можна затратити на виконання одиниці роботи або виготовлення одиниці продукції.
173. Виробіток – це:
+кількість виробленої продукції (обсяг робіт чи послуг), що припадає на одного середньооблікового працівника за певний період;
кількість виробленої продукції (обсяг робіт чи послуг), що припадає на двох середньооблікових працівників за певний період;
загальна кількість виробленої продукції (обсяг робіт чи послуг);
кількість відпрацьованого часу, що припадає на одного середньооблікових працівників за певний період.
174. Трудомісткість – це:
показник, що характеризує собівартість продукції;
показник, що характеризує величину матеріальних витрат на одиницю продукції;
+ показник, що характеризує затрати часу на одиницю продукції;
показник, що характеризує величину валових витрат на одиницю продукції.
175. Найбільшою за обсягом з приведених трудомісткостей продукції є:
технологічна трудомісткість;
+виробнича трудомісткість;
трудомісткість обслуговування виробництва;
всі відповіді правильні.
176. Трудомісткость продукції, яка є найменшою за обсягом:
+технологічна трудомісткість;
виробнича трудомісткість;
повна трудомісткість;
не повна трудомісткість.
177. До групи матеріально-технічних факторів, що впливають на продуктивність праці відносять:
+удосконалення техніки та технологій виробництва;
удосконалення системи управління та організації праці;
удосконалення методів планування та систем оплати праці:
створення належного морально-психологічного клімату в колективі.
178. До групи організаційних факторів, що впливають на продуктивність праці відносять:
удосконалення техніки та технологій виробництва;
+удосконалення системи управління та організації праці;
удосконалення методів планування та систем оплати праці;
створення належного морально-психологічного клімату в колективі.
179. До групи економічних факторів, що впливають на продуктивність праці відносять:
удосконалення техніки та технологій виробництва;
удосконалення системи управління та організації праці;
+удосконалення методів планування та систем оплати праці;
створення належного морально-психологічного клімату в колективі.
180. До групи соціальних факторів, що впливають на продуктивність праці відносять:
удосконалення техніки та технологій виробництва;
удосконалення системи управління та організації праці;
удосконалення методів планування та систем оплати праці;
+створення належного морально-психологічного клімату в колективі.
181. Найбільш повне визначення "трудових ресурсів" – це:
частина непрацездатного населення, яка за своїм віком,освітніми, фізичними та інтелектуальними можливостями може виробляти матеріальні блага і надавати послуги;
+ частина працездатного населення, яка за своїм віком,освітніми, фізичними та інтелектуальними можливостями може виробляти матеріальні блага і надавати послуги;
частина населення, віком від 16 до 62 років;
частина населення, яка здобула вищу освіту.
182. Правильне визначення "кваліфікації" – це:
+рівень опанування спеціальністю, вид професійної підготовки працівника, наявність у нього знань, уміння і навичок, необхідних для виконання роботи чи функцій визначеної складності;
це освітній рівень працівника;
це наявність у працівника уміння і навичок, необхідних для виконання роботи чи функцій визначеної складності;
це рівень опанування спеціальністю працівника на курсах підвищення кваліфікації.
183. Категорії, які належать до класифікації персоналу залежно від "виконуваних функцій":
+керівники;
менеджери;
+службовці;
+робітники.
184. Категорії, які належать до класифікації персоналу за "тривалістю залучення до трудового процесу":
+постійні;
+тимчасові;
+сезонні;
періодичні.
185. Посаду майстра лісу відносять до категорії персоналу лісогосподарського підприємства:
а) +керівники;
б) фахівці;
в) службовці;
г) робітники.
186. Посаду ландшафтного архітектора відносять до категорії персоналу:
керівники;
+фахівці;
службовці;
робітники.
187. Посада підприємств садово-паркового господарства, яку відносять до категорії персоналу "технічні службовці"– це:
інженер садово-паркового господарства;
ландшафтний архітектор;
+секретар;
озеленювач.
188. Посада лісогосподарських підприємств, яку відносять до категорії персоналу "фахівці":
головний лісничий;
лісничий;
+економіст;
майстер лісу.
189. Посада, яку відносять до категорії персоналу "робітники":
+прибиральниця;
+сторож;
+озеленювач;
+садівник.
190. Плинність кадрів– це:
процес звільнення працівників за власним бажанням;
процес звільнення працівників за порушення трудової дисципліни;
+процес звільнення працівників за порушення трудової дисципліни та за власним бажанням;
процес переведення працівників на інші підприємства.
191. Показники, за якими характеризують оборот трудових ресурсів:
+коефіцієнт обороту за прийомом;
+коефіцієнт обороту за вибуттям;
коефіцієнт завантаження;
коефіцієнт оновлення.
192. За даними про чисельність працівників підприємства: чисельність працівників на початок року – 800 осіб; прийнято працівників за рік –
160 осіб; вибуло працівників за рік – 170 осіб; з них за власним бажанням – 130 осіб; за порушення трудової дисципліни – 12 осіб, коефіцієнт плинності кадрів дорівнює:
+17,9 %;
18,6 %;
19,1 %;
20,6 %.
193. Категорія обліку кількості працівників підприємства, яка за обсягом є найбільшою – це:
+спискова кількість працівників;
явочна кількість працівників;
кількість фактично працюючих;
всі відповіді правильні.
194. Категорія обліку кількості працівників підприємства, яка за обсягом є найменшою – це:
спискова кількість працівників;
явочна кількість працівників;
+ кількість фактично працюючих;
всі відповіді правильні.
195. Найбільшим показником використання фонду робочого часу за своїм обсягом є:
+номінальний фонд робочого часу;
явочний фонд робочого часу;
відпустки;
фактичний фонд робочого часу.
196. На собівартість одиниці продукції на підприємстві має вплив продуктивність праці:
так (збільшення продуктивності праці призводить до збільшення собівартості);
+так (збільшення продуктивності праці призводить до зменшення собівартості);
ні не впливає;
197. Мотивація праці – це:
+ бажання працівника задовольнити свої потреби через трудову діяльність;
бажання працівника задовольнити свої потреби через відпочинок;
бажання працівника працювати краще;
бажання працівника працювати понаднормово.
198. Категорії, які належать до методів мотивації підвищення продуктивності праці – це:
біологічні;
+економічні;
+не грошові;
міжнародні.
199. Компоненти, які належать до економічних (прямих) методів мотивації підвищення продуктивності праці – це:
+удосконалення систем оплати праці;
+участь працівників у прибутках підприємства;
+преміювання;
безкоштовне харчування.
200. Компоненти, які належать до економічних (непрямих) методів мотивації підвищення продуктивності праці – це:
+пільгове користування службовим житлом;
+пільгове користування службовим транспортом;
+преміювання;
безкоштовне харчування.
201. Термін заробітна плата (відповідно до закону "Про оплату праці"):
+це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу;
це винагорода, обчислена в не грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу;
це винагорода, за виконану працівником роботу;
це сума грошей, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
202. Фактори, від яких залежить розмір заробітної плати:
+ складність та умови виконуваної роботи;
+професійно ділові якості працівника;
+ особисті виробничі результати;
релігійна приналежність.
203. Параметри, які є складовими структури заробітної плати:
+основна заробітна плата;
тарифна ставка;
Поиск по сайту: