Економічні потреби та інтереси:їх суть та класифікація. Закон зростання потреб

Економічна потреба – потреба в економічних благах.
Задоволення ек потреб виступає внутрішнім спонукальним мотивом вир-ва, розподілу та обміну і споживання у рамках певної системи соц-ек відносин.
споживчі блага (товари та послуги, призначені для безпосереднього задоволення людських потреб ) і виробничі блага (товари та послуги, призначені для вир-ва споживчих благ);
матеріальні блага (товари та послуги сфери матеріального вир-ва) і нематеріальні блага (створюються у сфері нематеріального вир-ва);
теперішні блага (перебувають у безпосередньому користуванні ек суб’єктів) і майбутні.
Класифікація ек потреб:
1. за характером виникнення:
- первинні (базові), пов’язані з самим існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло;
- вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації
2. за засобами задоволення:
- матеріальні (потреби в матеріальних благах)
- нематеріальні (духовні потреби)
3. за нагальністю задоволення:
- першочергові
- другорядні (предмети розкоші)
4. за можливостями задоволення:
- насичені, вгамовні (мають чітку можливість і можливість повного задоволення)
- ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені повністю)
5. за участю у відтворювальному процесі:
- виробничі (потреби у засобах вир-ва)
- невиробничі (потреби у споживчих благах)
6. за суб’єктами вияву:
- особисті (виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда)
- колективні, групові (потреби групи людей)
- суспільні (потреби функціонування та розвитку сус-ва в цілому)
7. за кількісною визначеністю та мірою реалізації:
- абсолютні (перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром ек розвитку)
- дійсні (формуються залежно від досягнутого рівня вир-ва і є сусп нормою для певного періоду)
- платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом)
- фактичні (задовольняються наявними товарами та послугами)
економічний інтерес – усвідомлене прагнення економічних суб’єктів задовольнити певні потреби, що є об’єктивним спонукальним мотивом їх госп діяльності.
Закон зростання потреб – закон, що виражає внутрішньонеобхідні, сталі і суттєві зв'язки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб людей, розвиток яких (зв'язків) сприяє появі нових потреб та засобів їх задоволення. Він характеризує не просто зростання, тобто появу все нових і нових потреб, а зміну структури їх, що відбиває просування як людини, так і суспільства в цілому від біологічного (фізіологічного) до все більш і більш різнобічного, багатого життя.

Поиск по сайту: