Конкуренція її суть ,види та роль в ринковій економіці. Досконала та т недосконала конкуренція

Конкуренція -економічне суперництво,боротьба між суб’єктами господарської діяльності за кращі умови виробництва і реалізації товарів та послуг з метою отримання якомога більшого прибутку.

Завдання конкуренції полягає у суперництві ринкових суб’єктів за реалізацію власних інтересів шляхом набуття економічних конкурентних переваг порівняно зі своїми суперниками.

Види конкуренції:

За галузево-територіальною ознакою:

· внутрішньогалузева,

· міжгалузева,

· міжнародна.

Внутрішньогалузева к-ція- це боротьба між товаровиробниками 1-ї галузі за вигідніші умови виробництва і реалізації товарів з метою отримання надприбутку. Вона сприяє формуванню суспільно необхідних затрат на виробництво товару, зниженню затрат виробництва і збільшенню прибутку, розвитку НТП, збільшенню обсягів виробництва і насиченню ринку товарів, утворенню і зниженню ринкової вартості товару, диференціації товаровиробників, виникненню економічних криз.

Міжгалузева к-ція -це боротьба між товаровиробниками різних галузей економіки за найвигідніші умови(сфери) застосування капіталу. Вона ведеться шляхом переливання капіталу з однієї галузі в іншу, з менш прибуткової у більш прибуткову.

Міжнародна к-ція -це конкуренція національних і транснаціональних економічних суб’єктів за найвигідніші умови виробництва і реалізації товарів та послуг на світовому ринку.

За кількістю суб’єктів ринку та ступенем їх конкурентної сили:досконала,недосконала.

Досконала-це така ринкова ситуація,за якої чисельні,незалежно діючі виробники продають ідентичну продукцію і жоден з них не в змозі контролювати ринкову ціну.

Основні характеристики досконалої (чистою) конкуренції:

1. на ринку велика кількість покупців і продавців, кожен займає відносно малу частку ринку даних товарів;

2. тотожна, стандартизована продукція, товари однорідні з погляду потреб покупців і, відповідно, продавців;

3. вільний доступ до ринків нових продавців і можливість такого ж вільного виходу з них, вхід і вихід з галузей абсолютно вільний;

4. наявність повної і доступної інформації для учасників обміну про ціни і їх зміни, про продавців і покупців; економічні суб'єкти повинні мати в своєму розпорядженні однаковий об'єм інформації про ринок.

Недосконала конкуренція -виникає там де не виконуються умови вільної конкуренції.

Монополістична конкуренція -це така ситуація на ринку коли велика к-сть виробників пропонує подібну,але не ідентичну продукцію,тобто вона базується на диференціації продукції.

Олігополістична конкуренція -це модель ринкової структури,за якої небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію основної маси товарів.

За методами конкурентої боротьби:

· цінова,

· нецінова,

· чесна,

· нечесна.

46.Що таке товар,його властивості та чим він відрізняється від продукту …Наведіть приклади.

Для того щоб з'ясувати, що таке товар, слід усвідомити, чим відрізняється товар від продукту.

Наприклад, ягоди, одяг, чоботи, хліб, молоко, вироблені певним господарюючим суб'єктом, можуть бути спожиті самим виробником або подаровані комусь, а можуть бути реалізовані на ринку. У першому і другому випадку, тобто коли перелічені блага споживаються виробником або передаються іншим суб'єктам без будь-якого еквівалента, вони є натуральними продуктами, а у третьому випадку стають товарами.

товаром стає той продукт праці або благо, які призначені не для власної о споживання, тобто він мас бути суспільним благом. Однак цього замало. Суспільство має визнати це благо через його купівлю-продаж. Якщо продукт праці чи благо не продані й за них у процесі обміну не отримано певного еквіваленту, то вони суспільству непотрібні і товаром бути не можуть.

Товар - це продукт праці або певне благо, що здатні задовольняти певні потреби людини і призначені для обміну (купівлі та продажу)

Властивості товару:

1) здатність задовольняти певну потребу людини;

2) придатність для обміну на інші товари.

Корисність речі надає їй споживної вартості.

Товари як споживні вартості відрізняються за призначенням у задоволенні потреб людини одні з них задовольняють потреби у їжі (хліб, молоко, м'ясо), другі - в одязі (пальто, костюм, сукня), треті - у засобах пересування (тролейбус, метро, автомобіль), четверті - у послугах культурного призначення (книги, газети, кінофільми).

Особливе значення в економічному житті мають споживні вартості у вигляді верстатів, інструментів, предметів праці, тобто засоби виробництва. Однак певні з них, наприклад борошно, цукор, картопля, вугілля, можуть належати і до засобів виробництва, і до предметів споживання. Якщо картоплю використовують для відгодівлі худоби або вироблення крохмалю, то її слід віднести до засобів виробництва, а якщо її варять, щоб приготувати якусь страву, то це вже предмет споживання. Критерієм є не речовий зміст споживної вартості, а її функціональне призначення.

Поиск по сайту: