|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Розрахунок потреби в матеріалахВихідними даними для визначення потреби в матеріалах, необхідних для виконання виробничої програми, є обсяг виробництва і норма витрати матеріалів на виготовлення одиниці продукції. 1. Метод прямого розрахунку: , де НВ — норма витрати матеріалу на виготовлення одиниці продукції; П — кількість виробів, яка повинна бути виготовлена у плановому періоді; п — кількість виробів чи різновидів робіт, для яких використовується цей матеріал. Різновиди методу прямого розрахунку: 1) У будівництві. На основі цієї ознаки розрізняються розрахунки потреби за кошторисними і виробничими нормами. Потреба в матеріалі знаходиться шляхом множення норм витрат, встановлених в одиницю виміру обсягу робіт (кубометр кладки, квадратний метр поверхні, яка зафарбовується, і т.д.) або на відповідний планований обсяг робіт. 2) Повиробний метод: , де НВВ — норма витрати даного матеріалу на виріб; ПВ — програма виготовлення даного виробу; п — кількість виробів, на виготовлення яких витрачаєтьсяданий матеріал. 3) Подетальний метод:
де НВД — норма витрати на деталь; ПД — програма виробництва деталей; п — кількість вироблених деталей. 4) Метод розрахунку потреби за аналогією: , де НВАН — норма витрати базового аналога; П — програма випуску виробів, для яких визначається потреба в матеріалах; К — коефіцієнт, який враховує особливості споживання матеріалу для даного виробу в порівнянні з аналогом. 5) Метод розрахунку потреби за типовими представниками: , де НВТИП — норма витрати типового представника; ПЗАГ — програма виробництва виробів даної групи. , де НВН — норма витрати на окремий виріб, який входить в групу; КВ — кількість виробів у групі. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |