 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Податки й оподаткування: теорія і практика
Податок – це встановлений вищим органом державної законодавчої влади обов’язковий платіж, що сплачується юридичними особами і громадянами в бюджет у розмірах і в строки, передбачені законом.
Фіскальна функція спрямована на поповнення доходної частини бюджету шляхом залучення податкових платежів. Регулююча функція (відома в літературі функція податків як регулятора виробництва) полягає у використанні державою податкового механізму (пільг, ставок), щоб зацікавити платника податку в здійсненні певної діяльності, виконанні робіт чи навпаки, зробити для нього невигідним зайняття ними (наприклад, шляхом встановлення високих податкових ставок).
Податок – вид обов’язкового платежу до бюджету. На відміну від інших платежів, для податку характерні такі ознаки: адресність до бюджету, обов’язковість платежу; перехід права власності при сплаті податку; індивідуальна безоплатність; регулярність стягнення.
При стягненні податків застосовують один із методів оподаткування: пропорційний, прогресивний та регресивний метод оподаткування.
Пропорційне оподаткування полягає в тому, що із збільшенням оподатковуваного доходу податкова ставка залишається незмінною. Наприклад, при стягненні податку на прибуток, незалежно від розміру прибутку, застосовується ставка 30%.
При прогресивному оподаткуванні податкова ставка збільшується у міру зростання доходів, що підлягають оподаткуванню.
Регресивне оподаткування ґрунтується на зниженні ставки податку по мірі зростання доходу.
Податки, що діють на території тієї чи іншої держави, складають її податкову систему.
Податкова система повинна будуватись на принципах стабільності, рівнонапруженості, обов’язковості, соціальної справедливості, економного використання ресурсів і охорони навколишнього середовища, економічної доцільності.
Принцип стабільності полягає в тому, що податкові закони повинні діяти довгостроково, понад 10 років, а не змінюватись через кожні 2-3 роки. Лише в цьому випадку можна говорити про ефективність податкового механізму.
Рівнонапруженість означає рівні умови оподаткування платників, незалежно від видів їх діяльності та форм власності.
Обов’язковість полягає в застосуванні державного примусу в разі порушення платником умов оподаткування, розміру, порядку і строків сплати.
Принцип соціальної справедливості передбачає надання податкових пільг соціально незахищеним, малозабезпеченим верствам населення.
Податковий механізм повинен сприяти охороні навколишнього середовища, використанню передових технологій, заохочувати раціональне використання природних ресурсів.
Податкова система України – це урегульована нормами права сукупність податків, що стягуються на території України, а також форми і методи їх побудови.
У нашій країні податкова система знаходиться на етапі свого становлення і поки що не відповідає в повній мірі названим вимогам. Її правову основу складають Закони України „Про систему оподаткування”, „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, „Про плату за землю”, „Про оподаткування прибутку підприємств” та ін.
До податкової системи України входять податки, які класифікують:
1. Залежно від суб’єкта оподаткування на: податки з юридичних осіб (наприклад, податок на прибуток); податки з громадян (прибутковий податок, податок на промисел); податки, які стягуються як з юридичних осіб, так і з громадян (земельний податок, податок з власників транспортних засобів, акцизний збір, податок на додану вартість).
2. За формою стягнення податки бувають грошовими і натуральними. На сьогодні в Україні діють лише грошові податки.
3. Залежно від рівня державних структур: загальнодержавні (ПДВ, податок на прибуток) та місцеві (на рекламу, готельний, ринковий збір).
4. За формою оподаткування: прямі (прямо стягуються з прибутку – податок на прибуток), непрямі (враховуються в ціні товару і не оподатковують прямо прибуток – ПДВ, акциз, мито).
5. За об’єктом оподаткування розрізняють податки на майно (наприклад, податок з власників транспортних засобів) і на доходи (наприклад, прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств).
Також до елементів податкової системи України відносять: суб’єкт податку, об’єкт податку, ставку, одиницю обкладання, пільги, строки внесення.
Суб’єкт податку (платник податку) – фізична або юридична особа, на яку законом покладено обов’язок сплатити податок. Це особи, що займаються підприємницькою діяльністю, робітники, службовці, підприємства та ін. Основна ознака суб’єкта – наявність власного джерела доходу або майна.
Треба зауважити, що не завжди визначений у податковому законі суб’єкт податку буде безпосереднім платником.
При стягненні непрямих податків відбувається перекладення податків з суб’єкта податку на носія податку (споживача товару), тобто на особу, яка буде фактичним платником податку.
Об’єкт податку – все те, що підлягає обкладенню податком (дохід або майно): заробітна плата, прибуток, дохід, будівлі, транспортні засоби та ін.
Від об’єкта податку треба відрізняти джерело податку, хоч за більшістю податків ці поняття збігаються.
Джерело податку – це фонд, за рахунок якого здійснюється сплата податку. Збігається об’єкт з джерелом податку в прибутковому податку з громадян (заробітна плата), у податку на прибуток підприємств (прибуток) та ін. А відрізняється по земельному податку, де об’єкт – земельна ділянка, а джерело податку – грошові доходи власника чи користувача земельної ділянки; по податку з власників транспортних засобів та ін.
Одиниця обкладання – це одиниця виміру об’єкта податку та його частина, на яку встановлено податкову ставку. Наприклад, у земельному податку одиницею обкладання буде 1 га на землях сільськогосподарського призначення і 1 м2 земельної ділянки в населеному пункті.
Ставка податку – розмір податку на одиницю обкладання. Ставка може бути встановлена як у твердій сумі, так і в процентах (податкова квота). Наприклад, ставка податку на прибуток підприємств – 25% до оподатковуваного прибутку; середня ставка земельного податку в населеному пункті з чисельністю жителів до 200 осіб – 0,1 грн. за 1 м2.
Строк сплати податку – встановлена в законі дата, до якої податок повинен бути сплаченим. Порушення строку сплати карається стягненням пені.
Пільга – це повне або часткове звільнення юридичних осіб і громадян від сплати податків. Податкові пільги надаються з метою зацікавлення платника податку у виконанні певної діяльності, у виробництві продукції, необхідної суспільству; послабити податковий тягар малозабезпеченим верствам населення; сприяти науково-технічному прогресу; відзначити заслуги перед державою тієї чи іншої групи населення та ін.
Прибутковий податок з громадян – податок на особисті доходи є вирахуванням з доходів (як правило, річних) платника податку – фізичної особи. Платежі здійснюються протягом року, але кінцевий розрахунок робиться в кінці року. Це прямий прогресивний податок і в кожній країні існує своя шкала податкових ставок і своя вища ставка цього податку. Наприклад, в окремих країнах вища ставка США – 31%, Великобританія – 40, Японія – 50, Німеччина – 53, Швеція – 72%.
Прибутковий податок з юридичних осіб – податок на прибуток підприємств (фірм) – також у більшості країн є прямим прогресивним податком. З його сплати також існують особливості в різних країнах щодо визначення бази оподаткування, системи знижок податку, звільнення від нього, граничних (вищих) ставок по даному податку. Так, наприклад, у 1993 р. гранична ставка податку з корпорацій була: у США – 34%, Японії – 37%, Німеччині – 50%, Франції - 42%, Бельгії – 43%. В Україні податок з прибутку підприємств становить 25%.
Другий за значенням податок, що застосовується у більшості розвинутих країн – це податок на додану вартість. Платники податків, які в процесі виробництва товарів додають вартість до предметів праці, з яких продукуються ці товари, обкладаються податком з цієї доданої вартості. Але кожен платник податку вносить цю суму в ціну свого товару, який рухається по ланцюжку до кінцевого споживача. ПДВ утримується в Україні, Росії, інших країнах СНД.
Акциз – це непрямий податок у вигляді надбавки до ціни товару, який входить до законодавчо встановленого переліку підакцизних товарів.
Мито – податок, який стягується за ввезення, вивезення через кордон або за транспортування іноземних товарів по території країни.
У 80-90-ті роки ХХ ст. в розвинутих країнах пройшла хвиля широкомасштабних і багатоетапних податкових реформ, спрямованих на зниження загального рівня податків і зміну їх структури. Головна мета реформ – створення податкової структури, адекватної економічній політиці, заснованій на неоконсервативних концепціях „економіки пропозиції”, „раціональних очікувань”, що випливають з „пропозиції” фінансових ресурсів, достатності нагромаджень і заощаджень для економічного зростання. Прикладом масштабних заходів зі стимулювання загальної економічної кон’юнктури може бути значне скорочення податків на початку 80-х років після приходу до влади адміністрації Р.Рейгана у США. Теоретичним обґрунтуванням цієї програми стали розрахунки американського економіста Лаффера, який довів, що результатом зниження податків є економічне зростання і збільшення доходів держави (крива Лаффера). Згідно з його міркуваннями, надмірне підвищення податкових ставок на доходи бізнесу „відбиває” у останнього стимули до капіталовкладень, гальмує НТП, уповільнює економічний ріст, що в кінцевому результаті негативно відображається на надходженнях до державного бюджету. Американські експерти на чолі з професором Лаффером спробували теоретично довести, що при ставці прибуткового податку більше 50% різко понижується ділова активність фірм і населення в цілому.Графічно це виглядає так (див рис. 2.):
Рис. 2. Крива Лаффера
Поиск по сайту: