АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ТЕМА 3. ФІНАНСОВІ ЗВІТИ КОРПОРАЦІЙ ЯК ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА УПРАВЛІННЯ І РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ

Читайте также:
  1. Автоматизовані системи управління процесом розформування составів на сортувальних гірках
  2. Адміністративні методи державного управління.
  3. Адміністративні методи регулювання зовнішньої торгівлі.
  4. Американської та вітчизняної моделей управління: реалізація потреб як рушій активності персоналу
  5. Антикризове управління підприємством
  6. Антимонопольне регулювання в корпоративному секторі
  7. Бердичівський коледж промисловості, економіки та права
  8. Бюджет та податки як інструменти державного регулювання економіки
  9. Бюджет та податки, як інструменти фінансового регулювання економіки. Крива Лафера.
  10. Валютне регулювання
  11. Валютні і фінансові елементи системи
  12. Валютно-фінансові і платіжні умови міжнародного кредиту.

 

Методи обліку інвестицій в дочірні підприємства розглянемо на прикладі законодавства Великої Британії – держави – члена ЄС. Законом Великої Британії про компанії 1986 р. передбачене оцінювання довгострокових інвестицій за собівартістю, переоціненою вартістю.

Підприємства, цінні папери яких перебувають у лістингу на Європейських фондових біржах, консолідовані фінансові звіти готують відповідно до МСФЗ.

До обліку об’єднання підприємств слід застосовувати МСФЗ 3 „Об’єднання бізнесу”. МСФЗ 3 „Об’єднання бізнесу” було затверджено в 2004 році, і він замінив МСБО 22 „Об’єднання підприємств”; Тлумачення ПКТ-9 „Об’єднання підприємств – Класифікація або як Придбання або як Об’єднання інтересів”; Тлумачення ПКТ-22 „Об’єднання підприємств – подальше коригування первісно відображених справедливої вартості та гудвілу”; Тлумачення ПКТ-28 „Об’єднання підприємств – „Дата обміну та справедлива вартість інструментів капіталу”.

На відміну від МСБО 22 „Об’єднання підприємств” положення МСФЗ 3 „Об’єднання бізнесу” передбачають, щоб більшість нематеріальних активів, які раніше включали в категорію „гудвіл”, були визнані окремо й оцінені за справедливою вартістю на дату придбання. МСФЗ 3 містить керівництво для визнання таких нематеріальних активів.

Норми П(с)БО 19 були розроблені відповідно до положень МСБО 22 „Об’єднання підприємств”, чинного на той час (1 липня 1999 року), та не враховують останні зміни, які були внесені до МСФЗ. Тому зросла кількість об’єктів, облік яких за П(с)БО 19 відмінний від положень МСФЗ 3 „Об’єднання бізнесу”. Зокрема, йдеться про методи обліку об’єднання, оцінку визнання придбаних активів і зобов’язань, облік гудвілу (негативного гудвілу), частку меншості, розкриття інформації в примітках до консолідованої звітності.

У національних Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, зокрема, П(с)БО 19 „Об’єднання підприємств” [171, с. 359], злиття розглядається як об’єднання підприємств (створюється нова юридична особа, або підприємства приєднуються до головного підприємства), в результаті чого власники (акціонери) підприємств, що об’єднуються, здійснюватимуть контроль над усіма чистими активами об’єднаних підприємств задля досягнення подальшого спільного розподілу ризиків та вигод від об’єднання. При цьому жодна зі сторін не може бути визначена як покупець.

Відповідно до положень 14−17 П(с)БО 19 „Об’єднання підприємств” [172, с. 184] облік злиття підприємств полягає у відображенні певних об’єктів обліку за визначеними правилами. Так витрати, пов’язані зі злиттям підприємств (реєстраційні, інформаційні, консультаційні тощо) визнаються витратами того періоду, протягом якого вони були здійснені.

Щодо складання консолідованих фінансових звітів, то за методом злиття підприємств:

1) об’єднане підприємство відображає активи, зобов’язання та власний капітал об’єднаного підприємства за їх балансовою вартістю з урахуванням зміни облікової політики;

2) показники фінансової звітності підприємств, що об’єднуються, включаються до фінансової звітності об’єднаних підприємств за період, у якому відбувається злиття, і за попередній період;

3) внутрішня заборгованість за результатами операцій між об’єднаними підприємствами виключається при складанні фінансової звітності об’єднаного підприємства.

Застосування методу об’єднання інтересів передбачено положеннями Сьомої Директиви ЄС, прийнятої 13 червня 1983 року (83/349/ЄЕС).

Відповідно до Сьомої Директиви ЄС держави – члени можуть вимагати або дозволяти використовувати метод об’єднання інтересів при складанні консолідованих фінансових звітів. Положення Директиви надають незначні рекомендації щодо окремих характеристик, які можливі для визначення сутності об’єднання як злиття.

Так, стаття 20 Директиви 83/349/ЄС містить вимогу або дозвіл заліку балансової вартості акцій (часток) в капіталі підприємства, яке входить до консолідації, лише відповідно до відсоткового відношення в капіталі за таких умов:

а) акції (частки), якими володіє підприємство, становлять, принаймні, 90% номінальної вартості, або за відсутності номінальної вартості, облікової номінальної вартості акцій (часток) цього підприємства, інші ніж акції, (частки), які обмежують право на участь у розподіленні прибутків або в активах компанії у випадку ліквідації;

б) частка, зазначена в підпункті „а”, була набута відповідно до угоди, яка передбачає випуск акцій підприємством, включеним до консолідації;

в) угода, зазначена в підпункті „б”, не включає грошового платежу, що перевищує 10% номінальної вартості, або за відсутності номінальної вартості облікової номінальної вартості випущених акцій.

Основні характеристики методу об’єднання інтересів, які відрізняють його від методу придбання, такі:

1. Придбані активи обліковуються за балансовою (обліковою) вартістю, а не справедливою вартістю. Якщо сплачується вартість ділової репутації (гудвілу), то її вартість не відображається в балансі об’єднуючого підприємства.

2. Недооцінка активів призводить до недооцінки капіталу.

3. Недооцінка таких активів, як запаси, основні засоби, нематеріальні активи, гудвіл призводить до зниження витрат (собівартості реалізованої продукції, амортизації, зносу, що у свою чергу впливає на завищення прибутку).

4. Недооцінка активів може призвести не тільки до заниження витрат, а й до завищення прибутку, отриманого від ліквідації об’єднуваного підприємства. Отже, якщо в момент об’єднання активи обліковувалися за нереально низькою вартістю, яка відрізняється від справедливої вартості при ліквідації, то результат від основної діяльності буде завищено і відповідно завищені показники ефективності роботи керівництва підприємства.

5. Недооцінка інвестованого капіталу і завищення доходу призводять до завищення показника прибутковості інвестиції.

6. Чистий прибуток підприємства, що ліквідується при злитті, переноситься у вигляді сальдо на відповідний рахунок об’єднаного підприємства, що утворюється внаслідок злиття.

7. Фінансові звіти підприємств, які об’єднуються шляхом злиття, за всі періоди їх діяльності переглядаються і переоцінюються. Переоцінка всіх попередніх періодів може призвести до подвійного рахунку.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)