ТЕМА 4. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОНСОЛІДАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ КОРПОРАЦІЙ

Фінансові звіти групи складають підготовлений консолідований баланс, консолідований звіт про фінансові результати, консолідований звіт про рух грошових коштів та консолідований звіт про власний капітал. Фінансові результати, активи і зобов’язання, грошові потоки, зміни в складі власного капіталу материнського підприємства і всіх його дочірніх підприємств є сукупними елементами єдиного комплекту консолідованих фінансових звітів. Основний принцип консолідації полягає в тому, що показники звітів про фінансові результати, балансів, звітів про рух грошових коштів і звітів провласний капітал власне материнського і всіх дочірніх підприємств задаються в робочій таблиці і додаються для отримання показників консолідованих фінансових звітів групи.

На практиці мають місце деякі облікові коригування для розрахунку результатів за період до придбання і у випадку, коли материнське підприємство може не повністю контролювати належні дочірні підприємства. Проте такі розрахунки можна здійснити в робочій таблиці і, оскільки базові принципи подвійного обліку для всіх коригувань виконуються, сукупність показників звітів про фінансові результати і балансів будуть узагальнені в показниках консолідованого звіту про фінансові результати і консолідованому балансі.

Положення МСБО 27 „Консолідовані та окремі фінансові звіти” та П(с)БО 20 „Консолідована фінансова звітність” вимагають, щоб група включала дочірнє підприємство до фінансових звітів групи, починаючи з дати, коли материнське підприємство набуло над ним контроль.

Під час складання фінансових звітів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці, особливої уваги заслуговує консолідація звіту про фінансові результати.Принципи консолідації фінансових звітів материнського і дочірнього підприємств однаково застосовуються до звіту про фінансові результати як і до балансу. Формат робочої таблиці може бути використаний для комплекту звітів з колонками для материнського підприємства, кожного дочірнього підприємства і консолідації загалом.

Мета підготовки фінансових звітів групи – показати групу як єдину економічну одиницю. Це, зокрема, стосується цілей звіту про рух грошових коштів групи. Зрозуміло, що звіт про рух грошових коштів групи повинен охоплювати лише грошові потоки, зовнішні по відношенню до групи. Таким чином, при підготовці звіту про рух грошових коштів групи слід бути обізнаним у двох ключових питаннях:

1. Чи відображається грошовий потік у фінансових звітах групи (тобто материнського та всіх його дочірніх підприємств, які консолідуються) внаслідок цієї операції?

2. Чи змінюється залишок грошових коштів групи внаслідок цієї операції?

У п. 3 П(с)БО 4 „Звіт про рух грошових коштів” зазначено, що особливості складання консолідованого звіту про рух грошових коштів визначаються окремим Положенням (стандартом). Проте в переліку П(с)БО відсутнє таке Положення. Разом з тим у п. 17.1. П(с)БО 20 „Консолідована фінансова звітність” указано про те, що консолідований звіт про рух грошових коштів складається на основі консолідованого балансу, консолідованого звіту про фінансові результати та консолідованого звіту про власний капітал згідно з П(с)БО 4 „Звіт про рух грошових коштів” і 21 „Вплив змін валютних курсів”. Методика підготовки консолідованого звіту про рух грошових коштів відсутня.

Об’єднання підприємств як єдина економічна одиниця відповідно до чинного законодавства України повинна розкривати інформацію про результати діяльності, фінансовий стан та рух грошових коштів у консолідованій фінансовій звітності.

У П(с)БО 20 „Консолідована фінансова звітність” визначено загальний порядок складання консолідованої фінансової звітності та загальні вимоги до розкриття інформації про складання консолідованої фінансової звітності [172, c. 187]. Питання методики консолідації фінансової звітності в Україні, окремі питання процесу консолідації залишаються поза увагою законодавчої бази. Не знайшли відображення в П(с)БО питання урахування внутрішньогрупових операцій при визначенні таких показників як прибуток дочірнього підприємства, дохід від участі в капіталі дочірнього підприємства, частка материнського підприємства (більшості) та частка меншості, питання визначення консолідованої суми податку на прибуток материнського підприємства та його дочірніх підприємств.

В Україні методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України визначає П(с)БО 21 „Вплив змін валютних курсів”.

Відповідно до п. 4 П(с)БО 21 [172, c. 191] господарська одиниця за межами України – це дочірнє, асоційоване, спільне підприємство, філія, представництво або інший підрозділ підприємства, які перебувають або ведуть господарську діяльність за межами України.

Слід зазначити, що на дату затвердження П(с)БО 21 Міністерством фінансів (10 серпня 2000 р.) та дату набрання чинності (1 січня 2001 р.) цей стандарт не суперечив міжнародним стандартам, зокрема МСБО 21 „Вплив змін валютних курсів”.

Поиск по сайту: