Будова і топографія легень

Легені (pulmones) — парний орган конусоподібної форми. Знаходяться в грудній порожнині, мають рожевий колір і пухку консистенцію. У легенях здійснюється газооб­мін між вдихуваним повітрям і кров'ю. На легенях розрізняють

-поверхні: реберну, серцеву, середостінну та діафрагмальну

- краї: верхній — ту­пий, що прилягає до хребта, і нижній — гострий, що звисає до грудної кістки.

-частки: передню, або верхівкову, середню, або серцеву, і задню, або діафрагмальну. У корів на правій легені є ще додаткова частка.

Мал. Легені: А — великої рогатої худоби; Б — свині; В — коня; Г — легеня в розрізі (дорсаль­ний бік);

1 — трахея;

2 — середостінна поверхня;

3 — дорсальний (тупий) край;

4 — реберна поверхня;

5 — краніальна (верхівкова) і

6 — середня (серцева) частки;

7 — вентральний (гострий) край; 8 — каудальна (діафрагмальна) і

9 — серцево-діафрагмальна частки; 10 — до­датковий бронх;

11 — правий і лівий головні бронхи;

12 — гілки легеневої арте­рії;

13 — бронхіола;

14 — легенева аль­веола;

15 — альвеолярний хід;

16 — аль­веолярний мішечок;

17 — респіраторний епітелій (під електронним мікроскопом)

За внутрішньою будовою легені — це складний паренхіматозний орган, що складаєть­ся із сполучнотканинної основи та паренхіми. Зовні легені вкриті серозною оболонкою — легеневою плеврою, під якою розміщена сполучнотканинна капсула. Від цієї капсули від­ходять всередину легень перегородки, які поділяють їх на часточки. У перегородках про­ходять судини, нерви та бронхи. Часточки конусної форми своїми основами спрямовані назовні і надають поверхні легень комірчастого вигляду.

Паренхімою легень є бронхіальне і альволярне "дерево".

До складу "бронхіальногодерева" входять великі, середні, дрібні бронхи і бронхіоли. Діа­метр їх при розгалуженні змен­шується або поступово (у сви­ней), або стрибкоподібно (у ко­ней). Стінка великих бронхів за будовою подібна до стінки трахеї. У стінці середніх бронхів зменшу­ється товщина слизової оболон­ки, хрящові кільця редукуються й мають вигляд окремих острівців. Стінка дрібних бронхів значно тонша, м'язова пластинка слизо­вої оболонки добре розвинена й регулює просвіт бронхів, фіброз­но-хрящової оболонки в них не­має. У бронхіолах слизова обо­лонка вистелена одношаровим кубічним епітелієм, під яким розміщуються еластичні й колагенові волокна, фіброблас­ти та міоцити.

Альвеолярне "дерево" становить часточки легень. Від кожної респіраторної бронхі­оли відходять два респіраторних ходи, які закінчуються альвеолярними мішками. Стін­ка альвеолярних ходів і мішків побудована з легеневих альвеол — сліпих міхурців, з яких повітря після обміну газів знову повертається в зовнішнє середовище під час видиху. Легеневими альвеолами створюється величезна загальна поверхня, де відбувається га­зообмін. Так, підраховано, що в коня загальна кількість альвеол становить близько 5 млрд, а дихальна поверхня легень, утворена сумою поверхонь, — 500 м².

Стінка легеневих альвеол складається з одного шару плоских клітин дихального епітелію, розміщених на базальній мембрані. Зовні ці клітини вкриті еластичними і ко­лагеновими волокнами, що надають пружності альвеолам. Зовнішня поверхня обплетена густою сіткою кровоносних капілярів, стінка яких побудована з одного шару плоских ендотеліальних клітин. Обмін газів в альвеолах здійснюється че­рез два шари клітин: респіраторного епітелію і ендотелію кровоносних капілярів.

Плевра утворює два замкнених плевральних мішки, де знаходяться права й ліва легені. Розрізняють вісцеральний (нутряний) і парієтальний (пристінний) листки плеври. Вісцеральний листок плеври вкриває зовні легеню і щільно з нею зростається. Парієтальний листок поділяється на реберну та діафрагмальну плеври. Права і ліва реберні плеври переходять у середостінну плевру, яка утворює серединну перегородку грудної порожнини. Між парієтальним і вісцеральним листками плеври утворюється щілиноподібна плевральна порожнина з незначною кількістю се­розної рідини, яка зменшує тертя легеневої плеври об пристінну.

Поиск по сайту: