КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

Контрольна робота призначена для розвитку і закріплення у студентів навичок самостійного глибокого, творчого і всебічного аналізу наукової, методичної і іншої літератури по актуальних проблемах дисципліни; вироблення навичок і умінь грамотно і переконливо викладати матеріал, чітко формулювати теоретичні узагальнення, виведення і практичні рекомендації.

При підготовці і написанні контрольних робіт необхідно:

· підібрати до теми необхідну літературу і глибоко її вивчити;

· обґрунтувати необхідність даної роботи, конкретизувати мету і завдання дослідження;

· узагальнити вивчений матеріал, зіставити розглянуті в літературі поняття і теорії (з відповідними посиланнями на авторів);

· проілюструвати теоретичні посилання практичними висновками на основі особистих спостережень або експериментів, поєднавши їх з майбутньою професійною діяльністю;

· грамотно оформити роботу, вказавши при цьому план і список використаної літератури.

У виконанні роботи важливим є власне бачення студента на спірні питання теми, надання рекомендацій тощо.

Традиційно структура контрольної роботи або реферату складається з таких елементів:

· титульний аркуш;

· зміст;

· перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів (за необхідності);

· вступ;

· суть реферату (основна частина);

· висновки;

· список використаних джерел (перелік посилань);

· додатки (за необхідності).

Теми контрольних робіт, як правило, присвячені розгляду однієї проблеми. Об'єм може бути від 12 до 16(але не більше 20) сторінок друкарського тексту, через 1,5 інтервал.

План роботи над рефератом:

1.Вибір теми реферату.

2. Визначення його структури, зміст, методики виконання.

3. Збір матеріалу, пошук і вивчення літератури по темі, переклад іншомовних джерел, підготовка бібліографії.

4. Підготовка першого варіанту роботи:

- розробка концепції реферату;

- формулювання основних положень і виведень;

- літературна і редакційна обробка тексту.

5. Представлення підготовленого тексту викладачеві.

6. Доопрацювання, усунення відмічених викладачем недоліків і підготовка реферату до заслуховування і обговорення на зайнятті.

Результати роботи над рефератом оцінюються балами "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно". Оцінка виставляється в журнал.

Студенти, що не представили викладачеві у встановлений термін реферат або які отримали оцінку "незадовільно", до складання іспиту по дисципліні не допускаються.

Контрольну роботу або реферат пишуть на білому папері стандартного формату А4 розміром 297х210 мм, шрифтом Times New Roman 14. Текст подається через 1,5 інтервали. Кожна сторінка тексту нумерується, крім титульного листа без пропусків і повторень. Номера сторінок проставляються, починаючи з другої сторінки. Всі аркуші мають бути скріплені.

Реферат необхідно оформлювати відповідно до Державного стандарту України. Необхідно неухильно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій.

Титульний аркуш є першою сторінкою реферату, який містить:

· найменування вищого навчального закладу, факультету, кафедри, де виконана робота;

· дисциплину, з якої виконана робота;

· назву роботи;

· курс, групу, прізвище, ім’я, по батькові автора роботи;

· науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові викладача або наукового керівника;

· місто та рік.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів складають за умови повторення таких елементів більше трьох разів у тексті та вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки.

Текст реферату повинен ділитися на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.

Заголовки структурних частин реферату: «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ 1», «РОЗДІЛ 2», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкують великими літерами напівжирним шрифтом симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу напівжирним шрифтом. Крапку в кінці заголовку не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту звичайним шрифтом. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Кожну структурну частину реферату необхідно починати з нової сторінки.

Нумерацію розділів, підрозділів, пунктів і т.д. подають арабськими цифрами без знаку №. Номер розділу проставляють після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Ілюстративні матеріали (блок-схеми, схеми, графіки, діаграми, фотознімки, рисунки, таблиці) разом з їх назвами слід розміщувати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі матеріали мають бути посилання у роботі.

Додатки слід оформлювати як продовження роботи на її наступних сторінках, розташовуючи додатки у порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: “Додаток А”, “Додаток Б” і т. д.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту машинописним або рукописним способом.

Список використаних джерел, який починають з нової сторінки, завершує основну частину.

Використані джерела розміщують в наступному порядку:

– законодавчі акти і рішення директивних органів (у хронологічному порядку);

– нормативні документи і статистичні матеріали (у хронологічному порядку);

– літературні джерела (в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами творів).

Всі джерела, що включаються в бібліографію, нумеруються послідовно. Кількість використаних джерел не регламентується і залежить від теми та завдань роботи.

При складанні списку використаних джерел слід зважати на певні правила. До списку входять:

· офіційні документи, які публікуються від імені державних або громадських організацій, установ та відомств і свідчать про актуальність досліджуваної теми;

· основні праці провідних фахівців у даній галузі;

· праці авторів, що відбивають головні погляди на розв’язувану проблему.

Не слід включати до списку ті роботи, на які немає посилань у тексті роботи (реферату) і які фактично не було використано, а також енциклопедичні словники, науково-популярні книги. Якщо автор робить посилання на будь-які запозичені факти або цитує праці інших авторів, то він обов’язково має зазначити їхнє джерело. Виноска на джерело оформлюється так [5, 17] – джерело 5, сторінка 17; або [5, 17] – джерела 5 і 17.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно подавати відповідно до вимог діючих в Україні міждержавних та державних стандартів.

Поиск по сайту: