Види грошових потоків підприємства

Вітчизняні аналітики почали широко оперувати терміном "грошовий потік" лише з початком ринкового реформування української економіки. За ринкових умов поява терміну "грошовий потік" поряд з існуванням категорії коштів є цілком оправданою. Адже термін "грошовий потік" розкриває динамізм підприємницької діяльності, де грошові надходження і вибуття мають постійний характер, йдуть безперервними потоками. Лише в балансі підприємства його кошти показані на певну дату.

Сучасна теорія фінансів розглядає ГРОШОВИЙ ПОТІК як надходження і використання грошових коштів у процесі здійснення всіх видів господарської діяльності.

Відповідно, виникнення та формування грошового потоку при здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства є результатом цілеспрямованого прояву сукупності фінансово-економічних відносин та має певні ознаки, основними серед яких необхідно вважати наступні:

1 - рух грошових коштів відбувається в результаті виконання певної угоди між двома суб'єктами господарювання, оформленої належним чином;

2 - грошові потоки, що генеруються суб'єктом господарювання, мають виключно фінансовий характер, адже їх результатом є формування, розподіл, перерозподіл чи споживання фондів грошових коштів (у нашому випадку, фондів грошових коштів суб'єкта підприємництва);

3 - грошові потоки визначають порядок та особливості реалізації інших фінансових відносин, що формують фінанси підприємства, у тому числі, формування фінансових результатів, забезпечення ліквідності та платоспроможності і т.д.

Сукупність грошових потоків підприємства можна класифікувати наступним чином:

1. Залежно від масштабів обслуговування господарського процесу:

- грошовий потік по підприємству в цілому характеризує загальний обсяг грошових операцій даного підприємства і акумулює в собі всі види грошових потоків, що супроводжують та обслуговують процес його функціонування;

- грошові потоки окремих структурних підрозділів характеризують обсяги грошових операцій кожного з них і дозволяють оцінювати ефективність їх діяльності, участь кожного з них у господарському процесі підприємства;

- грошовий потік від окремого виду чи напряму господарської діяльності характеризує масштаби та обсяг операцій з даного виду діяльності підприємства;

- грошовий потік за окремою господарською операцією характеризує рух грошових коштів за даною угодою, що дає змогу оцінити її ефективність та вплив на сукупний грошовий потік підприємства.

2. Залежно від напрямку руху потоків розглядають:

- вхідний (позитивний) грошовий потік характеризує обсяг надходження грошових коштів від усіх видів діяльності;

- вихідний (від`ємний) грошовий потік характеризує обсяг їх витрачання.

3. Залежно від виду господарської діяльності виділяють:

- грошовий потік від операційної діяльності;

- грошовий потік від інвестиційної діяльності;

- грошовий потік від фінансової діяльності.

4. За вартісним складом грошових потоків виділяють:

- валовий грошовий потік використовується для оцінки обсягів усіх видів операцій підприємства, пов’язаних з рухом грошових коштів поза залежністю від напряму руху коштів;

- чистий грошовий потік представляє собою зміну наявних грошових коштів за період та визначається як різниця між залишком грошових коштів на кінець та початок періоду або надходженням та витрачанням грошових коштів за період, що аналізується. Таким чином, він характеризує сальдовий потік без відображення обсягу грошових операцій.

5. Залежно від регулярності здійснення грошові потоки підприємства поділяють на:

- регулярні грошові потоки – це потоки платежів, усі члени якого позитивні величини, а часові інтервали між платежами однакові.У підприємстві такі потоки є, як правило, результатом господарсько-фінансової діяльності підприємства. Їх обсяг сталий в часі або має певну тенденцію до зміни. Надходження та витрачання грошей здійснюється систематично, з певною періодичністю. Це обумовлює можливість їх регулювання та планування;

- нерегулярні грошові потоки представляють різні за обсягом та проміжками часу між їх здійсненням платежі, пов’язані, як правило, з проведенням окремих господарських операцій. Вони виникають спонтанно, не мають сталого обсягу та періодичності. Планування утворення та здійснення цих потоків може проводитися лише методом прямих розрахунків, відповідно до часу та обсягів операцій, що їх породжує.

6. Залежно від пріоритетності здійснення платежів грошові потоки поділяються на:

- пріоритетний грошовий потік представляє систему грошових видатків, які найбільшим чином забезпечують реалізацію стратегії підприємства.

- обов’язковий грошовий потік – це обов’язкові грошові виплати, які підприємство повинне здійснити в першочерговому порядку для запобігання фінансових ускладнень та продовження нормального функціонування. До нього належать проценти, податкові виплати, погашення сум боргів, строк сплати яких настав, інші виплати, що є обов’язковими. Склад останніх визначається самим підприємством залежно від умов господарювання.

- другорядні грошові потоки представляють видатки грошових коштів, які можуть бути відкладені з точки зору стратегічних потреб або у разі неспроможності здійснення без прямих витрат для підприємства у вигляді штрафів, неустойки, пені тощо.

7. По відношенню до певного інвестиційного проекту можна відокремити:

- додатковий грошовий потік – це потік від реалізації певного інвестиційного проекту, потік, що стосується виключно даного проекту;

- ретроспективний грошовий потік – це всі інші грошові потоки, які не враховуються під час прийняття управлінських рішень щодо даного проекту;

8. Залежно від вартісної оцінки в часі:

- теперішній грошовий потік – це єдина спів стана теперішня вартість грошових потоків підприємства, отримана шляхом дисконтування, яка враховує фактор часу, інфляції та ризику;

- майбутній грошовий потік, оцінений майбутньою вартістю.

9. За достатністю обсягу розрізняють:

- дефіцитний грошовий потік – це коли недостатнє надходження грошових коштів для здійснення усіх планових видатків;

- надлишковий грошовий потік – це перевищення позитивного грошового потоку над потребою підприємства у витрачанні.

10. За можливістю регулювання грошових потоків, їх поділяють на:

- грошові потоки, що піддаються регулюванню (зміні в часі), представляють собою такі види витрачання грошових коштів, строки яких можна змінювати за домовленістю сторін (наприклад, лізингові платежі, розрахунки з постачальниками);

- грошові потоки, що не піддаються регулюванню (зміні в часі), – це такі види витрачання грошових коштів, строки яких неможливо змінювати (наприклад, податкові платежі).

Поділ грошових потоків за можливістю регулювання має індивідуальний характер і обумовлюється специфікою діяльності конкретного підприємства.

11. За рівнем передбачуваності:

- повністю передбачувані грошові потоки – це обсяги запланованих і включених у відповідний план надходжень та видатків грошових коштів;

- недостатньо (або абсолютно) непередбачувані грошові потоки – це сукупність надходжень та витрат грошових коштів, які виникли в результаті настання ризикових подій, непередбачуваних подій і, відповідно, не включені до планів надходження і витрачання грошових коштів.

12. За рівнем збалансованості:

- збалансований грошовий потік характеризує такий вид сукупного грошового потоку, по якому забезпечується збалансованість позитивного та від'ємного грошових потоків;

- незбалансований грошовий потік характеризує такий вид сукупного грошового потоку, по якому не забезпечується збалансованість позитивного і від'ємного грошових потоків.

Критерієм збалансованості є показник варіації між позитивним та від'ємним грошовим потоком. У першому випадку він спрямовується до одиниці, в другому - до нуля.

Базовою формою структурування грошових потоків є виділення вхідних (Cash In Flows) та вихідних (Cash Out Flows) грошових потоків. Необхідність виокремлення як вхідного, так вихідного грошових потоків як окремого виду пояснюється, окрім функціонально-організаційних його особливостей, ще й методологічними потребами інформаційного забезпечення фінансового аналізу та управління грошовими потоками суб'єкта господарювання.

ВХІДНИЙ ГРОШОВИЙ ПОТІК являється складовою частиною сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання в результаті здійснення його основної, інвестиційної та фінансової діяльності. При цьому, грошовий потік класифікується як вхідний за умови, коли рух коштів в рамках такого грошового потоку призводить до збільшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів, що знаходяться у розпорядженні суб'єкта господарювання на певний момент часу. У якості прикладу вхідних грошових потоків підприємства можна згадати такі:

- надходження виручки від реалізації товарів, робіт та послуг,

- отримання банківського кредиту,

- отримання безповоротної фінансової допомоги,

- надходження від емісії корпоративних облігацій та інші.

Крім того, необхідно відмітити, що вхідний грошовий потік забезпечує виконання сукупності функцій, у тому числі: формування фінансових ресурсів суб'єкта господарювання – грошових коштів, збільшення ліквідності та платоспроможності підприємства; фінансове забезпечення вихідних грошових потоків; виконання зобов'язань між суб'єктами господарювання в рамках господарських договорів тощо.

У свою чергу, ВИХІДНИЙ ГРОШОВИЙ ПОТІК також являється складовою частиною сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання в результаті здійснення його основної, інвестиційної та фінансової діяльності, грошовий потік класифікується як вихідний за такою ознакою - рух коштів в рамках даного грошового потоку призводить до зменшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів, які знаходяться у розпорядженні суб'єкта господарювання на певний момент часу. У якості прикладу вихідних грошових потоків підприємства можна згадати такі:

- оплата рахунків постачальників,

- погашення банківського кредиту,

- виплати дивідендів власникам корпоративних прав,

- викуп корпоративних облігацій,

- фінансування придбання основних засобів та інші.

Крім того, необхідно відмітити, що вихідний грошовий потік забезпечує виконання сукупності функцій, у тому числі:

- фінансування потреби підприємства у капіталі на основі грошових коштів, сформованих у рамках вхідних грошових потоків;

- забезпечення виконання поточних зобов'язань підприємства;

- виконання зобов'язань між суб'єктами господарювання в рамках господарських договорів тощо.

Поиск по сайту: