 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Прибутком підприємства
Прибуток суб'єкта господарювання відіграє провідну роль у системі управління його фінансами, а тому незмінно привертає значну увагу дослідників із академічних кіл та практиків фінансового менеджменту. Звичайно прибуток розглядається в трьох основних аспектах:
§ прибуток як вираження результату фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання та винагорода за підприємницький ризик;
§ прибуток як вираження ефективності управління операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю суб'єкта господарювання;
§ прибуток як джерело самофінансування підприємства (при цьому чистий прибуток розглядається як найдешевше джерело фінансування потреби підприємства у капіталі і посідає основне місце у так званій ієрархії фінансування).
Особливості прибутку суб'єкта господарювання за кожним із зазначених напрямів визначають об'єктивну необхідність виділення у фінансовому менеджменті функціонально-організаційного блоку, спрямованого на управління прибутком підприємства з метою формування, підтримання та зростання конкурентоспроможності як у короткостроковому, так і в довгостроковому періоді та забезпечення доходу власників корпоративних прав такого підприємства.
Так, ПРИБУТОК підприємства являє собою результуючий фінансовий показник, що унеможливлює його безпосереднє використання як прямого об'єкта управління і вимагає формування важелів впливу на величину прибутку через управління факторами його формування та використання. Це дає змогу виділити ряд структурних елементів, які в результаті і формують цілісну систему управління прибутком підприємства (рис. 5.1).
♦ управління прибутком на етапі його формування:
• управління доходами суб'єкта господарювання,
• управління затратами суб'єкта господарювання;
♦ управління прибутком на етапі його використання.
Рис. 5.1. Функціонально-організаційна структура
управління прибутком суб'єкта господарювання
За таких умов постає питання щодо забезпечення узгодженості прийняття, підтримки та виконання управлінських фінансових рішень за окремими напрямами реалізації управління прибутком підприємства. Організаційне вирішення цієї проблеми здійснюється в рамках обґрунтування мети та завдань управління прибутком суб'єкта господарювання, визначення доцільності використання тих чи інших методів управління прибутком з метою вирішення поставлених завдань.
Системоутворюючими елементами моделі управління прибутком підприємства є мета та завдання такого управління, від чіткості формулювання яких залежить ефективність як моделі управління прибутком, так і фінансового менеджменту взагалі.
Як уже наголошувалося, у теорії корпоративних фінансів прибуток суб'єкта господарювання розглядається як результат його діяльності та джерело створення ринкової вартості (рис. 5.2).
Виходячи з цього метою управління прибутком підприємства – суб’єкта господарювання можна вважати забезпечення максимізації абсолютної величини чистого прибутку та стабільності його формування у часі. При цьому прибуток (і, відповідно, управління прибутком підприємства) розглядається як джерело створення достатку акціонерів {shareholder value) у формі грошових дивідендних виплат та максимізації ринкової вартості підприємства (його корпоративних прав).
Водночас на прибуток, отриманий у результаті фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, претендують і інші учасники корпоративних відносин. У зв'язку з цим мета управління прибутком підприємства трактується неоднозначно. Типовим прикладом двозначності трактування мети управління прибутком підприємства є конфлікт принципал-агент (зокрема, дивідендна політика підприємства, яка буде розглянута дещо пізніше).
В умовах такого конфлікту, відповідно до теорії агентських відносин, будь-які управлінські фінансові рішення приймаються як компроміс між менеджерами та власниками підприємства.
Під моделлю УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ суб'єкта господарювання необхідно розуміти сукупність фінансово-правових та організаційно-технічних механізмів та прийомів прогнозування, планування та контролю затрат та доходів підприємства з метою забезпечення підтримання прийнятного рівня рентабельності діяльності суб'єкта господарювання у довгостроковій перспективі, а також досягнення інших цілей, визначених корпоративною стратегією.
Практичне вирішення завдань управління прибутком тісно переплітається з іншими функціональними блоками фінансового менеджменту, зокрема з управлінням грошовими потоками, управлінням інвестиціями, фінансовим плануванням та прогнозуванням. Однак реалізація моделі управління прибутком як функціонально-організаційного блоку управління фінансами підприємства має принципові особливості, що визначаються насамперед специфікою прибутку як об'єкта фінансового менеджменту.
Визначаючи поняття управління прибутком, необхідно чітко усвідомлювати, що прибуток не є безпосереднім об'єктом управління, оскільки його абсолютна величина являється результуючим показником і безпосередньо залежить від зміни абсолютних величини інших фінансових показників господарської діяльності суб'єкта господарювання - доходів та затрат суб'єкта.
Хоча перед кожним із визначених блоків стоять власні завдання, їх реалізація спрямована на досягнення загальних спільних цілей, що стоять перед моделлю управління прибутком суб'єкта господарювання. так, виходячи із функціонально-організаційних особливостей та базових характеристик моделі управління прибутком як складового блоку фінансового менеджменту, можна виділити сукупність відособлених, цілісних та логічно взаємоузгоджених завдань, зокрема:
1) максимізація добробуту власників;
2) максимізація ринкової вартості підприємства;
3) підтримання конкурентоспроможності у довгостроковому періоді;
4) забезпечення ліквідності підприємства та його платоспроможності;
5) підтримання прийнятного рівня самофінансування суб'єкта господарювання;
5) підтримання інвестиційної привабливості підприємства та інші завдання відповідно до визначених цілей, досягнення яких ставлять перед моделлю управління прибутком суб'єкта господарювання.
Об'єкт управління прибутком підприємства включає:
§ дохід від реалізації продукції, товарів, надання послуг, виконання робіт;
§ покриття витрат, що включають матеріальні витрати, оплату праці виробничого та управлінського персоналу, покриття амортизаційних відрахувань;
§ сплату податків та інших обов’язкових платежів;
§ покриття процентних платежів за позиками (витрат, пов'язаних з фінансовою діяльністю);
§ формування прибутку до сплати податків;
§ сплату податків, що здійснюється за рахунок прибутку;
§ формування чистого прибутку;
§ виплату грошових дивідендів та тезаврацію прибутку;
§ формування нерозподіленого прибутку.
Поиск по сайту: