Наведіть приклади культурно-освітньої політики гетьмана Івана Мазепи. Схарактеризуйте його як Історичну особистість

Постать гетьмана І. Мазепи залишається в історії України найзагадковішою. Гетьмана називали володарем унікального ораторського хисту, за допомогою якого він міг схиляти на свій бік навіть противників. Також про І. Мазепу говорили, що він був безтурботною, романтичною людиною, яка магнетично впливала на жіночі серця. І. Мазепу звинувачували у зраді російському цареві Петру І, коли він під час Полтавської битви 1709 р. перейшов на бік шведського короля Карла XII. За гетьманом закріпилося прізвисько «украінськрго Бісмарка», оскільки він наприкінці XVII ст. зміг припинити свари серед козацької старшини та встановити свою владу на обох берегах Дніпра.

Майбутній гетьман України народився в с. Мазепинці, що на Київщині, в сім'ї українського шляхтича. Здобув освіту європейського рівня, вільно володів декількома мовами, писав вірші. На козацькій раді у м. Коломак його було обрано гетьманом України. За роки свого гетьманства (з 1687 по 1709 р.) І. Мазепа налагодив тісні зв'язки з Російською державою, зокрема з молодим російським царем Петром І. Він домігся того, щоб українські козаки й селяни не брали участі на важких роботах з будівництва фортець, риття каналів у Росії. Разом із тим гетьман відправляв козацькі полки в воєнні походи на прохання царя, розташовував російські війська на території Гетьманщини, придушував народні повстання. Російський цар Петро І довіряв українському гетьману.

Північна війна між Росією та Швецією погіршила становище Гетьманщини, посилилося її гноблення царським урядом.

Гетьман І. Мазепа вирішив скористатися слушним моментом і звільнити Гетьманщину з-під влади Москви.

Він розпочав таємні переговори з Польщею та Швецією Шведський король Карл XII пообіцяв І. Мазепі допомогти позбутися влади Московського царя. У свою чергу гетьман зобов'язався перейти на бік Швеції в Північній війні. Плани Мазепи не здійснилися. Війська Карла XII були розгромлені 27 червня 1709 р. руським царем Петром І в Полтавській битві.

Поразка Швеції стала особистою трагедією І. Мазепи, крахом його планів щодо досягнення незалежності української держави. Козацтво та більшість козацької старшини не підтримали гетьмана.

І. Мазепа вимушений був відступити з військом Карла XII до Бендер, де незабаром помер.

І. Мазепа — видатний культурно-просвітницький діяч України. За часів його гетьманства Київ набув нового архітектурного вигляду. У 1690— 1693 рр. було збудовано Богоявленську церкву Братського монастиря Києво-Могилянського колегіуму, офіційним опікуном якого був гетьман. У1701 р. колегіум здобув статус академії. За кошт І. Мазепи перебудовано й відрестав-ровано основний навчальний корпус академії — «Ма-зепин корпус».

Після пожежі 1696 р. у Софійському соборі гетьман сприяє відновленню зовнішнього вигляду цієї споруди. Було споруджено трапезну, дзвіницю, південну браму. Також зведено Миколаївський собор у Києві. Широкі будівельні роботи велися й у Києво-Печерській лаврі: лаврський мур, надбрамні церкви та башти-церкви (Троїцька та Церква Всіх Святих). Поновлено Успенський собор лаври, відбудовано Лаврську друкарню. Зведено Возне-сенську церкву в одноіменному монастирі, де настоятель-кою була мати гетьмана. На Подолі перебудували церкву Петра й Павла.

За гетьманські кошти було перебудовано або збудов-лено монастирі в Києві, Чернігові, Лубнах, Прилуках, Ба-турині, Глухові, Бахмачі, Любецьку, Каменці, кафедральні собори в Києві, Переяславі й Чернігові, церкви в Батурині та Діпярях.

Прикладу гетьмана слідували й полковники козацької старшини, коштом яких було споруджено Георгієвський собор у Видубичах. Федосіівську церкву на території Києво-Печерської лаври, оновлено Іллінську церкву на Подолі.

Широка меценатська діяльність гетьмана сприяла появі в українській архітектурі нового особливого стилю — «мазепинського бароко».

Поиск по сайту: