АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Невеликі розміри нейронів і відносно невеликий діаметр їх аксонів

Читайте также:
  1. Бактериологічні показники якості води характеризують нешкідливість води відносно присутності хвороботворних мікроорганізмів.
  2. Відносно центра
  3. Еластичність попиту та пропозиції відносно ціни
  4. Ймовірність відхилення відносної частоти від сталої ймовірності в незалежних випробуваннях
  5. Конструктивні розміри горизонтальних автоклавів
  6. Момент сили відносно осі
  7. Оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень для холодного та теплого періоду року
  8. Розподіл щільності частоти і щільності відносної частоти
  9. Соціальна структура – це сукупність відносно стійких, стабільних соціальних спільнот, груп і певний порядок їх взаємозв'язку та взаємодії.
  10. Установка підліткам відносно наркотиків

У зв’язку з чим по вегетативним волокнам збудження поширюється повільно.

 

7. Наявність вегетативних гангліїв на периферії. Фактично, робота виконавчих органів регулюється імпульсами від ефекторного нейрона, який винесений на периферію. Саме ця обставина і забезпечує відносну автономію вегетативної нервової системи.

 

8. Двохнейронна будова еферентної ланки рефлекторної дуги. Еферентна ланка вегетативної рефлекторної дуги складається з двох нейронів: прегангліонарного (тіло якого знаходиться в ЦНС) і постгангліонарного (тіло якого знаходиться у вегетативному ганглії).

 

 

СХЕМА РЕФЛЕКТОРНОЇ ДУГИ

 

соматичного рефлексу вегетативного рефлексу

 

 

 

1 – рецептор

2 – аферентний шлях

3 – центр

4 – еферентний шлях:

А – прегангліонарний нейрон

В – вегетативний ганглій

С – постгангліонарний нейрон

5 – робочий орган

 

 

СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВНС

 

  ПСНС СНС  
Центри (тіла прегангліонарних нейронів) 1) краніальні центри (стовбур мозку) 2) сакральні центри (крижові сегменти спинного мозку S2-S4) 1)тороколюмбальні центри (бічні роги всіх грудних і верхніх поперекових сегментів спинного мозку(Т1-12-L1-3)  
Аксони прегангліонарнихнейронів   1)із середнього мозку ідуть волокна у складі: -окорухового нерва (3 пара) 2)із довгастого мозку ідуть волокна у складі: - лицевого нерва (7 пара) -язикоглоткового нерва (9 пара) -блукаючого нерва(10 пара) 3)із спинного мозку у складі - тазових нервів   Довгі, мієлінізовані типа В із спинного мозку ідуть волокна у складі - передніх корінців; - білих сполучних гілок   Короткі,мієлінізовані типа В
Ганглії(тіла постгангліонарних нейронів) 1)Парамуральні - розташовані біля органів (у ділянці голови і таза) Наприклад, ресничний вузол (g.ciliare), вушний вузол (g. oticum). 2)Інтрамуральні - розташовані в органах (в інших ділянках тіла) 1) Парні (паравертебральні) - розташовані по обидва боки від хребта і утворюють 2 симпатичні стовбури. 2) Непарні (преверткебральні) -розташована далеко від хребта, однак далеко і від органів (сонячне сплетення,серцеве сплетення, брижові вузли, верхній і нижній брижові).  
I синапс (між закінченням прегангліонарного нейрону і тілом постгангліонарного нейрону в ганглії)   Аксон прегангліонарного нейрону виділяє медіатор ацетилхолін, який взаємодіє з Н-холінорецептором. Аксон прегангліонарного нейрону виділяє медіатор ацетилхолін, який взаємодіє з Н-холінорецептором.    
Аксони постгангліонарних нейронів       Короткі, немієлінізовані типа С.   Довгі, немієлінізовані типа С.
II синапс (між закінченням постгангліонарного нейрону і ефекторною клітиною) Аксон постгангліонарного нейрону вивільнює медіатор ацетилхолін, який взаємодіє з М-холінорецептором Аксон постгангліонарного нейрона вивільнює медіатори - норадреналін, який взаємодіє з α або β адренорецепторами; - адреналін, який взаємодіє з α або β адренорецепторами; - ацетилхолін, який взаємодіє з М-холінорецептором.
Ефектори - гладенькі м’язи і залози ШКТ; - видільні органи; - статеві органи; - легені; - передсердя; - сльозні залози; - слинні залози; - очні м’язи НЕ ІННЕРВУЄ: - більшість судин; - потові залози; - матку; - наднирники; - ЦНС; НЕ впливає на метаболізм у печінці,жировій тканині, на секрецію інсуліну підшлунковою залозою.   -гладенькі м’язи: · судин; · органів черевної порож · нини; · видільних органів; · легенів; · зіниці; - серце; - потові залози; - слинні залози; - травні залози; - жирова тканина; - печінка; - наднирники; - лімфатичні утворення (вилочкова залоза, селезінка, пейєрові бляшки, лімфатичні вузли)  
       

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЕФЕКТИ ПСНС

· Зменшення частоти і сили серцевих скорочень.

· Розширення судини деяких органів (слинних залоз, язика, статевих залоз і статевих органів).

· Стимуляція моторики ШКТ.

· Посилення секреції ШКТ.

· Звуження бронхів.

· Скорочення м’язів видільних органів.

· Звуження зіниці.

· Посилення секреції сльозних залоз.

 

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЕФЕКТИ СНС

· Збільшення частоти і сили серцевих скорочень.

· Звуження судин.

· Пригнічення моторики ШКТ.

· Зменшення секреції ШКТ.

· Розширення бронхів.

· Розслаблення м’язів видільних органів, скорочення сфінктерів.

· Розширення зіниці.

· Посилення глікогенолізу, глюконеогенезу, ліполізу.

· Пригнічення секреції інсуліну.

 

ВПЛИВ ПАРАСИМПАТИЧНИХ І СИМПАТИЧНИХ НЕРВІВ НА ЕФЕКТОРНІ ОРГАНИ (за Р.Шмідтом і Г.Тевсом)

Орган чи система СТИМУЛЯЦІЯ  
Парасимпатичних нервів АДРЕНОРЕЦЕП ТОР Симпатичних нервів    
Серце α β - зменшення частоти скорочень; - зменшення сили скорочень (передсердь). β   β - Збільшення частоти скорочень; - Збільшення сили скорочень.  
Кровоносні судини: - Розширення судин статевих органів, язика, слинних залоз. α   β - Звуження судин;   - Розширення судин  
ШКТ: - Продольні і циркулярні м’язи; - Сфінктери;   - Слинні залози;     - Травні залози.     - Посилення моторики;   - Розслаблення;   - Посилення виділення серозного секрету;   - Посилення секреції.   α β   α   - Послаблення моторики;   - Скорочення;     -Незначне виділення слизового секрету   - Зниження секреції або ефект відсутній  
Сечовий міхур:   - Детрузор; - Сфінктер. Сприяє виділенню сечі;   - Скорочення. - Розслаблення     β α Сприяє наповненню міхура;   - Розслаблення; - Скорочення.  
Бронхи: - М’язи;   - Залози.   - Скорочення (звужує бронхи); - Посилення секреції.   β   -   - Розслаблення (розширює бронхи). ?  
  Внутрішні очні м’язи: М’яз, що розширює зіницю (m.dilatator pupillae)     -   α     Скорочення (розширення зіниці –мідріаз);      
Сфінктер зіни ці (m.sphincter pupillae) - - Скорочення (звуження зіниці – міоз);     -     -  
Циліарний м’яз; - Скорочення (акомодація) β Незначне розслаблення  
Сльозні залози - Посилення секреції. - -  
Потові залози - - Посилення секреції (через М-холінорецептори).  
Метаболізм: - Печінка; - Жирові клітини; - Секреція інсуліну.   - -   -       β β     α   Глікогеноліз; Глюконеогенез; Лі поліз;   Зниження секреції.        
   
             

ВЗАЕМОВІДНОСИНИ МІЖ СНС І ПСНС

1. Антагонізм. Вплив СНС і ПСНС на роботу внутрішніх органів дуже часто носить протилежний характер. Так, активація СНС призводить до збільшення частоти і сили скорочень серця, розширення бронхів, пригнічення моторики шлунково-кишкового тракту. Активація ж ПСНС, навпаки, сприяє зменшенню частоти і сили серцевих скорочень,звуженню бронхів, посиленню моторики ШКТ. У фізіологічних умовах діяльність органу залежить від переважання тих чи інших впливів.

 

2. Функціональна синергія (однонаправленість).Функціональні зміни у певних органах пов’язані зі зміною активності як симпатичної, так і парасимпатичної ланок регуляції. Наприклад, збудження барорецепторів судин внаслідок зростання артеріального тиску призводить до зменшення частоти і сили серцевих скорочень.Цей ефект обумовлений як із підвищенням активності парасимпатичних серцевих волокон, так і зі зменшенням активності симпатичних волокон.

 

3. Взаємодія. Для досягнення певних функціональних ефектів відбувається активація як СНС, так і ПСНС. Так, обидва відділи регуляції посилюють секрецію слинних залоз: СНС сприяє виділенню невеликої кількості слизового секрету, а ПСНС – великої кількості серозного секрету.

ПЕРЕДАЧА ЗБУДЖЕННЯ В СИНАПСАХ ВНС

 

Важливу роль у проведенні, розподілі та переробці імпульсів відіграють вегетативні ганглії. За структурою і функціями їх вважають нервовими центрами, винесеними на периферію. Можна виділити наступні спільні ознаки вегетативних гангліїв и нервових центрів:

· відсутність сполучної тканини;

· незначний позаклітинний простір;

· численні гліальні елементи;

· щільний синоптичний контакт;

· однобічне проведення збудження;

· дивергенція і конвергенція збуджень;

· сумація;

· оклюзія;

· трансформація ритму та ін.

Разом з тим вони мають і деякі особливост і:

· довготривала синоптична затримка (до 30 мсек);

· тривалий ЗПСП;

· тривала слідові гіперполяризація.

Внаслідок цих особливостей частота імпульсів,які можуть генерувати нейрони вегетативних гангліїв,порівняно невелика (не перевищує 10-15 імпульсів за сек..)

Для вегетативних гангліїв характерне явище мультиплікації. У симпатичних гангліях кожне пресинаптичне волокно іннервує велику кількість (до 30) постгангліонарних нейронів. Тому збудження. яке надходить до ганглію, при поширенні на периферію носить генералізований характер. У парасимпатичних гангліях прегангліонарне волокно контактує лише з 3-4 постгангліонарними нейронами.

 

Нейромедіатори ВНС

 

Збудження від прегангліонарних нейронів до постгангліонарних і від постгангліонарних до ефекторних клітин передається за допомогою хімічних медіаторів.

Механізм медіаторної передачі у периферичному відділі ВНС аналогічний такому у нервово-м’язовому або центральному синапсах. Однак характер синапсів ВНС, їхня варіабельність і густина інші,

Основними медіаторами ВНС є ацетилхолін, адреналін і норадреналін.

1.Ацетилхолін.

 

СН3

СН3 – С – СН2 – СН2– N - СН3

О СН3

Вивільнюється закінченнями:

- Прегангліонарних симпатичних волокон;

- Прегангліонарних парасимпатичних волокон;

- Постгангліонарних парасимпатичних волокон;

- Симпатичних холінергічних постгангліонарних волокон (іннервують потові залози).

Дія ацетилхоліну на постсинаптичну мембрану постгангліонарних нейронів може бути відтворена нікотином, а дія ацетилхоліну на ефекторні клітини - мускарином (токсин мухомора, Amanita muscaria). З чим і пов’язана назва двох типів рецепторів: Н-холінорецептори і М-холінорецептори.

2. Норадреналін і адреналін.

Норадреналін і адреналін – катехоламіни, похідні фенілаланіна.
OH

OH


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)