 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Невеликі розміри нейронів і відносно невеликий діаметр їх аксонів
У зв’язку з чим по вегетативним волокнам збудження поширюється повільно.
7. Наявність вегетативних гангліїв на периферії. Фактично, робота виконавчих органів регулюється імпульсами від ефекторного нейрона, який винесений на периферію. Саме ця обставина і забезпечує відносну автономію вегетативної нервової системи.
8. Двохнейронна будова еферентної ланки рефлекторної дуги. Еферентна ланка вегетативної рефлекторної дуги складається з двох нейронів: прегангліонарного (тіло якого знаходиться в ЦНС) і постгангліонарного (тіло якого знаходиться у вегетативному ганглії).
СХЕМА РЕФЛЕКТОРНОЇ ДУГИ
соматичного рефлексу вегетативного рефлексу
1 – рецептор
2 – аферентний шлях
3 – центр
4 – еферентний шлях:
А – прегангліонарний нейрон
В – вегетативний ганглій
С – постгангліонарний нейрон
5 – робочий орган
СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВНС
| ПСНС | СНС | ||
| Центри (тіла прегангліонарних нейронів) | 1) краніальні центри (стовбур мозку) 2) сакральні центри (крижові сегменти спинного мозку S2-S4) | 1)тороколюмбальні центри (бічні роги всіх грудних і верхніх поперекових сегментів спинного мозку(Т1-12-L1-3) | |
| Аксони прегангліонарнихнейронів | 1)із середнього мозку ідуть волокна у складі: -окорухового нерва (3 пара) 2)із довгастого мозку ідуть волокна у складі: - лицевого нерва (7 пара) -язикоглоткового нерва (9 пара) -блукаючого нерва(10 пара) 3)із спинного мозку у складі - тазових нервів Довгі, мієлінізовані типа В | із спинного мозку ідуть волокна у складі - передніх корінців; - білих сполучних гілок Короткі,мієлінізовані типа В | |
| Ганглії(тіла постгангліонарних нейронів) | 1)Парамуральні - розташовані біля органів (у ділянці голови і таза) Наприклад, ресничний вузол (g.ciliare), вушний вузол (g. oticum). 2)Інтрамуральні - розташовані в органах (в інших ділянках тіла) | 1) Парні (паравертебральні) - розташовані по обидва боки від хребта і утворюють 2 симпатичні стовбури. 2) Непарні (преверткебральні) -розташована далеко від хребта, однак далеко і від органів (сонячне сплетення,серцеве сплетення, брижові вузли, верхній і нижній брижові). | |
| I синапс (між закінченням прегангліонарного нейрону і тілом постгангліонарного нейрону в ганглії) | Аксон прегангліонарного нейрону виділяє медіатор ацетилхолін, який взаємодіє з Н-холінорецептором. | Аксон прегангліонарного нейрону виділяє медіатор ацетилхолін, який взаємодіє з Н-холінорецептором. | |
| Аксони постгангліонарних нейронів | Короткі, немієлінізовані типа С. | Довгі, немієлінізовані типа С. | |
| II синапс (між закінченням постгангліонарного нейрону і ефекторною клітиною) | Аксон постгангліонарного нейрону вивільнює медіатор ацетилхолін, який взаємодіє з М-холінорецептором | Аксон постгангліонарного нейрона вивільнює медіатори - норадреналін, який взаємодіє з α або β адренорецепторами; - адреналін, який взаємодіє з α або β адренорецепторами; - ацетилхолін, який взаємодіє з М-холінорецептором. | |
| Ефектори | - гладенькі м’язи і залози ШКТ; - видільні органи; - статеві органи; - легені; - передсердя; - сльозні залози; - слинні залози; - очні м’язи НЕ ІННЕРВУЄ: - більшість судин; - потові залози; - матку; - наднирники; - ЦНС; НЕ впливає на метаболізм у печінці,жировій тканині, на секрецію інсуліну підшлунковою залозою. | -гладенькі м’язи: · судин; · органів черевної порож · нини; · видільних органів; · легенів; · зіниці; - серце; - потові залози; - слинні залози; - травні залози; - жирова тканина; - печінка; - наднирники; - лімфатичні утворення (вилочкова залоза, селезінка, пейєрові бляшки, лімфатичні вузли) | |
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЕФЕКТИ ПСНС
· Зменшення частоти і сили серцевих скорочень.
· Розширення судини деяких органів (слинних залоз, язика, статевих залоз і статевих органів).
· Стимуляція моторики ШКТ.
· Посилення секреції ШКТ.
· Звуження бронхів.
· Скорочення м’язів видільних органів.
· Звуження зіниці.
· Посилення секреції сльозних залоз.
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЕФЕКТИ СНС
· Збільшення частоти і сили серцевих скорочень.
· Звуження судин.
· Пригнічення моторики ШКТ.
· Зменшення секреції ШКТ.
· Розширення бронхів.
· Розслаблення м’язів видільних органів, скорочення сфінктерів.
· Розширення зіниці.
· Посилення глікогенолізу, глюконеогенезу, ліполізу.
· Пригнічення секреції інсуліну.
ВПЛИВ ПАРАСИМПАТИЧНИХ І СИМПАТИЧНИХ НЕРВІВ НА ЕФЕКТОРНІ ОРГАНИ (за Р.Шмідтом і Г.Тевсом)
| Орган чи система | СТИМУЛЯЦІЯ | |||||
| Парасимпатичних нервів | АДРЕНОРЕЦЕП ТОР | Симпатичних нервів | ||||
| Серце α β | - зменшення частоти скорочень; - зменшення сили скорочень (передсердь). | β β | - Збільшення частоти скорочень; - Збільшення сили скорочень. | |||
| Кровоносні судини: | - Розширення судин статевих органів, язика, слинних залоз. | α β | - Звуження судин; - Розширення судин | |||
| ШКТ: - Продольні і циркулярні м’язи; - Сфінктери; - Слинні залози; - Травні залози. | - Посилення моторики; - Розслаблення; - Посилення виділення серозного секрету; - Посилення секреції. | α β α | - Послаблення моторики; - Скорочення; -Незначне виділення слизового секрету - Зниження секреції або ефект відсутній | |||
| Сечовий міхур: - Детрузор; - Сфінктер. | Сприяє виділенню сечі; - Скорочення. - Розслаблення | β α | Сприяє наповненню міхура; - Розслаблення; - Скорочення. | |||
| Бронхи: - М’язи; - Залози. | - Скорочення (звужує бронхи); - Посилення секреції. | β - | - Розслаблення (розширює бронхи). ? | |||
| Внутрішні очні м’язи: М’яз, що розширює зіницю (m.dilatator pupillae) | - | α | Скорочення (розширення зіниці –мідріаз); | |||
| Сфінктер зіни ці (m.sphincter pupillae) | - - Скорочення (звуження зіниці – міоз); | - | - | |||
| Циліарний м’яз; | - Скорочення (акомодація) | β | Незначне розслаблення | |||
| Сльозні залози | - Посилення секреції. | - | - | |||
| Потові залози | - | - | Посилення секреції (через М-холінорецептори). | |||
| Метаболізм: - Печінка; - Жирові клітини; - Секреція інсуліну. | - - - | β β α | Глікогеноліз; Глюконеогенез; Лі поліз; Зниження секреції. | |||
ВЗАЕМОВІДНОСИНИ МІЖ СНС І ПСНС
1. Антагонізм. Вплив СНС і ПСНС на роботу внутрішніх органів дуже часто носить протилежний характер. Так, активація СНС призводить до збільшення частоти і сили скорочень серця, розширення бронхів, пригнічення моторики шлунково-кишкового тракту. Активація ж ПСНС, навпаки, сприяє зменшенню частоти і сили серцевих скорочень,звуженню бронхів, посиленню моторики ШКТ. У фізіологічних умовах діяльність органу залежить від переважання тих чи інших впливів.
2. Функціональна синергія (однонаправленість).Функціональні зміни у певних органах пов’язані зі зміною активності як симпатичної, так і парасимпатичної ланок регуляції. Наприклад, збудження барорецепторів судин внаслідок зростання артеріального тиску призводить до зменшення частоти і сили серцевих скорочень.Цей ефект обумовлений як із підвищенням активності парасимпатичних серцевих волокон, так і зі зменшенням активності симпатичних волокон.
3. Взаємодія. Для досягнення певних функціональних ефектів відбувається активація як СНС, так і ПСНС. Так, обидва відділи регуляції посилюють секрецію слинних залоз: СНС сприяє виділенню невеликої кількості слизового секрету, а ПСНС – великої кількості серозного секрету.
ПЕРЕДАЧА ЗБУДЖЕННЯ В СИНАПСАХ ВНС
Важливу роль у проведенні, розподілі та переробці імпульсів відіграють вегетативні ганглії. За структурою і функціями їх вважають нервовими центрами, винесеними на периферію. Можна виділити наступні спільні ознаки вегетативних гангліїв и нервових центрів:
· відсутність сполучної тканини;
· незначний позаклітинний простір;
· численні гліальні елементи;
· щільний синоптичний контакт;
· однобічне проведення збудження;
· дивергенція і конвергенція збуджень;
· сумація;
· оклюзія;
· трансформація ритму та ін.
Разом з тим вони мають і деякі особливост і:
· довготривала синоптична затримка (до 30 мсек);
· тривалий ЗПСП;
· тривала слідові гіперполяризація.
Внаслідок цих особливостей частота імпульсів,які можуть генерувати нейрони вегетативних гангліїв,порівняно невелика (не перевищує 10-15 імпульсів за сек..)
Для вегетативних гангліїв характерне явище мультиплікації. У симпатичних гангліях кожне пресинаптичне волокно іннервує велику кількість (до 30) постгангліонарних нейронів. Тому збудження. яке надходить до ганглію, при поширенні на периферію носить генералізований характер. У парасимпатичних гангліях прегангліонарне волокно контактує лише з 3-4 постгангліонарними нейронами.
Нейромедіатори ВНС
Збудження від прегангліонарних нейронів до постгангліонарних і від постгангліонарних до ефекторних клітин передається за допомогою хімічних медіаторів.
Механізм медіаторної передачі у периферичному відділі ВНС аналогічний такому у нервово-м’язовому або центральному синапсах. Однак характер синапсів ВНС, їхня варіабельність і густина інші,
Основними медіаторами ВНС є ацетилхолін, адреналін і норадреналін.
1.Ацетилхолін.
СН3
СН3 – С – СН2 – СН2– N - СН3
О СН3
Вивільнюється закінченнями:
- Прегангліонарних симпатичних волокон;
- Прегангліонарних парасимпатичних волокон;
- Постгангліонарних парасимпатичних волокон;
- Симпатичних холінергічних постгангліонарних волокон (іннервують потові залози).
Дія ацетилхоліну на постсинаптичну мембрану постгангліонарних нейронів може бути відтворена нікотином, а дія ацетилхоліну на ефекторні клітини - мускарином (токсин мухомора, Amanita muscaria). З чим і пов’язана назва двох типів рецепторів: Н-холінорецептори і М-холінорецептори.
2. Норадреналін і адреналін.
|
OH
Поиск по сайту: