|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тема 2.2 Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкуванняМовленнєвий етикет у діловому мовленні.
Література: 9, 43, 67, 73.
Питання 1. Форми та функції ділового спілкування. Ділове спілкування визначається як специфічна форма контактів і взаємодії людей, які представляють не лише самих себе, а й свої організації. Воно включає обмін інформацією, пропозиціями, вимогами, поглядами, мотивацією з метою розв'язання конкретних проблем як всередині організації, так і за її межами, а також укладення контрактів, договорів, угод чи встановлення інших відносин між підприємствами, фірмами, організаціями. Характеристики ділового спілкування: співрозмовники є особистостями, значущими одне для одного, вони взаємодіють з приводу конкретної справи, а основне завдання такого спілкування – продуктивна співпраця.
Ділове спілкування - це будь-яка професійна комунікативна діяльність (переважно мовленнєва), репрезентована сферою, яка дає відповідь на чотири запитання: § задля якої мети ми це говоримо? § що ми хочемо сказати? § за допомоги яких мовних засобів ми це робимо? § яка реакція на наше мовлення? Ділове спілкування проникає в усі сфери суспільного життя. Компетентність у сфері ділового спілкування безпосередньо пов'язана з успіхом чи неуспіхом в будь-якій справі. Форми спілкування: · Контакт - це одиничний акт, в якому відсутня система узгодження дій партнерів стосовно один одного. · Взаємодія (інтеракція) - аспект спілкування, що проявляється в організації людьми взаємних дій, спрямованих на реалізацію спільної діяльності, досягнення певної вигідної обом сторонам мети. Під соціальною інтеракцією (від лат. interaction - взаємодія) розуміють безпосередню міжособистісну комунікацію (обмін символами), важливою особливістю якої визначається здатність людини "виконувати роль іншого", уявляти, як її сприймає партнер по спілкуванню, і відповідно інтерпретувати ситуацію та конструювати свої дії. Розрізняють два типи міжособистісної взаємодії: - співпраця (кооперація) - суперництво (конкуренція).
У спілкуванні проявляються такі основні його функції: · Інформативно-комунікативна - з нею пов'язані усі процеси, які охоплюють сутність таких складників спілкування, як передача-прийом інформації та відповідна реакція на неї. · Регулятивно-комунікативна - відбувається процес коригування поведінки, коли людина може вплинути на мотиви, мету спілкування, програму дій, прийняття рішень. · Афективно-комунікативна - відбувається взаєморегуляція та взаємокорекція поведінки, здійснюється своєрідний контроль над усією сферою діяльності партнера. Тут можуть реалізуватися можливості навіювання, наслідування, вживаються усі можливі засоби переконання.
Основні види ділового спілкування: публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада, переговори.
Тактика ділового спілкування базується на таких засадах: • наявність декількох варіантів поведінки в однотипній ситуації і вміння оперативно ними скористатись; • недопущення конфронтації чи конфліктів з діловим партнером; • вміле використання механізмів людської взаємодії (прихильності, симпатії, антипатії, довіри, поваги і т.п.); • уважне ставлення до нових, хоч і незвичних на перший погляд ідей, думок; • освоєння тих моделей поведінки, які приносять успіх у ділових стосунках; • вміння подати себе, правильно оцінювати реакцію партнерів, вловлювати найменші зміни в ситуації.
Етапи ділового спілкування: - встановлення контакту (на своїй території ініціатива належить господареві, він же диктує правила гри; на нейтральній – ініціатива належить тому, хто прийшов першим: це вітання, початкові фрази і жести для мобілізації уяви); - орієнтація в ситуації (формулювання конкретної мети спілкування); - обговорення питань; - прийняття рішень; - вихід з контакту.
У процесі спілкування можливе виникнення комунікативних перешкод – бар’єрів. Бар'єри спілкування можуть бути пов'язані з характерами людей, їх прагненнями, поглядами, мовними особливостями, з манерами спілкування. Причини багатьох конфліктів, взаємних розбіжностей і невдоволення людей як в особистій, так і в професійній сферах не в останню чергу криються саме в нерозумінні прийомів ефективного спілкування, у невмінні пододати перешкоди.
Бар’єри спілкування: · Уникнення. Тип бар’єру під час спілкування, коли спостерігається уникнення від контакту з партнером. Визначивши партнера як небезпечного в якомусь відношенні, "чужого", людина просто уникає спілкування з ним, чи якщо зовсім ухилитися неможливо, додає всі зусилля, щоб не сприйняти його повідомлення. З боку цей "захист" дуже добре помітний - людина неуважна, не слухає, не дивиться на співрозмовника, постійно знаходить привід відвернутися, використовує будь-який привід для припинення розмови.
· Авторитет. Дія даного типу бар’єру спілкування полягає в тому, що, розділивши всіх людей на авторитетних і неавторитетних, людина довіряє тільки першим і відмовляє в цьому другим. У зв'язку з такою дією авторитету дуже важливо знати, відкіля цей бар’єр береться, від чого залежить присвоєння конкретній людині авторитету. Очевидно, тут можна знайти багато різних "основ": соціальний статус партнера, його перевага по важливому в даний момент параметру, приналежність даного партнера до реальної "авторитетної" соціальної групи, чи його привабливість у визначених ситуаціях, добрі стосунки до адресатів впливу, приналежність до важливих груп, яким безумовно довіряє його співрозмовник.
· Нерозуміння. Далеко не завжди є можливість визначити джерело інформації як небезпечне, чуже чи неавторитетне і в такий спосіб захиститися від небажаного впливу. Досить часто якась потенційно небезпечна для людини інформація може виходити і від людей, яким ми в загальному і цілому довіряємо (від "своїх" чи цілком авторитетних). У такому випадку захистом буде "нерозуміння" самого повідомлення. Будь-яке повідомлення можна не зрозуміти - по результату це те ж саме, що не чути і не бачити, тільки вплив пробуксовує тепер в іншому місці.
· Внутрішні бар'єри - якісь внутрішні перешкоди проти інформації, що загрожує сильній перебудові всіх уявлень людини, її поведінки.
Способи подолання бар'єрів: · керування увагою партнера, аудиторії, власною увагою · керування мисленням іншого – ставити риторичні питання · вміти поставити себе на місце вашого співрозмовника · враховувати інтереси, особливості сприйняття співрозмовника
Вимоги до ділового спілкування: - точність у формулюванні думки, недвозначність; - логічність; - стислість; - відповідність між мовними засобами (словами) та змістом; - відповідність між мовними засобами та обставинами мовлення; - різноманітність мовних засобів; - нешаблонність у побудові висловлювання; - виразність дикції.
Питання 2. Основні правила ділового спілкування. Кілька правил ефективного спілкування:
" Правило трьох двадцяток ":
Шість правил Г. Жиглова: 1. Виявляти щиру цікавість до співрозмовника. 2. Посміхатися. 3. Запамятати ім’я людини і не забувати час від часу повторювати його в розмові. 4. Уміти слухати. 5. Вести розмову у сфері інтересів вашого співрозмовника. 6. Відноситися до співрозмовника з повагою.
Як збільшити корисність контакту: - Бути спостережливим. - Зробити комплімент. - Говорити про проблеми співрозмовника.
Який результат ви одержите: 1. Формальний контакт переростає в нормальне людське спілкування. 2. Ви завоюєте увагу співрозмовника. 3. Ви підвищите вашу самооцінку.
Правила ефективного спілкування по Блеку: 1. Завжди наполягати на правді. 2. Будувати повідомлення просто і зрозуміло. 3. Неприкрашати ситуацію, не набивати ціну. 4. Пам’ятати, що 1/2 аудиторії жінки. 5. Робити спілкування захоплюючим, не допускати нудьги і буденності. 6. Контролювати форму спілкування, не допускати екстравагантності. 7. Не шкодувати часу на з’ясування загальної думки. 8. Намагатися бути переконливим на кожному етапі спілкування.
Секрети спілкування за Іржі Томаном:
Питання 3. Мовленнєвий етикет у діловому спілкуванні. Кожен спеціаліст у процесі спілкування повинен дбати про дотримання правил етикету. Мовний етикет - це сукупність правил мовної поведінки, які репрезентуються в мікросистемі національно специфічних стійких формул і виразів у ситуаціях установлення контакту зі співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності. Термін етикет походить від французького слова etiguette, що означає ярлик, етикетка. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.) |