Інші засоби реклами

Дослідники реклами стверджують, що для успішного проведення рекламної кампанії потрібно чітко знати відповіді на запитання:

Хто? Хто є клієнтом? Кому спрямувати рекламу?

Для чого? Чого плануєте досягти?

Коли? Коли проводити рекламу?

Що? Що рекламуєте? У чому унікальність того, що рекламуєте?

Де? Який засіб масової інформації найбільше підходить для проведення вашої рекламної кампанії?

Як? Чи скористатися послугами рекламного агентства, якщо так, то якого?

Види реклами:

1. Відкрита (пряма).

2. Прихована (непряма).

Просування реклами: радіо; телебачення; друк: газети, часописи, прайс-листи, спеціалізовані довідники, торгові чи виробничі довідники, візитівки ваших продавців, вивіски; листи; повідомлення, листівки з інформацією про розпродаж, поштові картки, брошури, купони; прес-реліз, статті в газетах і часописах, дні відкритих дверей, ділові зустрічі, інтерв’ю, спонсорство, проведення семінарів, членство в клубах, телемаркетинг, телефонний маркетинг, опитувальні аркуші, надання послуг: відповіді на скарги клієнтів, спеціальні пропозиції, презентацій ний матеріал, особистий тренінг продавців, промоушн, надання знижок; спеціальна реклама: сірникові коробки, реклама на покажчиках, інформаційні сторінки, місця продажу, оснащення та оформлення магазинів, світлові реклами; роздавальні матеріали, повітряні кулі тощо.

Питання 2. Мова реклами.

У ст.6 Закону України „Про рекламу” зазначено, що мова реклами визначається законами України „Про мови в Українській РСР”, „Про інформацію”, „Про друковані засоби масової інформації в Україні”, „Про телебачення і радіомовлення”, іншими законодавчими актами України в цій сфері, міжнародними договорами та угодами. Зареєстровані у встановленому порядку товарні знаки, логотипи можуть наводитися мовою оригіналу.

Як один з різновидів масової комунікації, що виконує свою основну функцію – заохочення споживача діяти запропонованим чином – реклама має відповідати високим вимогам:

• бути інформаційно-достовірною;
• мати чіткий виклад;
• забезпечувати інтереси як рекламодавця, так і інтереси споживача;
• бути емоційно-образною, стислою, конкретною.

Цю закономірність відображено у формулі психологічних впливів реклами AIDA: увага – інтерес – прагнення – дія.

Вимоги до рекламного тексту: привернути увагу слухача до тексту – викликати інтерес до змісту – підвести читача до рішення або сформувати його погляди – закликати слухача до дії, порадити те, до чого читач уже підготовлений.

Наведена вище формула психологічних впливів цілком відповідає структурі рекламного тексту.

Проблеми рекламного тексту:

• зорієнтованість рекламного тексту на потенційного споживача;
• використання прихованої інформації в рекламному тексті;
• мовні ігри та гумор у рекламному тексті.

Мовна гра – це свідоме порушення мовних норм, правил мовної поведінки, перекручення мовних кліше з метою надання повідомленню більшої експресивної сили.

Функції рекламних мовних ігор:

• привернути увагу до рекламного повідомлення;
• принести насолоду від сприймання тексту;
• виступити одним із засобів компресії змісту;
• внести елемент розгадування змісту реклами;
• сприяти кращому запам’ятовуванню текстів;
• допомогти уникнути критики.

Прийоми мовної гри:

1. Графічні виділення назви товару чи фірми (створюють можливість подвійного прочитання)

Наприклад: „Чоловікам потрібно бути ІМПУЛЬСивними” (реклама дезодоранту „Імпульс”); „СМАКуйте життя” (реклама фірми „Смак”).

2. Графічні виділення ключових слів у тексті: „Ми пропонуємо те, що БУДУЄМО” (реклама будівельної фірми).

3. Спеціально зроблені орфографічні помилки: „ Бережи жуби ж дитинства ”.

4. Творення неологізмів: „Не гальмуй! Снікерсуй”, „Пепсизм-коланізм”.

5. Неправильне сполучення слів: „Породисті меблі”, „Віскас знає і розуміє кішок”, „Кожен вінок мріє стати пилосос „Ровента”, „Син за батька не автовідповідач”, „Людина – не кактус, їй треба пити” тощо.

6. Гра слів (каламбур):

· використовують слово, у якому одночасно реалізовано в контексті два його значення, унаслідок чого виникає семантичне мерехтіння (у свідомості реципієнта актуалізується і пряме, і переносне значення), наприклад: „Людина на 70% складається з води. Фільтруєш?” – Речення „ Фільтруєш? ”вжито у двох значеннях: 1) використовуєш фільтр?; 2) міркуєш?;

· використовують прийом, коли є перехід від одного значення слова до іншого в межах невеликого відрізка мовлення, наприклад: „Піднімаємо все! Навіть настрій” (реклама автонавантажувачів); „Плодіть і розмножуйте” (реклама копіювальних апаратів).

7. Стильовий контраст – використання мовних засобів, що не характерні для певної мовленнєвої ситуації, наприклад: „Так, це мій банк!” (реклама банку).

8. Переробка відомих виразів, прислів’їв, приказок тощо: „Перпетум меблів”, „Карл для Клари купує в „Коралі”, „Прийшов, побачив, повечеряв”.

Часто в рекламних оголошеннях вживають такі слова: новинка сезону, спробуйте й переконайтесь, розумна ціна – чудова якість тощо. Так, у тексті реклами:

„ПРЕМІКС – кормова вітамінно-мінеральна добавка для курей, племінного стада, курей-несучок, молодняку курей, бройлерів, свиней та поросят, овець та кіз, корів дійного стада, молодняку ВРХ. ПРЕМІКС – це швидко підростаючий молодняк, висока яйценосність, чудові прибавки ваги, добра плодючість, стійкість до хвороб”.

Тел. (0867) 34 53 78,

Факс 34 23 78 – автори використали вказівку на результати застосування „Преміксу” і аргументацію, чому покупець має зупинити свій вибір саме на цьому виді вітамінно-мінеральної добавки.

Отже, реклама може залучити великий, географічно широкий ринок. Вона не лише дозволяє інформувати споживачів про товар, на який є попит на ринку, але й створювати цей попит. Тому знати про рекламу і розумітися на ній повинен кожен фахівець з вищою освітою.

Контрольні запитання:

1. Що таке реклама?

2. Як виникла реклама?

3. Які задання ставлять перед рекламною діяльністю?

4. У чому специфіка мови реклами?

Поиск по сайту: