Поняття і значення видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя

Відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хво­роба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дружина та чоловік мають рівні права у здійсненні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження майном, за загальним правилом, здійснюється за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. У випад­ку вчинення правочинів щодо розпорядження майном, яке підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, згода має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Подружжя може також домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності.

Спільне майно подружжя може бути поділене за домовленістю між ними.

В деяких випадках, наприклад, при розлученні, за наявності бажан­ня одного з подружжя розпоряджатись своєю часткою майна на власний розсуд, для уникнення спорів між спадкоємцями тощо, виникає необхідність поділити таке майно та виділити його в натурі. Так, відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право за взаємною згодою на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. В цьому випадку частки є рівними, якщо інше не встановлено договором чи законом, а також за рішенням суду.

У разі виникнення спору щодо поділу такого майна, суд може відступити від засад рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї. За рішенням суду частка майна дружини, (чоловіка) може бути збільшена, якщо з нею, (ним) проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір алі­ментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Згідно зі ст. 71 СК України, майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено до­мовленістю між ними.

Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Поділ майна та розмір частки в спільному майні подружжя закріплюються саме нотаріусом шляхом видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя.

2.2. Порядок видачі свідоцтва про право власності
на частку в спільному майні подружжя

Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя вчиняється нотаріусами, а також посадовими особами консульських установ. Територіальна компетенція щодо державних нотаріальних контор і приватних нотаріусів визначається залежно від характеру самого майна. Так, відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право власності на жилий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, земельну ділянку та інше нерухоме майно видається нотаріусом за місцезнаходженням майна. Відносно іншого майна свідоцтво може бути видане будь-яким нотаріусом.

Особливість даної нотаріальної дії полягає в тому, що вона може вчинятися і під час перебування осіб у зареєстрованому шлюбі, так і після його розірвання, і в разі смерті одного з подружжя.

Нотаріус на підставі спільної письмової заяви подружжя видає одному або кожному з них свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, набутому ними під час шлюбу. Заява повинна містити відомості про перебування в зареєстрованому шлюбі, про розмір часток кожного з подружжя в спільному майні, відомості про конкретне майно, щодо якого має бути видано свідоцтво, статус цього майна тощо.

Для видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, за життя обох з подружжя, необхідно перевірити наступні обставини:

1. Відсутність спору про поділ майна, розмір часток кожного з подружжя, оскільки правовідносини в нотаріальному процесі мають саме безспірний характер. Подання спільної письмової заяви про видачу свідоцтва підтверджує в даному випадку відсутність спору.

2. Наявність шлюбних відносин, у тому числі таких, що згодом були розірвані в порядку, встановленому чинним законодавством. Документами, що свідчать про наявність даної обставини можуть бути свідоцтво про шлюб, про розірвання шлюбу, відмітка в паспорті про реєстрацію шлюбу тощо. На примірнику свідоцтва, що залишається в справах державної нотаріальної контори чи у приватного нотаріуса, робиться відмітка, в якій зазначаються найменування поданого для огляду документа, його номер, дата та найменування юридичної особи, що його видала.

3. Факт придбання майна під час шлюбу. Свідоцтво про право власності видається тільки на те майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя і є наявним на день видачі свідоцтва. Тому нотаріус повинен встановити час набуття права власності на майно, а також чи є воно спільною сумісною власністю подружжя.

Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні, набутому за час шлюбу, може видаватись одному або кожному з подружжя як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу.

При зверненні за свідоцтвом про право власності в разі смерті одного з подружжя за мету ставиться визначення частки померлого з подружжя та виявлення обсягу спадкового майна.

У разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмо­вої заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видане на половину спільного майна. Оскільки ця нотаріальна дія тісно пов’язана з відносинами, що виникають з приводу спадкування, місцем видачі свідоцтва буде місце відкриття спадщини.

У повідомленні, що надсилається спадкоємцям померлого, які прийняли спадщину, зазначається склад спільного майна подруж­жя, на частку якого другий з подружжя, що є живим, просить видати свідоцтво про право власності, а також роз’яснюється право звернен­ня до суду у випадку оспорювання спадкоємцями майнових вимог того з подружжя, що залишився живим.

Повідомлення надсилається поштою, а спадкоємці, які прибули до нотаріальної контори, повідомляються нотаріусом усно, про що робиться відмітка на заяві того з подружжя, що залишився живим. Така відмітка підписується спадкоємцями.

Якщо серед спадкоємців є особи, над якими встановлена опіка або піклування, свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя видається за наявності дозволу органів опіки і піклування, який оформляється згідно з чинним законодавством.

При видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них нотаріус вимагає, крім свідоцтва про смерть, ті самі документи і перевіряє ті самі обставини, що і для видачі свідоцтва за життя обох з подружжя (документи про право власності на те майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя і є наявним на день видачі свідоцтва, свідоцтво про шлюб, про розірвання шлюбу тощо).

На примірнику свідоцтва, що залишається в справах державної нотаріальної контори чи у приватного нотаріуса, робиться відмітка, в якій зазначаються найменування поданого для огляду документа, його номер, дата та найменування юридичної осо­би, що його видала.

Якщо до складу спільного майна подружжя входить майно, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності подружжя на таке майно.

При видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя на житловий будинок, квартиру та інше нерухоме майно, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає витяг з Реєстру прав власності.

При видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, земельну ділянку, інше нерухоме майно нотаріус досліджує відповідний правовстановлюючий документ, на якому робиться відмітка про видачу такого свідоцтва.

Якщо правовстановлюючий документ на майно, що підлягає реєстрації, повертається заінтересованим особам, нотаріус досліджує документ, про що робить відмітку на заяві про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя або на примірнику цього свідоцтва, який залишається у матеріалах нотаріальної справи. Допускається приєднання до матеріалів нотаріальної справи засвідчених в установленому порядку фотокопій правовстановлюючих документів на майно, які повертаються заінтересованим особам.

За наявності заборони відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя видається у разі згоди на те кредитора (відповідного податкового органу). Згода кредитора має бути викладена у формі письмової заяви.

Якщо на вищевказане майно накладено арешт судовими чи слідчими органами, видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя відкладається до зняття арешту.

Поиск по сайту: