Представництво і довіреність

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Необхідність існування інституту представництва зумовлена низкою обставин, що мають юридичний або фактичний характер. Представництво забезпечує створення умов, необхідних для здійснення фізичними та юридичними особами своїх суб’єктивних цивільних прав. Зокрема, потреба у представництві для дієздатних осіб виникає в силу певних обставин (хвороба, відрядження тощо), для малолітніх (віком до 14 років) та осіб, визнаних недієздатними, – в силу фактичного стану, неможливості вчиняти ними юридично значимі дії [55, с. 201].

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Згідно із ст. 244 ЦК України, довіреність – це письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами.

Частина 1 ст. 245 ЦК України встановлює загальне правило щодо форми довіреності, згідно з яким вона має відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятись правочин. Тому довіреність на укладення правочинів, що потребують нотаріальної форми, повинна бути нотаріально посвідченою. Згідно ч. 2 ст. 245 ЦК України, довіреності, видані в порядку передоручення, також повинні бути посвідчені нотаріально.

Посвідчення довіреностей – одна з найбільш поширених нотаріальних дій. Довіреності посвідчуються державними та приватними но­таріусами та посадовими особами, вказаними у ст. 37 та ст. 40 Закону «Про нотаріат» на всій території України.

До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:

1) довіреності військовослужбовців або інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками цих закладів, їх заступниками з медичної частини, старшими або черговими лікарями;

2) довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військової частини, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з’єднань, установ або військово-навчальних закладів;

3) довіреності осіб, які тримаються в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками таких установ чи слідчих ізоляторів;

4) довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами.

Нотаріуси посвідчують довіреності, складені від імені однієї або кількох осіб, на ім’я однієї або кількох осіб за усним зверненням довірителя.

Довіреність на вчинення правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто довірителем (наприклад, оформлення заповіту, укладення шлюбу тощо), нотаріусом не посвідчується.

Довіреність на укладання договору дарування, у якій не зазначено прізвища, імені та по батькові або повного найменування обдаровуваного, є нікчемною.

У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику. Такі дії мають бути правомірними, конкретними та здійсненими.

Довіреність від імені кількох осіб може бути посвідчена на вчинення юридичних дій для досягнення спільної мети.

У тексті довіреності мають бути зазначені: місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посаду, яку вони займають. У довіреностях, що видаються на вчинення правочинів щодо розпорядження майном, також зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків довірителя (податковий номер). У довіреностях, виданих на ім’я адвокатів, можуть зазначатися їх статус та членство в адвокатському об’єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об’єднання).

Строк, на який може бути видана довіреність, визначається цивільним законодавством України. Відповідно до ч. 1 ст. 247 ЦК України строк довіреності встановлюється у довіреності. Строк дії довіреності зазначається літерами. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

У довіреності обов’язково зазначається дата її вчинення. У разі якщо у довіреності відсутня дата її вчинення, вона є нікчемною і не породжує правових наслідків.

Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, повноваження за нотаріально посвідченими довіреностями можуть бути передані телеграфом. Телеграма-довіреність складається з тексту довіреності та посвідчувального напису з розшифруванням підпису нотаріуса і його печатки.

Згідно ст. 240 ЦК України представник зобов’язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. З цього правила існують винятки. Так, представник може передати свої повноваження:

1) якщо право передоручення передбачено договором;

2) якщо право передоручення передбачено законом;

3) якщо передоручення викликано обставинами, що об’єктивно склалися і представник вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку представляє. Таким чином, в даному випадку йде мова про передоручення – юридично значиму дію представника, в силу якої його права як представника переходять до іншої особи (замісника).

Довіреність, видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіреності, у якій застережене право на передоручення, або після подання доказів того, що представник за основною довіреністю примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність.

У довіреності, виданій у порядку передоручення, не допускається передавання повіреній особі права на передоручення. Довіреність, видана в порядку передоручення, не може містити в собі більше прав, ніж їх передано за основною довіреністю.

Строк дії довіреності, виданої за передорученням, не може перевищувати строку дії основної довіреності, на підставі якої вона видана.

У довіреності, виданій у порядку передоручення, мають бути вказані час і місце посвідчення основної довіреності, прізвище, ім’я, по батькові і місце проживання особи, якій видана основна довіреність, і особи, якій вона передоручає свої повноваження.

На основній довіреності робиться відмітка про передоручення. Копія основної довіреності додається до примірника довіреності, що залишається в матеріалах нотаріальної справи. При наступному посвідченні довіреності, виданої за передорученням у тій самій державній нотаріальній конторі чи тим самим приватним нотаріусом, копія основної довіреності не залишається.

Однією з підстав припинення представництва, відповідно до ст. 248 ЦК України, є скасування довіреності особою, яка її видала.

Так, згідно із Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної, може у будь-який час скасувати довіреність або довіреність, видану в порядку передоручення.

Нотаріус, завідувач державного нотаріального архіву при одержанні заяви про скасування довіреності або передоручення робить про це відмітку на примірнику довіреності, що зберігається у справах нотаріуса, у державному нотаріальному архіві, і відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

Якщо особа, яка видала довіреність, подасть примірник довіреності, що є у неї, то напис про скасування довіреності або передоручення робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою додається до примірника, що зберігається у справах нотаріуса, в державному нотаріальному архіві.

Повідомлення особи, яка видала довіреність, представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність, про скасування довіреності може бути оформлено нотаріусом шляхом передавання відповідної заяви.

Посвідчені нотаріусами довіреності, а також довіреності, видані в порядку передоручення, припинення їх, підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей.

Поиск по сайту: