Структура сучасної кредитної системи

Кредитна система - це сукупність кредитних відносин, їх форм, видів, методів реалізації та кредитно-фінансових інститутів, що діють на ринку позичкових капіталів, здійснюють акумуляцію і використання позичкового капіталу. Завдяки цим кредитно-фінансовим інститутам у кредитній системі відбувається реалізація кредитних відносин.

Сучасна кредитна система являє собою всю сукупність кредитно-розрахункових та платіжних відносин, що пов'язані з рухом позичкового капіталу у вигляді різних форм, видів кредиту, методів кредитування. Другою складовою кредитної системи є сукупність функціонуючих кредитно-фінансових інститутів, які здатні акумулювати вільні грошові кошти, а потім надавати їх у позичку. Тобто ці кредитно-фінансові інститути обслуговують реалізацію кредитних відносин.

Кредитна система функціонує як кредитний механізм, що означає:

- систему відносин з акумуляції та мобілізації грошового капіталу між кредитними інститутами та різними суб'єктами економіки;

- відносини, що пов'язані з перерозподілом грошового капіталу в межах існуючого ринку капіталів між різними кредитними інститутами;

- відносини, що виникають між кредитними інститутами та конкретними позичальниками з приводу умов надання позички, її використання, повернення.

Отже, кредитний механізм відображає всі аспекти позикової, інвестиційної, посередницької, перерозподільчої діяльності в межах кредитної системи через функціонування фінансово-кредитних інститутів.

Необхідність акумуляції і розподілу тимчасово вільних коштів передбачає існування і функціонування численних інститутів кредитної системи.

Ефективне функціонування кредитної системи потребує ієрархічної побудови її інститутів на двох рівнях. Функціонування кредитної системи на першому рівні пов'язане з центральним (національним) банком країни. В Україні це Національний банк України - НБУ. На другому рівні функціонування кредитної системи пов'язане з комерційними банками та спеціалізованими небанківськими кредитно-фінансовими інститутами.

Дворівнева ієрархічна структура кредитної системи дозволяє забезпечити чітку організацію взаємодії різних ланок кредитної системи, регулювання їх діяльності для підвищення ефективності всієї системи і створення кращих умов розвитку ринкової економіки в цілому.

Отже, структура кредитної системи включає банківську систему та небанківські фінансово-кредитні установи. Головною ланкою кредитної системи виступають банки. Банком є кредитна установа, що має базові ознаки банку. Вона приймає депозити, надає кредити, здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів, має обов'язкові резерви в центральному банку. Наявність обов'язкових резервів у центральному банку - характерна риса комерційного банку і відмінність його від небанківських кредитних установ. Банки функціонують одночасно в ролі покупців і продавців наявних в економіці тимчасово вільних грошових коштів.

№ 35

Економічне зростання, його суть, показники, типи і фактори.

Економічний зростання у масштабі всього суспільного виробництва представлений збільшенням річного обсягу виробництва товарів і послуг. Тому показником, за допомогою якого вимірюється економічне зростання звичайно виступає ВНП. Крім того, використовується динаміка валового внутрішнього продукту (ВВП). При цьому в розрахунок приймаються всі зміни тільки реального ВНП, тобто зміна номінального (у ціновому вираженні) ВНП не може розглядатися як економічне зростання. Справді, якщо в даному році ніяких змін у загальному обсязі кінцевої продукції не відбулося, а ціни виросли, наприклад у 4 рази, свідчила б така ситуація про економічне зростання? Негативна відповідь очевидна.

Економічне зростання переважно характеризує цілі економічні системи, наприклад господарство країни, групи країн, тобто нале-жить в основному до макрорівня. Головна увага приділяється та-ким показникам, як валовий продукт, національний доход, зайня-тість, суспільний капітал тощо. Вони характеризують абсолютні ре-зультати господарської діяльності макроекономічних об’єктів. Такі показники також необхідні для зіставлення макроекономічних об’єк-тів, що мають різні якісні характеристики, наприклад національ-них економік, які знаходяться на різних рівнях розвитку, або сус-пільств, які відрізняються структурою своїх продуктивних сил.

Розрізняють два основних типи економічного зростання – екстенсивний та інтенсивний – залеж-но від того, за рахунок чого досягається розширене відтворення.

Екстенсивний тип економічного зростання – це розширення виробництва на основі кількісного збільшення його функціоную-чих факторів при збереженні попередніх техніко-технологічних і кваліфікаційних параметрів їх. Це розширення виробництва за ра-хунок збільшення кількості тих самих засобів і предметів праці, робочої сили тієї самої кваліфікації при практично незмінних еко-номічних виробничих відносинах. За таких умов продуктивність праці та ефективність її залишаються фактично незмінними.

Інтенсивний тип економічного зростання – це розширення виробництва на основі якісного поліпшення його функціонуючих факторів при вдосконаленні організаційно-економічних відносин виробництва (поділ праці, спеціалізація та кооперування виробниц-тва тощо). Таке зростання досягається за рахунок підвищення ква-ліфікації працівників, розвитку їх професіоналізму, застосування принципово нових засобів і предметів праці, раціональнішого ви-користання виробничого потенціалу. При цьому зростають про-дуктивність праці та їх ефективність.

Поиск по сайту: