Основні етапи та послідовність робіт з внутрішнього аудиту

Основні етапи та послідовність виконання робіт з внутрішнього аудиту

З метою ефективної організації аудиторської перевірки необхідно дотри­муватись науково-обrрунтованої послідовності виконання аудиторських робіт. Вивчення практики внутрішнього аудиту дозволило визначити чоrrшри таких етапи: планування та визначення аудиторського підходу; тестування засобів контролю; перевірка господарських операцій по суті (перевірка обо­ротів і сальдо за рахунками та аналітичні процедури); завершення аудиту.

І етап. Планування та визначення аудиторського підходу.

Здійснення внутрішнього аудиту починається з формулювання мети його ведення. Наприклад, метою аудиту системи бухгалтерського обліку може бути перевірка відповідності обліку та звітності вимогам Положень (стан­ртів) бухгалтерського обліку (П(С)БО), перевірка незмінності облікової політики підприємства, наявність у працівників облікового персоналу обо­'вязків, що не можна суміщувати, своєчасність, повнота та результативність проведення інвентаризацій тощо.

Після того, як визначено мету аудиту, складається план аудиторської пе­ревірки, визначається аудиторський підхід щодо досягнення поставленої мети підсумкові документи, у яких будуть викладені результати аудиту.

Вибір внутрішнім аудитором власного підходу зумовлюється двома го­ловними аспектами: по-перше, необхідно зібрати достатню кількість аудиторських доказів (свідчень), щоб аудитор зміг взяти на себе професійну відповід­альність за виконання аудиту, по-друге, витрати часу аудитора на отриман­ня доказів мають бути мінімальними, щоб внутрішній аудитор зміг вчасно виконати дане завдання та приступити до виконання іншого.

У зв'язку з вищезазначеним необхідно прийняти декілька рішень управ­лінського і стратегічного характеру, зокрема, чи слід залучати до роботи інших спеціалістів (експертів); чи потрібно використовувати результати пере­вірок іншими внутрішніми аудиторами або аудиторськими організаціями дочірніх підприємств та ін.

Аудитору потрібно добре вивчити бізнес підприємства. Знання такого роду включає інформацію про загальні економічні фактори (динаміку макро­економічних показників, рівень економічної діяльності, джерела фінансування тощо), галузь економіки (ринок, конкуренти, характер діяльності, особливоcті організації бухгалтерського обліку, система оподаткування, охорона довкілля та ін.). Отримується та постійно вдосконалюється інформація про об'єкт гос­подарювання: управління і структура власності, організаційна структура та методи управління; особливості та динаміка діяльності - продажі, ринки, постачальники; особливості формування витрат; тенденції динаміки фінансових показників; система бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю; важливі дати, зокрема, дати проведення інвентаризацій; дати зустрічі аудитора з ревізійною комісією, радою директорів (спостережною радою, аудиторським комітетом) та ін.

На цьому етапі здійснюється оцінка ризику. Висновки аудитора щодо оцінки внутрішнього ризику та ризику контролю визначають характер, обсяг і масштаб процедур оцінювання обліку рахунку чи групи рахунків, інших заходів внутрішнього аудиту. Якщо результати тестів контролю позитивні, аудитор визначає, чи може він зменшити детальні аудиторські процедури по суті (попередньо виз­начивши рівень суттєвості економічної інформації) або залишити значний обсяг процедур.

Тестування засобів контролю спочатку проводяться, щоб отримати уяв­лення про систему внутрішнього контролю, з тим, щоб аудитор міг оцінити рівень ризику як "ризик нижче максимального". Далі аудитор визначає, чи не­обхідні додаткові докази ефективності контрольних заходів, процедур струк­тури контролю і чи дозволять ці докази провести подальше зменшення обсягу перевірки для виконання поставлених завдань аудиту. Якщо необхідно, ауди­тору слід провести додаткові перевірки засобів контролю.

На даному етапі визначаються підсумкові документи з проведення ауди­ту. Перший етап аудиторської перевірки закінчується складанням робочого плану, графіку, плану-графіку, програми аудиторської перевірки та інших документів з планування внутрішнього аудиту.

Внутрішній аудит націлений насамперед на оцінку та аналіз системи уп­равління ризиками і систему внутрішнього контролю.

При формулюванні цілей вивчення об'єктів внутрішнього аудиту варто звернути увагу на наявні та можливі ризики, систему контролю і процес корпоративного управління. Цілі аудиту становлять основу процесу плану­вання, від якого залежить ефективність аудиту, відображують результат оцінки ризиків.

Визначення і документування цілей є необхідною умовою для встановлен­ня й оцінки системи внутрішнього контролю. Оскільки функції, що викону­ються внутрішніми аудиторами, є також частиною системи внутрішнього контролю, то цілі внутрішнього аудиту випливають із загальних цілей і зав­дань компанії.

Відповідність і взаємозв'язок цілей підприємства з цілями внутрішнього аудиту схематично представлено на рис. 4. 2.

Поставлені перед внутрішніми аудиторами індивідуальні аудиторські зав­дання повинні включати: аналіз і оцінку адекватності елементів системи внут­рішнього контролю і відповідних процедур; додержання підприємством поло­жень нормативних і законодавчих актів; наявність і ефективність роботи си­стем бухгалтерського обліку й облікових процедур; наявність у системі управлінської інформації підсистем, що контролюють виявлення і виправлення можливих помилок.

В процесі аудиту фінансової звітності внутрішній аудитор приділяє увагу лише тим головним цілям та конкретним процедурам в системах бухгалтерсь­кого обліку та внутрішнього контролю, які мають відношення до процесу підготовки фінансової звітності. Розуміння відповідних аспектів систем бух­галтерського обліку та внутрішнього контролю поряд з оцінкою властивого ризику, ризику контролю та з врахуванням іншої інформації дозволяє аудИТО­ру визначити види ймовірних суттєвих викривлень, які можуть зустрітись у фінансовій звітності, врахувати фактори, що впливають на ризик виникнення суттєвих викривлень, розробляти та вживати належні аудиторські процедури.

Поиск по сайту: