|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Доки процес знаходиться в нестабільному, некерованому стані, неможливо передбачити його результатКоли спеціальні чинники виявлені і їх дія на виробничу систему нейтралізована, залишаються тільки загальні чинники, і менеджери можуть запроваджувати дії по покращенню системи. У цьому випадку процес знаходиться під дією стабільної системи загальних чинників і якість результату повністю визначається характеристиками елементів системи, варіаціями їх параметрів, тобто тим, яким чином сама система і процеси в ній були спроектовані і побудовані [8]. Стає очевидним, що для успішного вирішення проблеми покращення якості роботи будь-якої виробничої системи необхідно навчитись відрізняти стабільну систему від нестабільної, виявляти наявність спеціальних чинників. Яким же чином можна відрізнити присутність спеціального чинника від дії стабільної системи загальних причин. Шухарт запропонував і обґрунтував робочий інструмент, який допомагає відрізняти ці дві ситуації [2,8]. Це контрольні карти. Принцип побудови і використання контрольних карт буде розглянутий далі. Загальна методологія покращення якості результату функціонування виробничої системи складається з трьох фаз: 1. Стабілізація процесу (приведення його у контрольований стан) шляхом ідентифікації і усунення спеціальних чинників. 2. Покращення самого виробничого процесу шляхом зменшення варіацій діяльності окремих його компонентів. Для цього послідовно виявляються і усуваються найбільш впливові загальні чинники. 3. Моніторинг процесу для стабілізації показників якості результату діяльності виробничої системи. Слід сказати, що контрольні карти мають велике значення у кожній з трьох фаз.
5. Механізм постійного поліпшення якості
Для реалізації фаз 1 та 2 поліпшення якості результату процесу, наведених вище, може бути застосований наступний алгоритм, який по суті відповідає циклу Шухарта-Демінга: 1. Виявлення та відбір проблеми – визначення й опис поточного та бажаного станів (виявлення невідповідності); 2. Аналіз проблеми – виявлення ключових причин та їх ранжування по важливості (пошук причин виникнення невідповідності); 3. Розробка та документування можливих коригувальних дій; 4. Вибір послідовності та планування реалізації окремих коригувальних дій – розробка плану реалізації коригувальних дій та оцінки змін; 5. Реалізація плану коригувальних дій та оцінка їх результативності; 6. Вибір нової проблеми для розв’язання та повторення дій за пунктами 1-5. Відправною точкою роботи по покращенню якості є виявлення симптомів неякісності - матеріального чи нематеріального проявлення відхилень від належної якості. Задачею роботи є покращення якості шляхом розробки рішення, яке б усунуло даний тип неякісності, що проявляється зафіксованими симптомами. Рішення неможливо знайти без визначення причин неякісності. Таким чином, вирішення проблеми можна розбити на два етапи [8]: 1. Визначення причини неякісності за симптомами; 2. Розробка рішень з ліквідації причин неякісності. У свою чергу визначення причин неякісності за симптомами виконується у такій послідовності: 1. Детально визначаються симптоми проблеми і формулюється проблема; 2. Симптоми аналізуються; 3. Формулюються теорії щодо можливих причин виникнення цих симптомів; 4. Теорії перевіряються на практиці; 5. Результати перевірки аналізуються та робляться висновки.
Для цього необхідно виконати таку роботу: 1. Визначити точно кожний з симптомів у порядку частоти їх появи; 2. Використати принцип Парето, який детально описаний далі; 3. Розробити план збирання та аналізу даних; 4. Зібрати дані; 5. Проаналізувати дані; 6. Зробити висновки та оформити результати роботи.
Зі сказаного вище видно, що збирання даних є фундаментальним компонентом контролю якості і що контроль якості базується на статистиці. Для аналізу даних з метою виявлення спеціальних чинників, які викликають нестабільність виробничої системи та симптоми неякісності, японськими гуртками якості використовуються сім елементарних методів-інструментів, які отримали назву «сім інструментів якості». В довільній послідовності це є: 1. Таблиці даних, контрольні листки - для збирання даних; 2. Гістограми - для ілюстрації варіації параметра; 3. Карти контролю - для оволодіння процесом та контролю його протікання; 4. Діаграма Парето - для визначення важливих чинників; 5. Діаграма «причини-наслідки» (Ішикави) - для визначення походження проблем; 6. Діаграми кореляції - для виявлення взаємозв'язків між параметрами процесу; 7. Групування даних - вибір з усієї сукупності однорідних даних деяких за певною ознакою або згідно з визначеним принципом. Далі розглянемо ці інструменти більш детально.
6. ІНСТРУМЕНТИ ЯКОСТІ
6.1. Таблиці даних. Контрольні листки
Збирання даних має виконуватися з максимально можливою точністю тому, що дані повинні правдиво відображати реальність. Якщо це не так, є велика загроза прийняти неправильні рішення на базі неправдивих даних і марно витратити час і гроші. Звичайно, дані розміщують на документах, що називаються контрольними листками, у вигляді таблиці. Основною вимогою до таблиць даних є ясність сприйняття та легкість використання. Таблиці даних виконують п’ять основних функцій: 1. Перевірка закону розподілу контрольованого параметра; 2. Реєстрація видів дефектів; 3. Локалізація дефектів; 4. Визначення причин дефектів; 5. Кінцевий контроль. Згідно з цими функціями можуть існувати відповідні типи таблиць даних. Метою збирання даних під час контролю якості є: · Контроль та регулювання виробничого процесу; · Аналіз відхилень від установлених вимог; · Контроль продукції. Наведені далі приклади контрольних листків призначені для виконання приведених вище функцій. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |