|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Методичні рекомендації. Для сегментування ринку товарів і послуг найбільш корисну інформацію несуть у собі такі фактори, як вікДля сегментування ринку товарів і послуг найбільш корисну інформацію несуть у собі такі фактори, як вік, стать, доход, професія чи освіта покупця. Ці фактори являють собою предмет вивчення демографії чи статистичного аналізу населення. Потенційні покупці в різних місцевостях часто мають особливі потреби чи смаки. Якщо ці особливості відіграють важливу роль, то має сенс застосувати географічне сегментування. Ще одним способом сегментування ринку є поділ споживачів на категорії в залежності від знання товару, ставлення до нього чи реакції на його різні споживчі характеристики. Такий підхід називається поведінковим сегментуванням. Психографія - це порівняно нова наука, що характеризує споживачів з погляду їхнього психологічного складу, їхньої ролі в суспільному житті, роду діяльності, життєвих позицій, інтересів, думок і способу життя. Психографічний аналіз концентрується на тім, чому люди поводяться так, а не інакше (широко відома психографічна модель, називана «Цінності і спосіб життя» (ЦСЖ). У ній сегменти ринку визначаються на основі двох факторів: особистісної орієнтація (світосприймання людини) і ресурсів (доход, зайнятість, освіта і т.д.). Кінцевим результатом проведення сегментування є диференційований підхід у встановленні цін на продукцію, що випускається. Для успіху політики диференціювання необхідні наступні передумови: - наявність різних функцій збуту для різних груп споживачів; - можливість установлення диференційованих цін; - для споживачів, що купують за низькими цінами, повинна бути виключена можливість продажу куплених товарів на інших ринках. Види диференціювання цін: - просторове (географічне); - тимчасове; - по меті застосування продукту; - по купівельній спроможності споживача; - у залежності від умов споживання продукту. Диференційований підхід в області цін можливий між ринком своєї країни і закордонним ринком чи між регіональними ринками усередині своєї країни (просторове). Якщо на той самий товар призначаються різні ціни в залежності від часу продажу, то говорять про диференціювання цін за часом. У цьому випадку диференціювання служить для вирівнювання попиту і кращої завантаженості виробничих площ (зимові і літні ціни; завантаження електромережі (денний і нічний струм); телефонні тарифи; ціни до настання сезону і після сезону; зимові і літні заключні розпродажі). Тимчасове диференціювання має місце тоді, коли при введенні нового продукту спочатку призначаються високі ціни, а потім за допомогою зниження цін залучаються нові шари споживачів (стратегія вичерпання). Диференціювання цін можливо також і по меті застосування продукту. Прикладом можуть служити електроенергія для промисловості і для населення; столова сіль і сіль для худоби; алкоголь і технічний спирт. Ціни диференціюють по купівельній спроможності споживачів (дитячі і дорослі тарифи за послуги). Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |