Лекція (15.04.2014) Тема 5: Грошові системи

При выдаче АРС—Д команды на торможение в кабине срабатывает ТВУ, предупреждающее машиниста о начале торможения и необходимости подтверждения своей бдительности нажатием на кнопку КБ2 или педаль ПБ.
Цепь включения ТВУ: 10пр., А48, КЭКВ, А79, Д17, АРС, Д21, РЦ АРС, СИР5, Р 26, Р 27, Р 8, РНТ1 (14—13), и параллельно РНТ2 (24-23), Д25, Р 10, ТВУ, ‘земля”.
После отмены торможения, когда реле РНТ встанут под ток, они своими разомкнувшмися контактами РНТ1 (14—13) и РНТ2 (24-23) прерывают цепь питания ТВУ.

22. ИЗМЕРИТЕЛЬ СКОРОСТИ ИС-02.

В системе АРС-Д используется измеритель (ИС-02) фактической скорости движения поезда состоящий из:
— Блока измерения скорости.
— панели индикации.
- датчика вращения скорости. (ДВШ).
ИС—02 устанавливается на головных вагонах состава и подает информацию о фактической скорости в цифровом виде.
Принцип измерения скорости основан на подсчете количества импульсов ДВШ за определенный интервал времени.
Измерительный интервал времени определяется временем прохождения одного периода сигнала ДВШ расстояние между двумя соседними зубьями шестерни при движении на скорости 1 км/час.
Сигнал от ДВШ поступает в блок измерения скорости, где происходит его обработка и вычисление скорости движения поезда зависимости от установленного диаметра колеса на электрическом корректоре.
Датчики ДВШ устанавливаются на корпусах редуктора 2—й и 4—й колесных шар и представляет собой систему из двух индуктивностей, включенных по дифференциальной схеме. Расстояние между зубом шестерни и рабочей поверхности датчика должно быть в пределах 1,5 — 2 мм. Катушки индуктивности находятся в стальном циллинжрическом корпусе и залиты компаундом.

Блок измерения скорости состоит из кварцевого генератора, узла измерения скорости и синтезатора частоты АРС.
Используются два блока подюпоченные к каждому датчику ДВШ и устанавливаются в левом аппаратном отсеке кабины машиниста. При нормальной работе датчика ДВШ на панели блока загорается светодиод “ДАТЧИК”.
На панели индикации (блок №2 пульта управления) Установлены два цифровых индикатора отображающие фактическую скорость, а также 19 светодиодных индикаторов для отображения текущей информации управления, которые подключены непосредственно к поездным проводам.

Гроші та кредит (модуль 2)

Лекція (15.04.2014) Тема 5: Грошові системи

- Д\З

- дописати (пропустила)

1) Грошова система та основні її елементи;

2) Еволюція грошових систем та її типи;

3) Державне регулювання грошової сфери як головне призначення грошової системи;

4) Інфляція. Суть, форми прояву, причини та наслідки

5) Основні форми боротьби з інфляцією.

Грошова система - це встановлена державою форма організації грошового обігу в країні, вона формується історично, є частиною господарського механізму і регулюється законодавчими актами держави.

Елементи грошової системи

1. Грошова одиниця – це встановлений у законодавчому порядку грошовий знак, який слугує для вимірювання цін товарів і послуг.

2. Державні грошові знаки - визначаються законодавством держави і мають законну платіжну силу.

Розрізняють такі наступні види грошових знаків:

1) Банківські білети – вид державних грошових знаків, які випускаються в обіг центральним банком

2) Казначейські білети - які використовуються при бюджетній емісії, які впроваджуються в обіг при бюджетній емісії спеціальним емісійним органом

3) Розмінна (білонна) монета - дрібна частина грошових знаків

3. Масштаб цін- це засіб вираження вартості товарів і послуг у грошових одиницях, які складаються під впливом ринкового попиту і пропозиції.

4. Валютний курс - це вартість грошової одиниці однієї країни, що виражена у грошових одиницях іншої країни.

Валютний курс використовується для обміну валют при торгівлі товарами і послугами по-друге для порівняння цін на світових товарних ринках, а також вартісних показників різних країн. 3 для періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті юридичних та фізичних осіб.

Розрізняють 2 основних види валютних курсів:

- Фіксований (офіційно встановлений)

- Плаваючий (ринкове співвідношення попиту і пропозиції на валютному ринку)

5. Організація емісії та обігу грошових знаків включає визначення сфер готівкових та безготівкових рахунків, режим використання грошей на рахунках включає форми розрахунків, порядок платежів тощо.

6. Організація міжнародних розрахунків – це система регулювання платежів, за грошовими вимогами та зобов’язаннями, що виникають між державами підприємствами, організаціями та фізичними особами, які перебувають на території різних країн.

7. Суб’єкт грошово-кредитного та валютного регулювання.

Питання 2 (Еволюція грошових систем та її типи)

Тип грошової системи залежить від форми організації грошового обігу і визначається сукупністю елементів і їх взаємодії, які обумовлюють тенденції розвитку та закономірності функціонування грошової системи.

Типи грошової системи

Саморегулювані Регульовані

Саморегульовані грошові системи - це тип грошової системи, що базувався на використанні ролі грошей та благородних металів.

Саморегулювання полягало в механізмі грошового обігу, коли вартість грошей = вартості благородних металів, які містилися в монетах.

Біметалізм Монометалізм

Біметалізм - це форма саморегульованої грошової системи за якої роль загального еквівалента закріпилася за двома грошовими металами (золота та срібло)

- Система паралельних валют (встановлювалося стихійно)

- Система подвійної валюти (співвідношення між золотом та сріблом встановлювалося державою на законодавчому рівні)

- Система кульгаючої валюти (один із видів карбувався в закритому порядку)

Монометалізм - це форма саморегульованої грошової системи, в якій роль грошей виконує один грошовий метал.

- (+) Золото-монетний стандарт - це вид золотого монометалізму, для якого характерне виконання золотом усіх функцій грошей, карбування і обіг золотих монет із фіксованим золотим вмістом та вільний обмін паперових грошей на золото.

- Золото-злитковий стандарт (1924-28 роках) - це вид золотого монометалізму, для якого характерно відсутність в обігу золотих монет, заборона на їх вільне карбування, обмін банкнот лише на стандартні золоті злитки.

- Золото-девізний стандарт- це вид золотого монометалізму, для якого характерні відсутність в обігу золотих монет та їх вільне карбування здійснення обміну банкнот на золото через обмін на іноземну валюту, яка в свою чергу обмінювалася на золото. Система з-д стандарту була юридично оформлена рішенням Геноецької конференції 1922р.

В результаті світової економічно кризи 1929-33 роках золотий стандарт був скасований у всіх країнах світу (Великобританія- 1931, США-1933, Франція-1938),і встановилася система не розмінного банкнотного обігу.

Лекція (06.05.2014):

Регульовані грошові системи-це тип грошових систем, які базуються на обігу паперових і металевих грошових знаків, які не мають власної внутрішньої вартості.

Регульовані грошові системи розрізняються за такими класифікаційними ознаками:

1) За характером регулювання пропозиції грошей:

- паперово-грошового обігу;

- кредитного обігу (виникає на основі кредиту);

2) За характером економічної системи в межах якої здійснюється грошовий обіг:

- Не ринкова (адміністративно командні системи)

- Ринкова (економічні методи регулювання)

3) За характером регулювання валютних відносин:

- Відкрита (немає обмежень обмінювати валюту національну на іноземну або навпаки)

- Закрита (обмежена)

Питання 3 (Державне регулювання грошової сфери як головне призначення грошової системи)

Регулювання грошового обігу – це сукупність заходів, які проводяться в галузі грошового обігу з метою забезпечення його сталості, стримування інфляції, гнучкого забезпечення грошима потреб сфери обігу і є складовою частиною грошово- кредитної політики держави.

Вплив на основні параметри грошового обігу здійснюється через такі інструменти:

- Прямі (до яких належать: механізми готівкової емісії, встановлення межі кредиту центрального банку, що надається урядові та банківським установ);

- Опосередковані (до яких належать: здійснення операцій на відкритому ринку, регулювання облікової ставки відсотка на позики, що надаються центральним банком);

Грошово- кредитна політика – це сукупність заходів у сфері грошового обігу і кредитних відносин, які проводить держава.

Основними типами грошово- кредитної політика є:

- Політика грошово- кредитної рестрикції (політика дорогих грошей);

- Політика грошово- кредитної експансії (політика дешевих грошей. Спад виробництва, коли потрібно підвищити попит на товари).

До цілей грошово- кредитної політики можна віднести:

- Стратегічні (цілі, які розраховані на більше часу)

- Поміжні

- Тактичні (об’єднуються в стратегічні)

Здійснюючи грошово- кредитної політику центральні банки використовують різні інструменти:

- Операції на відкритому ринку (сутність: купівля продаж державою цінних паперів на відкритому ринку)

- Регулювання норми обов’язкових резервів (політика мінімальних резервів)

- Процентна політика (політика облікової ставки)

- Регулювання курсу національних валют (купівля\продаж іноземну валюту)

Фіскально-бюджетна політика – це сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат.

Основними функціями фіскально-бюджетна політика:

- Вплив на стан господарської кон’юнктури

- Перерозподіл національного доходу

- Нагромадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм

Виділяють 2 типи фіскально-бюджетної політики:

1) Дискреційна фіскально-бюджетна політика – політика при якій уряд свідомо маніпулює податками та державними видатками з метою зміни реального обсягу національного виробництва та занятості, контролю за інфляцією та прискоренням економічного зростання.

2) Не дискреційна фіскально-бюджетна політика – це пасивна політика уряду, пов’язана з автоматичною зміною в рівнях державних витрат і податків.

Джерелами покриття дефіциту державного бюджету є:

- Емісія;

- Збільшення випуску облігацій;

- Скорочення резервів;

- Позики зовнішніх кредиторів.

Сеньйораж – внаслідок монопольного права держава друкує гроші.

Питання 4 (Інфляція. Суть, форми прояву, причини та наслідки)

Інфляція (з лат.- вздуття) - це знецінення грошей, яке проявляється як постійне підвищення загального рівня цін у результаті перевантаження сферою обігу грошовою масою не забезпеченою матеріальними цінностями.

Основними формами виявлення інфляції є:

- Знецінення грошових знаків відносно вартості звичайних товарів (падіння купівельної спроможності грошей)

- Поглиблення розриву між рівнями цін на внутрішньому ринку країни та на ринках інших країн та на світовому ринку в цілому.

- Знецінення національних грошей відносно національної валюти.

- Зниження валютного курсу національних грошей

Причини інфляції:

- Зовнішня

- Внутрішня

Інфляція класифікується за 4 ознаками:

- Залежно від характеру інфляції і темпів наростання інфляційних процесів

1. Помірна інфляція (10% \рік)

2. Галопуюча (10-100%\рік)

3. Гіпер інфляція (до 1000%\рік)

- Залежна він зростання цін за товарними групами:

1. Збалансована (пропорційна зміна цін на всі товари)

2. Не збалансована

- Залежно від ступеня передбачуваності:

1. Очікувана (можна спрогнозувати)

2. Не очікувана (Не прогнозоване зростання цін)

- Залежно від розповсюдження інфляційних процесів6

1. Локальна

2. Світова (декілька груп країн, регіонів країн)

3. Імпортована інфляція.

Основними вимірниками інфляція

- Темп інфляція

- Індекс інфляція (використовується для кількісної оцінки інфляційних процесів)

-дельта

MV=PV

(M+ M)(V+ V) = (P+ P)(Q+ Q)

(1+ M\M)(1+ V\V) = (1+ P\P)(1+ Q\Q)

1+ V\V+ M\M+( M* V)\MV=1+ Q\Q+ P\P+( Q* P)\PQ

P\P(1+ Q\Q)=1+ V\V+ M\M+( M* V)\MV- Q\Q

P\P=( M\M+ V\V+( M* V)\MV- Q\Q)\1+ Q\Q

Поиск по сайту: