|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Правило побудови зовнішніх меж зон радіоактивного забруднення при їх нанесенні на карту (схему)Зовнішні межі зон забруднень наносяться на карту з використанням таблиць координат еліпса X, У (таблиця.), які складені до середини (малій осі еліпса), інша доріжки дзеркальна першою. Для цього, на ділянці осі сліду між АЕС і населеним пунктом (об'єктом) довільно вибирають декілька точок на відстанях Rxi кожна від АЕС. Для кожної точки визначають координату X по формулі Х= Rxi/0,5 Li. Цим координатам Хi в таблиці відповідають координати Уi (по інтерполяції). По знайдених значеннях координат Уi визначають їх положення на кожній зовнішній межі зон забруднення відносно осі сліду хмари по формулі Вуi=0,5• Уi• Вi, яке відкладають в масштабі карти ліворуч і праворуч від осі сліду хмари. Таким чином, отримані точки координат Уi на карті для кожної зони сполучають плавною лінією, яка утворює зовнішню межу відповідної зони забруднення. Таблиця Таблиця координат для побудови еліпсів зон зараження
Продовження
Оскільки при нанесенні зон радіоактивного забруднення, на карту у учнів виникають певні труднощі, то розглянемо це питання на прикладі. Приклад. Вимагається нанести на карту зовнішню межу зони радіаційної небезпеки, якщо її довжина Lм=185 км, а ширина Вм=40,2 км. Відстань від населеного пункту Розвилки (6024) до АЕС Тюльган (6880) Rнп = 50 км, а до осі сліду хмари Внп=6 км (мал. 1). Рис.1. Пример построения границ зон загрязнения
На ділянці осі сліду між АЕС і Розвилки довільно вибираємо чотири точки Х1 Х2, Х3, Х4 на відстанях від АЕС Rх1=5 км, Rх2=20 км, Rх3=35 км, Rх4=50 км. По формулі Х= Rx/0,5 Lм знаходимо значення координат еліпса Хi для кожної точки на осі сліду хмари: Х1=5/0,5*185=0,054; Х2=20/0,5*15=0,22, далі аналогічно - Х3=0,378; Х4=0,54. Цим значенням X в таблиці відповідають: У1=0,311, У2=0,626; У3=0,798; У4=0,872. Видалення координат У від осі сліду хмари знаходимо по формулі: Ву= У•0,5 • Вм; Ву=0,311*0,5*40,2=6,25 км, далі аналогічно знаходимо: Ву2=12,6 км; Ву3=16,04 км; ВУ4=17,53 км. Отримані відстані Ву переводимо в масштаб карти М 1:5000000 (1 см на схемі відповідає 5 км) шляхом ділення на 5: Ву1=6,25/5=1,25 см; Ву2=12,6/5=2,52 см; Ву3=16,04/5=3,2 см; Ву4=17,53/5=3,51 см. Ці відстані в сантиметрах відкладаємо ліворуч і праворуч від осі сліду хмари. Отримані точки координат У1, У2, У3, У4 сполучаємо плавною лінією червоного кольору, яка є зовнішньою межею зони радіаційної небезпеки. Зовнішні межі інших зон забруднення наносяться аналогічно. На картах додаткові лінії і точки для нанесення меж зон забруднення не наносяться.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |