Рішення

а) по таблиці. 27а, стор. 34а визначимо міра променевої хвороб ВРХ (441 рад). Середня міра (250-450 рад)

б) по табл. 27б, стор. 34а визначимо зниження маси тіла ВРХ при променевій хворобі середньої міри на 5-10% = 8% протягом перших двох місяців.

Загальна кількість ВРХ (телята загинули на 100%) що знаходяться на відкритому приміщенні склало 261 голову. Їх загальна вага склала:

261 * 400 = 104400 кг

З обліком приблизно 8% втрат загальна вага ВРХ склала:

X = (104400*8)/100 = 8352 кг

Визначаємо загальні втрати ВРХ протягом перших двох місяців опромінення складе (натуральне і грошове вираження):

П натур. = 696 * 2 = 1392 кг

П грошове = 1392 * 10 = 13920 грн.

в) по таблиці. 276, стор. 34а визначаємо зниження лактації дійних корів по молоку при променевій хворобі середньої міри впродовж року на 20-80% = 50%.

Загальна кількість дійних корів що отримали променеве опромінення середньої міри склало 132 голови. Визначаємо загальні втрати по молоку протягом 1 року в натуральному і грошовому вираженні.

132 * 3600 (надій на 1 корову в рік) = 475200 л.

З урахуванням 50% втрат визначимо:

X = (475200 * 50)/100 = 237600 л

У грошовому вираженні 237600 * 2 грн. = 475200 грн.

г) загальні втрати м'яса і молока по зниженню продуктивності тваринництва від променевої хвороби полягають в натуральному і грошовому вираженні:

П натур. = 1392+237600 = 238992 кг

П грошове = 13920 + 475200 = 489120 грн.

Завдання 15. Визначимо запаси кормів і води для з\х тварин. Визначення запасів кормів і води для з/х тварин вироблятися з урахуванням кількості доби їх утримання в стійлі згідно режиму утримання тварин. Запаси створюються усередині тваринницьких приміщень, щоб корми і вода були частими. Приміщення для зберігання кормів повинні бувальщина герметичними, або знаходиться в герметичній тарі.

Усередині тваринницького приміщення створюють 5-7 добовий запас корму (у фуражних, кормових проходів, і тому подібне). На птахофабриках і деяких типів свинарників в кормових бункерах, а за відсутності централізованого водопостачання (зі свердловини) на той же термін запасають воду в різних місткостях.

На відстані протипожежного розриву від будови на території ферми створює додатковий 7-10 денний запас корму (сіно, солома, силос), укритого підручними матеріалами (всього на 2 тижні).

На свинарських комплексах і птахофабриках запас кормів створюється в бункерах, що знаходяться поблизу стін приміщень.

Запас корми і води створюється по мінімальних добових нормах:

ВРХ сіна 5-6 кг або сіно 4-5 кг і концкормів 1-2 кг, води 20-30 літрів, телятам, вівцям і козам сіна 0,5-1 кг, води 1-2 літри, свиням концентратам 2-3 кг, води 6-8 літрів. Сіль раціонів виключають.

Якщо в тваринницькому приміщенні не вистачає місця для створення 5-7 денного запасу корму, то навпроти однієї з дверей або вікна обладнали для цього герметичну прибудову з дощок, оббиту толем.

Визначити мінімальні запаси кормів і води для 300 голів КРС і 200 голів телят.

Рішення. 1. Враховуючи, що випас худоби, окрім молочного через 4 діб, то виходячи з мінімального запасу на добу: сіно 5-6 кг або сіно 4-5 кг, концкормів 1-2 кг і вода 20-30 літрів, потрібні запаси на 4 діб:

- сіно: (5-6) кг*300 голів*4 діб = (6000-7200) кг або

- сіно: (4-5) кг*300 голів*4 діб = (4800-6000) кг і

- концкормів: (1-2) кг*300 голів*4 діб = (1200-2400) кг

2. З урахуванням того, що знаходження в приміщенні для молодняка (телят) через 5 діб, що запас має бути виходячи з норм запасу на добу: сіно 0,5 -1 кг, води 1 -2 літри

- сіно: (0,5-1) кг*200 голів*5 діб = 500 кг

- води: (0,1-2) кг*200 голів*5 діб = 1000-2000 літрів

Режим захисту ВРХ в умовах аварії на АЕС при радіоактивному зараженні в період «йодної небезпеки» ВРХ перевести на утримання в стійлі і годувати кормою, заготовленою в минулому сезоні. Найбільш чисті корми давати дійним і тільним коровам.

Для захисту щитовидної залози від накопичення в ній радіоактивного йоду необхідно давати ВРХ пігулки йодистих препаратів.

Дійним коровам давати більше хрестоцвітих /капуста, бруква та ін./. У зв'язку з введенням режиму №5 для населення з повною евакуацією, то разом з населенням необхідно евакуювати і ВРХ.

Висновки. На підставі початкових даних і отриманих розрахунків розробляємо пропозицію по захисту різних категорій л/з, з/х об'єкту і з/х тваринних, таких, що виявилися в зоні радіоактивного забруднення клопітної. Основними заходами щодо захисту є:

- ведення безперервного радіаційного контролю за спадом рівня радіації на з/х об'єкті.

- укриття робітників і службовців в притулках і з/х тварин в приміщеннях в період проходження р/а хмари над об'єктом

- проведення герметизації, що виключає занесення р/а часток в приміщення будівель і споруджень р/а об'єкту

- проведення дезактиваційних робіт, що знижують рівень забруднення місцевості і споруджень об'єкту, проведення вет. обробки з/х тварин

- використання для захисту робочих притулків, укриттів і індивідуальних засобів захисту (протигази, захисний одяг, респіратори), що служать. Проведення санітарної обробки людей.

Типове завдання

за оцінкою радіаційної обстановки при аварії на АЕС (прогнозування)

Для студентів агрономічного факультету (садово-паркове господарство) по дисципліні Безпека життєдіяльності очної і заочної форми навчання.

Оцінити радіаційну обстановку і виробити пропозиції по захисту населення, робітників з/х тварин і з/х об'єкту (КСП), з/х рослин, що виявилися в зоні радіоактивного зараження при аварії на АЕС згідно наступного варіанту.

ВАРІАНТ 1

1. На видаленні 5 км від з/х об'єкту сталася аварія на АЕС.

Тип і потужність ядерного реактора великої потужності канальний РБМК - 1000. На реакторі стався викид в атмосферу імовірно 30% радіоактивних речовин.

2. Чисельність населення, що працюють на з/х об'єкті (КСП) 1000 чоловік.

3. На момент аварії населення, робітники з/х об'єкту (КСП) могли знаходитися в одноповерхових цегляних будинках завтовшки стін (h) - 17см або знаходитися в укритті, виконаному із залізобетону завтовшки стін (h), - 11 см і засипаний фунтом завтовшки (h) - 17 см

4. Допустима доза опромінення людей Д доп. = 5 рад.

5. У господарстві вирощується озима пшениця, яка у момент аварії на АЕС знаходилася у фазі вегетації, - колосіння. Площа посівів 120 га, очікувана врожайність 30 ц/га.

6. Метеорологічні умови:

- напрям вітру убік з/х об'єкту;

- швидкість вітру у момент аварії на висоті 10м (V10) складає 3 м/з;

- час доби - день, суцільна хмарність.

7. Середня ціна 1 кг пшениці - 1 грн.

Для оцінки радіаційної обстановки необхідно знати міру вертикальної стійкості повітря (СВУВ).

СВУВ приземного шару повітря може бути визначена за даними прогнозу за допомогою таблиці (таблиця. 1).

Таблиця 1

Спостереження показують, що ІНВЕРСІЯ виникає при ясній погоді, малих (до 4 м/сік) швидкостях вітру, приблизно за годину до заходу сонця і руйнується в течії години після сходу сонця, температура ґрунту нижча за температуру приземного шару повітря. Утворюється в приземному шарі як вертикальний гак і горизонтальний застій повітря.

КОНВЕКЦІЯ виникає при ясній погоді, малих (до 4 м/сік) швидкостях вітру приблизно через 2 години після сходу і руйнується приблизно за 2 - 2,5 години до заходу сонця. Температура ґрунту вища за температуру приземного шару повітря. Вертикальне і горизонтальне переміщення повітря в приземному шарі.

ІЗОТЕРМІЯ зазвичай спостерігається в похмуру погоду. При сніговому покриві слід чекати ізотермію і рідше інверсію. Температура ґрунту повітря в приземному шарі приблизно однакова.

Рішення.Порядок розрахунків за оцінкою радіаційної обстановки при аварії на АЕС

1. По таблиці 57 стор. 79 визначаємо категорію стійкості атмосфери (інверсія, ізотермія, конвекція) відповідну погодним умовам і заданому часу доби.

По умові: хмарність суцільна, день, швидкість приземного вітру V10 = 3м/с. Згідно з таблицею 57 сторінка 79 категорія стійкості Д (ізотермія).

2. По таблиці 58 стор. 79 визначаємо середню швидкість вітру Vср в шарі поширення радіоактивної хмари. Згідно таблиці 58 стор. 79 для категорії стійкості Д і швидкості приземного вітру V10 = 3 м/з середня швидкість вітрк Vср = 5 м/с.

3. По таблиці 60 стор. 80 (81) для чи заданого типу ЯЭР (РБМК-1000) і викинутих РВ (R - 30%) визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення місцевості і наносимо їх в масштабі у вигляді правильних еліпсів.

Визначаємо розміри зон радіоактивного зараження (таблиця. 59-61, стор. 81-81, таблиця. 61 стор. 81).

Зона Г - відсутня.

4. Виходячи із заданої відстані об'єкту народного господарства (Rх = 5 км) до аварійного реактора з урахуванням зон забруднення, що утворюються, встановлюємо, що об'єкт виявився на внутрішній межі зони "В".

5. По таблиці. 56 стор. 79 (78) визначаємо потужність дози випромінювання через 1 година після аварії.

Рішення. Внутрішня межа зони В. Р1ч = 14 р/ч.

6. По таблиці. 63 стор. 82 визначаємо час початку формування сліду радіоактивного забруднення (tф) після аварії (час початку випадання р/про опадів на території об'єкту). Для Rх = 5 км, категорії стійкості Д і середній швидкості вітру Vср = 3 м/з, tф = 0,3 години.

Отже, об'єкт через 0,3 години після аварії виявиться в зоні р/а забруднення, що зажадає вживання додаткових заходів захисту робітників і з/х тварин.

7. По таблиці. 64 стор. 82 - для зони М

64, 64а стор. 82,83 - для зони А

65 стор. 83,84 - для зони б

65, 65а стор. 83, 84а - для зони В

65 стор. 83, 846 - для зони Г

Рішення. По таблиці. 65, 65а стор. 83, 84 для відповідної зони забруднення місцевості з урахуванням часу перебування - 4 діб визначаємо дозу опромінення, яку отримує робітник з/х об'єкту за умови відкритого розташування в середині зони.

Згідно таблиці. 65, 65а стор. 83, 84а, з урахуванням часу початку випадання радіоактивних осадів 0,3 години і тривалості перебування людей в зоні зараження 3 діб і 5 діб, дози опромінення людей складуть відповідно - за 3 діб 205 м/рад, за 5 діб 285 рад. Для визначення дози опромінення людей з урахуванням 4 діб перебування на зараженій місцевості проводимо інтерполяцію: (205+285) / 2 = 245 рад. Згідно примітки таблиці. 65, 65а стор. 83,84 з урахуванням розташування з/х об'єкту на внутрішній межі зони В, визначаємо зону опромінення відкрито розташованих людей за 4 діб перебування в зоні 245 * 1,8 = 441 рад.

Розрахунки показують, що робітники з/х об'єкту за 4 діб перебування відкрито на внутрішній межі зони В можуть отримати дозу опромінення 441 рад, що перевищує гранично встановлену дозу (Д вст) 5 рад у багато разів.

8. Визначаємо дози опромінення людей на з/х об'єкті за 4 діб перебування в одноповерхових цегляних будинках з товщиною стін 17 см або що знаходяться в укритті, виконаних із залізобетону з товщиною стіни 11 см і засипаного ґрунтом завтовшки 17 см по формулі:

- у будівлях: Д кірп. будівлі = Д від. / Кпосл.

де Двід. - доза опромінення відкрито розташованих людей

Кпосл. - коефіцієнт послаблення випромінювання

Кпосл. = 2h/λ,

де h - товщина стін в см;

λ - шар правильного послаблення матеріалу в см, який визначається по таблиці. 11 стор. 11. Для цегляної кладки, ґрунту = 8,4; залізобетону = 5,6.

Кпосл.= 2^h/λ = 2^17/8,4 = 2² = 4

Дкірп.буд. = Двід / Кпосл. = 441/4 = 110,2 рад

- у укриттях Дукр = Двід / Кпосл. укр

Кпосл. укр. = Кпосл.ж/б * Кпосл. ґрунту

= 2^h/λж/б * 2^h/λгр. = 2^17/5,6 * 2^17/3,4 = 2² * 2² = 16

Дукр = Двід / Кпосл. = 441 / 16 = 27,5 рад

9. По таблиці 27 стор. 34 визначаємо втрати працездатності населення:

а) при розташуванні людей відкрито за 4 діб перебування на зараженій місцевості (441 рад): вихід з ладу до усіх опроміненим 100% або 100 чоловік, у тому числі іншим результатом 55% або 55 чоловік.

б) при розташуванні людей в цегляних будівлях завтовшки стін 17 см за 4 діб перебування на радіоактивно зараженій місцевості (110,2 рад): вихід з ладу до усіх опромінених одиничні випадки, смертельно опромінених немає.

в) при розташуванні людей в укритті за 4 діб перебування на радіоактивно зараженій місцевості (27,5 рад), втрат немає.

ПРИМІТКА:

Одноразові дози опромінення, що викликають променеву хворобу у людей і з/х тварин (таблиця. 27б, стор. 34а).

10. По таблиці. 56 стор. 78 (79). Визначаємо дозу опромінення за 1 рік перебування: складе 5000 рад (зовнішня межа зони В). Допустима доза для що постійно працюють з радіоактивними речовинами за 1 рік - складає 0,5 рад.

Допустима доза для населення за рік - складає 0,5 рад.

Висновок: доза радіації за 1 рік опромінення перевищена значно по відношенню до допустимих.

З використанням таблиці. 55 стор. 78(79). На підставі розрахованої дози опромінення з урахуванням характеру діяльності робітників - з/х об'єкту (на відкритій місцевості, в будівлях і спорудах, в притулках) і встановленої допустимої дози опромінення визначуваний оптимальний режим діяльності населення: робітників і службовців об'єкту на забрудненій місцевості.

Визначуваний режим захисту населення (таблиця. 55 стор. 78 (79)) - потужність дози випромінювання через 1 година після аварії склала - 14 рад.

Висновок: повна евакуація.

На підставі початкових даних і отриманих розрахунків що розробляються заходи щодо захисту населення і робітників з/х об'єкту.

Заходи щодо захисту робітників і службовців з/х об'єкту (МТФ):

1. Встановити безперервне радіаційне спостереження.

2. При проходженні рЗа хмари робітників і службовців об'єкту укрити в притулку (ПРУ).

3. До спаду рівня радіації нижче 5 мр/година л/з формувань повинна знаходитися на забрудненій місцевості тільки в респіраторах.

4. Щоб уникнути переопромінення робітників і службовців з/х об'єкту протягом 6 годин після аварії укрити в притулках (ПРУ).

5. Для виключення занесення р/а речовин у всередину будівлі провести герметизацію приміщень або встановити фільтровентиляційні агрегати.

6. Для зниження міри забрудненості РВ територій, будівель і споруджень об'єкту провести дезактиваційні роботи.

Завдання 10. Визначення доз опромінення з/х рослин і їх втрат. Таблиця. 17 стор. 17, таблиця. 18 стор. 17-19, таблиця. 23, 23а стор. 25-26.

Початковими даними є:

- рівні радіації на 1 година після аварії на АЕС

- міра радіоактивного зараження посівних площ

- фази розвитку і терміни вегетації з/х культур

- структура посівних площ у момент їх зараження: визначення доз опромінення з/х рослин вироблятися по таблиці. 17 стор. 17 збірки таблиць. Сумарні дози опромінення (Р) рослин з моменту випадання РВ до кінця вегетації для еталонної потужності дози 10 Р/ч, а потім помножити на рівень радіації у момент випадання радіоактивних осадів.

Приклад. Визначити дозу опромінення озимої пшениці у фазі колосіння на момент аварії на АЕС. Час початку випадання радіоактивних речовин через 0,3 години при рівні радіації на цей час 14 Р/ч складе 441 рад. Площа посівів 120 га, врожайність 30 ц/га. Вартість 1 кг пшениці грн. (14 = 100 грн.).

Рішення.

1) визначимо час до кінця вегетації озимої пшениці до збирання врожаю з фази колосіння по таблиці. 23, 23а стор. 25-26 збірки таблиць 45 днів (час опромінення).

2) по таблиці. 17 стор. 17 для тривалості опромінення 45 днів і часу випадання радіоактивних осадів 0,3 години визначити дозу опромінення озимої пшениці для еталонної потужності дози на місцевості 10 Р/ч на 1 година після аварії

Д 10Р/ч = 37,5

3) визначити дозу опромінення до кінця прибирання, яке отримає озима пшениця при рівні радіації на місцевості 14 Р/ч на 1 година після аварії

До = Д 10Р/ч * Р 12/Р = 37,5 * 14 = 525 Р

4) визначити втрати озимої пшениці при дозі опромінення 525 рад по таблиці. 18 стор. 17 і фазі колосіння 75% /при інтерполяції 60-90%/

5) визначити валовий внутрішній продукт (ВВП) озимої пшениці

120 (площа посівів) * 30 ц/га (очікувана врожайність) = 3600 ц

6) визначити втрати озимої пшениці в натуральному і вартісному вираженні

П(3600*75)/100 = 2700 ц

П (пшениці в коштуємо.) = 2700 * 100 грн. = 270000 грн.

Завдання 11. Визначення ведення рослинництва після аварії на АЕС. Приклад. Озима пшениця у фазі колосіння виявилася в зоні "Б", визначити ведення рослинництва в цій зоні.

Рішення. Згідно розділу "Ведення з/х виробництва на землях з підвищеним вмістом стронцію - 90 (уч. 1978 р.) в зоні "Б" зернові культури вирощуються на спирт. Надалі ці землі доцільно використовувати для виробництва технічних культур (льон, конопель, соняшник, бавовник, цукровий буряк та ін.)

Картопля вирощується на крохмаль або спирт. Можна вирощувати і зернобобові культури на насіння, оскільки насінні якості зерна при цьому не клітинних ядер, більшому розмірі хромосом або підвищенням змісту ДНК дезобидий рибонуклеїнової кислоти, виробляється для синтезу білків, в клітинах рослин відрізняються вищою радіочутливістю.

До радіочутливих - горох, квасоля, кукурудза, тімофєєва жито, пшениця.

До средньочутливих - горох, вика, соя, сочевиця, овес, ячмінь, соняшник.

До стійких - льон, конюшина, люцерна, рицина, тютюн, буркун.

Летальні дози зеленої маси оскільки що призводять до загибелі зеленої маси визначається 3-4 дозами, викликають повну втрату урожаю.

Летальні дози визначаються по таблиці. 34, а розрахунок втрат зеленої маси рослин по таблиці. 30.

Завдання 12. Визначення радіоактивної зараженості з/х рослин. Таблиця. 28 стор. 36, таблиця. 29 стор. 37, таблиця. 31 стор. 31,38, таблиця. 31а стор. 38.

При аварії на АЕС в період вегетації рослин забруднюються РВ не лише грунт, але і рослинний покрив. Зараження відбуватиметься не лише в період випадання /тропосферних і стратосферних/ радіоактивні), опадів, що може відбуватися протягом 2-3 років. Протягом багатьох років грунт міститиме довгоживучі ізотопи /стронцій - 90 і цезій - 197 у ін./ мігруючі з грунту в рослини.

Радіоактивна зараженість з/х рослин визначається з урахуванням тривалості перебування рослин на місцевості, зараженою РВ /до кінця вегетації/, підзони розташовані і визначаються по таблиці. 28 стор. 36-37 збірки таблиць.

Приклад. Визначити радіоактивну зараженість озимої пшениці, що знаходиться у момент аварії у фазі колосіння /45 днів до збирання/. Підзона зараження Б1.

Рішення.По таблиці. 28 збірки таблиць визначаємо орієнтовне число змісту РВ в урожаї з/х культур для тривалості зараження 45 днів.

З = 17,5 мкКі/кг

Визначити зміст РВ в урожаї з урахуванням коефіцієнта для уточнення розрахунків, який знаходитися з таблиці. 29 стор. 37 збірки таблиць для потужності і зони зараження Б1 = 0,08.

З = 17,5 * 0,08 = 1,46 мкКі/кг

Визначити допустимий рівень змісту РВ для зерна озимої пшениці по таблиці. 31 стор. 38 - 0,01 мкКі/кг видно, що ця величина у багато разів менше величини радіоактивної зараженості озимої пшениці 1,46 мкКі/кг і використовувати в їжу неможливо доки не спаде рівень забрудненості РВ. Тому озиму пшеницю можна використовувати для насінних цілей і зберігати до розряду короткоживучих ізотопів і переробити на спирт.

Необхідно проводити очищення пшениці (дезактивацію) промивання їх проточною водою або 2-3 рази змінюваною водою. Обмивання в 10 разів зменшує радіоактивну забрудненість. При первинній обробці зерна в борошно зараженість зменшується радіоактивна забрудненість. При переробці зерна в борошно зараженість зменшується в 4-12 разів.

Якщо зерно не придатне для продуктів, його можна використовувати в корм для з/х тварин, оскільки допустима величина зараженості кормів і води для з/х тварин по таблиці. 31 стор. 38 складатиме при використанні його до 1 року- 10 мкКі/кг, що у багато разів вище за розрахунок 1,46 мкКі/кг

Завдання 13. Визначення часу спаду радіоактивної зараженості з/х рослин таблиці. 32 стор. 39.

Зберігання забрудненої продукції з/х рослин в плині певного часу і необхідно для розпаду короткоживучих ізотопів, є ефективним способом зниження радіоактивного забруднення урожаю.

Приклад. Визначити час спаду радіоактивного зараження озимої пшениці, якщо на момент прибирання рівень зараженості склав 1,46 Кі/кг, а допустима величина зараженості 0,01 мкКі/кг

По таблиці. 32 стор. 39 визначити коефіцієнт, що показує в скільки разів зменшиться рівень зараженості за час від моменту 1 година потім до збирання врожаю, тобто 45 днів.

До = 4350

Визначити коефіцієнт, який має бути на час спаду зараженості до 0,01 мкКі/кг, тобто в 146 разів більше визначеного за 45 днів

Ксп = 4350 * 146 = 626800

Визначити час спаду по таблиці. 32 стор. 39 з урахуванням коефіцієнта Ксп = 626800 при часі спаду до 1 року Ксп = 54000, тобто час потрібно більш за 1 рік.

Основними заходами щодо захисту є:

- ведення безперервного радіаційного контролю за спадом рівня радіації на з/х об'єкті.

- укриття робітників і службовців в притулках і з/х тварин в приміщеннях в період проходження р/а хмари над об'єктом.

- проведення герметизації, що виключає занесення р/а часток в приміщення будівель і споруджень р/а об'єкту

- проведення дезактиваційних робіт, що знижують рівень забруднення місцевості, будівель і споруджень об'єкту, проведення вет. обробки з/х тварин.

- використання для захисту робочих притулків, укриттів і індивідуальних засобів захисту (протигази, захисний одяг, респіратори), що служать. Проведення санітарної обробки людей.

Типове завдання

за оцінкою радіаційної обстановки при аварії на АЕС (прогнозування)

Для студентів факультету механізації сільського господарства по дисципліні Безпека життєдіяльності очної і заочної форми навчання.

Оцінити радіаційну обстановку і виробити пропозиції по захисту населення, робітників з/х тварин і з/х об'єкту (МТП), що виявилися в зоні радіоактивного зараження при аварії на АЕС згідно наступного варіанту.

ВАРІАНТ 1

1. На видаленні 5 км від з/х об'єкту (МТП) сталася аварія на АЕС. Тип і потужність ядерного реактора великої потужності канальний РБМК - 1000. На реакторі стався викид в атмосферу імовірно 30% радіоактивних речовин.

2. Чисельність робітників на з/х об'єкті (МТП) 100 чоловік.

3. У момент аварії робітники з/х об'єкту (МТП) могли знаходитися в одноповерхових цегляних будинках завтовшки стін (h) - 17 см або знаходитися в укритті, виконаному із залізобетону завтовшки стін (h), - 11 см і засипаний грунтом завтовшки (h) - 17 см

4. Допустима доза опромінення людей Д доп = 5 рад.

5. Метеорологічні умови:

- напрям вітру убік з/х об'єкту;

- швидкість вітру у момент аварії на висоті 10 м (V10) складає 3 м/с;

- час доби - день, суцільна хмарність.

Для оцінки радіаційної обстановки необхідно знати міру вертикальної стійкості повітря (СВУВ).

СВУВ приземного шару повітря може бути визначена за даними прогнозу за допомогою таблиці (таблиця. 1).

Таблиця 1

Спостереження показують, що ІНВЕРСІЯ виникає при ясній погоді, малих (до 4 м/сік) швидкостях вітру, приблизно за годину до заходу сонця і руйнується протягом години після сходу сонця, температура ґрунту нижча за температуру приземного шару повітря. Утворюється в приземному шарі як вертикальний, так і горизонтальний застій повітря.

КОНВЕКЦІЯ виникає при ясній погоді, малих (до 4 м/сік) швидкостях вітру приблизно через 2 години після сходу і руйнується приблизно за 2 - 2,5 години до заходу сонця. Температура ґрунту вища за температуру приземного шару повітря. Вертикальне і горизонтальне переміщення повітря в приземномушарі.

ІЗОТЕРМІЯ зазвичай спостерігається в похмуру погоду. При сніговому покриві слід чекати ізотермію і рідше інверсію. Температура грунту і повітря в приземному шарі приблизно однакова.

Порядок розрахунків за оцінкою радіаційної обстановки при аварії на АЕС.

Рішення. 1. По таблиці 57 стор. 79 визначаємо категорію стійкості атмосфери (інверсія, ізотермія, конвекція) відповідну погодним умовам і заданому часу доби.

По умові: хмарність суцільна, день, швидкість приземного вітру V10 = 3м/с. Згідно з таблицею 57 сторінка 79 категорія стійкості Д (ізотермія).

2. По таблиці 58 стор. 79 визначаємо середню швидкість вітру Vср в шарі поширення радіоактивної хмари. Згідно таблиці. 58 стор. 79 для категорії стійкості Д і швидкості приземного вітру V10 = 3 м/з середня швидкість вітру Vср = 5 м/с.

3. По таблиці 60 стор. 80 (81) для заданого типу ЯЭР (РБМК-1000) і долі викинутих РВ (R - 30%) визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення місцевості і наносимо їх в масштабі у вигляді правильних еліпсів.

Визначаємо розміри зон радіоактивного зараження (таблиця. 59-61, стор. 81-81, таблиця. 61 стор. 81).

Зона Г - відсутня.

4. Виходячи із заданої відстані об'єкту народного господарства (Rх = 5 км) до аварійного реактора з урахуванням зон забруднення, що утворюються, встановлюємо, що об'єкт виявився на внутрішній межі зони "В".

5. По таблиці. 56 стор. 79 (78) визначаємо потужність дози випромінювання через 1 година після аварії.

Рішення. Внутрішня межа зони В. Р1ч = 14 р/ч.

6. По таблиці. 63 стор. 82 визначаємо час початку формування сліду радіоактивного забруднення (tф) після аварії (час початку випадання р/про опадів на території об'єкту). Для Rх = 5км, категорії стійкості Д і середній швидкості вітру Vср = 3 м/з, tф = 0,3 години.

Отже, об'єкт (МТП) через 0,3 години після аварії виявиться в зоні р/а забруднення, що зажадає вживання додаткових заходів захисту робітників МТП.

7. По таблиці. 64 стор. 82 - для зони М

64, 64а стор. 82,83 - для зони А

65 стор. 83,84 - для зони б

65, 65а стор. 83, 84а - для зони В

65 стор. 83, 846 - для зони Г

Рішення. По таблиці. 65, 65а стор. 83, 84 для відповідної зони "В" забруднення місцевості з урахуванням часу перебування - 4 діб визначаємо дозу опромінення, яку отримує робітник з/х об'єкту (МТП) за умови відкритого розташування в середині зони.

Згідно таблиці. 65, 65а стор. 83, 84а, з урахуванням часу початку випадання радіоактивних осадів 0,3 години і тривалості перебування людей в зоні зараження 3 діб і 5 діб, дози опромінення людей складуть відповідно - за 3 діб 205 м/рад, за 5 діб 285 рад. Для визначення дози опромінення людей з урахуванням 4 діб перебування на зараженій місцевості проводимо інтерполяцію: (205+285) / 2 = 245 рад. Згідно примітки таблиці. 65, 65а стор. 83, 84 з урахуванням розташування з/х об'єкту (МТП) на внутрішній межі зони В, визначаємо дозу опромінення відкрито розташованих людей і з/х тварин за 4 діб перебування в зоні 245 * 1,8 = 441 рад.

Розрахунки показують, що робітники з/х об'єкту (МТП) за 4 діб перебування відкрито на внутрішній межі зони В можуть отримати дозу опромінення 441 рад, що перевищує гранично встановлену дозу (Д вуст) 5 рад в багато разів.

8. Визначаємо дози опромінення людей на з/х об'єкті (МТП) за 4 діб перебування в одноповерхових цегляних будинках з товщиною стін 17 см або що знаходяться в укритті виконаних із залізобетону з товщиною стіни 11 см і засипаного ґрунтом завтовшки 17 см по формулі:

- у будівлях: Д кірп. будівлі = Д від. / Кпосл.

де Двід. - доза опромінення відкрито розташованих людей

Кпосл. - коефіцієнт послаблення випромінювання

Кпосл. = 2h/λ,

де h - товщина стін в см;

λ - шар правильного послаблення матеріалу в см, який визначається по таблиці. 11 стор. 11. Для цегляної кладки, ґрунту = 8,4; залізобетону = 5,6.

Кпосл.= 2^h/λ = 2^17/8,4 = 2² = 4

Дкірп.буд. = Двід / Кпосл. = 441/4 = 110,2 рад

- у укриттях Дукр = Двід / Кпосл. укр

Кпосл. укр. = Кпосл.ж/б * Кпосл. ґрунту

= 2^h/λж/б * 2^h/λгр. = 2^17/5,6 * 2^17/3,4 = 2² * 2² = 16

Дукр = Двід / Кпосл. = 441 / 16 = 27,5 рад

9. По таблиці 27 стор. 34 визначаємо втрати працездатності населення:

а) при розташуванні людей відкрито за 4 діб перебування на зараженій місцевості (441 рад): вихід з ладу до усіх опроміненим 100% або 100 чоловік, у тому числі іншим результатом 55% або 55 чоловік.

б) при розташуванні людей в цегляних будівлях завтовшки стін 17 см за 4 діб перебування на радіоактивно зараженій місцевості (110,2 рад): вихід з ладу до усіх опромінених одиничні випадки, смертельно опромінених немає.

в) при розташуванні людей в укритті за 4 діб перебування на радіоактивно зараженій місцевості (27,5 рад), втрат немає.

ПРИМІТКА:

Одноразові дози опромінення, що викликають променеву хворобу у людей і з/х тварин (таблиця. 27б, стор. 34а).

10. По таблиці. 56 стор. 78 (79). Визначаємо дозу опромінення за 1 рік перебування: складе 5000 рад (зовнішня межа зони В). Допустима доза для що постійно працюють з радіоактивними речовинами за 1 рік - складає 0,5 рад.

Допустима доза для населення за рік - складає 0,5 рад.

Висновок: доза радіації за 1 рік опромінення перевищена значно по відношенню до допустимих.

З використанням таблиці. 55 стор. 78(79). На підставі розрахованої дози опромінення з урахуванням характеру діяльності робітників - з/х об'єкту (на відкритій місцевості, в будівлях і спорудах, в притулках) і встановленої допустимої дози опромінення визначуваний оптимальний режим діяльності населення: робітників і службовців об'єкту на забрудненій місцевості.

Визначуваний режим захисту населення (таблиця. 55 стор. 78 (79)) - потужність дози випромінювання через 1 година після аварії склала - 14 рад.

Висновок: повна евакуація.

На підставі початкових даних і отриманих розрахунків що розробляються заходи щодо захисту населення і робітників з/х об'єкту.

Заходи щодо захисту робітників і службовців з/х об'єкту (МТФ):

1. Встановити безперервне радіаційне спостереження.

2. При проходженні рЗа хмари робітників і службовців об'єкту укрити в притулку (ПРУ).

3. До спаду рівня радіації нижче 5 мр/година л/з формувань повинна знаходитися на забрудненій місцевості тільки в респіраторах.

4. Щоб уникнути переопромінення робітників і службовців з/х об'єкту протягом 6 годин після аварії укрити в притулках (ПРУ).

5. Для виключення занесення р/а речовин у всередину будівлі провести герметизацію приміщень або встановити фільтровентиляційні агрегати.

6. Для зниження міри забрудненості РВ територій, будівель і споруджень об'єкту провести дезактиваційні роботи.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Кафедра безпеки життєдіяльності

ЗАВДАННЯ

Для студентів факультету механізації сільського господарства по дисципліні безпека життєдіяльності і цивільний захист (цивільна оборона) очної і заочної форми навчання.

I. Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС і ядерного вибуху.

II. Оцінка інженерної обстановки (тільки по цивільному захисту)

ВАРІАНТ № ___

________________________________________________________________

((група, курс) (Ф.И. О.)

1. По населеному пункту "К" допускається нанесення наземного ядерного вибуху потужністю _____.

На АЕС сталася аварія реактора _____________________________________

________________________________________________________________

(тип, відсоток виходу активності)

2. З/х об'єкт машинно-транспортний парк (МТП) знаходиться на відстані від аварійної АЕС ____ км., або ядерного вибуху ____км.

3. Чисельність робітників на МТП ______ людей.

4. Будівлі: цегляні, завтовшки ____ см, дерев'яні, завтовшки ____ см, залізобетонні, завтовшки _____ см

5. Притулки з шарами: залізобетонні, завтовшки _____ см, дерев'яні, завтовшки ___ см, ґрунтові, завтовшки ___ см. Загальна площа притулку ___ м³.

6. Фільтровентіляційне устаткування _____________________________

7. На МТП техніка: ______________________________________________

8. Забезпеченість засобами захисту ______%

9. Допустима доза опромінення Д = 5 рад.

10. При загрозі НС побудувати ____________________________________

________________________________________________________________

(найменування найпростішого укриття)

11. Метеорологічні умови:

- - напрям вітру в бік об'єкту;

- - швидкість вітру ______ км/ч;

- - швидкість вітру на висоті 10 м (V10) ___________ м/с;

- - в приземній кулі температура повітря _____ ⁰С, ґрунти _____ ⁰С;

- - міра вертикальної стійкості ____________________;

- - час доби ____________ хмарність _______________.

III. Оцінити інженерну обстановку МТП (тільки по дисципліні цивільний захист)

Студент__________ Керівник ________________

Поиск по сайту: