Юридичний процес, його ознаки та стадії

Процедурний механізм властивий практично кожному соціально-нормативному регулятору. Але найповніше процедурний характер, як і нормативність, виражений у праві.

Юридичний процес – це врегульований процесуальними нормами порядок діяльності компетентних державних органів і посадовців, що полягає в підготовці, ухваленні і документальному закріпленні юридичних рішень загального або індивідуального характеру.

Ознаки юридичного процесу:

1) владний характер. Юридичний процес є владною діяльністю компетентних органів держави, його посадових осіб, а також, в обумовлених законом випадках, діяльність недержавних суб’єктів, уповноважених на те державою (адміністрація підприємства, орган місцевого самоврядування, керівник вузу тощо);

2) нормативний характер. Юридичний процес врегульований процесуальними нормами і здійснюється за наперед встановленим шаблоном;

3) документально виражений (актний) характер. Це діяльність, направлена на ухвалення юридичних рішень загального (нормативно-правові акти) або індивідуального (правозастосовчі акти) характеру;

4) службовий характер. Юридичний процес є вторинним по відношенню до матеріального права, похідним від нього, є формою його життя;

5) стадіальний характер. Юридичний процес складається із відносно самостійних стадій.

Поняття «юридична процедура» і «юридичний процес» нерідко використовують як синоніми. Але правильніше розглядати юридичну процедуру як порядок здійснення конкретної юридичної дії, а юридичний процес як сукупність юридичних процедур.

Юридичний процес – це складна, триваюча в часі діяльність, що складається з процесуальних стадій, які мають строго певну послідовність. За змістом він є ланцюгом взаємозв’язаних процесуальних дій і рішень, що фіксуються у відповідних документах. Наприклад, в ході розслідування кримінальної справи слідчий виконує такі процесуальні дії, як огляд місця події, обшук, допит свідка, вилучення речових доказів тощо, і виносить різні процесуальні рішення – постанови про порушення кримінальної справи, про провадження обшуку в квартирі підозрюваного, про притягнення особи як обвинуваченого тощо.

Кожен вид юридичного процесу має свої стадії, проте в кожній із стадій будь-якого юридичного процесу обов’язковими є наступні компоненти:

1) відносно самостійне завдання, на рішення якого направлені дії, що об’єднуються в тій або іншій стадії;

2) специфічний склад дій, що включає встановлення або аналіз фактичних обставин, реалізацію відповідної юридичної норми для вирішення питання, справи;

3) створення юридичних документів, в яких відображаються і закріплюються підсумки здійснених в даній стадії юридичних дій.

Юридична процедура і юридичний процес мають, перш за все, службове значення в процесі реалізації права. Реалізація права потребує застосування процедурних форм в наступних випадках:

1) для регламентації процесу правового примусу, здійснюваного в рамках охоронних правовідносин. Відсутність процедурного забезпечення цих відносин таїть в собі небезпеку, з одного боку, порушення законності, істотного утиску прав громадян, а з іншою – небезпеку бездіяльності санкцій;

2) для процедурного опосередкування тих регулятивних норм, які взагалі не можуть бути реалізовані без допомоги належної процедури (наприклад, укладення шлюбу, реєстрація юридичної особи);

Для оптимізації процесу реалізації регулятивних норм. Останні в даному випадку можуть, у принципі, обійтися без процедури, проте процедурні норми покликані встановити найбільш ефективний для досягнення правового результату варіант поведінки учасників регулятивного відношення. Наприклад, процедура оформлення банківського кредиту покликана полегшити його надання і повернення. Хоча слід визнати, що нерідко, через бюрократизм державно-правової системи процедура «працює» проти призначення права, не полегшуючи, а, навпаки, ускладнюючи процес його реалізації.

Юридичний процес грає важливу роль в механізмі правового регулювання, оскільки він практично і є механізмом реалізації закону, про відсутність якого так часто говорять юристи і політики.

Поиск по сайту: