Небезпеки пов’язані з урбанізацією середовища, джерела небезпек

Захист людини від небезпек не повинний обмежуватись сферою виробництва, але охоплювати усю сферу життєвого середовища.

Урбанізація (від лат. urbanos – міський) означає процес зростання міст і міського населення та підвищення їх ролі в соціально-економічному та культурному житті суспільства.

В Україні інтенсивна урбанізація розпочалася з 1926 р., коли було взято курс на індустріалізацію народного господарства, тобто всього лише за 13 років чисельність міського населення зросла у 2,4 рази. За 1940-70 рр. чисельність міського населення в Україні зростала вже значно нижчими темпами, бо за 30 років воно збільшилось у 1,9 рази. З середини 50-х років ХХ ст. почався новий етап інтенсивного зростання кількості міст і чисельності міського населення в Україні. Тільки за останні 30 років частка міського населення в Україні зросла у 2,2 рази та становила на кінець ХХ ст. близько 70% загальної чисельності населення. За кількістю великих міст (з населення понад 100 тис.) наша держава тепер посідає одне з провідних місць серед країн світу, таких міст зараз – 61. В Україні є 7 міст з населенням, яке перевищило або майже сягає мільйона осіб: Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Харків, Запоріжжя та Кривий Ріг. До речі, для Києва останні 30 років був характерний надзвичайно інтенсивний демографічний розвиток: чисельність його населення зросла майже у 2,5 рази і на сьогоднішній день досягла майже 3 млн. тисяч мешканців.

Сучасне місто надає своїм жителям багато переваг економічного, соціального та суб’єктивного характеру, а саме:

· наявність місць роботи та можливість зміни роботи;

· зосередження закладів науки та культури;

· забезпечення висококваліфікованої медичної допомоги;

· можливість створювати кращі житлові та соціально-побутові умови життя;

· розвиток міжнародного та регіональної культури.

Але урбанізація не тільки суттєво змінила та покращила побут сучасної людини, але, на жаль, суттєве полегшення побутових справ, призвело до величезного насичення приміщень, небайдужими для нормального функціонування організму людини речовинами, продуктами неповного згорання газу та іншими небезпеками.

Сучасні урбанізовані міста, де живе величезна кількість населення змінюють майже всі компоненти природного навколишнього середовища, атмосферу, рослинність, ґрунт, рельєф, гідрографічну мережу, підземні води та навіть клімат. Ґрунти.

Перепади температури, відносної вологи, сонячної радіації між містом та його околицями настільки суттєві, що їх можна порівняти із переміщенням в природних умовах на 20°С по широті. Причому, зміна одних природних умов неодмінно викликає зміну інших. В містах змінюється гравітаційне, термічне, електричне, магнітне поля Землі.

Великі міста на 15% отримують менше сонячної радіації, на 10% більше дощів, граду чи снігу, на 10% більше хмарних днів, на 30% більше туманів літом і на 100% зимою.

В містах ступінь розповсюдження багатьох захворювань і не тільки інфекційних, але і загальних значно вищий ніж в сільській місцевості.

Негативні наслідки видозмінного природного середовища дещо пом’якшують сучасні будівлі і приміщення, в яких людина штучним шляхом створює свій мікроклімат більш сприятливий ніж існуючий в даній місцевості природний клімат.

Згідно з будівельними нормами та правилами температура в житлових приміщеннях квартир повинна бути не вищою 18°С, а в кутніх кімнатах - 20°С, а рухомість повітря – від 0,1 до 0,15 м/с.

В приміщеннях з центральним опаленням відносна вологість повітря зимою різко знижується. Дихати таким повітрям не є корисним для здоров’я: з’являється сухість та подразнення в горлі. В деяких випадках сухість слизових оболонок часто призводить до носових кровотеч.

Для покращення умов життєвого середовища в період опалювання квартир, слід підвищувати вологість повітря шляхом використання посудин з водою, які встановлюють поряд з батареями. Цьому також сприяють кімнатні квіти, вологе прибирання квартир, або побутові зволожуючі повітря.

Для збереження здоров’я та працездатності людини в умовах побуту важливе значення має рівень та якість освітлення, яке створює добре самопочуття та знімає зорову напругу.

Для більшості видів робіт оптимальним є природне освітлення, тому його потрібно якомога максимально використовувати. Для більш ефективного використання природного світла необхідно постійно слідкувати за чистотою віконного скла.

Для штучного освітлення використовують лампи розжарювання або люмінесцентні. Для зорової роботи в сфері проживання людини найбільш придатні лампи розжарювання. Мікропульсація світлового потоку люмінесцентних ламп впливає на зорову функцію людини, викликає головну біль та навіть підвищує серцебиття.

Одним із суттєвих чинників шкідливого впливу цивілізації на оточуюче природне середовище та середовище проживання людини є шум.

В ХІХ столітті відомий фізіолог Роберт Кох сказав:” настане час коли людство буде боротися з шумом так як ми зараз боремося з холерою та чумою”.

Основним джерелом шуму в середовищі проживання людини є всі види транспортних засобів, промислові об’єкти, робота ліфта, радіо- та телеапаратури, музикальні інструменти, а також сама поведінка людини.

Перебуваючи в своїй квартирі, людина більш гостро реагує на шум від сусідніх квартир, ніж на звуки за вікном. Шум є не тільки причиною глухоти, але й таких захворювань, як гіпертонія, розладнання нервової системи, виразки шлунку і т. ін., він є загальнобіологічним шкідливим подразником, який негативно діє на організм людини.

Для відпочинку та сну рівень звукового тиску не повинен перевищувати 45 дБ.

Захист від шуму здійснюється декількома шляхами: зниженням рівня шуму в джерелі виникнення; створення шумозахисних екранів у вигляді будівель, що створюють акустичну тінь всередині мікрорайонів; створенням захисних рослинних смуг.

Поиск по сайту: