Система юридичної психології

I. Частина загальна:

1) предмет, завдання, історія розвитку;

2) методологічні основи і методи;

3) загально-психологічні і соціально-психологічні основи;

4) психологія юридичної праці.

II. Частина особлива:

1) правова психологія;

2) кримінальна психологія;

3) судова психологія - психологія судочинства, психологія слідчих дій, судово-психологічна експертиза;

4) виправна (пенітенціарна) психологія

Традиційно юридична психологія поділяється на загальну й особливу частини. До загальної частини належать питання наукознавчого характеру, а саме: предмет науки, визначення її методів, завдань, місця в системі наук і власне системи науки. Загальна частина охоплює також питання з історії юридичної психології в аспекті передумов її виникнення, аналіз найважливіших етапів її розвитку, тенденцій, що відобразилися у фундаментальних наукових працях, дослідження методологічних засад науки.

У структуру системи юридичної психології послідовно входять ті, вже сформовані напрями, за предметом дослідження яких визначаються її окремі частини.

До них відноситься розділ кримінальної психології, що вивчає психологічні основи формування антисоціальної настанови, психологічну структуру злочину, діагностику виникнення і розвитку груп антисоціального напряму. Цей розчин охоплює також вивчення психологічної сторони профілактичної діяльності в її загально соціальному аспекті й попередження злочинів. Профілактика потребує і вимагає знань з урахуванням психологічних особливостей групи й особистості, правильної діагностики їхньої спрямованості.

Особлива частина юридичної психології охоплює психологію судочинства, яка вивчає значний комплекс питань, пов'язаних із психологічними сторонами судово-слідчої діяльності, до них, зокрема належать проблемні питання психологічної характеристики процесуальної діяльності, що розглядаються, як визначальні в організації судово-слідчої роботи, професійні якості осіб, які здійснюють впровадження у справах, психологічні основи доказування, організації і планування слідчої та судової роботи. Даний розділ охоплює також питання, що характеризують психологічні основи окремих процесуальних дій, таких як слідчий огляд, допит, пред'явлення для впізнання, перевірка показів на місці, слідчий експеримент, обшук, призначення і впровадження судово-психологічної експертизи.

Окремим розділом юридичної психології представлена пенітенціарна психологія (виправно-трудова чи кримінальна-виконавча), що досліджує психологічні характеристики колективів засуджених, психологічні основи процесу їхнього виправлення і перевиховання (корекції). Пенітенціарна психологія досліджує також професійні якості й психологічні характеристики осіб, які виконують виховні функції, з метою розробки рекомендацій з найбільш ефективного здійснення впливу на засуджених.

В юридичній психології, виходячи з характеру досліджуваних нею закономірностей, як відносно самостійності, виділяють чотири основні галузі: правову, кримінальну, судову і пенітенціарну психологію. У свою чергу, кожна галузь відповідно до своєї спрямованості досліджує групи психічних закономірностей, що належать до її предмета.

У сучасній юридичній психології виокремлюють нову галузь юридичної психології - правову.

Кримінальна психологія вивчає:

а) психічні закономірності, пов'язані з формуванням антисоціальних настанов,

мотивів вчинення злочину і протиправних дій, поведінкою осіб, які характеризуються деліквентністю (схильністю до правопорушень);

б) психологію формування груп правопорушників, роль конкретних обставин і факторів, що сприяють їхній появі;

в) форми і способи діяльності, спрямованої на попередження антисоціальних тенденцій, виявлення причин і умов, що у психологічному аспекті сприяють формуванню антисоціальних настанов та їх проявам, розробляє конкретні заходи профілактичного характеру.

Судова психологія як предмет дослідження включає проблематику, що стосується психологічної характеристики правоохоронної діяльності, пізнавальних процесів, пов'язаних з доказуванням, психологічних основ проведення окремих процесуальних дій, а також аналізу психологічної сторони формування внутрішнього переконання. До предмету судової психології належить і вирішення комплексу питань, що характеризують психологічний аспект профілактичної діяльності в сфері судочинства.

Пенітенціарна психологія вивчає психологічні особливості пост кримінальної поведінки і відбування покарань у відповідних установах. Предмет її дослідження-психологічна структура особи, яка відбуває покарання (її адаптація, ставлення до встановленого режиму, вироку); психологічний бік формування мікро груп та її їхньої спрямованості; методи впливу та їх оптимальне сполучення, що застосовуються з метою створення необхідного психологічного клімату. До предмета пенітенціарної психології входить також система заходів, які забезпечують розробку і застосування прийомів виховного впливу, навчання педагогічного персоналу (вихователів), формування у них навичок, необхідних для здійснення виховних функцій.

Поиск по сайту: