Предмет правового регулювання в міжнародному приватному праві

Для визначення предмета міжнародного приватного права необхідно окреслити коло відносин, що регулюються нор­мами цієї галузі. Різні світові школи міжнародного приват­ного права по-різному вирішують це питання.

У літературі можна зустріти приклади різних доктрин. Так, французька до сфери міжнародного приватного права включає вчення про громадянство, правове становище іно­земців, питання колізійних законів, питання міжнародно­го цивільного процесу. Німецька — обмежує предмет цієї галузі лише колізійними питаннями. Правове становище іноземців у Німеччині відносять до цивільного права, а пи­тання громадянства — до державного права. Англо-американська доктрина зосереджує увагу на процесуальних пи­таннях, тобто насамперед ставиться завдання визначити, який суд компетентний розглядати справу з участю іноземного елементу

Ми вже встановили, що міжнародне приватне право регулює дві основні групи відносин – за участю іноземного елементу (майнові та особисті немайнові). Особливістю приватноправових відносин, яка виводить їх зі сфери дії базових галузей права (цивільного, шлюбно-сімейного, трудового, цивільно-процесуального) і включає у предмет міжнародного приватного права, є наявність іно­земного, чи міжнародного елементу.

Наявність іноземного елементу зумовлює колізійний характер даних відносин. Колізія (лат. collisio — зіткнення) — означає зіткнення будь-яких протилежних сил, інтересів, прагнень; розбіжність між окремими законами однієї держави чи протиріччя законів, судових рішень різних держав; розбіжності або суперечність між правовими нормами, що регулюють однакові правовідносини. Колізія законів характеризується як протиріччя (зіткнення) двох чи більше формально діючих нормативних актів з одного і того самого питання.

Юридична наука на сьогодні не має єдиного поняття колізії права. Одні автори вбачають у ній суперечність юридичних норм (Н. Александров, М. Шаргородський), деякі розуміють її як одночасну дію різних норм щодо однієї фактичної ситуації (А. Міцкевич, А. Чер-данцев), інші визначають колізію як ситуацію, що виникає перед правозастосовчими органами за необхідності вибору певного правопорядку (І. Перетерський, С. Крилов, Л. Лунц).

Існує думка щодо багатозначності цієї категорії. Так, термін "колізія" слід розуміти:

1) як різновид правових колізій разом з конфліктами актів тлумачення та ін.

2) як відносини конфліктного характеру між правовими нормами різних систем права.

Якщо перша група колізій є наслідком нерозвинутості правової теорії, методології, прогалин у законотворчій діяльності та законодавчій техніці, то колізії другої групи вважаються цілком закономірними.

Таким чином, колізія у міжнародному при­ватному праві — це така правова ситуація, в якій приват­ноправові відносини через наявність в них іноземного еле­менту підпадають під чинність двох і більше національних правових систем. Тобто в ситуаціях, коли приватноправові відносини характеризуються проявом юридичного зв'язку з двома чи кількома правопорядками, кожний з яких може бути застосованим для врегулювання даних суспільних відносин. Причому у приписах відповідних систем права можуть міститися такі значні розбіжності, що юридичні наслідки застосування того чи іншого правопорядку можуть виявитися протилежними.

Отже, предмет міжнародного приватного права охоплює дві групи відносин – приватно-правові та колізійні.

Поиск по сайту: