|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Переваги та недоліки використання зовнішніх шляхів розв’язання проблеми для задоволення потреб суб’єктів інформаційної діяльностіПереваги: - дає можливість залучити інформаційні ресурси, які неможливо створити власними силами; - сприяє ефективному використанню та економії ресурсів і отримання додаткової вигоди. Недоліки: - невиключена поява додаткового каналу втрати організацією конфіденційної інформації; - існує ймовірність певного зниження рівня свободи в управлінні інформаційними потоками в організації; - загальне підвищення рівня залежності організації від впливу зовнішніх чинників у використанні не лише інформаційних, але й інших ресурсів. Інформаційний центр – самостійна організація або підрозділ організації, яка збирається збором, обробкою, обліком та розповсюдженням інформації. Залежно від частки кожної з чотирьох складових діяльності інформаційного центру змінюється тип інформаційного центру. Види інформаційних центрів: - оперативний відділ – інформаційний центр, який орієнтований на збір інформації, як правило є частиною якогось більшого розділу, організації. - інформаційно-аналітичний центр – обробка інформації. Може бути і самостійною одиницею, і входити до складу. - центри інформації та банки даних – спеціалізуються на обліку інформації, використовують в своїй діяльності бази даних, бази знань, електронні бібліотеки та мережі. - інформаційні агентства – розповсюдження інформації. За засобами розповсюдження бувають: телевізійні, радіоагентства, рекламні агентства, відділи зв’язків з громадськістю. Інформаційні агентства – це спеціалізовані організації та служби, основною функцією яких є збирання, опрацювання й поширення оперативних інформаційних продуктів усіх сфер життєдіяльності суспільства, споживачами яких є: - редакції газет, журналів, телебачення, радіомовлення; - органи влади, бізнес-структури, громадські організації й приватні особи. Оперативна новина складається з таких компонентів: - індикатор новини; - заголовок; - головна частина; - подробиці; - контекст новини, коментар, цитата; - довідково-історичні відомості. В інформаційних агентствах діє принцип «ножиць». У разі потреби новину скорочують з кінця. До основних параметрів інформаційних агентств належать: - формат діяльності – регіональний або глобальний; - швидкість збирання, упорядкування й поширення повідомлень; - стрімка реакція на появу технічних новинок у сфері інформаційних технологій; - кореспондентська мережа – регіональна або глобальна; - фінансовий потенціал. В діяльності національних інформаційних агентств нині простежується чітка орієнтація на клієнта. Успішному розвитку інформаційних агентств сприяє й те, що вони діють в умовах жорсткої конкуренції. Нині в Україні діють майже 100 служб, які зараховують себе до інформаційних агентств. До основних напрямків їх розвитку належать: - оперативність повідомлень за рахунок розробки й освоєння нових технічних засобів і всього технологічного ланцюжка; - пошук і формування нових інформаційних ніш, які сприятимуть поглибленню спеціалізації за проблемно-тематичною, аудиторною, технологічною та іншими ознаками; - максимальне врахування інтересів споживача; - підвищення достовірності й надійності повідомлень завдяки підвищенню професійної майстерності й технологічних пошуків; - освоєння міжнародних стандартів роботи з новинами разом з інтенсивною діяльністю щодо розробки ексклюзивного продукту під конкретного клієнта.
2. Інформаційний документ: видова характеристика та методика створення інформаційних документів (реферат, довідка, огляд)
Інформаційний документ – це вторинний документ, який характеризується такими властивостями: - містить інформацію з первинного документа; - результат АСО - засіб інформаційної діяльності, за допомогою якого здійснюється пошук. Основні етапи підготовки інформаційних документів: 1. Загальне знайомство виконавця з проблемою, в результаті чого формується документ із суміжними питаннями, із зазначенням термінів, визначенням джерела інформації. 2. Визначення основних термінів та понять, що будуть вживатись у роботі з цим документом. 3. Збір необхідної інформації на основі цих джерел, які були виокремленні на першому етапі. Збір інформації відбувається двома методами: - метод грози – мобілізація лише необхідної інформації для кожного з розділів; - метод снігової кулі (накопичуємо інформацію без поділу її на основну та другорядну). 4. Тлумачення фактів 5. Побудова робочої гіпотези 6. Перевірка гіпотез та розроблення висновків 7. Виклад або написання опрацьованого матеріалу Інформаційний документ групується за: Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |