Порядок виконання розрахунку і побудова сітьового графіка

Накреслити план каналізаційного колектора з ситуацією.

Виконати прив’язку подій до кілометрів або пікетів і вказати рух МДЗ ресурсними зв’язками.

Виконати взаємну пов’язку подій між загонами із застосуванням технологічних зв’язків.

Здійснити перевірку сіті на наявність замкнених контурів, тупикових і висячих робіт.

Визначити ранні початки подій.

Для події №2, що має один вхідний зв’язок, ранній початок дорівнює ранньому початку події №1 плюс тривалість роботи (1,2) і складає 0 + 6 = 6.

Для події №23, що має два вхідні зв’язки, ранній початок дорівнює ранньому початку події №22 плюс тривалість роботи (22, 23) і складає 11 + 6 = 17, тому що це значення максимальне. Ранній початок роботи №16 плюс тривалість роботи (16, 23) складає
16 + 0 = 16.

Розрахувати пізні початки подій.

Ранній початок кінцевої події №47 однаковий з пізнім почат­ком цієї роботи і дорівнює директивному терміну будівництва.

Для події №46 із одним вихідним зв’язком пізній початок приймають таким, що дорівнює пізньому початку події №47 мінус тривалість роботи (46,47), і складає 145 – 0 = 145.

Для роботи №39 із двома вихідними зв’язками пізній початок приймають таким, що дорівнює пізньому початку роботи №40 мінус тривалість роботи (39, 40), і складає 39 – 6 = 33. Пізній початок роботи №45 мінус тривалість роботи (39, 45) складає 33 – 0 = 33. Приймаємо найменше значення. У цьому випадку однаково.

Визначити запаси часу для всіх подій.

Запас часу події №30 дорівнює пізньому початку мінус ранній початок цієї події 21-19=2.

Подія №37 має нульовий запас часу (21 – 21 = 0), тобто її треба починати точно у строк.

Визначити критичний шлях. Критичний шлях – це послідов­ність робіт. У нашому випадку два критичних шляхи:

1. (0 + 7 + 14 + 21 + 28 + 35 + 36 + 37 + 38 + 39 + 40 + 46 + 47).

2. (0 + 7 + 14 + 21 + 28 + 35 + 41 + 42 + 43 + 44 + 45 + 46 + 47).

Розрахувати довжину критичного шляху.

Довжина критичного шляху дорівнює сумі тривалості робіт, що розташовані на цім шляху і складає 39 змін.

Приклад сітьового графіка наведений на рис.4.4.

У більшості випадків перший варіант сітьового графіка не оптимальний і його виконання не забезпечує успішного рішення поставлених перед будівельною організацією завдань щодо термінів будівництва, собівартості та використання ресурсів.

Існує два основні методи оптимізації: без зміни та зі зміною внутрішніх ресурсів. У процесі оптимізації сітьових планів вирішу­ються завдання найбільш ефективного використання ресурсів і скорочення термінів будівництва.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняттю «робота» на сітьовому графіку?

2. Що таке «подія» на сітьовому графіку?

3. Які існують види робіт?

4. Що таке «сітьовий графік»?

5. Які види зв’язків на сітьовому графіку?

6. Що таке «критичний шлях»?

7. Як визначити довжину шляху?

8. Як визначити запас часу роботи?

9. Для чого у сітьовому графіку вводять початкову та кінцеву фіктивні роботи?

Поиск по сайту: