|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Практичне заняття 2ВИБІР ПРОВІДНОЇ МАШИНИ І РОЗРАХУНОК
Кількість робочих змін (Т зм) для виконання робіт з будівництва каналізаційного колектора розраховують згідно з формулою для кожного виду робіт 2.1
, (2.1)
де Т к – кількість календарних діб, протягом яких виконують відповідний вид робіт залежно від групи робіт, дні (табл. Б.1 додаток Б); Тв − кількість вихідних і святкових днів за період Т к, днів; То − кількість днів з опадами більше 5 мм (табл. Б.1 додаток Б); Т рем− кількість днів на ремонт і профілактику машин 0,04 Т к, днів; Т орг− простій з організаційних причин 0,045 Т к, днів; Тр − період розгортання спеціалізованого потоку, 3-5 днів; К зм − середній коефіцієнт змінності.
К зм = , (2.2)
де N 1 та N 2 – відповідно: кількість місяців в період будівництва з коефіцієнтом змінності 2,0 та 1,0 (з квітня до серпня – 2,0, останні місяці – 1,0). Приклад Згідно з вихідними даними практичного заняття №1 маємо
Т к = 241 день; Т в = 42 дні; Т о = 21 день; Т рем = 0,04·241 ≈ 10 днів; Т орг = 0,045·241 ≈ 11 днів; Т р = 2; К зм = 1.
Т зм = [241 – (42 + 21 + 10 + 11 + 2)]·1 = 159 днів.
Виходячи з протяжності каналізаційного колектора (L) і тривалості будівництва (Т зм), визначають можливу мінімальну довжину змінної захватки (L min). (2.3)
де L – протяжність каналізаційного колектора, що будується, м; Т зм – кількість робочих змін;
L min = 1000/159 = 6,29 п.м.
Визначимо раціональну довжину захватки
(2.4)
де Т зм – тривалість зміни, годин; В – вимірник (100 м); H ч – норма часу (табл. Г1.1 додатка Г); N зв – кількість осіб у ланці (10).
= 45,42 ≈ 45 п.м./зміну.
Вибір провідної машини потоку (екскаватор). Основна мета: призначити такий тип машини, необхідні технічні параметри якої дозволяють виконувати роботу із розробки траншеї. Розробка траншеї екскаватором здійснюється в поздовжньому напрямі – уздовж траншеї, як правило, з одностороннім розташуванням відвалу ґрунту (рис. 2.1). Вибір екскаватора слід провадити за такими критеріями: а) продуктивність екскаватора повинна забезпечувати необхідний темп будівництва, визначуваний чаші усього швидкістю монтажних робіт; б) екскаватор необхідної продуктивності повинен забезпечувати просту й економічну технологію розробки траншей, тобто в наведеній на рис. 2.1. схемі повинні виконуватися такі умови:
Рисунок 2.1 – Схема розробки траншеї екскаватором
1. Пзмmax ³ Пзмтр 2. R pозвmax ³ R pозвтр 3. Н pозвmax ³ Н відв+0,4 4. R копmax ³ R коптр де Пзмmax – максимальна змінна продуктивність екскаватора; Пзмтр – необхідна змінна продуктивність екскаватора; R pозвmax – максимальний радіус розвантаження для екскаватора; R pозвтр – необхідний радіус розвантаження для екскаватора; H pозвmax – максимальна можлива висота розвантаження для екскаватора; H відв – висота відвалу ґрунту; R копmax – максимальний можливий радіус копання (різання) для цього екскаватора; R коптр – необхідний радіус копання (різання) екскаватора.
R коптр = , (2.5)
де ri – відстань в плані до найбільш віддаленої точки (рис. 2.1), м; hi – глибина розташування точок забою, м. Для точки 1 (рис. 2.1)
R коптр = (2.6)
Для точки 2 (рис. 2.1)
R коптр = r 2,(2.7)
Визначаються розміри забою виходячи з параметрів екскаватора і розмірів траншеї (рис. 2.1). Найбільша ширина траншеї зверху в найглибшій ділянці ПК 6 при H тр = 3,70 м дорівнює
,
де В тр – найбільша ширина траншеї зверху у найглибшій ділянці, м; b – найменша ширина траншеї по дну, м; H ТР – глибина траншеї, м; n – найбільша допустима крутизна укосів. Площа поперечного перерізу траншеї
(2.8)
F тр= (1,86 + 3,70 · 0,85) · 3,70 = 18,52 м2. При односторонньому відвалі площа його поперечного перерізу з урахуванням коефіцієнта первинного розпушування К пр і надмірного ґрунту, що відвозиться у відвал (9 %), F відв= F тр · К пр · (1 – 0,09), (2.9)
де К пр = p е /p н– щільність ґрунту природного складання та насипного, кг/м3. Суглинки, глини – К пр = 1,24 – 1,32 Піски, супіски – К пр = 1,08 – 1,17. Приймаємо максимальні значення. Для супіску приймаємо К пр = 1,17. F відв= 18,52 · 1,17 · 0,91 = 19,72 м2.
Визначається висота відвалу грунту
Н відв = , (2.10)
де m – крутизна укосу відвалу (1:1)
Нвідв = = 6,28 м, Нpозв = 6,28 + 0,4 = 6,68 м. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |