АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Практичне заняття 2

Читайте также:
  1. VII. Матеріали методичного забезпечення заняття.
  2. VII.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття.
  3. Для самостійної позааудиторної підготовки до заняття
  4. Для самостійної позааудиторної підготовки до заняття
  5. До практичного заняття № 22
  6. До практичного заняття № 35
  7. До практичного заняття № 43
  8. Друге заняття
  9. Друге заняття
  10. Заняття 1. Поняття та предмет міжнародного економічного права
  11. Заняття 11.
  12. Заняття 16. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

ВИБІР ПРОВІДНОЇ МАШИНИ І РОЗРАХУНОК
РОЗМІРІВ ЗАБОЮ.

 

Кількість робочих змін (Т зм) для виконання робіт з будівництва каналізаційного колектора розраховують згідно з формулою для кожного виду робіт 2.1

 

, (2.1)

 

де Т к – кількість календарних діб, протягом яких виконують відпо­відний вид робіт залежно від групи робіт, дні (табл. Б.1 додаток Б);

Тв − кількість вихідних і святкових днів за період Т к, днів;

То − кількість днів з опадами більше 5 мм (табл. Б.1 додаток Б);

Т рем− кількість днів на ремонт і профілактику машин 0,04 Т к, днів;

Т орг− простій з організаційних причин 0,045 Т к, днів;

Тр − період розгортання спеціалізованого потоку, 3-5 днів;

К зм − середній коефіцієнт змінності.

 

К зм = , (2.2)

 

де N 1 та N 2 – відповідно: кількість місяців в період будівництва з коефіцієнтом змінності 2,0 та 1,0 (з квітня до серпня – 2,0, останні місяці – 1,0).

Приклад

Згідно з вихідними даними практичного заняття №1 маємо

 

Т к = 241 день; Т в = 42 дні; Т о = 21 день;

Т рем = 0,04·241 ≈ 10 днів;

Т орг = 0,045·241 ≈ 11 днів; Т р = 2; К зм = 1.

 

Т зм = [241 – (42 + 21 + 10 + 11 + 2)]·1 = 159 днів.

 

Виходячи з протяжності каналізаційного колектора (L) і тривалості будівництва (Т зм), визначають можливу мінімальну довжину змінної захватки (L min).

(2.3)

 

де L – протяжність каналізаційного колектора, що будується, м;

Т зм – кількість робочих змін;

 

L min = 1000/159 = 6,29 п.м.

 

Визначимо раціональну довжину захватки

 

(2.4)

 

де Т зм – тривалість зміни, годин;

В – вимірник (100 м);

H ч – норма часу (табл. Г1.1 додатка Г);

N зв – кількість осіб у ланці (10).

 

= 45,42 ≈ 45 п.м./зміну.

 

Вибір провідної машини потоку (екскаватор).

Основна мета: призначити такий тип машини, необхідні тех­ніч­ні параметри якої дозволяють виконувати роботу із розробки траншеї.

Розробка траншеї екскаватором здійснюється в поздовжньому напрямі – уздовж траншеї, як правило, з одностороннім розташу­ванням відвалу ґрунту (рис. 2.1).

Вибір екскаватора слід провадити за такими критеріями:

а) продуктивність екскаватора повинна забезпечувати необхід­ний темп будівництва, визначуваний чаші усього швидкістю мон­тажних робіт;

б) екскаватор необхідної продуктивності повинен забезпе­чувати просту й економічну технологію розробки траншей, тобто в наведеній на рис. 2.1. схемі повинні виконуватися такі умови:

 

Рисунок 2.1 – Схема розробки траншеї екскаватором

 

1. Пзмmax ³ Пзмтр

2. R pозвmax ³ R pозвтр

3. Н pозвmax ³ Н відв+0,4

4. R копmax ³ R коптр

де Пзмmax – максимальна змінна продуктивність екскаватора;

Пзмтр – необхідна змінна продуктивність екскаватора;

R pозвmax – максимальний радіус розвантаження для екскаватора;

R pозвтр – необхідний радіус розвантаження для екскаватора;

H pозвmax – максимальна можлива висота розвантаження для екскаватора;

H відв – висота відвалу ґрунту;

R копmax – максимальний можливий радіус копання (різання) для цього екскаватора;

R коптр – необхідний радіус копання (різання) екскаватора.

 

R коптр = , (2.5)

 

де ri – відстань в плані до найбільш віддаленої точки (рис. 2.1), м;

hi – глибина розташування точок забою, м.

Для точки 1 (рис. 2.1)

 

R коптр = (2.6)

 

Для точки 2 (рис. 2.1)

 

R коптр = r 2,(2.7)

 

Визначаються розміри забою виходячи з параметрів екскава­тора і розмірів траншеї (рис. 2.1). Найбільша ширина траншеї зверху в найглибшій ділянці ПК 6 при H тр = 3,70 м дорівнює

 

,

 

де В тр – найбільша ширина траншеї зверху у найглибшій ділянці, м;

b – найменша ширина траншеї по дну, м;

H ТР – глибина траншеї, м;

n – найбільша допустима крутизна укосів.

Площа поперечного перерізу траншеї

 

(2.8)

 

F тр= (1,86 + 3,70 · 0,85) · 3,70 = 18,52 м2.

При односторонньому відвалі площа його поперечного пере­різу з урахуванням коефіцієнта первинного розпушування К пр і надмірного ґрунту, що відвозиться у відвал (9 %),

F відв= F тр · К пр · (1 – 0,09), (2.9)

 

де К пр = p е /p н– щільність ґрунту природного складання та насип­ного, кг/м3.

Суглинки, глини – К пр = 1,24 – 1,32

Піски, супіски – К пр = 1,08 – 1,17.

Приймаємо максимальні значення.

Для супіску приймаємо К пр = 1,17.

F відв= 18,52 · 1,17 · 0,91 = 19,72 м2.

 

Визначається висота відвалу грунту

 

Н відв = , (2.10)

 

де m – крутизна укосу відвалу (1:1)

 

Нвідв = = 6,28 м,

Нpозв = 6,28 + 0,4 = 6,68 м.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)